Справа № 699/1431/23
Номер провадження 1-кп/699/38/24
щодо запобіжного заходу
30.07.2024 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією матеріали кримінального провадження № 12023250380000430 відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
На розгляді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023250380000430 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою суду від 06.06.2024 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
11.07.2024 до суду надійшло клопотання прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що в межах цього кримінального провадження ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
У кримінальному провадженні до обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого на даний час закінчився.
Ухвалою суду від 06.06.2024 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Сторона обвинувачення вважає, що наведені в клопотанні дані об'єктивно свідчать про наявність обґрунтованої підозри в тому, що ОСОБА_8 причетний до вчинення інкримінованого злочину. Як докази цього прокурор називає:
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення;
- протокол огляду місця події;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_13 ;
- висновок експерта № 05-5-06/181;
- висновок експерта № 05-1 -09/421;
- висновок експерта № 05-1-09/420;
- висновок експерта № 05-5-06/182;
- протокол слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_12 ;
- протокол огляду предмета.
Однак ураховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого та з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, обвинуваченому слід продовжити застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Сторона обвинувачення ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовує тяжкістю вчиненого правопорушення та покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у випадку доведеності його вини, а саме позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 раніше засуджений вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.12.2020 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки.
При цьому, на даний час ОСОБА_8 притягується до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КК України, що класифікується як тяжкий злочин та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ст. 177 КПК України обставинами, що необхідно врахувати при обранні запобіжного заходу прокурор зазначає:
- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення - у ході проведення досудового розслідування було зібрано достатньо доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - злочин, вчинений останнім тягне за собою покарання у вигляді позбавленням волі на строком від п'яти до восьми років;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого - ОСОБА_8 є особою середнього віку та в ході досудового розслідування не здобуто будь-яких даних, які б вказували на наявність в нього хвороби, яка б унеможливлювала застосування відносно нього відповідного запобіжного заходу;
- наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання - ОСОБА_8 на даний час є безробітнім, тобто не має стабільного джерела прибутку.
У клопотанні також обґрунтовано неможливість застосування до обвинуваченого таких запобіжних заходів як домашній арешт, особисте зобов'язання чи порука.
Тому прокурор просить продовжити застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_5 також звернувся до суду з клопотанням про зміну обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час. Подане клопотання обґрунтоване тим, що підставною для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання було лише наявність іншого кримінального провадження № 12024255380000066 від 16.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України щодо нанесення ОСОБА_14 тілесних ушкоджень. Проте указане кримінальне провадження ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.07.2024 закрито у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання приватного обвинувачення. Указана ухвала суду набрала законної сили.
З огляду на вказане, захисних вважає, що єдина підстава для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час відпала. Реальні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду відсутні. Єдиним можливим ризиком є імовірність впливу на свідків. Однак для запобігання указаному ризику достатньо змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на нічний домашній арешт із покладенням на обвинуваченого ряду обов'язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 внесене клопотання підтримав, а щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечував, оскільки наявні докази свідчать про те, що ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень не зменшився, незалежно від того, чи були закриті відносно ОСОБА_4 інші кримінальні провадження. Просив врахувати, що ОСОБА_8 , перебуваючи на свободі, вчиняв правопорушення, пов'язані із завданням шкоди здоров'ю інших осіб.
Захисник ОСОБА_5 у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, оскільки матеріали справи не містять належних доказів того, що зазначені у клопотанні ризики на даний час існують. Водночас, підтримав внесене клопотання про зміну запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_8 вказав, що він від органів досудового розслідування ніколи не переховувався, правил домашнього арешту не порушував. Зазначив, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, винним себе не визнає. Також вказав, що за два місяці перебування в СІЗО зробив висновки щодо своєї поведінки. Повідомив, що припинить вживати алкогольні напої. Повідомив, що у нього є мати похилого віку, яка потребує його допомоги. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та задовольнити клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час доби.
Дослідивши наявні матеріали, заслухавши думки учасників, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тому на даний час слід вирішити питання щодо застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що 16.09.2023 близько 19.00 год, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_1 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з умислом направленим на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, наніс один удар лезом ножа в область грудної клітки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинив ОСОБА_12 , тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки справа, правобічного пневмотораксу, які відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
ОСОБА_4 17.09.2023 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду від 19.09.2023 по справі № 699/1108/23 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши на два місяці залишати житло за адресою місця реєстрації, тобто до 18.11.2023.
