30 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4945/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №189/03-16 від 12.04.2024 №907590114464 щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки;
- зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити переведення та виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2021-2023 роки), починаючи з 05.04.2024 (з дня подання заяви).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
05.04.2024 позивач звернувся до пенсійного органу з письмовою заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки згідно норм частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №189/03-16 від 12.04.2024 №907590114464 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача-1 та вказує, що йому було призначено пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV він звернувся вперше. Відтак має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, а тому відмова відповідача при проведенні перерахунку пенсії застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки є протиправною.
З наведених підстав вважає, що має право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, у зв'язку із чим просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзивах на позов від 20.05.2024 №0300-0902-7/30810 ГУ ПФУ у Волинській області (а.с.16-17) та від 07.06.2024 ГУ ПФУ в Запорізькій області (а.с.21-23), кожен зокрема, позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні.
В обгрунтування такої позиції вказали, що з 20.09.1994 позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до норм Закону України “Про державну службу”.
05.04.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки.
ГУ ПФУ в Запорізькій області, розглянувши заяву позивача, 12.04.2024 прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Частиною 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по віку продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по віку на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
У випадках, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням набутого страхового стажу та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідач-1 зазначає, що позивач після 01.07.2020 не працював, його страховий стаж, набутий після призначення пенсії становить менше 24 місяців, а в матеріалах пенсійної справи довідка про заробітну плату за 60 місяців підряд відсутня.
Положення статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовуються саме при призначенні пенсії. У даному випадку має місце переведення з одного виду пенсії на інший.
Оскільки пенсія позивачу призначена в 1994 році за Законом України “Про державну службу”, а в 2024 році - перерахунок перехід з одного виду пенсії на інший на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовувати частину другу статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" немає законних підстав. Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки.
Обрахунок заробітної плати для визначення розміру пенсії позивача ГУ ПФУ в Запорізькій області проведено за найвигіднішими умовами, оскільки у випадку переведення пенсії позивача з Закону України “Про державну службу” на Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" її розмір зменшиться з 7366,09 грн до 6254,03 грн.
Вказали, що згідно з п.4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
З наведених підстав, просять у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з 20.09.1994 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, про що свідчать матеріали пенсійної справи позивача (а.с.8).
05.04.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Запорізькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2024.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №189/03-16 від 12.04.2024 №907590114464 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
У рішенні зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Підстави проведення даного виду перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки законодавством не передбачено.
У рішенні зазначено, що за результатами розгляду поданих документів та проведеного перерахунку «Перехід на інший вид пенсії» загальний розмір пенсії ОСОБА_1 зменшиться з 7366,09 грн до 6254,03 грн, а в заяві заявник згоду на зменшення пенсії не дає (а.с.6).
Позивач, вважаючи рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 протиправним, звернувся з даним позовом до суду
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058-ІV. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-XII) (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії відповідно до Закону №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
За змістом пункту 4-7 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”) особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України, зокрема, “Про державну службу”, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України, зокрема, “Про державну службу”, із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Пунктом 4-3 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно з пунктом 13 розділу “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема, “Про державну службу”, її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.09.1994 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII. При цьому пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
05.04.2024 позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону №3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Тобто, на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону, відтак зміни виду пенсії не відбудеться.
Оскільки в даному випадку має місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, то відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини другої статті 40 Закону № 1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати в Україні за три попередні роки (2021-2023 роки).
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №500/4392/22, від 18.05.2023 у справі №560/19830/21, від 29.11.2022 у справі №560/4589/21, що виносились в аналогічних справах.
Зокрема у постанові від 27.06.2023 у справі №500/4392/22 Верховний Суд, зважаючи на встановлені обставини, доводи учасників справи, вирішуючи справу дав відповідь на питання: який показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України має застосовуватись при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вказав, що оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком (пункт 29 постанови).
При цьому суд звертає увагу, що правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 та інших, на які позивач посилається у позовній заяві не є релевантними до обставин цієї справи. Так у вказаних постановах, висновки Верховного Суду, стосувалися застосовування показника середньої заробітної плати при переведенні позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. У цих справах Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», які передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
Натомість у справі, яка розглядається, спірним питанням є переведення позивача з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону №3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону №1058-IV, тобто зміни виду пенсії не відбулось.
З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу чинного законодавства суд дійшов висновку, що при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону №3723-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, відтак позовні вимоги є безпідставними.
Разом з тим, з поданого до матеріалів справи перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками з 01.03.2024 становить 6254,03 грн, в той час як при перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII загальний розмір пенсії з надбавками з 01.03.2024 становить 7366,09 грн (а.с.3 зворот, 8).
Відтак, у випадку переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” на пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" її розмір зменшиться з 7366,09 грн до 6254,03 грн, що є недоцільним.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване у цій справі рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №189/03-16 від 12.04.2024 №907590114464 є правомірними, відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв'язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук