24.07.2024 Справа № 914/2273/23
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ», м. Бориспіль, Київська область
про розстрочення виконання рішення суду
у справі №914/2273/23
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ», м. Бориспіль, Київська область
до відповідача за первісним позовом Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА», м. Львів
про стягнення заборгованості у розмірі 504510,08 грн. та
за зустрічним позовом Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА», м. Львів
до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ», м. Бориспіль, Київська область
про стягнення 572796,80 грн.
За участю представників сторін:
від заявника: не з'явився;
від стягувача: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2273/23 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» до відповідача за первісним позовом Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» про стягнення заборгованості у розмірі 504510,08 грн та зустрічна позовна заява Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» про стягнення 572796,80 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.04.2024 року у справі №914/2273/23 відмовлено у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» на користь Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» 489960,00 грн основної заборгованості, 80843,40 грн - пені, 1328,93 грн - 3% річних та 8581,98 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №914/2273/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2024 року у справі №914/2273/23 - без змін.
24.06.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 24.06.2024) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду (вх.№2449/24).
Супровідним листом від 18.07.2024 за вих.№09-01/1143/24 Західний апеляційний господарський суд повернув матеріали справи №914/2273/23 на адресу Господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 19.07.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» про розстрочку виконання судового рішення у справі 914/2273/23, заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2024.
22.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.07.2024) від представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом; стягувача) надійшла заява про участь у судовому засіданні, що призначено на 24.07.2024 о 13:30 год. у режимі відеоконференції (вх.№18566/24).
Ухвалою від 22.07.2024 суд задовольнив заяву представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом, стягувача) про участь у судовому засіданні у справі №914/2273/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
23.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 23.07.2024) від представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом, стягувача) надійшли заперечення на заяву про розстрочення рішення суду (вх.№18711/24).
У судове засідання 24.07.2024 стягувача не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань до суду не скерував.
Боржник у судове засідання 24.07.2024 не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив. Заяв, клопотань до суду не скерував.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне положення міститься і в ч. 1-2 ст. 18 та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторив, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД», Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено у першому параграфі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
У рішенні у справі «Чіжов проти України» від 17.05.2005 Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Як передбачено ч.ч.3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України», межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Таким чином, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм Господарського процесуального кодексу України.
Заявником в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/2273/23 зазначено про те, що основною місією ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» є створення інструментарію, який надає державі та її громадянам всі необхідні та достовірні дані про повну картину руйнувань та піротехнічного забруднення, які Україна має в результаті війни. Також заявник просить суд врахувати, що команда працівників ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» запускає відкритий проект з розпізнавання вибухонебезпечних предметів, чим самим активно сприяє процесу розмінування України. Зважаючи на те, що ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» укладає меморандуми про співпрацю з Міністерством економіки та місцевими державними адміністраціями, заявник вважає, що арешт коштів та майна ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» у зв'язку з виконавчим провадженням, яке буде відкрито з метою виконання вищевказаного судового рішення, зупинить діяльність ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ», а відповідно зупинення роботи ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» та не виконання укладених меморандумів про співпрацю.
Також заявник просить суд взяти до уваги, що ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» у повному обсязі визнає наявність обов'язку перед БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» та не збирається ухиляється від сплати коштів за рішенням Господарського суду Львівської області від 03.04.2024 у справі №914/2273/23 і гарантує добросовісність виконання обов'язку зі сплати заборгованості за вказаним рішенням.
Одночасно, заявник просив суд звернути увагу, що перший платіж згідно викладеного вище графіку вже сплачений ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ», що на думку заявника свідчить про добросовісність намірів ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» виконати рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2024 у справі №914/2273/23.
Зважаючи на те, що негайне виконання рішення суду Львівської області від 03.04.2024 у справі №914/2273/23 у повному обсязі поставить під загрозу виконання основної місії ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ», заявник просить розстрочити виконання судового рішення та затвердити наступний графік сплати коштів:
- до 03.07.2024 - 58071,44 грн;
- до 03.08.2024 - 58071,44 грн;
- до 03.092024 - 58071,44 грн;
- до 03.10.2024 - 58071,44 грн;
- до 03.11.2024 - 58071,44 грн;
- до 03.12.2024 - 58071,44 грн;
- до 03.01.2025 - 58071,44 грн;
- до 03.02.2025 - 58071,44 грн;
- до 03.03.2025 - 58071,44 грн;
- до 03.04.2025 - 58071,35 грн.
Стягувач у свою чергу заперечив щодо задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду, скерувавши письмові заперечення (вх.№18711/24 від 23.07.2024) у яких повідомив наступне.
Зважаючи на те, що Благодійна організація «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» здійснює за рахунок благодійної фінансової допомоги від юридичних осіб та отриманих грантових надходжень від донорських організації. Стягувач просить звернути увагу на те, що Благодійна організація «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» не здійснює господарську діяльність.
З огляду на те, що стягувач, отримавши донорські кошти в сумі 400000,00 доларів США, частково витратив ці кошти на оплату робіт ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ», ФОП Широкоступ Б., ФОП Бохан Є., які прийняли зобов'язання створити програмне забезпечення, яке у подальшому позивач за зустрічною позовною заявою мав намір використовувати у реалізації благодійних програмах у межах гуманітарного розмінування території України, відновлення цивільної інфраструктури, яка постраждала від військової агресії рф.
Стягувач також звертає увагу суду на те, що судами у справах №914/2273/23, №914/2193/23, №914/21795/23 встановлено, що жодний з відповідачів не виконав зобов'язання з розробки та передачі програмного забезпечення на користь замовника благодійної організації, а відповідні рішення суду набрали законної сили.
У наслідок недобросовісного виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх обов'язків щодо розробки програмного забезпечення та іншими виконавцями, благодійна організація немає можливості реалізувати ряд благодійних програм, направлених на допомогу цивільному населенню України, які постраждали від війни.
Стосовно меморандуму про співпрацю у сфері гуманітарного розмінування від 19.06.2024, підписаного між ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» та Міністерством економіки України, стягував зазначає про те, що строк вище згаданого меморандуму сплинув. Окрім того, заявником не подано доказів виконання вказаних меморандумів з боку ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» або неможливість їх виконання у майбутньому.
З огляду на усе вище перелічене, стягувач просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» про розстрочення виконання рішення суду.
Суд звертає увагу на те, що розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.
Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 Постанови №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Розглянувши клопотання боржника про розстрочку виконання рішення суду (вх.№2449/24 від 24.06.2024) та документи надані на його обґрунтування, а також подані стягувачем заперечення, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Суд враховую, що рішенням Господарського суду Львівської області від 03.04.2024 року у справі №914/2273/23, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, встановлено факт здійснення Благодійною організацією «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» попередньої оплати на користь ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ». Таким чином, заборгованість боржника перед стягувачем є, насамперед, грошовими коштами, які належать ЮО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ТІМ4ЮА» та у подальшому мають бути направлені на реалізацію програмного забезпечення, яке не було виконано позивачем за первісним позовом (боржником).
Одночасно, суд також враховую, що ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» жодним чином не довело у встановленому процесуальним законом порядку існування обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Заявником не долучено доказів, які підтвердили факт неможливості повернути стягувачу грошові кошти, отримані як попередня оплата за договором.
З огляду на все вищевикладене, суд вважає, що заявником не подано доказів наявності виняткових обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, посилання заявника на наявність меморандуму про співпрацю у сфері гуманітарного розмінування від 19.06.204, підписаного між ТОВ «ЮАДЕМЕДЖ» та Міністерством економіки України не підтверджує дійсності того, що заявник перебуває у скрутному матеріальному становищі, а відтак, зважаючи що божник є суб'єктом господарської діяльності та юридичною особою, останній несе ризики за здійснення такої діяльності на власний розсуд.
Таким чином, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2024 у справі №914/2273/23, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАДЕМЕДЖ» про розстрочення виконання рішення суду у справі №914/2273/23.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
У судовому засіданні 24.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст складено 29.07.2024.
Суддя Гоменюк З.П.