Ухвалою від 14.11.2023 відносно ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 17.12.2023.
30.11.2023 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023250380000430 від 17.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою від 13.12.2023 ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою місця реєстрації у період часу з 22.00 до 07.00 ранку на весь час дії домашнього арешту, терміном до 10.02.2024.
Ухвалою від 12.02.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому залишати житло за адресою місця реєстрації у період часу з 22-00 до 06-00 ранку на весь час дії домашнього арешту, терміном до 11.04.2024.
Ухвалою суду від 06.06.2024 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 04.08.2024.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення було предметом дослідження слідчого судді під час досудового розслідування та на даному етапі не можуть ставитися судом під сумнів, оскільки ОСОБА_8 вже набув статусу обвинуваченого щодо інкримінованого правопорушення.
Щодо наявності ризиків.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У клопотанні сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування і суду та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Прокурор вказує на те, що обвинувачений може переховуватись зважаючи на тяжкість можливого покарання.
Водночас, доказів, що підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду до матеріалів клопотання не додано. При цьому, слід врахувати, що протягом розгляду справи ОСОБА_8 на судові виклики завжди з'являвся, від явки до суду не ухилявся.
Доказів на підтвердження наявності фактів ухилення обвинуваченого від явки до правоохоронного органу та суду до клопотання не надано, отже суд дійшов висновку про недоведеність даного ризику.
Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 є раніше судимою особою та вчинив інше кримінальне правопорушення будучи звільненим від відбування покарання із іспитовим строком.
Факт наявності незнятої та непогашеної судимості підтверджується наявною у справі вимогою ГУІЗ НП по Україні відносно ОСОБА_4 .
Крім того, слід звернути увагу, що захисник указує на те, що єдиною підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою була наявність іншого кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України, яке на даний час закрите через відмову потерпілого ОСОБА_14 від підтримання приватного обвинувачене.
На підтвердження указаного захисником надано копію ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.07.2024 по кримінальному провадженні № 12024255380000066 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України
Разом з тим, у судовому засіданні 06.06.2024 ОСОБА_8 підтвердив свою причетність до нанесення ОСОБА_14 великої кількості ударів пилкою та маленькою сокирою.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення існує та не зменшився.
Щодо застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Оскільки кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_8 , є правопорушенням, яке вчинене проти здоров'я особи, беручи до уваги наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, ураховуючи спосіб життя обвинуваченого та його характеристику за місцем проживання, суд дійшов висновку про те, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання буде недостатнім. Особиста порука так само застосована не може бути, оскільки відповідних заяв до суду не надходило.
Ураховуючи вказане, запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби не може повною мірою забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки перебуваючи під домашнім арештом обвинувачений продовжував вживати алкогольні напої у себе вдома, а під час вживання таких напоїв наносив тілесні ушкодження іншій особі, що в подальшому стало підставою для реєстрації кримінальних проваджень за ст. 125 КК України.
Відповідно до ч 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог ч.ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Ураховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , висловлену в судовому засіданні 30.07.2024, дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому суд вважає за можливе визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до пункту 2 та абзацу другого частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у такому розмірі щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Ураховуючи обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про його особу, репутацію, майновий та сімейний стан, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд не вбачає виключних випадків для виходу за межі визначеного законом розміру застави, а тому дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_4 застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.
На переконання суду такий розмір застави буде співмірним з існуючим в кримінальному провадженні ризиком та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним обов'язків.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, одночасно визначивши заставу як альтернативний запобіжний захід.
З огляду на викладене клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід вдмовити.
Керуючись статтями 8, 176-178, 181, 183, 194, 202, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, утримуючи його в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 234.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів та обчислюється з дати постановлення цієї ухвали, тобто з 30.07.2024. Ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 27.09.2024 о 23:59 год.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 820172, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код 26261092, банк отримувача ДКСУ у м. Київ, з обов'язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_4 згідно з ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду від 30.07.2024».
За умови внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
прибувати на виклик до прокурора чи суду;
утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27.09.2024 включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені частинами 8-11 ст. 182 КПК України.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_4 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 30.07.2024.
СуддяОСОБА_1