Справа № 642/6498/19 Номер провадження 11-кп/814/440/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 липня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019220480000207 за апеляційними скаргами прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2021 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 18.04.2017 вироком Ленінського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185, із застосуванням ст. 71 КК України, 4 роки 1 місяць. Звільненого 06.12.2018 у зв'язку з відбуттям строку покарання,
визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;
- ч. 2 ст. 125 КК України на 6 місяців арешту;
- ч. 2 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк покарання ухвалено рахувати з 04.10.2019.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, судових витрат, речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
14 січня 2019, близько 21 год., ОСОБА_8 , вийшовши з приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: буд. АДРЕСА_2 , у ході конфлікту, наніс один удар лівою рукою в лобну область ОСОБА_10 , від якого останній упав на землю. Далі, обвинувачений, з корисливих мотивів, шляхом ривка відкрито заволодів мобільним телефоном «Xiaomi Note 4X 32 Gb», IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який знаходився у руці потерпілого, чим завдав ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 2 839 грн. 38 коп.
Крім цього, 01 травня 2019 року, близько 01 год. 30 хв., ОСОБА_8 , повторно, таємно, відчинивши не зачинений капот, викрав з автомобіля марки «ВАЗ» 2104, д.н.з. НОМЕР_3 , припаркованого біля будинку АДРЕСА_3 , автомобільну акумуляторну батарею марки «Westa» 6СТ-60Ah R НОМЕР_4 , чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_11 на суму 945 грн.
Далі, 14 травня 2019 року, близько 01 год. 30 хв., ОСОБА_8 , повторно, таємно, відчинивши викруткою капот, викрав з автомобіля марки «ЗАЗ» VIDA, д.н.з. НОМЕР_5 , припаркованого біля будинку АДРЕСА_4 , автомобільну акумуляторну батарею марки «Isla» 6СТ-60A2, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_12 на суму 1 093 грн. 90 коп.
14 травня 2019 року, близько 01 год. 40 хв., ОСОБА_8 , повторно, таємно, відчинивши викруткою капот, викрав з автомобіля марки «ВАЗ» 21099, д.н.з. НОМЕР_6 , припаркованого біля будинку АДРЕСА_4 , автомобільну акумуляторну батарею марки «Kinetik» Racing 6CT-60 НОМЕР_7 , чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_13 на суму 646 грн. 30 коп.
04 червня 2019 року, близько 14 год. 30 хв., ОСОБА_8 , повторно, таємно, відчинивши капот, викрав з автомобіля марки «ВАЗ» 2108, д.н.з. НОМЕР_8 , припаркованого біля будинку АДРЕСА_5 , автомобільну акумуляторну батарею марки «Fiam» Titanium Pro 60Ah L НОМЕР_9 A, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_14 на суму 1 020 грн. 97 коп.
28 червня 2019 року, близько 04 год. 10 хв., перебуваючи за адресою: буд. 28, провулок Лисогірський, м. Харків, під час сварки, на грунті неприязних стосунків, ОСОБА_8 , стоячи позаду ОСОБА_15 , схопив її правою рукою за шию та знаходячись у дверному отворі почав її хитати зліва направо, внаслідок чого потерпіла отримала травми голови та тулубу. Після чого потерпіла побігла до металевої хвіртки, де обвинувачений наздогнав її та наніс кілька ударів головою об залізну хвіртку. Потім повалив ОСОБА_15 на землю на спину та наніс по одному удару кулаком в ділянку носу та роту. Далі потерпіла забігла на внутрішній двір буд. АДРЕСА_6 , де ОСОБА_8 стоячи обличчям до обличчя на відстані витянутої руки, наніс потерпілій кілька ударів кулаками обох рук в ділянку ребер, обличчя та голови, чим спричинив ОСОБА_15 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Далі, 19 серпня 2019 року, близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_8 , повторно, таємно, відчинивши капот, викрав з автомобіля марки «ВАЗ» 2106, д.н.з. НОМЕР_10 , припаркованого біля будинку АДРЕСА_7 , автомобільну акумуляторну батарею марки «Westa» НОМЕР_11 , чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_16 на суму 1 208 грн. 11 коп.
19 серпня 2019 року, близько 02 год. 05 хв., ОСОБА_8 , повторно, таємно, відчинивши капот, викрав з автомобіля марки «ВАЗ» 21063, д.н.з. НОМЕР_12 , припаркованого біля будинку АДРЕСА_7 , автомобільну акумуляторну батарею марки «Westa» 600А, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_16 на суму 843 грн. 75 коп.
04 вересня 2019 року, близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_8 , у ході сварки на грунті особистих неприязних відносин, перебуваючи за адресою: буд. АДРЕСА_8 біля кіоску «Кулиничі», наніс ОСОБА_17 не менше одного удару кулаком в обличчя та одного удару кулаком в ділянку тулубу справа, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження.
26 вересня 2019 року, близько 14 год. 20 хв., ОСОБА_8 , повторно, перебуваючи на зупинці транспорту за адресою буд. АДРЕСА_9 , відкрито вихопив з лівої кишені куртки ОСОБА_18 гаманець з грошовими коштами, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 1 000 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у зв'язку із спливом строків, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України.
- за ч. 2 ст. 125 КК України на 6 місяців арешту;
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України на 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити 6 років позбавлення волі.
Просить взяти до уваги, що обвинувачений неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнав.
Крім того, з часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме з 04.09.2021, минуло три роки, тому ОСОБА_8 підлягає звільненню від відбування покарання.
В апеляційній скарзі обвинувачений із врахуванням наданих змін просить пом?якшити покарання, обмежившись відбутим строком покарання.
Просить взяти до уваги, що він щиросердечно розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях та вказує, що скоїв їх внаслідок збігу важких життєвих обставин, а саме відсутності коштів на лікування тяжких захворювань, тому просить зазначену обставину визнати такою, що пом'якшує покарання.
В апеляційній скарзі захисник із урахуванням внесених змін просить вирок суду скасувати в частині засудження обвинуваченого за ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення вказаних кримінальних правопорушень у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що з дня вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, а тому це є підставою для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.
Також просить пом?якшити призначене місцевим судом покарання, у зв?язку з наявністю у обвинуваченого тяжкої хвороби.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги своїх апеляційних скарг з урахуванням внесених змін, прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу та просив звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 і ч. 2 ст. 125 КК України у зв?язку із закінченням строків давності, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків, відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Відповідно до ст.ст. 284-288 КПК України процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого, згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України 04.09.2019, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України - 28.06.2019.
У відповідності до положень ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у разі вчинення кримінального проступку за який передбачено покарання у виді обмеження волі, обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним діяння і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
За вчинення кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання менш суворе ніж обмеження волі. Санкцією ч. 2 цієї статті передбачено покарання у виді обмеження волі.
Оскільки із дня вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних проступків минуло понад 3 роки, обвинувачений протягом цього періоду не ухилявся від слідства або суду, jостаннє кримінальне правопорушення вчинив 26.09.2019, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Оскільки закон не пов'язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття кримінального провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням стоків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасування вироку суду в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення зазначених кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження в цій частині.
Разом з тим, при призначенні покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст. ст. 50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини вчинення злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, не одружений, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, обставину, яка пом'якшує покарання, а саме, щире каяття та обставину, що його обтяжує - рецидив злочину.
Тобто, суд першої інстанції врахував усі обставини, встановлені під час судового провадження. Призначене покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Тому відсутні підстави для пом?якшення призначеного покарання, про що просять в апеляційних скаргах обвинувачений та його захисник, та для призначення більш суворого покарання, про що просить прокурор.
З огляду на викладене вище апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2021 року, щодо ОСОБА_8 скасувати в частині засудження за ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України у зв?язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України до покарання визначеного судом першої інстанції:
-за ч. 2 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 186 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
В іншій частині залишити вирок без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4