Справа № 639/5299/19 Номер провадження 11-кп/814/469/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 липня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019220500000845 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 травня 2020 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 09.12.2008 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 08.12.2009 на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 9 днів,
визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
Строк покарання ухвалено рахувати з 19.05.2019.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 2 581 грн. матеріальної шкоди.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
18 травня 2019 року близько 10 год. 30 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи у торгівельній залі магазину «Продукти» за адресою: м. Харків, пр-т Ново-Баварський, буд. 103-А, попросив раніше незнайому продавчиню ОСОБА_10 дати йому дві банки слабоалкогольного напою «Revo» та оцінивши ситуацію, що склалася, шляхом проходження через огороджену прилавком територію магазину, пройшов до робочого місця потерпілої ОСОБА_10 , доступ до якого обмежено та яке є сховищем, де діставши наявне у нього металеве лезо, приставив його колото-ріжучу частину до шиї потерпілої та почав вимагати у неї грошові кошти в сумі 500 грн., які зберігались в картонній коробці, прикріпленій до прилавку, та дві банки слабоалкогольного напою «Revo», в результаті чого заволодів ними, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 559 грн. 30 коп.
Далі, 19 травня 2019 року близько 12 год. 30 хв., обвинувачений, прибуваючи у приміщення лотерейного закладу «Спорт-Лото», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює підприємницьку діяльність раніше йому незнайома потерпіла ОСОБА_9 , відповідно до заздалегідь розробленого плану, спочатку зачинив зсередини вхідні двері, а потім підійшов до раніше йому незнайомої касира закладу ОСОБА_11 та, використовуючи свою фізичну силу, несподівано для потерпілої ОСОБА_11 закрив долонею правої руки її рота, а потім, застосовуючи в якості знаряддя злочину наявне у нього металеве лезо будівельного ножа, приставив його колото-ріжучу частину до шиї потерпілої. При цьому він, відкрито погрожуючи застосуванням насильства щодо ОСОБА_11 та почав вимагати відкрити йому сейф, який знаходився на столі в приміщенні закладу, та віддати йому наявні в ньому грошові кошти. У свою чергу потерпіла ОСОБА_11 відкрила сейф та віддала коробку з належними ОСОБА_9 грошовими коштами в сумі 2 581 грн., у результаті чого заволодів ними, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди на зазначену суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить пом?якшити йому покарання до 5 років позбавлення волі та звільнити від його відбування на підставі ст. 75 КК України.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що суд першої інстанції під час призначення покарання не в повній мірі врахував висновок судово-психіатричної експертизи №410 від 10.07.2019, відповідно до якого у нього наявне хронічне психічне захворювання.
Крім того, просить взяти до уваги, що інкриміновані кримінальні правопорушення він вчинив внаслідок збігу тяжких сімейних обставин. Просить врахувати відсутність обставин, що обтяжують покарання та обставини, що його пом?якшують, а саме щире каяття, намір відшкодувати завданий збиток та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються і апеляційним судом не перевіряється.
При призначенні покарання суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст. ст. 50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким; особу обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; обставину, яка пом'якшує покарання, а саме - визнання вини; відсутність обставин, що його обтяжують.
Всупереч апеляційним доводам обвинуваченого, місцевий суд врахував висновок судово-психіатричної експертизи №410 від 10.07.2019 відповідно до якого ОСОБА_8 на теперішній час дійсно страждає на хронічне психічне захворювання, проте відповідно до свого психічного стану на момент вчинення кримінального правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_8 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Разом з тим, наведені обвинуваченим у апеляційній скарзі інші доводи та обставини, на думку колегії суддів у цьому випадку не впливають на суспільну небезпечність вчиненого діяння, відповідно, не знижують ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому, підстави для пом'якшення покарання відсутні.
Таким чином, підстав для пом'якшення покарання чи його призначення із застосуванням ст. 75 КК України учасниками провадження не зазначено та колегією суддів під час перегляду вироку не встановлено.
Більше того, покарання у мінімальному розмірі, визначене в межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України перевищує 5 років позбавлення волі, а тому відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_8 не може бути звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Підстав для застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.
Призначене ОСОБА_8 покарання, розмір якого визначений в межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України, відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 у частині призначеного покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 травня 2020 року, щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4