Справа № 947/22422/24
Провадження № 1-кс/947/9869/24
25.07.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022162510000492 від 04.05.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,-
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022162510000492 від 04.05.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
У клопотанні сторона обвинувачення просить накласти арешти із забороною відчуження на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає що, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
В порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, детективом в прохальній частині клопотання вказано власником нерухомого майна ОСОБА_5 , натомість як в мотивувальній частині зазначено що нерухоме мано належить ОСОБА_6 . Окрім того в мотивувальній частині клопотання детектив просить розглядати клопотання без виклику підозрюваної ОСОБА_7 , натомість матеріали клопотання не містять відомостей про дану особу.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022162510000492 від 04.05.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1