Справа № 766/7212/24
н/п 2-а/766/334/24
18.07.2024 року м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Скрипнік Л.А.,
секретаря судового засідання Бівалькевич А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Беспалов Олексій Сергійович до Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Беспалов О.С. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Херсонській області, в якому просив: скасувати постанову серії БАД № 030863 від 26.04.2024 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП; вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.04.2024 року інспектором взводу №1 роти 1 батальйону УПП в Херсонській області складено постанову БАД № 030863 про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.9.2 ПДР України за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 122 КУпАП.
Позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає її незаконною та протиправною, оскільки ОСОБА_1 не було роз'яснено права, передбачені ст.. 63 Конституції України, в тому числі право мати захисника, про що свідчить відсутність підпису на постанові. Постанову винесено на місці вчинення адміністративного правопорушення, що є порушенням ст.. 276 КУпАП.
У зв'язку з викладеним позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.
15.05.2024 року ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання.
17.06.2024 року на адресу суду надійшов відзив. У відзиві на позовну заяву сторона відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що 26.04.2024 року о 16.02 год. в м.Херсоні по вул.. Миколаївське шосе, біля будинку №30-Б, водій керуючи транспортним засобом Hyundai Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б ПДР України, за що згідно ч.2 ст. 122 КУПАП передбачена адміністративна відповідальність. Відповідачем складено постанову серії БАД від 26.04.2024 року та застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Водієві повідомив про проведення відео фіксації, позивачеві роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. При винесення оскаржуваної постанови інспектор керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане скоєне водієм правопорушення та постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав повноваження представнику.
Представник позивача Беаспалов О.С. в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача Павлюк А.О. в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.
Як встановлено судом, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 030863 від 26.04.2024, складеною інспектором взводу №1 роти 1 батальйону УПП в Херсонській області лейтенантом поліції Чайкою О.С., до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Київ, адреса проживання: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
З копії зазначеної постанови вбачається, що 26.04.2024 року о 16.02 год. в м.Херсоні по вул.. Миколаївське шосе, біля будинку №30-Б, водій керуючи транспортним засобом Hyundai Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУПАП. Відео Бк: 476924. ОСОБА_1 поставив свій підпис в графі 9 «Копію постанови мною отримано».
Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом № 1395 від 07.11.2015 (далі Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, передбаченого частинами першою, другою, третьою і п'ятою ст. 122 КУпАП.
Як передбачено п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою,другою,третьою і п'ятою ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище,ім'я та по-батькові,посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу,стосовно якої розглядається справа (прізвище,ім'я та по-батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті,повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення(марка,модель,номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з вимогами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до положень статей 73-75 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, ч. 1ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
В оскаржуваній постанові зазначено, що здійснювалась відео фіксація Бк: 476924. Вказане відео надане стороною відповідача разом з відзивом в якості доказу своїх заперечень проти позову.
Суд визнає наданий відеозапис, який посвідчено електронним підписом, належним і допустимим доказом.
В судовому засіданні з переглянутих відеозаписів вбачається, що на відео зупинено транспортний засіб Hyundai Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. Після зупинки транспортного засобу працівник поліції представився водію та зазначив причину зупинки, до винесення оскаржуваної постанови роз'яснив водію його права, згідно Конституції України та КУпАП, перевірили водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Постанову підписав власноруч, зауважень не мав.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 9.2.б ПДР України передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Порушення водієм правил подавання сигналу світловими покажчиками повороту відповідного напрямку є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
На позивача за вчинене правопорушення накладено адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 510, 00 грн.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.
Таким чином, судом встановлено належними доказами, що позивач, керуючи транспортним засобом Hyundai Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 9.2.б ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивачем не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Аналіз зазначених норм права та досліджені під час розгляду справи докази дають підстави для висновку про законність і правомірність дій відповідача з винесення оскаржуваної позивачем постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Не може суд прийняти до уваги наполягання позивача на позові, оскільки вони спростовуються наведеним вище і нічим об'єктивно не підтверджуються.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню в повному обсязі, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.
За положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст. 6, 7, 9, 11, 44, 48,73-78, 90, 139, 241-246, 268, 269, 271, 273-277,286 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Беспалов Олексій Сергійович до Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Пятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Херсонській області, код ЄДРПОУ 4010864665, адреса місцезнаходження: 73034, м.Херсон, пр. Національної Гвардії України,128.
Повне рішення складено 23.07.2024 року.
Суддя Л.А. Скрипнік