Справа № 761/11907/24
Провадження № 2/761/6585/2024
(заочне)
01 липня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аббасової Н.В.
за участі секретаря Сухини А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У квітні 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (далі по тексту - позивач) до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідачка) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» від 17.11.2016 позивача визначено експлуатуючою організацією на житловий будинок секції № 1,2 з об'єктами соціально-побутового призначення по АДРЕСА_1 . Відповідно до п.2.2 Статуту Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», предметом діяльності КП «Житло-сервіс» є надання житлово-комунальних послуг споживачам. Розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації № 682 від 25.11.2016 вищевказаному новозбудованому житловому будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями та підземним паркінгом присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 . Відповідач є власником житлового приміщення - квартири АДРЕСА_3 . У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати отриманих житлово-комунальних послуг, за період з жовтня 2020 по серпень 2022 виникла заборгованість у сумі 10 527,43 грн., що складається з: 10 044,90 грн.- сума основної заборгованості, 356,35 грн.- збитки від інфляції та 126,18 грн.- 3% річних.
У зв'язку із викладеним позивач просить суд позов задовольнити та стягнути із відповідачки суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою суду від 04.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, разом із позовом подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, наказом ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» від 17.11.2016 Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» визначено експлуатуючою організацією на житловий будинок секції № 1,2 з об'єктами соціально-побутового призначення по АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації № 682 від 25.11.2016 вищевказаному новозбудованому житловому будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями та підземним паркінгом присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.2.2 Статуту Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», предметом діяльності КП «Житло-сервіс» є надання житлово-комунальних послуг споживачам.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 09.03.2024.
20.07.2017 між сторонами укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №К3/33, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з управління будинком за адресою: АДРЕСА_2 , позивач забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_2 , а споживач своєчасно оплачує ці послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1 договору).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Умовами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
При цьому, вимогами п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Положеннями ст.ст. 151, 162 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно зі ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У відповідності з ч. 3 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з яким споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним дд укладення відповідного договору.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі 36-2951 цс 15, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №751/3 840/15-ц (провадження №14-280цс18).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачка належним чином не здійснює оплату вартості житлово-комунальних послуг та на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок, відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг з жовтня 2020 по серпень 2022 у сумі 10 044,90 грн.
Згідно із розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати в розмірі 356,35 грн., та 3% річних в розмірі 126,18 грн.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок, як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, хоча повідомлялася судом про розгляд справи та можливість подати свої заперечення стосовно позову, тому доводи позивача відповідачем не спростовано.
Оскільки судом було встановлено, що позивач забезпечує обслуговування та надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які були надані відповідачці, яка є власником квартири АДРЕСА_3 , при цьому, остання зобов'язання щодо сплати житлово-комунальних послуг у встановлені строки не виконує, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» заборгованість в розмірі 10 527,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» судовий збір в сумі по 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», код ЄДРПОУ 31025659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25 Б.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Н.В. Аббасова