30.07.2024 Справа №607/16627/24
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі судді Братасюка В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
На адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вивченням змісту позову з додатками вбачається, що сторони справи мають зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 , відповідач - по АДРЕСА_2 .
Відповідно частини першої ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Предмет позову дозволяє позивачці обрати підсудність розгляду справи за власним місцем реєстрації проживання, оскільки спір стосується розірвання шлюбу. Разом з тим необхідною умовою має бути існування обставин утримання малолітніх або неповнолітніх дітей або якщо позивач не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. (ч.2 ст. 28 ЦПК України).
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та певні протоколи до неї, і ця обставина з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, Закону України від 29.06.2004 року «Про міжнародні договори» свідчить про обов'язковість застосування національними судами України норм Конвенції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Приписами п.1 частини першої статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи, в порядку, визначеному Постановою КМУ «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».
Місцем реєстрації проживання сторін справи є м. Токмак Запорізької області України.
При цьому фактичне місце проживання позивачки без реєстрації місця проживання в м. Тернополі, навіть за набуттям статусу шляхом взяття на облік ВПО, не має правового значення в розумінні ЦПК України, для вирішення питання обрання підсудності розгляду справи, оскільки визначальним є місце реєстрації проживання особи, а не місце взяття її на облік органами соціального захисту. І це стосується також внутрішньо переміщених осіб.
(!) Подібного правового висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду у постанові від 24.06.2024 року у справі 554/7669/21.
Місце реєстрації проживання сторін спору на цей час перебуває під російською окупацією, відтак територіальна підсудність судових справ Токмацького районного суду Запорізької області була змінена на Хортицький районнийсуд м. Запоріжжя. https://tm.zp.court.gov.ua/sud0824/.
А тому Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області не може вважатися «судом, встановленим законом» в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оскільки відсутні будь які докази наявності у сторін зареєстрованого місця проживання чи перебування на території м. Тернополя чи Тернопільського району.
З огляду на наведене суд вважає, що позов слід передати на розгляд Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Керуючись п.1 частини першої статті 31 ЦПК України,суд -
Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати на розгляд Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня підписання суддею , якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 15-денний строк з дня підписання суддею.
Головуючий суддя В. М. Братасюк