Справа № 301/2665/24
1-кс/301/271/24
"29" липня 2024 р. слідчий суддя Іршавського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області клопотання дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024078100000171 зареєстрованого 22.07.2024 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
Дізнавач сектору дізнання ВП № 1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, погодженим прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання дізнавач СД зазначила, що у провадженні СД відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078100000171 від 22.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 липня 2024 року о 10 год. 14 хв. невідома особа застосовуючи мобільний номер НОМЕР_1 під приводом отримання допомоги, заволоділа грошовими коштами в сумі 12 000 грн, які ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Іршава, перерахувала на невідомий номер банківської карти НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_6 .
Вказані відомості 22 липня 2024 року органом досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024078100000171 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
В ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що 20 липня 2024 року близько 19 год 00 хв їй зателефонував з мобільного номеру № НОМЕР_3 , її батько ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час знаходиться за межами кордону та повідомив, що йому напередодні телефонував їх родич на ім'я ОСОБА_8 , з мобільного номеру НОМЕР_4 , який повернувся з ОСОБА_9 та перебуває у Кіровоградській області і повідомив, що йому необхідно терміново проводити операцію на легені, однак для цього йому не вистачає грошових коштів в сумі 12000 грн. Зі слів батька потерпіла зрозуміла, що це дійсно їх родич і батько будучи впевненим що розмовляє з родичем, погодився йому допомогти, а так як він не в змозі переслати кошти, просив, щоб це зробила вона. Відповідно батько переслав їй реквізити карти на яку потрібно перерахувати кошти.
Наступного дня, тобто 21.07.24 о 10 год 14 хв потерпіла знаходилася у м. Іршава, а саме перебувала у супермаркеті Сільверленд, де через термінал перерахувала грошові кошти зі своєї карти ОСОБА_10 НОМЕР_5 на карту НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_6 . Повернувшись додому, від бабусі дізналася, що вона розмовляла з рідними свого племінника ОСОБА_8 , тобто родича з яким розмовляв її батько і дізналася, що ОСОБА_8 разом з сім'єю виїхав до ОСОБА_11 і з ним все добре, тоді потерпіла особисто зв'язалася з рідними ОСОБА_8 , які підтвердили, що вони знаходяться у ОСОБА_11 та з ними все добре. Зрозумівши, що батьку телефонувала невідома особа, вона відразу зателефонувала на гарячу лінію ПУМБ банку та повідомила про даний факт і грошові кошти, які вона переслала, тобто 12 000 грн були заблоковані, тобто ними не встигли скористатися.
Про даний факт ОСОБА_5 повідомила свого батька та в подальшому батько знову зателефонував та сказав, що йому телефонували з іншого номеру, а саме з НОМЕР_7 та сказали, чи можливо вказані кошти надіслати на іншу карту, оскільки попередня заблокована, однак батько вже розмову не підтримував і з даного приводу ОСОБА_5 вирішила звернутися до поліції.
В ході розгляду даних матеріалів, до ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт оперуповноваженого ВПК в Закарпатській області ДКП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 з якого вбачається, що дійсно грошові кошти, які потерпіла перерахувала на банківську карту ПУМБ банку НОМЕР_2 наразі знаходяться на даній карті.
Дослідивши матеріали вказаного провадження, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на банківську карту АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» № НОМЕР_2 , так як є реальна загроза відчуження грошових коштів, які незаконно привласнені шахрайським шляхом та є предметом злочину.
На даний час в органу досудового розслідування виникла підстава накласти арешт на банківську карту АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» № НОМЕР_2 , так як є реальна загроза відчуження грошових коштів, які незаконно привласнені шахрайським шляхом та є предметом кримінального проступку. Натомість грошові кошти, які були потерпілою ОСОБА_5 перераховані на банківську карту шахрая № НОМЕР_2 в сумі 12000 грн, необхідно повернути на її банківську карту Монобанку № НОМЕР_5 , з якої було здійснено перерахунок, тобто на карту потерпілої ОСОБА_5 .
Просить накласти арешт на банківську карту АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» № НОМЕР_2 , з метою збереження предмета кримінального правопорушення. Грошові кошти в сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн, повернути на карту ОСОБА_5 № НОМЕР_5 .
Дізнавач сектору дізнання ВП № 1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 для участі в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, просить суд розгляд клопотання проводити в її відсутність, клопотання підтримала з мотивів, викладених у клопотанні, просить суд таке задовольнити.
Вивчивши клопотання, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, надані із клопотанням, слідчий суддя дійшов висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 р., при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З врахуванням викладеного те, що до клопотання не додані докази про визнання банківської карти речовим доказом по вказаному кримінальному провадженні у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а також те, що вимога щодо вирішення питання про повернення коштів на картковий рахунок потерпілого не передбачена Кримінальним процесуальним кодексом України при вирішенні питання про накладення арешту на майно, тому в задоволенні клопотання дізнавача СД ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про арешт майна слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, -
В задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024078100000171 зареєстрованого 22.07.2024 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Іршавського районного суду : ОСОБА_1