Справа № 2-406/10
6/609/7/2024
29 липня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді: Ковтуновича О.В.
за участі секретарі судового засідання: Сандулович О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шумськ заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки виконавчий лист було втрачено, що є підставою для видачі дублікату виконавчого листа.
Стягувач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій зазначила, що вказаний виконавчий лист втратила з поважних причин, а саме у зв'язку із виїздом за кордон для покращення матеріального становища, де перебувала протягом останніх 10 років, просить заяву про видачу дубліката виконавчого листа розглядати за її відсутності.
Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду заяви.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 серпня 2010 року рішенням Шумського районного суду Тернопільської області у справі №2-406/10 було вирішено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 300 гривень починаючи з моменту реєстрації позовної заяви і до досягнення дитини повноліття.
На підставі даного рішення суду, Шумським районним судом Тернопільської області було видано виконавчий лист №2-406/10, який заявник ОСОБА_1 отримала 20.08.2010 року, про що свідчить заява останньої про видачу виконавчого листа від 20.08.2010 року.
Однак, даний виконавчий лист був втрачений при переїзді, що є підставою для видачі дубліката виконавчого листа.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Суд звертає увагу, що примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Іммобільяре Саффі проти Італії» (Case of Immobiliare Saffi v. Italy) наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Відповідно до частини першої статті 431ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК Українипередбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Отже, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Відповідний правовий висновок викладений упостанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі N 2-824/2009(провадження N 61-5388св18).
Як вбачається із інформації Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №118247 від 16.07.2024 року, згідно відомостей АСВП у Відділі не перебуває відкритих виконавчих проваджень стосовно стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 .
Отже, підставою для видачі дубліката виконавчого листа є втрата його оригіналу.
Як встановлено судом, виконавчий лист був втрачений при переїзді заявника.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа для виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до правового висновку ВП ВС, який викладений у постанові від 21.08.2019 по справі № 2-836/11 (14-308цс19), стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відтак, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Так, причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування, тобто, свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
При цьому, судом враховується передбачене законодавством право сторони судового провадження здійснювати контроль щодо виконання судового рішення та його обов'язок сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання судового рішення.
Враховуючи те, що строк пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання сплив, заявником не доведено наявність поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а заявник не просить їх поновити, тому суд дійшов висновку, що вимоги заявника щодо видачі дубліката виконавчого документу до задоволення не підлягє.
На підставі викладеного, керуючись ст. 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