Справа № 585/524/24
Номер провадження 2/585/357/24
29 липня 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Мостовенко Олега Ігоровича , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Мостовенко О.І. який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить: Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договір позики № 3239592 від 26.09.2021 у розмірі 61001,40 грн., стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, в позовній заяві вказано, що 26.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 укладено Договір позики № 3239592. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України. Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. Відповідно до п. 2.2. Договору позики позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; сума позики: 12000 грн. строк позики: до 26.10.2021 року (30 днів). Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0.89550% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою. Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою. Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору. Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику. Згідно п. 3.1.3. Договору позики у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4. Відповідно до п. 3.2.1. Договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення. Згідно п. 3.6. Договору позики у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою. Відповідно до п. 3.7. Договору позики зобов'язання позичальника за договором вважаються виконаними в повному обсязі в момент зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок позикодавця. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) позики на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Підписанням Договору позики відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» (далі - Правила), які є невід'ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (пп. 8.3.5 та 8.3.6 договору позики). Правилами, розміщеними на сайті товариства (https://money4you.ua/pro- nas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема п. 4.3.1 передбачено, що договір позики з . фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Пунктом 4.3.2 Правил визначено, що оферта, що містить повний текст договору позики, розміщується товариством в особистому кабінеті та надається для вивчення й погодження фізичний особі, яка бажає укласти договір позики. Пунктом 4.3.5 Правил визначено, що прийняття оферти (акцепту) фізичною особою, яка бажає укласти договір позики, відбувається шляхом надсилання електронного повідомлення, яке містить істотні умови договору позики. Пунктом 4.3.6 Правил визначено, що договірна документація підписується позичальником одноразовим ідентифікатором, що генеруються та надсилається йому товариством за вказаними в особистому кабінеті контактними даними; товариством підписуються відповідна електрона договірна документація електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Пунктом 4.3.7 Правил визначено, що на підтвердження укладення договору позики позикодавець направляє позичальнику електронне повідомлення про укладення договору позики. Пунктом 4.3.78 Правил визначено, що електронний договір, укладений відповідно до процедури, описаної вище, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору позики, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк надання грошових коштів за договором позики наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 09.02.2022 року між ТОВ «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 3239592 від 26.09.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 .. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «KOЛЛEKT ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики № 3239592 від 26.09.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 . Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором позики відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 09.01.2024, відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову, становить 154241,40 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 12000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 142241,40 грн.; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 61001,40 грн., з яких: Заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 12000,00 грн.; Заборгованість за відсотками - 49001,40 грн.
Судові витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 3028,00 грн., яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви оригіналом платіжного доручення та 17000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою судді від 21 лютого 2024 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача ОСОБА_2 13.03.2024 року надійшов відзив в якому вона просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити та розгляд справи провести без її участі.
В обґрунтування вказала, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося з позовом до неї ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. у розмірі 61004,40 грн. з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 12000,00 грн.; заборгованість за відсотками 49001.40 грн., а також 3028,00 грн. судового збору та 17000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до наданого ним Реєстру боржників та Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року придбало право вимоги до 207 307 боржників по споживчим кредитам на схожих умовах за ціною 5 312 491,59 грн. тобто по 25,63 грн. за 1 боржника, які воно має сплатити протягом 1065 календарних днів з дати підписання Договору (п. 7.1., 7.2. Договору). Тобто не факт, шо взагалі сплатило чи коли- небудь сплатить, а набувши право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не вжило заходи досудового врегулювання на власний розсуд, а подало до Суду позовну заяву про стягнення безпідставно нарахованої роздутої суми, розраховуючи за рішенням суду отримати надприбуток (власні витрати Позивача на 1 боржника - 25,63 грн. сума, яку вимагає позивач - 61 004,40 грн. - у 2380 разів більша).
Відповідачу позивач позасудового врегулювання не пропонував і Відповідач від нього не відмовлялася. Тому Відповідач вважає законним і справедливим вимагати, щоб позивач надав докази всіх своїх вимог.
Відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки: Кредитний договір з додатками, надані позивачем суду у копіях, не був укладений ні в якій формі, ні в паперовій ні в електронній, тому що відсутні підписані обома сторонами у дату укладання оригінали, яких у даній суду редакції не існує в природі. У тому числі відсутні вони у позивача і первісного кредитора. Позивачем не доведено факту видачі кредиту та подальшого руху коштів. Нараховані позивачем суми не відповідають законодавству України, у тому числі ст. 1048, ст. 1056-1 ЦК України, ст. 12. ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», спеціальному законодавству про карантин та військовий стан, та заявленим самим позивачем у наданих копіях договорів та графіків платежів умовам кредитування, і є непропорційно великою сумою, не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності цивільно-правових відносин та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду. Оскільки кредитний договір є двостороннім, він мав бути підписаний у дату його укладання в оригіналі обома його сторонами, що може бути і в електронній формі, але оригінал з нанесеними на нього програмним способом цифровими підписами обох Сторін мас об'єктивно існувати. Лише витребування у Позивача оригіналу кредитного договору з додатками через «Електронний Суд» надасть можливість Суду дослідити зміст оригіналів цих доказів і на їх підставі встановити дійсні правовідносини Сторін дослідивши властивості такого файлу (дату створення та нідписувачів) та перевіривши наявність електронних цифрових підписів за допомогоюдержавного веб-сайту https://czo.goy.iia/ycrify. За наявності сумнівів щодо достовірності цих доказів можна буде провести судову експертизу. За відсутності оригіналу кредитного договору не можна встановити достовірно, чи був взагалі він укладений в імперативній письмовій формі, які його умови, у тому числі розміри процентної ставки, строк кредитування та загальна вартість кредиту були погоджені у письмовій формі, а до текстів доказів, односторонньо виготовлених та наданих Позивачем у копіях для подання до Суду, могли бути внесені будь-які відомості, вигідні Позивачу, саме тому такі копії, не підтверджені оригіналами, підлягають відхиленню. У даному випадку копії не відповідають оригіналам, бо з них не можна перевірити зміст електронних файлів; сукупність цифр і літер як «підписи» могла бути на копіях виконана будь-якою особою від імені сторін договору; жодного документа підписаного особисто Відповідачем у справі немає.
