Справа № 595/1171/24
Провадження № 3/595/635/2024
29.07.2024 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30 червня 2024 року на 60 км + 400 м автодороги водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес Бенц Е220, д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці; різкий запах алкоголю з порожнини рота. Пройти огляд на місці за допомогою «Драгер 6810» водій відмовився, у медичний заклад їхати не бажав, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Пасічник А.З. подав до суду заперечення з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вмотивоване тим, що ОСОБА_1 з протоколом, складеним щодо нього, не погоджується. Вважає, що працівниками поліції допущено ряд порушень, докази його вини в сукупності є недостатніми для притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 30 червня 2024 року перебував в автомобілі, однак ним не керував. Автомобіль перебував у нерухомому стані на момент прибуття до автомобіля працівників поліції. ОСОБА_1 безпідставно був залучений працівниками поліції до процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, так як будь-яких ознак алкогольного сп'яніння не проявляв. Його відмова пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння є правомірною поведінкою. Водій автомобіля Мерседес будь-яких ПДР не порушував. Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження обставин порушення ПДР. Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ББА №339558 від 30 червня 2024 року оскаржена до суду. За кермом автомобіля перебував його власник, який на момент прибуття працівників поліції був відсутній. ОСОБА_1 протягом усього часу спілкування із працівниками поліції заперечував факт вчинення адміністративного правопорушення, а також факт керування ним автомобілем. У матеріалах справи будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відсутні. Жодних ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не проявляв. Під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 йому не були озвучені ознаки алкогольного сп'яніння. Вважає, що притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності лише на підставі припущень є грубе порушення його конституційних прав та основоположних засад судочинства, а тому просив закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП.
Присутній в судовому засіданні захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Пасічник А.З. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав з підстав, зазначених ним у письмовому запереченні.
Заслухавши пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, - адвоката Пасічника А.З., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
У відповідності до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 452208 від 30 червня 2024 року, де роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис;
- рапортом старшого інспектора чергового ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Сайчука Б.М. від 30 червня 2024 року, згідно якого 30 червня 2024 року о 12.52 год. телефоном надійшло повідомлення зі служби 102 від поліцейського ОСОБА_2 , про те, що в м. Бучач, вул. Галицька Чортківського району було зупинено автомобіль марки «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, жителя с. Бариш Бучацької ОТГ Чортківського району, який керував вказаним автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від медичного освідчення у встановленому законом порядку категорично відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного стосовно ОСОБА_1 , згідно якого в останнього виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння: поведінка, що не відповідає ситуації; різкий запах алкоголю з порожнини рота. В графі акту «результати огляду на стан сп'яніння» зазначено «відмовився», що підтверджується відеофіксацією;
- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 червня 2024 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 339558 від 30 червня 2024 року, на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за ч.1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що він 30 червня 2024 року о 01 год. 11 хв. на 60 км + 400 м автодороги керував транспортним засобом із несправністю, а саме відсутній передній бампер, та не пред'явив посвідчення водія, чим порушив п. п. 31.4.7 «е», 2.1. «а» ПДР України.
Слід зазначити, що Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався. При введенні воєнного стану застосовуються такі заходи правового режиму воєнного стану як комендантська година. Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовою адміністрацією в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний стан.
Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.
У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу.
На території Тернопільської області діє комендантська година, яка станом на 21 січня 2024 року встановлена з 00:00 до 05:00 год. та у зв'язку із цим заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень у зазначений час.
У судовому засіданні було досліджено DVD-R диск, на якому містяться відеозаписи з місця вчинення правопорушення. Зокрема, на відеофайлі під назвою «30.06.2024» з 00:00:48 по 00:01:20 зафіксовано рух транспортного засобу Mercedes-Benz модель Е220, який рухається на зустріч службовому автомобілю працівників поліції. Після розвороту автомобіля поліцейських водій транспортного засобу Mercedes-Benz модель Е220 повернув та польову дорогу та перемістився на заднє пасажирське сидіння. Поліцейський запитав ОСОБА_1 навіщо він пересів, на що останній відповів, що він не керував, а спав у своїй машині на задньому сидінні. Пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. При цьому посвідчення водія на вимогу поліцейського ОСОБА_1 не пред'явив. Стосовно ОСОБА_1 складена постанова за ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП та протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування автомобілем водія відсторонено. Після зазначених подій ОСОБА_1 підійшов до поліцейського та в ході розмови визнав, що керував автомобілем. Вказане підтверджується відеозаписом під назвою «IMG_5359», який триває із 00:03:20 по 00:04:39.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Доводи адвоката Пасічника А.З. про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем спростовуються даними, які встановлені в судовому засіданні, зокрема долученими до матеріалів справи відеозаписами, на яких зафіксовано факт руху автомобіля. Також на одному із відеозаписів під назвою «IMG_5359» ОСОБА_1 визнав факт керування автомобілем.
Безпідставними суд вважає доводи захисника про відсутність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, так як відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським СРПП ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння: поведінка, що не відповідає ситуації; різкий запах алкоголю з порожнини рота. Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який, керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння. Таким чином, доводи захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та відсутність підстав у працівників поліції для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Інші наведені адвокатом Пасічником А.З. доводи щодо порушення встановленої законом процедури є формальними та не спростовують фактичних обставин вчиненого правопорушення, тому суд розцінює їх як позицію захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з метою уникнення від відповідальності.
Наведеними вище письмовими доказами, достовірність яких в суду не викликає сумнівів, а також матеріалами відеофіксації у повній мірі стверджується вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як слідує з довідки № 11027, виданої 08 липня 2024 року начальником відділення поліції № 2 (м. Бучач) ГУНП в Тернопільській області, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Бариш Чортківського району, згідно з даними ІП «Адмінпрактика» ІТС ІПНП, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20 лютого 2024 року.
Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст. 130 ч. 1, 254, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська