Справа № 761/26391/24
Провадження № 1-кс/761/17015/2024
25 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000000168 від 26.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, -
Детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання вказано, що 18.07.2024 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України та в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених в особливо великих розмірах у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_9 , ІПН НОМЕР_1 належить на праві приватної власності наступне майно, а саме:
- 1/2 частка однокімнатної квартири загальною площею 37.0 кв.м., житловою площею 19.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 11688574, дата державної реєстрації: 27.02.2006;
- 1/3 частка двокімнатної квартири загальною площею 66.5 кв.м., житловою площею 38 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1253229126101, дата державної реєстрації: 16.03.2023;
- транспортний засіб TOYOTA COROLLA, 2010 року випуску, державний номер знак НОМЕР_2 , номер кузова, VIN: НОМЕР_3 , дата реєстрації 12.08.2010.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, обґрунтованість підозри ОСОБА_9 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна, детектив просив накласти арешт на вказане належне йому майно.
Детектив у судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву, в якій клопотання підтримав із підстав, в ньому викладених, просив здійснювати розгляд без його участі.
Власник майна у судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту, оскільки існує можливістю відчуження майна, що створить перешкоди у забезпеченні конфіскації майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000168 від 26.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
18.07.2024 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України та в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених в особливо великих розмірах у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено додаткове покарання - конфіскація майна, з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна засудженої особи, наразі є необхідним накласти арешт на майно вказаної підозрюваної особи.
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (частина 1 статті 59 КК). Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду.
Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.
Виходячи з фактичних обставин, які містяться в поданих матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_9 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, майно яке за вироком суду може бути конфісковано, а також існування обґрунтованої підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення конфіскації, а тому арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.
За таких умов, заявлені підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Також, слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З огляду на викладене, перевіривши додані до клопотання матеріали, оцінивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешт на вказане майно, заборонивши власнику відчужувати та розпоряджатись ним, з метою належного забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , а саме:
- частка однокімнатної квартири загальною площею 37.0 кв.м., житловою площею 19.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 11688574, дата державної реєстрації: 27.02.2006;
- 1/3 частка двокімнатної квартири загальною площею 66.5 кв.м., житловою площею 38 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1253229126101, дата державної реєстрації: 16.03.2023;
- транспортний засіб TOYOTA COROLLA, 2010 року випуску, державний номер знак НОМЕР_2 , номер кузова,VIN: НОМЕР_3 , дата реєстрації 12.08.2010.
у вигляді заборони відчужувати та розпоряджатися вказаним майном, без заборони користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1