Доказування позивача грунтується на припущеннях: доказів фактичного звернення відповідача до первісного кредитора; створення особистого кабінета; генерації та надсилання кожного «одноразового ідентифікатора» Позичальнику та підпису договору з кожним додатком первісним кредитором; повідомлення Відповідачу та погодження всіх майбутніх умов кредитування, включаючи відсоткову ставку, суму відсотків до сплати та строк їх нарахування; подальшого укладення кредитного договору у письмовій електронній формі на конкретних умовах та надання позичальнику примірника; фактичної видачі Відповідачу кредиту у вказану дату та у вказаному розмірі саме первісним кредитором позивачем не надано.
У даному випадку оскільки вона як відповідач ставить під сумнів відповідність поданих копій оригіналам та достовірність їх як доказів, з урахуванням того, що єдиним можливим доказом дотримання письмової форми (незалежно, паперової чи електронної) є оригінал кредитного договору, який повинен давати змогу довести його цілісність та справжність, прийняття рішення на основі паперової копії електронного доказу не відповідає нормам статей 77, 78, 79, 95, 100 ЦПК України, ст. 1055 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг) та принципу безпосереднього дослідження доказів судом. Надані позивачем копії електронних документів не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, тому що ні суд, ні відповідач не може перевірити її достовірність та незмінність змісту, що згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПК України має наслідком відхилення цього електронного доказу.
Норми ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України є імперативними і спрямовані на попередження зловживань учасників цивільного процесу, у даному випадку - можливості односторонньої зміни Позивачем умов договору, підписання яких неможливо довести, не можна встановити достовірний оригінальний зміст правочину, на укладення якого було спрямоване волевиявлення Сторін.
Вона як відповідач не заперечує договір виключно через те, що він міг бути укладений в електронній формі, але вона як відповідач заперечує проти копій кожного електронного доказу через те, що він не був укладений і в електронній формі, тому що відсутній його підписаний обома сторонами у дату укладання оригінал, і просить суд керуючись ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України витребувати оригінали, а у разі їх ненадання - визнані надані позивачем копії електронних доказів недопустимими.
Посилання банку на наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором як на підставу задоволення позовних вимог є необгрунтованими, оскільки сам розрахунок, виписка по рахунку та довідки про відкриття кредитного рахунку та умови кредитування є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутністю оригіналу самого договору, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору б/н від 20 травня 2008 року, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем».
Правила кредитування ТОВ «МАНІФОЮ» з огляду на їх мінливий характер як внутрішнього правового акту кредитора, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не були у письмовій формі погоджені позичальником у конкретній редакції. Як вже було зазначено, вона як відповідач не може бути зобов'язана виконувати умови, з якими вона реально не була ознайомлена, в тому числі внутрішніх правил первісного кредитора. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Законодавство зобов'язує кредитодавця надати оригінал договору споживачу невідкладно після підписання сторонами і покладає саме на кредитодавця обов'язок доведення того, що такий оригінал було фактично передано споживачу (а не могло бути отримано ним у теорії). П. 2.6., 4.1.1. копії Договору наданої Позивачем передбачено обов'язок первісного кредитора надати позику шляхом безготівкового переказу, а у п. 1 копії Договору вказано: дата укладання договору позики - день перерахування грошових коштів на картковий рахунок позичальника. Отже у копії Договору передбачений порядок надання кредиту у безготівковій формі, проте немає жодного доказу його фактичного виконання. Довідка-розрахунок заборгованості, яка надана суду позивачем, не є доказом наявності заборгованості по договору, оскільки не належить до засобів доказування, передбачених ст. 76 ЦІІК України, і не є первинним бухгалтерським документом. Посилання Позивача на ці розрахунки як на підставу задоволення позовних вимог є необгрунтованими, оскільки розрахунки заборгованості є внутрішніми документами фінансових установ та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Копія квитанції іншої фінансової компанії, у якій ТОВ «МАНІФОЮ» вказане одержувачем коштів, із призначенням платежу «Зачисление 12000 на карту НОМЕР_2 » (тобто не по договору позики вказаному позивачем), також не є первинним бухгалтерським документом, ані документом зведеного облік) (випискою), не містить усіх передбачених законом реквізитів для переказу коштів, жодних відомостей про Відповідача, і не відповідає імперативним вимогам належності та допустимості до таких доказів по ст. 78 ЦПК України. Тим більше не є таким доказом копія листа самого ГОВ «МАНІФОЮ» як заінтересованої особи. Позивачем не надано належних та допустимих (взагалі ніяких) доказів видачі відповідачу кредиту у заявленій сумі, а саме: не було надано оригіналу кредитного договору, меморіальний ордер чи інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника первісним кредитором, виписки з рахунку первісною кредитора за дату виплати коштів Відповідачу відповідно до ст. 19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", ч. 2 ст. 78 ЦПК України. Оскільки законодавство чітко встановлює перелік документів, на підставі яких здійснюється переказ і видача коштів з рахунків, за відсутності таких доказів у Позивача вищевикладене означає недоведеність позовних вимог, що унеможливлює і стягнення будь-яких коштів. Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях. Якщо первісний кредитор дійсно переказував кошти з власного рахунку, що заважає йому отримати оформлені належним чином первинні документи та виписку у своєму банку? У випадку, якщо розрахунки ведуться готівкою, мають залишитись первинні касові документи. Якщо ж розрахунки ведуться не креднтодавнем, це не тільки порушення кредитного законодавства і доказ відсутності договірних відносин, а і ознаки злочину за ст. 209 КК України - легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом. У такому випадку позадоговірне надходження Відповідачу коштів від іншої особи без жодних правових підстав (ст.ст. 1212 ЦК України) не може кваліфікуватися як позика за Договором позики № 3239592 від 26.09.2021р. з нарахуванням на неї відсотків.
Просить суд витребувати та уважно перевірити первинні бухгалтерські документи та виписку з рахунку первісного кредитора, а за відсутності доказів розрахунків саме ними призначенням платежу саме по вказаному Договору застосувати правові наслідки ч. 10 ст. 84, ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України.
Позивачем не надано суду доказів повідомлення відповідача про набуття ним права вимоги, жодних доказів їх фактичного отримання відповідачем. У позовній заяві позивач прямо зазначає, що заходи досудового врегулювання не проводилися. Яким чином, на думку позивача, відповідач могла щось сплатити і порушила його права, якщо до отримання матеріалів із суду взагалі не знала про їх існування? Не надано доказів і пред'явлення будь-яких вимог первісним кредитором.
З урахуванням норм законодавства та правових висновків, викладених у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі № 2- 127/11. провадження № 61-1648св17; Постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16; Постанові Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 185/1054/16- ц, провадження № 61-7162св20 належними і достатніми доказами набуття права вимоги мають бути: засвідчена копія договору про правову підставу переходу права вимоги, актів приймання - передачі права вимоги та кредитної справи, докази фактичної оплати новим кредитором за відповідним договором. Лише разом ці докази доводять набуття новим кредитором права вимоги. Вбачається, що у даному випадку ст.ст. 516, 517, 613, 1082 ЦК України порушені позивачем, оскільки відповідачу стало відомо про вимоги позивача лише ознайомившись з матеріалами даної справи, і доказів його оплати не надано. Позивачем не доведено набуття права вимоги саме до відповідача, а не якихось сторонніх осіб, оскільки з наданих ним витягів і не повних копій договорів та виготовлених самим Позивачем витягів не можна достовірно встановити набуття права вимоги саме за вказаним ним договором. Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу не є достатнім доказом переходу права вимоги саме до Відповідача як боржника.
TOB «KOЛЛEKT ЦЕНТР» відповідно до наданого ним Реестру боржників та Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року придбало право вимоги до 207 307 боржників по споживчим кредитам на схожих умовах за ціною 5 312 491,59 гри., тобто по 25,63 грн. за 1 боржника, які воно має сплатити протягом 1065 календарних днів з дати підписання Договору (п. 7.1., 7.2. Договору). Тобто не факт, що взагалі сплатило чи коли-небудь сплатить. Що це за «благодійність» фінансових компаній між собою, які одна-одній відступають права вимоги до тисяч боржників за 1/2380 з відстрочкою на 1065 календарних днів? У чому економічна, господарська мета таких правочинів? За відсутності доказів вимог позивача до цього часу і доказів повідомлення відповідача про вимоги позивача до моменту звернення останнього до суду з позовом права позивача не є порушеними відповідачем і вимоги до останнього у судовому порядку є передчасними та не доведеними. Відповідно до копії договору та додатку № 1 розрахунку до договору позики та графіку нарахування процентів, сума кредиту становить 12000,00 грн.. строк позики - до 26 жовтня 2021 р. (30 днів), середньоденний розмір процентів - 1,99% на день, що в грошовому виразі становить 3223,80 грн. процентів, а загальна вартість кредиту - 15223,80 грн.
Однак, надані позивачем Розрахунки виконані за інші періоди і вищевказаним умовам у наданих ним копіях не за строками кредитування, ні за сумами не відповідають: з розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що станом до 09.02.2022 р. відсотки були нараховані у сумі 21 641,40 грн., далі до 10.01.2023 р. у сумі ще 120 600,00 грн., які складаються з 79998.00 грн. відсотків нарахованих за ставкою 1.99% на день за 335 днів за період з 09.02.2022 р. по 09.01.2023 р. та 40 602.00 грн. відсотків додатково нарахованих за ставкою 1,01% на день за 335 днів за період з 09.02.2022 р. по 09.01.2023 р., тобто в обох розрахунках - за період повністю поза межами строку кредитування, а другі «відсотки» 1,01% на день додані до перших взагалі безпідставно. Відсотки нараховані поза межами строку кредитування за кожен день порушення грошового зобов'язання мають кваліфікуватися як неустойка - пеня - з поширенням на них відповідного правового регулювання.
Нею як відповідачем не погоджувалось жодного продовження визначеного строку кредитування чи інших його умов про збільшення витрат по кредиту і не вчинялось дій спрямованих на це.
П 1. п. 2.3.4. копії договору передбачають конкретний строк позики: до 26.10.2021 р. (30 днів), який може бути продовжено шляхом укладення Сторонами додаткової угоди, якої у даному випадку, як і підписаного основного договору, не було.
П. 8.7. Умови Договору можуть бути змінені/доповнені лише за угодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»: Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом. Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. Безпідставним є продовження нарахування договірних процентів, комісій та неустойки після завершення строку кредитування всупереч ч. 1 ст. 530, ст. 1048, 1050 ЦК України. Очікування кредитодавня, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Таким чином, твердження позивача про необхідність нарахування процентів «за користування кредитом» на підставі пунктів кредитного договору після закінчення строку дії кредитного договору не грунтуються на нормах ст.ст. 625, 1048, 1050 ЦК України, про застосування яких надані конкретні і усталені правові висновки Верховного Суду. Тобто, кредитним договором передбачені проценти за неправомірне користування кредитом як плата, яка встановлюється фінустановою за користування кредитом після настання строку його погашення та сплачується позичальником виходячи із підвищеної процентної ставки, як міра відповідальності за прострочення. Оскільки сам позивач визнає, що підвищені проценти нараховуються відповідачу за кожен день користування позикою понад строк зазначений в договорі та графіку платежів, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, де-юре така умова повністю підпадає під визначення пені та обмеження встановлені ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». За змістом ет. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передані кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Вимоги позивача не відповідають засадам добросовісності, розумності та справедливості, як і не відповідають ч. 2, пунктам 5, 10 ч. З сг. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». А оскільки ці відсотки як міра відповідальності повністю нараховані у період карантину та воєнного стану, відповідно до спеціального законодавства вони взагалі не можуть бути стягнуті Судом. З 12 березня 2020 р. по 1 липня 2023 р. в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусної інфекції Постановами Кабінету Міністрів України № 211 та № 392 та іншими, з подальшими змінами та доповненнями. Закон України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення»: У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставкиза користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. В період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (СOVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Таким чином, враховуючи обмеження, встановлені спеціальним законодавством, первісний кредитор і Позивач не мають права стягувати за період карантину з 01.03.2020 р. по даний час неустойку (штраф, пеню), підвищені відсотки та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за кредитним договором. Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавнем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, енла га яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, враховуючи обмеження, встановлені спеціальним законодавством, Позивач не має права стягувати з Позивача за період карантину з 01.03.2020 р. та воєнного стану з 24.02.2022 р. по даний час неустойку (штраф, неню), підвищені відсотки та інші платежі, включаючи по ч. 2 cт. 625 ЦК України, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за кредитним договором. Тобто заборгованість ніяк не може становити більше ніж максимальна сума вказана у копіях договору з додатками у графіках платежів: 15 223,80 грн.
Також відповідачем разом з відзивом до суду подано клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу в яких ОСОБА_2 просить відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу з підстав відмови у задоволенні позову. У випадку часткового задоволення позовних вимог просить зменшити розмір судових витрат на правову допомогу позивачу, до суми 1000,00 грн. Своє клопотання аргументує тим, що позивач як професійний учасник ринку фінансових та колекторських послуг має штат працівників, у тому числі юристів, які можуть забезпечити представництво інтересів останнього і без залучення сторонніх адвокатів та окремої оплати їх допомоги. Позивач є колекторською компанією, яка нерідко використовує судовий порядок для стягнення заборгованості, поданий позов про стягнення боргу з Відповідача не є індивідуальним, оскільки ТОВ «МАНІФОЮ» надає послуги за типовими договорами, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» спеціалізуються на стягненні заборгованості по кредитним договорам, отже зміст позовних заяв та інших документів потребує мінімального індивідуального підходу і мінімальних часових витрат, що підтверджують надані Позивачем копії Договору про надання правової допомоги з додатками по широкому обсягу справ, де передбачено широкий обсяг різних видів правової допомоги, яка може бути надана з позасудових, судових га адміністративних питань та у кримінальних справах, безвідносно до даної справи. З сайту «Судової влади України», стан розгляду справи, вбачається постійне представництво даним адвокатом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в інших аналогічних справах. З позову не вбачається, що представник позивача збирав та аналізував якісь докази окрім тих, які були передані позивачем та отримані від ТОВ «МАНІФОЮ», адже ніяких доказів «збирання» представником доказів чи необхідності окремих, особливих консультацій відмінних від інших справ не надано. Отже, позов є типовим, а компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» спеціалізується на стягненні заборгованості по типовим договорам і має штат працівників і фінансові ресурси для оплати штатних юристів. Поданий позов про стягнення боргу з Відповідача не є індивідуальним, оскільки Позивач відповідно до наданого ним Реєстру боржників та Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року придбав право вимоги до 207 307 боржників споживчим кредитам на схожих умовах, і № 791 у Заявці та Акті підписаним про надання правничої допомоги вказує на значну кількість аналогічних позовів підготовлених адвокатом по таким самим договорам, отже зміст позовних заяв та інших документів потребує мінімального індивідуального підходу і мінімальних часових витрат. 1-2 години роботи є достатніми для написання та укомплектування типової позовної заяви у кредитній справі у яких індивідуальними є тільки дати і цифри та персональні дані, а з наданої копії договору та акту вбачається постійне представництво адвокатом Позивача і в інших подібних справах (статті 1. 2 Договору про надання правової допомоги). Оскільки Позивач стягує борги з тисяч осіб, зміст позовних заяв та інших документів потребує мінімального індивідуального підходу і мінімальних часових витрат. Спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії типових спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат Позивача витратив значний час. Позовна заява для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які треба було описати у позовній заяві, спірні правовідносини не передбачають. Тому 3000 грн. за надання 2-годинної усної консультації та 2000,00 грн. за «підготовку пропозиції» є повністю безпідставними, ніяких індивідуальних консультацій чи «пропозицій» відмінних від інших справ не потребувалося, а 10000,00грн. за підготовку і подання позовної заяви також значно завищені.
Разом з відзивом відповідачем до суду було подано заяви від 12.03.2024 року про витребування нею у ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «МАНІФОЮ» доказів по кредитним правовідносинах.
Також разом з відзивом на позовну заяву від відповідача до суду надійшли клопотання про витребування доказів відсутніх у справі в яких вона простить: 1. Витребувати у ТОВ «KOЛЛEKT ЦЕНТР» (адреса: 01033, Київ, вул. Мечнікова, б.3, оф. 306) для огляду у судовому засіданні оригінали доказів, які вже долучені у копіях до позовної заяви: Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. ТОВ «МАНІФОЮ» зі ОСОБА_2 з Додатком № 1 - Розрахунком, Графіком та Паспортом позики - з електронними підписами сторін у дату їх укладання. Перевірити у судовому засіданні при огляді оригіналів наданих електронних доказів за допомогою державного веб-сайту httns://czo.gov.ua/verifv Центрального засвідчу вального органу Міністерства цифрової трансформації України: факт наявності підписів Сторін, дату, час, особу підппсантів даних електронних документів, чинність сертифікатів ключа електронних цифрових підписів на дату підписання, їх реєстрацію в уповноваженій установі, сформувавши про це протокол та приєднавши його до матеріалів справи. У випадку не надання оригіналів витребуваних доказів для огляду - виключити (відхилити) при прийнятті рішення їх копії (додатки № 2 до позову) з числа доказів на підставі ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України як такі, що викликають сумнів з приводу їх достовірності і розглядати справу на підставі інших доказів.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «KOЛЛEKT ЦЕНТР»: оригінал Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. ТОВ «МАНІФОЮ» із ОСОБА_2 з Додатком № 1 - Розрахунком, Графіком та Паспортом позики - з електронними підписами Сторін. Докази фактичного підписання первісним кредитором ТОВ «МАНІФОЮ» та позичальником ОСОБА_2 примірника оригіналу Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. та додатків до нього у дату укладання саме у наданій Суду редакції. Докази фактичного надання ОСОБА_2 примірника оригіналу Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. та додатків до нього у дату укладання первісним кредитором. Оригінал заявки ОСОБА_2 про видачу кредиту за Договором позики 3239592 від 26.09.2021 р. ТОВ «МАНІФОЮ» та умов, повідомлених їй первісним кредитором до його укладання (оферта і акцепт). Відомості про повний номер картки та банківські реквізити ОСОБА_2 використані ТОВ «МАНІФОЮ» для переказу коштів по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. Первинний бухгалтерський документ щодо фактичного перерахунку грошових коштів по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. від ТОВ «МАНІФОЮ» на користь позичальника ОСОБА_2 .. Виписки з банківського рахунку ТОВ «МАНІФОЮ» за дату фактичного перерахунку грошових коштів на користь позичальника ОСОБА_2 по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. Правила надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» з підписом ОСОБА_2 про ознайомлення та погодження з ними у конкретній редакції. Повідомлення від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про набуття права вимоги заборгованості по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. з доказами поштового направлення та фактичного вручення цього повідомлення отримувачу до подання позову.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» (адреса: 03150, Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Д; код ЄДРПОУ: 42848369) наступні докази: оригінал Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. TOD «МАНІФОЮ» зі ОСОБА_2 з Додатком № 1 - Розрахунком. Графіком та Паспортом позики - з електронними підписами Сторін. Докази фактичного підписання первісним кредитором ГОВ «МАНІФОЮ» та позичальником ОСОБА_2 примірника оригіналу Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. та додатків до нього у дату укладання саме у наданій Суду редакції. Докази фактичного надання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) примірника оригіналу Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. та додатків до нього у дату укладання первісним кредитором. Оригінал заявки ОСОБА_2 про видачу кредиту за Договором позики 3239592 від 26.09.2021 р. ТОВ «МАНІФОЮ» та умов, повідомлених їй первісним кредитором до його укладання (оферта і акцепт). Відомості про повний номер картки та банківські реквізити ОСОБА_2 використані ТОВ «МАНІФОЮ» для переказу коштів по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. Первинний бухгалтерський документ щодо фактичного перерахунку грошових коштів по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. від ТОВ «МАНІФОЮ» на користь позичальника ОСОБА_2 .. Виписка з банківського рахунку ТОВ «МАНІФОЮ» за дату фактичного перерахунку грошових коштів на користь позичальника ОСОБА_2 по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021р. Правила надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» з підписом ОСОБА_2 про ознайомлення та погодження з ними у конкретній редакції. Повідомлення до ОСОБА_2 про відступлення права вимоги заборгованості по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. з доказами поштового направлення та фактичного вручення цього повідомлення отримувачу до подання позову.
Витребувати у ТОВ «KOЛЛEKT ЦЕНТР» (адреса: 01033, Київ, вул. Мечнікова, б.З, оф. 306) для огляду у судовому засіданні наступні оригінали доказів які вже долучені у копіях до позовної заяви: Договору позики: доказів, які вже долучені у копіях до позовної заяви: Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. ТОВ «МАНІФОЮ» зі ОСОБА_2 з Додатком № 1 - Розрахунком, Графіком та Паспортом позики - з електронними підписами сторін у дату їх укладання. Перевірити у судовому засіданні при огляді оригіналів наданих електронних доказів за допомогою державного веб-сайту httns://czo.gov.ua/verifv Центральної о засвідчу вального органу Міністерства цифрової трансформації України: факт наявності підписів сторін, дату, час, особу підппсантів даних електронних документів, чинність сертифікатів ключа електронних цифрових підписів на дату підписання, їх реєстрацію в уповноваженій установі, сформувавши про це протокол та приєднавши його до матеріалів справи. У випадку не надання оригіналів витребуваних доказів для огляду - виключити (відхилити) при прийнятті рішення їх копії (додатки № 2 до позову) з числа доказів на підставі ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦП К України як такі, шо викликають сумнів з приводу їх достовірності і розглядати справу на підставі інших доказів.
Також відповідачем до суду подано заперечення щодо клопотання позивача про витребування доказів від 12.03.2024 року в якому позивач ОСОБА_2 вказала, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по Договору позики № 3239592 від 26.09.2021 р. з ТОВ «МАНІФОЮ» станом на 09.01.2024 року у розмірі 61004,40 грн.. з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 12000,00 грн.; заборгованість за відсотками 49001,40 грн., а також 3028,00 грн. судового збору та 17000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Оскільки у неї як відповідача відсутні кошти на оплату участі адвоката у судовому засіданні, якщо представник позивача заявить клопотання про витребування доказів з банку відповідача то просить суд врахувати правові доводи відповідача викладені письмово у цьому запереченні, відзиві та клопотаннях.
Позивач може попросити суд витребувати у банку відповідача інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка на ім'я відповідача: інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці за вказаний період. Невідповідність клопотання ст.ст. 76, 81, 84 ППК України. Позивачем не зазначено, чому він не може надати докази відправлення коштів відповідачу з власного рахунку первісного кредитора ТОВ «МАНІФОЮ». Жодних доказів звернення до первісного кредитора та відповіді про причини неможливості отримання підтвердження переказу коштів з власного рахунку не надано. Формулювання клопотання також є неконкретними. Позивач просить витребувати інформацію, чи випускалась картка на ім'я відповідача зі вказаним номером. Як же міг первісний кредитор перевести відповідачу кошти, якщо він не знає її повного номера і не впевнений, шо це номер картки саме відповідача, а не іншої особи? Виходячи з правової позиції позивача, висловленої ним у Клопотанні про витребування доказів, докази переказу коштів у нього та у первісного кредитора відсутні, а наявні лише у банку відповідача. Це можливо тільки в 1 випадку - якщо власних коштів первісний кредитор не переказував. Отже, навіть якщо переказ коштів здійснювався небанківськими фінансовими установами, первинні бухгалтерські документи та виписки з рахунків первісного кредитора відповідні вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ,Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та правових висновків Верховного Суду у кредитних справах, мають бути збережені і надані Суду, ніяких винятків для небанківських установ немає. А тому, зважаючи на визнання позивачем факту відсутності у нього доказів руху коштів, вона як відповідач просить витребувати первинні документи саме з рахунків первісного кредитора, щоб встановити рух коштів. Відповідачем вже заявлено клопотання про витребування у позивача та TОB «МАНІФОЮ» доказів, тому просить суд задовольнити її клопотання про витребування доказів, оскільки саме вищевказані нею докази будуть належними, допустимими та достовірними і повними. А клопотання позивача просить відхилити у зв'язку з недоведеністю ним неможливості отримання доказів безпосередньо від первісного кредитора ТОВ «МАНІФОЮ» та невідповідності вимогам ст.ст. 76, 81, 84 ЦПК України та ст.ст. 516, 517, 1082 ЦК України.
08 квітня 2024 року до суду надійшли пояснення позивача в якому він вказав, що ознайомившись з відзивом на позовну заяву, та беручи до уваги, що з певних, незалежних від позивача, причин строки на подання відповіді сплинули, користуючись правом, наданим ст. 43 ЦПК України. Зазначили, що по-перше, дивно виглядає позиція відповідачки, викладена у відзиві. З відзиву не видно, щоб вона заперечувала сам факт отримання кредитних коштів на її банківську картку, емітовану JSC UNIVERSAL BANK, і реквізити «маски» якої ( НОМЕР_2 ) містяться в квитанції від 26.09.2021 року №110777776 Адже, у випадку неотримання коштів на картку, вона мала б, в першу чергу, заявити, що картка їй не належить, або якщо належить, надати виписку з банку про рух коштів по ній на підтвердження нарахування кредитних коштів. Проте, вона цього не робить, лише заявляє, що позивачем не доведено факт перерахування коштів. Дуже заманливо виходить, отримавши кошти, стверджувати, що їх не отримувала та не повертати. По-друге, щодо укладення договору: договір позики підписаний без жодних порушень та у повній відповідності до вимог ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Так, 26.09.2021 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 укладено Договір позики № 3239592. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором (v31634) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України. Даний договір, згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» є офертою (п.4.3.2 Правил). Крім договору, цим одноразовим ідентифікатором був підписаний Розрахунок за договором позики (Додаток №1), а ідентифікатором j06631 -Паспорт позики. Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. Підписуючи даний договір Позичальниця підтвердила, що вона, вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невідємною частиною Договору (розміщуються на сайті Кредитодавця https://moneу4уоu.uа/рrо-nаs/пormatyvna-dokumentatsiya/ та особистому кабінеті Позичальника).
Звертають увагу, що при підписанні даних документів ОСОБА_2 , крім іншого, надала дані свого паспорта НОМЕР_3 , виданого Роменським МВ УДМС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_1 та номер телефони НОМЕР_6 (у відзиві вона чомусь не зазначає номер телефона).
Укладаючи кредитний договір ТОВ «Маніфою» та Відповідач вчинили дії визначені ст. 11 Закону «Про електронну комерцію. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом/одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст. 12 Закону).
Таким чином, кредитний договір є таким, що укладений з додержанням вимог Закону в тому числі в частині письмової форми. Волевиявлення на укладення якого відповідач виявив у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, направивши ТОВ «Маніфою» підписану електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідь про прийняття пропозиції укласти електронний кредитний договір (акцепт) у формі електронного повідомлення.
Звертають увагу, що перед підписанням договору позики позичальник мав право звернутися до Товариства щодо роз'яснення інформації, викладеної в Оферті, Правилах, зазначеної на веб-Сайті Товариства тощо для забезпечення можливості Позичальника прийняти зважене рішення, що відповідає його потребам та фінансовому стану (п.4.3.3 Правил).
Таким чином, відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики, шляхом заповнення та підписання на сайті Товариства паспорту позики, який є фактично заявою, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації реквізитів своєї банківської карти, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти. Ще раз звертають увагу, що сам Факт отримання коштів відповідачкою у Відзиві не оспорюється. Звернути увагу на те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, піддягають виконанню.
Наголошують,що між сторонами були здійснені всі необхідні дії, в тому числі, з урахуванням вимог ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двосторонніх договорів позики та свідчить про погодження сторонами його істотних умов.
Станом на теперішній час кредитний договір, на підставі якого у відповідача виникла заборгованість, є чинним. Протилежного відповідачем не доведено. Крім цього, підкреслюють, що електронний примірник даного договору розміщений в особистому кабінеті відповідачки, але у випадку, якщо у суду виникнуть сумніви щодо роздруківок електронних документів, доданих до позовної заяви, чи відповідним запитом, готові падати суду оригінали даних документів на електронних носіях. По-третє, щодо невідповідності довідки про перерахування коштів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» зазначають, що згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), шо обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. По-четверте, щодо недоведеності права вимоги до відповідача: Як зазначено в позовній заяві, 09.02.2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь TОB «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 3239592 від 26.09.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 .. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права грошової вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики № 3239592 від 26.09.2021 р., що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 .. Дані договори укладені у повній відповідності до законодавства України і в даний час є чинними. По-п'яте, щодо незаконності нарахувань зазначають, що розрахунок заборгованості відповідачки здійснений у повній відповідності до законодавства України та умов договору. Він є детальним і досить зрозумілим. Крім нього, акцентують увагу на тому, що за даним договором неустойка (штраф, пеня), як штрафні санкції, а також комісія не нараховувались. Проценти нараховані, у повній відповідності до умов договору та ст. 1056-1 ЦК України. По-шосте, щодо зменшення судових витрат на правничу допомогу: ст.133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді. За ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, надають суду такі докази; 1) договір про надання правничої допомоги: 2) документа, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку: 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт - акти наданих послуг. Перерахування на рахунок АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» коштів в сумі 52000,00грн. с авансовим платежем за Договором №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року. Сума 17000,00 гривень визначена згідно з Актом №3 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року (витяг з якого додано до позовної зяви) та заявкою від 02.01.2024р. Звертаємо увагу, що додавання до позовної заяви саме Витягу, а не Акту, свідчить про те, щo за цим Актом надавалася правова допомога і по іншим справам.
