Справа №757/64030/18
2/760/5345/24
18 липня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі:головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Кавун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 138065 від 13.02.2017 у розмірі 33054,50 грн., судовий збір у розмірі 1762 грн. та витрати на надання правової допомоги у розмірі 1500 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «Веллфін» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності.
13.02.2017 між ТОВ «Веллфін» та відповідачем укладено договір позики № 138065 в електронній формі, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 1500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею.
Пунктом 1.3 Договору встановлено строк позики, що складає 15 днів, позика має бути повернута згідно з графіком розрахунків до 28.02.2017.
Позивач вказує, що боржник взяті на себе зобов'язання по Договору позики не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість станом на 28.08.2018 в сумі 31554,50 грн., що порушує законні права та інтереси позикодавця.
Виходячи з наведеного та у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, просить задовольнити позов, а також стягнути з відповідача на його корись судові витрати у виді 1762 грн судового збору та 1500 грн. на оплату правової допомоги.
27.12.2018 позовна заява подана до Печерського районного суду м. Києва та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження головуючого судді Писанця В.А.
29.01.2019 до суду надійшла інформація про зареєстроване місцепроживання відповідача.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Київа від 01.02.2019 справу передано до Солом'янського районного суду м. Києва за підсудністю.
01.07.2019 справа надійшла до Солом'янського районного суду м. Києва та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.07.2019 позовну заяву залишено без руху.
22.08.2019 до суду надійшло клопотання на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.08.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст.178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження, відповідачу також копію позовної заяви з додатками.
Відповідачем копія ухвали суду від 27.08.2019 та копія позовної заяви з додатками не отримана. Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов, який направлявся відповідачу за адресою місця реєстрації, повернувся до суду з відміткою, що немає такого дома.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.12.2019 призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач у судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач, враховуючи положення статей 128, 130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Жодних заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу Солом'янського районного суду міста Києва не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію останнього щодо предмету спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів поданого позову вбачається, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує.
Таким чиномсуд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення за наявними у справі доказами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 13.02.2017 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 138065, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 1500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею.
Вказаний договір позики укладений у формі електронного документа, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
Пунктом 1.3 Договору позики встановлено строк позики, що складає 15 днів, позика має бути повернута згідно з графіком розрахунків до 28.02.2017.
Цей договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором (пункт 1.4).
За умовами укладеного між сторонами договору (п.п. 1.5.1) відповідач зобов'язався сплатити проценти за користування позикою в розмірі 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 30 грн за перший день користування позикою, 1,9 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього договору.
При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
У разі, якщо позичальник не повернув суму позики у строк, встановлений п.1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених п.1.5.1 Договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця, доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов'язаний сплатити 1,9 % від суми позики за кожен день прострочення. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», затверджених рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «ВЕЛЛФІН», Протокол № 2 від 22.11.2016, які розміщені на офіційному веб-сайті позивача https//creditup.com.ua. Правила є загальнодоступними та являють собою публічну оферту ТОВ «ВЕЛЛФІН» до укладання договору позики. Правила є невід'ємною частиною Договору позики.
Невід'ємною частиною Договору позики також є Графік розрахунків, відповідно до якого проценти за користування позикою складають 429 грн., отже сукупна вартість позики - 1929 грн.
Зі змісту листа ТОВ ФК «Вей фор пей» вих. № 358-ВП від 16.08.2018 вбачається, між вказаним товариством, яке надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та позивачем укладено Договір № ВП-180516-3 від 18.05.2016, на виконання якого за дорученням позивача здійснено переказ 13.02.2017 на суму 1500 грн. на рахунок ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 № 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» передбачено, що одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби пластикові банківські картки, які емітовані у установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна картка містить обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
За ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
ТОВ «Веллфін» свої зобов'язання за договором про споживчий кредит виконав повністю, що підтверджується листом ТОВ ФК «Вей фор пей» вих. № 358-ВП від 16.08.2018.
Відповідач належним чином не виконав умов договору про споживчий кредит у встановлений строк.
Згідно з Довідкою щодо заборгованості за Договором № 138065 від 13.02.2017 станом на 20.11.2018 загальна сума заборгованості позичальника перед позикодавцем та всіма нарахованими відсотками становить 37600 грн., з яких заборгованість за основною сумою позики складає 1500 грн., заборгованість за відсотками згідно з договором складає 35100 грн.
Загальна кількість днів простроченої позики становить 625 календарних днів.
Разом із тим, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на його користь заборгованості у розмірі 33054,50 грн.
Цивільне закононодавство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Так, відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в межах позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 33054,50 грн.
Постановляючи рішення про задоволення позову суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надав, в тому числі не спростовано розмір заявленої позивачем суми заборгованості.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, законним та доведеним, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Всупереч вказаних вище вимог цивільного процесуального законодавства позивачем відповідних доказів щодо факту укладення договору про надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачем, суду не надано.
Представником позивача долучено лише такі документи, що підтверджують його повноваження як представника, а саме копії:
-ордеру на надання правової допомоги серії КВ №408285 від 02.04.2019;
-свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6127 від 12.07.2018.
З огляду на вказане законних підстав для задоволення вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги немає.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
За подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн, що підтверджено платіжними дорученнями №1001 від 29.08.2018 та №1447 від 16.11.2018.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1762 грн.
Керуючись ст. 3, 6, 15, 16, 207, 509, 526, 530, 610, 632, 633, 634, 638, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ: 39952398) заборгованість за Договором позики № 138065 від 13.02.2017 у розмірі 33054,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ: 39952398) судовий збір у розмірі 1762 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 30.07.2024.
Суддя: Букіна О.М.