Справа № 948/332/23 Номер провадження 11-кп/814/689/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
24 липня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12023221100000003 за апеляційною скаргою начальника Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 07 квітня 2023 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працює робітником в АТ «Трест Житлобуд - 1» м. Харків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки на підставі ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, ОСОБА_10 , 29.08.2022 близько 16 год. 00 хв., перебуваючи на законних підставах у домоволодінні ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, таємно, викрав бензопилу марки «Stihl MS180», чим завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальні збитки на суму 4 167 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню - ст. 75 КК України та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості та постановити новий, яким призначити ОСОБА_10 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 6 років позбавлення волі.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що місцевий суд при призначенні покарання обвинуваченому не врахував, що ОСОБА_10 вчинив злочин в умовах воєнного стану, перебуваючи на окупованій території.
Крім того, просив врахувати особу обвинуваченого, який не працює та не має міцних соціальних зв?язків.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та кваліфікацію його дій ніким із учасників не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється.
При призначенні покарання суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст. ст. 50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу обвинуваченого, який визнав свою вину, не одружений, працює, задовільно характеризується за місцем свого проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують покарання, а саме, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; відсутність обставин, що його обтяжують.
Разом з тим, апеляційні доводи прокурора про неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому покарання, а саме - застосування закону, який не підлягає застосуванню - ст. 75 КК України, не знайшли свого підтвердження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Беручи до уваги ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та його поведінку під час судового розгляду, усі дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, те, що спричинені збитки відшкодовано шляхом повернення майна, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд правильно вказав на наявність підстав, які свідчать про можливість виправлення ОСОБА_10 без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням та необхідність застосування при призначенні покарання обвинуваченому ст. 75 КК України.
Крім того, доводи прокурора про те, що ОСОБА_12 на теперішній час не працевлаштований не знайшли свого підтвердження, оскільки під час апеляційного розгляду встановлено, що обвинувачений працює робітником в АТ «Трест Житлобуд - 1» м. Харків.
Щодо вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, то зазначену обставину було враховано як кваліфікуючу ознаку, тому не може бути повторно враховано як обставину, яка обтяжує покарання.
Таким чином, призначене ОСОБА_10 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_10 в частині призначеного покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Машівського районного суду Полтавської області від 07 квітня 2023 року, щодо ОСОБА_10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4