З врахуванням вищенаведеного, вважають, що позивачем доведено належними та допустимими доказами понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн., які, за наслідками розгляду справи можуть бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
09 квітня 2024 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про приєднання доказів з додатковими поясненнями в яких вона просить, приєднати до матеріалів справи нові докази, отримані нею від ТОВ «МАНІФОЮ» та за результатами їх дослідження. Розглянути і задовольнити всі подані нею клопотання з викладених у них підстав без її особистої участі у судовому засіданні, у письмовому провадженні. Перевірити у судовому засіданні при огляді оригіналів доказів за допомогою державного веб-сайту https://czo.gov.ua/verity Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України: факт наявності підписів Сторін, дату, час, особу підписантів даних електронних документів, чинність сертифікатів ключа електронних цифрових підписів на дату підписання, їх реєстрацію в уповноваженій установі. Перевірити у судовому засіданні надані позивачем докази у спосіб дослідження властивостей, а саме дати створення кожного файлу та відсутність на них електронних цифрових підписів нанесених програмним способом. Відхилити надані Позивачем копії доказів оригінали яких відсутні як недопустимі і недостовірні. Прийняти рішення про відмову у позові за недоведеністю.
В поданих поясненнях вказала, що позивач жодним чином не спростовує і не заперечує більшість доводів відзиву, зокрема відсутність у нього та первісного кредитора оригіналу кредитного договору з додатками, те що ці оригінали ніколи не надавалися відповідачу, те що кошти від ТОВ «МАНІФОЮ» по договору з рахунку Первісного кредитора не надсилалися, а також не заперечує невідповідність розрахунків умовам наданих копій договору та законодавства України. Також Позивач не заперечує, що набув право вимоги до 207 307 боржників по споживчим кредитам на схожих умовах за ціною 5 312 491,59 грн., тобто по 25,63 грн. за 1 боржника (п. 7.1. 7.2. Договору та Акти приймання-передачі, які він має сплатити протягом 1065 днів після укладення договору), тобто бажає «руками Суду» збагатитися за рахунок лише одного Відповідача у 2380 разів ( 61004,40 : 25,63). Оскільки ні позивач ні первісний кредитор не надали жодних доказів того, що ТОВ «МАНІФОЮ» взагалі переказувало якісь кошти за вказаним договором. Також в поясненнях виклала свої заперечення та доводи, які нею були викладені у наданому суду відзиві.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на вказане, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 було укладено договір позики відповідно до якого Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику), Позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти від Суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору. Позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. Тип позики: короткострокова. Мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума позики: 12000 грн. 00 коп. Строк позики: до «26» жовтня 2021 року (30 днів). Проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкоюпідставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку № 1 до Договору позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,89550 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1,99000 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою. Позикодавець надає Позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою і акційних умовах (відповідно до п.2.4.2) виключно за умови належного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором. У випадку недотримання Позичальником умов сплати процентів користування позикою на акційних умовах, за Договором застосовується базова процентна ставка за позикою. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01 % від суми позики за кожний дені моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою. Позика надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-Сайті Товарист протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання Договору. Даний договір завірено електронним підписом позичальника ОСОБА_2 за допомогою одоразового ідентифікатора (v31634) та позикодавцем, а саме директором ТОВ «МАНІФОЮ» ОСОБА_3 за допомогою одоразового ідентифікатора (t01408) (а.с.5-8).
Відповідно до розрахунку за договором позики №3239592 від 26 вересня 2021 року (Додаток 1 до Договору позики №3239592 від 26 вересня 2021 року) сума позики становить 12000,00 грн., строк позики до 26 жовтня 2021 року (30 днів). Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний становить 0,89550%. Та з графіку обов0,89550%. Та з графіку обов'язкових платежів вбачається, що за 30 днів розрахункового періоду на суму позики в розмірі 12000,00 грн. було нараховано 3223,80 грн. процентів та загальна сума заборгованості склала 15223,80 грн. Даний розрахунок завірено електронним підписом позичальника ОСОБА_2 за допомогою одоразового ідентифікатора (v31634) та позикодавця, директора ТОВ «МАНІФОЮ» ОСОБА_3 за допомогою одноразового ідентифікатора (t01408) (а.с.9-10).
Як вбачається з паспорту позики ТОВ «МАНІФОЮ» надало у позику 12000,00 грн. ОСОБА_2 на 30 днів процентна ставка становить 0,89550% на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний (1709,00 річних) 1,99000% на день - середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий (29654,00 річних) 1,99000% на день - базова процентна ставка за позикою (29654,00 річних) позикодавець надає Позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умовах виключно за умови належного виконання Позичальником зобов'язань за укладеним договором У випадку недотримання Позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за Договором застосовується базова процентна ставка на позику. Проценти за користування позикою нараховуються до дня повернення Позики включно в межах строку дії Договору позики. Загальні витрати за позикою-3223,80 грн. Орієнтовна загальна вартість позики для споживача за весь строк користування позикою (у т.ч. сума позики, проценти за користування позикою, комісії та інші платежі)-15223,80 грн. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 1709,00 грн. акційна, 29654,00 базова. У разі прострочення Позичальником виконання зобов'язання за укладеним Договором позики нараховуються проценти на прострочену позику у розмірі 1.01 % від суми позики на день за кожен день такого прострочення. Даний паспорт позики з визначеними в ньому умовами було підписано позикодавцем електронним підписом одноразовим ідентифікатором f77136 та споживачем ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором j06631 (а.с.11-12).
Як вбачається з квитанції про сплату №110777776 від 26.09.2021 року за допомогою сервісу онлайн платежів iPay ТОВ «Універсальні платіжні рішення» перерахували ТОВ «МАНІФОЮ» 12000,00 грн. на карту НОМЕР_2 (а.с.13).
