Справа № 951/428/24
Провадження №2/951/172/2024
30 липня 2024 року
Козівський районний суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Гриновець О. Б.
за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт Козова Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
короткий виклад обставин справи.
04.06.2024 представник ТОВ «Коллект Центр» - Мостовенко О. І. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 103440630 від 20.09.2021 в розмірі 35 806,96 грн й судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 20 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 103440630 згідно з умовами якого остання отримала 6 500,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 6 500,00 грн. Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.
17.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 17-01/2022-54 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 103440630 від 20 вересня 2021 року.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 103440630 від 20 вересня 2021 року.
Отож ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Оскільки відповідач належним чином не виконувала своїх обов'язків за договором про споживчий кредит станом на 10.05.2024 загальний розмір заборгованості становить 35 806,96 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 116,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 29 690,96 грн. З огляду на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Коллект Центр», просить позов задовольнити.
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.
Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція учасників справи.
Представник ТОВ «Коллект Центр» - Мостовенко О. І. в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві просить здійснювати розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала частково, зазначивши, що не готова оплатити повну суму заборгованості. Окрім того, додала, що не була ознайомлена з відступленням права вимоги на користь ТОВ «Коллект Центр».
Заслухавши думку відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлені судом фактичні обставини справи.
20 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 103440630 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети № 103440630 від 20 вересня 2021 року, що акцептована відповідачем тоді ж шляхом підписання електронним підписом.
17.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 17-01/22 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами в тому числі за Договором про споживчий кредит № 103440630 від 20.09.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1
ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» згідно з Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 , в тому числі за Договором про споживчий кредит № 103440630 від 20.09.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Розмір заборгованості підтверджується розрахунками заборгованості станом на 10.05.2024.
За тої умови представник позивача у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 35 806,96 гривень.
Тож, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Застосоване судом законодавство та висновки суду.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 12, 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору ( ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отож у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання і виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.
Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в договорі про споживчий кредит, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Між тим, позичальник не заперечувала факту отримання нею грошових коштів.
Тож судом встановлено, що позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі, проте відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, через те у неї виникла заборгованість в розмірі 35 806,96 грн, з яких: 6 116,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 690,96 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.
Заразом відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит № 103440630 від 20.09.2021 платіж повернення кредиту та сплати процентів мав бути внесений відповідачем 20.10.2021 на загальну суму 6 519,50 грн, яка включає: суму кредиту - 6 500,00 грн й проценти за користування кредитом - 19,50 грн.
Тому за умовами договору про споживчий кредит сторони погодили строк його дії до 20.10.2021.
За таких умов Договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору. Договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну його дії, який складає 30 днів.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд вважає, що відповідно до п. 1.4 Договору про споживчий кредит № 103440630 від 20.09.2021 термін повернення кредиту визначено 20 жовтня 2021 року.
За цих обставин позивачем відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування відповідача за договором про споживчий кредит № 103440630 від 20.09.2021 був пролонгований кредитодавцем відповідно до п.2.3.1 Договору, а тому відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за простроченими відсоткам з 20.10.2021 згідно з пунктів 1.6, 2.2.3 Договору.
Отже суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню узгоджений сторонами договору розмір процентів в розмірі 19, 50 грн, а також сума кредиту, отриманого відповідачем у розмірі 6 500,00 грн, оскільки умовами кредитного договору не передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами строку його дії
Що стосується інших доводів відповідача, викладених нею у судовому засіданні, суд оцінює їх критично та до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються установленими фактичними обставинами, наведеними висновками суду та доказами, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на докази, подані учасниками справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 13 000,00 грн витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як видно з Договору № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; детального опису робіт (наданих послуг), необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом щодо стягнення кредитної заборгованості, виконано роботи на загальну суму 13 000,00 грн, а саме: надання усної консультації з вивченням справи - 4 000,00 грн, складання позовної заяви - 9 000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 6 000 грн.
Суд також враховує, що відповідач не подавала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією від 27.05.2024 № 0436770002 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Через те з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (із розрахунку 6 519,50 * 3028,00 : 35 806,96 = 551, 32) та витрати на правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн (із розрахунку 6 519,50 * 13 000,00 : 35 806,96 = 2 366,96), які позивач поніс у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними й допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України
ухвалив:
задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103440630 від 20.09.2021 у розмірі 6 519 /шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять/ гривень 50 /п'ятдесят/ копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 551 /п'ятсот п'ятдесят одна/ гривня 32 /тридцять дві/ копійки та 2 366 /дві тисячі триста шістдесят шість/ гривень 96 /дев'яносто шість/ копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного рішення суду 30.07.2024.
Повне найменування сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306 м. Київ, 01133.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дані паспорта: серія НОМЕР_2 , виданий Чортківським РС УДМС України в Тернопільській області 01.10.2015.
Суддя О. Б. Гриновець