29.07.2024 Справа №607/15344/24 Провадження №1-кп/607/1752/2024
Провадження №1-кп/607/1752/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024216060000100 від 01.07.2024 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грядки, Зборівського району, Тернопільської області, одруженого, на утриманні неповнолітні діти: ОСОБА_4 , 2009 р.н., ОСОБА_5 , 2012 р.н., одруженого, не працюючого, інваліда 3 групи, із середньою спеціальною освітою, адреса проживання без реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_7 , -
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Встановлено, що 30.06.2024 року близько 23:00, в приміщенні будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , розпочався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_3 , 30.06.2024 близько 23:00, перебуваючи в приміщенні будинку
АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих
особистих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_7 ,
усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх
суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, схопив двома руками за її обидві руки та сильно почав тиснути, після чого наніс правою ногою один удар в ділянку живота ОСОБА_7 .
Внаслідок цього, ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця ділянки лівого променево-запяствового суглоба та передньої поверхні живота зліва, які належать до легких тілесних ушкоджень.
2. Позиція сторони обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_6 підтримала обвинувачення в повному обсязі за ч.1 ст.125 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального проступку доведеною.
Також просила призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та застосувати обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство згідно зі ст. 91-1 КК України, а саме програму для кривдників строком на місяць.
3. Позиція сторони захисту.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
Вказав, що обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності.
4. Позиція потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні заявила, що претензій до обвинуваченого немає, щодо міри покарання - покладається на думку суду.
5. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
6. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження.
7. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; обставин, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, дані щодо особи обвинуваченого, а тому вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді штрафу.
Разом із тим, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, особу обвинуваченого, який є особою пенсійного віку, офіційно не працевлаштований та не має офіційно підтверджених джерел доходу, суд вважає за необхідне визначити мінімальний розмір для обраного виду покарання.
Згідно, ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників.
2. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.
3. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
З врахуванням обставин справи, суд приходить до переконання про необхідність направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк один місяць.
8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень та направити ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк один місяць, які виконувати самостійно.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1