З листа ТОВ «МАНІФОЮ» вих. №3422 від 18.10.2023 року направленого ТОВ «Вердикт Капітал» вбачається, що ТОВ «МАНІФОЮ» надало інформацію яка підтверджує видачу на банківські картки клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступило ТОВ «Вердикт Капітал» згідно з відповідним договором факторингу. В списку інформації під номером 19 міститься інформація щодо ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 за договором позики 3239592 за номером транзакції 110777776 (а.с.13 зв.-14).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики станом на 09.02.2022 року за договором № 3239592 від 26.09.2021 року ОСОБА_2 має заборгованість в розмірі 33641,4 грн. з яких 12000,00 грн. сума позики, 15641,4 грн. проценти за користування позикою та 6000,00 грн. нараховані проценти на прострочену суму позики (а.с.15).
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на дату початку розрахунку 09.02.2022 року становить 33641,40 грн. з яких 12000,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 21641,40 грн. заборгованість по відсоткам на дату відступлення права вимоги. Сума погашень боржником станом до 10.01.2023 року станоить 0,00 грн. Сума заборгованості ОСОБА_2 на дату розрахунку 10.01.2023 року становить 154241,40 грн. (а.с.16).
09.02.2022 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 09/02-2022, згідно якого ТОВ «МАНІФОЮ» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 21 696 842.26 а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов'язується здійснити фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками (а.с.18-20).
Згідно з платіжним дорученням №0329670000 від 09.02.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» сплачено ТОВ «МАНІФОЮ» 794393,01 грн. Призщначення платежу вказано- оплата лоту згідно договору факторингу №09/02-2022 від 09.02.2022 року (а.с.20 зворот).
Як вбачається з реєстру боржників до договору факторингу № №09/02-2022 від 09.02.2022 року під номером 1562 зазначено ОСОБА_2 з номером договору 3239592, ідентифікатор v31634, дата укладення договору 26.09.2021 р., дата закінчення строку позики 26.10.2021 року, сума виданої позики 12000,00 грн. Заборгованість за процентами за користування позикою 15641,40 грн., заборгованість за процентами на прострочену позику 6000,00грн. Загальна сума заборгованості за договором 33641,40 грн. (а.с.21-23).
Відповідно до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» всі зобов'язання первісного кредитора в передбачені угодами про визначення розміру зобов'язання та порядок його виконання, що укладені між первісним кредитором та боржниками (а.с.24-26).
До Договору факторингу долучено акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 10.01.2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передав, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняв реєстр боржників кількістю 207307, після чого, з урахуванням умов Договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» переходять права вимоги заборгованості від боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.26 зворот).
Як вбачається з додаткової угоди №1 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю -продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» погодили, що у зв'язку із виявленням технічної помилки (описки) необхідно внести зміни до реєстру боржників, а саме вказати, що реєстр боржників в електронному вигляді (в новій редакції) передається первісним кредитором на електронному носієві (флеш карта, інші оптичні носії інформації) новому кредитору не пізніше наступного дня після підписання цієї Додаткової угоди № 1 (а.с.27-29).
Згідно з змінами в реєстрі боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю -продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року під номером 1356 зазначено ОСОБА_2 як боржника за кредитним договором №3239592 (а.с.31).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» має ідентифікаційний код юридичної особи 44276926 та його зареєстроване місцезнаходження як юридичної особи вказано м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф. 306, 01133 (а.с.42).
Як вбачається з договору про надання правничої допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 року Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надає юридичну допомогу ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (а.с.42-43).
Згідно платіжної інструкції ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплатило Адвокатському об'єднанню «Лігал Ассістанс» 52000,00 грн. за надання правової допомоги згідно договору №02-01/2023 від 02.01.2023 року про надання правової допомоги (а.с.45).
Як вбачається з заявки на надання юридичної допомоги №791 від 02.01.2024 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (а.с.46).
В матеріалах справи також мається диск, який за клопотанням відповідача позивачем було надано суду та на якому зберігається файловий документ «document_3239592_1» при відкритті даного файлу було встановлено, що на ньому зберігається договір позики №3239592 від 26 вересня 2021 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Маніфою», розрахунок за договором позики №3239592 від 26 вересня 2021 року та паспорт позики.
З інформаційногої довідки № БТ /3979 яка була надана АТ «Універсал Банк» на вимогу суду вбачається, що банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої підтверджено, що на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_5 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 В додаток до даної довідки АТ «Універсал Банк» надав суду довідку про рух коштів по картці ОСОБА_2 від 20.06.2024 року з якої вбачається, що 26.09.2021 року о 20:45:59 ОСОБА_2 від IPAY_CREDIT_MC1 на карту було перераховано кошти в сумі 12000,00 UAH.
Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов'язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим в частині стягнення заборгованості і доходить висновку про можливість його часткового задоволення.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_2 уклала договорів позики № 3239592 від 13.03.2021 року з ТОВ «МАНІФОЮ» за умовами якого отримала в кредит кошти. Право вимоги за даними договорами перейшло до ТОВ «Коллект Центр». Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язався за укладеним договором на умовах та в строки/терміни, що визначені в ньому не виконала, грошові кошти та нараховані відсотки не повернула.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_2 за договором позики № 3239592 від 13.03.2021 року становить 154241,40 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 61001,40 грн.
Щодо відзиву відповідача, в якому ОСОБА_2 заперечує факт укладання договору та отримання нею кредитних коштів то дані заперечення були спростовані наданими суду позивачем та банківською установою доказами. А тому , сприймаються судом як намір відповідача уникнути відповідальності за не виконання кредитних зобов'язань.
Таким чином дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Коллект Центр» який набув права вимоги до ОСОБА_2 шляхом стягнення заборгованості за укладеним договором.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на вказане, вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 17000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 17000 грн. За таких обставин розмір судових втрат які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача - 8000 грн.
Таким чином, на підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 , підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та 8000 грн. судових витрат на правову допомогу.
Круючись ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договором позики № 3239592 від 26.09.2021 р. у розмірі: 61001,40 грн. (шістдесят одна тисяча одна гривня сорок копійок), 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) сплаченого позивачем судового збору та 8000,00 грн. ( вісім тисяч гривень) витрат на правову допомогу.
В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга