29 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4937/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В. І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови позивачу в призначенні дострокової пенсії по віку; зобов'язати відповідача призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до ГУ ПФУ у Волинській області щодо призначення дострокової пенсії за віком у відповідності до частини третьої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 07 листопада 2023 року відмовлено позивачу щодо перегляду заяви про дострокове призначення пенсії, основним мотивом відмови є те, що дружина заявника отримує пенсію по інвалідності з 09 лютого 2009 року.
Зазначає, що позивач та ОСОБА_2 25 листопада 1989 року уклали шлюб, від якого у подружжя є п'ятеро дітей.
Зауважує, що його дружина є інвалідом по загальному захворюванню та лише з даного приводу отримує пенсію, отже вона не скористалась своїм правом на призначення пенсії за віком та такого наміру не мала.
Враховуючи все вищевикладене, уважає відмову позивача у призначенні пенсії безпідставною, а позов таким, що підлягає задоволенню (арк. спр. 1-3).
У відзиві на позовну заяву від 22 травня 2024 року відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п'ятьох дітей або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану).
За результатами розгляду наданих документі встановлено, що мати дітей ОСОБА_2 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09 лютого 2009 року.
Заява матері про згоду щодо призначення дострокової пенсії ОСОБА_1 як багатодітному батькові або документи, що підтверджують її відсутність, до територіального управління Фонду не надходила.
З урахуванням викладеного, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 48-50).
У своїх поясненнях від 19 січня 2024 року третя сторона вказав, що покійний чоловік позивачки ОСОБА_3 був призваний на військові збори та приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 20 грудня 1986 року по 06 травня 1987 року, тобто не мав статусу військовослужбовця в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та просив у задоволенні позову відмовити (арк. спр. 42-44).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (акт. спр. 25).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 народили та виховали п'ятеро дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 18 липня 2022 року №77/01-14 (арк. спр. 17) та свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 23 квітня 1993 року, серії НОМЕР_2 від 23 квітня 1993 року, серії НОМЕР_3 від 29 січня 1999 року та серії НОМЕР_4 від 10 жовтня 2001 року (арк. спр. 11-14).
Із матеріалів справи убачається, що 20 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (арк. спр. 31).
Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 29 липня 2022 року №032450005622 встановлено, що до вказаної вище заяви позивач надав: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей, паспорти дітей, військовий квиток, трудова книжка, диплом та довідки про виховання дітей.
Однак, за результатами розгляду наданих документів встановлено, що мати дітей ОСОБА_2 отримує пенсії по інвалідності, отже у заявника відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком, відповідно до пункту 3 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», оскільки мати дітей використала право на призначення пенсії (зворот арк. спр. 34-35).
ГУ ПФУ у Волинській області у відповідь на звернення позивача, листом від 07 листопада 2023 року повідомив, що згідно статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» особі, яка має право на різні види пенсії (за вислугу років, за віком, по інвалідності, по втраті годувальника) призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
В ході розгляду звернення з'ясовано, що дружина позивача, ОСОБА_2 , перебуває на обліку як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 09 лютого 2009 року.
Заява матері про згоду щодо призначення позивачу дострокової пенсії як багатодітному батькові або документи, що підтверджують її відсутність, до територіального управління Фонду не надходила.
Враховуючи зазначене, якщо матір'ю використано право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, батько права на призначення дострокової пенсії за віком не має.
У зв'язку із наведеним, територіальним органом Пенсійного фонду України прийнято рішення №032450005622 від 29 липня 2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком (арк. спр. 18).
Не погоджуючись із такими діями відповідача та уважаючи їх протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (стаття 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 18 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Таким чином, матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.
Суд зауважує, що предметом даного спору виступають дії ГУ ПФУ у Волинській області, щодо відмови в призначенні дострокової пенсії по віку ОСОБА_1 , яка викладена у листі від 07 листопада 2023 року №35504-35162/К-02/8-0300/23.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Аналіз вищевказаних норм дозволяє стверджувати, що звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду України.
Як встановлено судом вище, позивач скористався своїм правом на звернення щодо призначення дострокової пенсії, шляхом подання заяви 20 липня 2022 року до ГУ ПФУ у Волинській області, однак рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 29 липня 2022 року №032450005622 було відмовлено в такому призначенні.
ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявами від 13 вересня 2022 року та 19 червня 2023 року в порядку Закону України «Про звернення громадян» щодо повторного розгляду рішення про призначення пенсії за віком згідно заяви від 20 липня 2022 року, за результатами розгляду яких, листами від 11 жовтня 2022 року №8563-7763/К-02/8-0300/22 та від 07 листопада 2023 року №35504-35162/К-02/8-0300/23 позивачу відмовлено у такому призначенні.
Відповідач не заперечує обставини, які надають право позивачу на призначення дострокової пенсії за віком, а саме наявність відповідного страхового стажу не менше 20 років, досягнення відповідного віку 55 років.
При цьому, позиція пенсійного органу полягає в тому, що ОСОБА_2 не зверталась до пенсійного органу щодо делегування свого дострокового права на пенсію за віком ОСОБА_1 , а також вказує що матір'ю використано право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи слідує, що своє право на отримання пенсії із підстав, встановлених пунктом 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2 не використала. Натомість, вона вже отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 3 групи, з 04 червня 2020 року, про що свідчить рішення пенсійного органу №907630187910 (арк. спр. 34).
Однак, на переконання суду, позивачем, під час подання заяви про призначення дострокової пенсії за віком, а також під час подання заяв, щодо повторного розгляду рішення про призначення пенсії за віком згідно заяви від 20 липня 2022 року, не надано заяви дружини щодо делегування свого дострокового права на пенсію за віком ОСОБА_1 , про що свідчить розписка-повідомлення від 20 липня 2022 року (арк. спр. 32), рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області від 29 липня 2022 року №032450005622 (зворот арк. спр. 34-35) та лист ГУ ПФУ у Волинській області від 07 листопада 2023 року №35504-35162/К-02/8-0300/23 (арк. спр. 18). Додатково суд зауважує, матеріали справи, вказаної заяви ОСОБА_2 , також не містять.
Враховуючи наведене, суд відхиляє покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 листопада 2013 року 3 у справі №21-373а13, які є нерелевантними до правовідносин у цій справі, адже були сформовані при інших обставинах справи.
У згаданій справі судами встановлено, що дружина позивача не використала своє право на отримання пенсії з підстав, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, надавши згоду на призначення пенсії з цих підстав своєму чоловікові - батькові дитини-інваліда, який здійснював виховання останньої, однак в даній справі дружина позивача таку згоду не надавала.
З урахуванням вищевикладених мотивів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позивачу вимоги щодо визнання дій ГУ ПФУ у Волинській області протиправними та зобов'язання призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію по віку відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
В той же час, згідно з частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. І. Смокович