вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" липня 2024 р. Справа № 911/1960/24
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали
за заявою боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
До Господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою б/н від 25.07.2024 (вх. № 3160 від 25.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали вищевказаної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
Судом встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, заявником не зазначено конкретних обставин, що призвели до неплатоспроможності, а саме - обставин, що спонукали до укладення кредитних договорів та підтвердження цих обставин відповідними доказами, а також відсутня інформація про вчинення усіх можливих заходів спрямованих на відновлення платоспроможності.
Згідно з п.3 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
До поданої ОСОБА_1 заяви б/н від 25.07.2024 (вх. № 3160 від 25.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, додано конкретизований список кредиторів боржника, проте, зазначені у ньому відомості щодо переліку кредиторів та розміру кредиторських вимог потребують уточнення та належного документального підтвердження.
Так, у матеріалах заяви наявні заява-анкета про надання банківських послуг № 1-4HX9CQ від 18.05.2021(зміна умов користування банківськими послугами) до заяви-анкети про надання банківських послуг № 1-4HX9CQ від 18.05.2021 та паспорт споживчого кредиту на суму 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн, укладені між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Отп Банк», проте жодних пояснень щодо цих обставин заявником не надано, а даний кредитор у конкретизованому списку кредиторів не зазначений.
Водночас, суд звертає увагу, що з доданих заявником документів та відомостей з конкретизованого списку кредиторів вбачається, що строк виконання договорів, укладених між боржником та певними фінансовими установами, а саме: Акціонерним товариством «Універсал Банк» (договір № 26201307361804 від 10.03.2020); Акціонерним товариством «ПриватБанк» (договір № 26206300927601 від 21.09.2012); Акціонерним товариством «Сенс Банк» (договір № 56504753 від 02.08.2021) не настав.
Також, некоректно зазначено дату строку виконання кредиту за договором № 007400936 від 14.09.2018, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК» Європейська агенція з повернення боргів», а саме - 31.12.2117, що унеможливлює встановлення судом строку виконання вказаного кредитного договору, оскільки сам вищезазначений договір відсутній.
При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено наявність договору з Акціонерним товариством «Альфа Банк» (нині «Сенс Банк») № 501273201 від 26.10.2020, відомості про який у наданому конкретизованому списку кредиторів відсутні, а примірники договорів, про які заявником було зазначено, до заяви б/н від 25.07.2024 (вх. № 3160 від 25.07.2024) не додано.
Крім цього, судом встановлено, що у матеріалах заяви відсутні також й інші кредитні договори, а саме договір № 007400936 від 14.09.2018 (ТОВ «ФК» Європейська агенція з питань повернення боргів») та договір № 26206300927601 від 21.09.2012 (АТ «ПриватБанк»); а договори, укладені з Акціонерним товариством «Універсал Банк» та з Акціонерним товариством «ПУМБ» - надані у нечитабельному вигляді, що унеможливлює встановлення судом їх змісту.
Також суд звертає увагу боржника, що наявність лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, яка, крім цього, не підписана ані заявником ані відповідною посадовою особою кредитного бюро, не може бути єдиним належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Системний аналіз норм Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" та пунктів Положення Бюро (затвердженого Директором ТОВ "Українське бюро кредитних історій" 15.05.2017 та погодженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 01.06.2017 № 2185) дає підстави для висновку, що створений за допомогою електронно - програмних засобів кредитний звіт є електронним документом, який надається суб'єктам звернення (у розумінні цього Закону: Користувачам, іншим бюро та суб'єктам кредитних історій) у таких формах: електронній або паперовій (паперовій копії електронного документа).
У силу положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та стандарту ДСТУ 4163:2020 оригіналом кредитного звіту (як електронного документа) є його електронний примірник, що містить обов'язкові реквізити, серед яких електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". При цьому паперова копія кредитного звіту (як електронного документа) має засвідчуватись у порядку, визначеному чинними законодавством України.
З урахуванням вимог статті 96 ГПК України, кредитний звіт (що є електронним текстовим документом) може подаватися учасником справи до господарського суду у таких формах:
1) у електронній формі в оригіналі (як електронний документ, що містить обов'язкові реквізити, зокрема електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до законодавства);
2) у електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, з обов'язковим зазначенням про наявність у цього учасника справи (особи, яка подає такий доказ) або іншої особи оригіналу електронного доказу - кредитного звіту в електронній формі;
3) у паперовій копії таким способом:
- засвідченою згідно вимог Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 самим Бюро (ТОВ "Українське бюро кредитних історій") як особою, яка сформувала цей звіт та здійснює на своїх серверних станціях, серед іншого, обробку інформації, що складає кредитну історію;
- без засвідчення учасником (оскільки стаття 96 ГПК України того не вимагає), який подає паперову копію кредитного звіту, однак з обов'язковим зазначенням про наявність у цього учасника справи або іншої особи оригіналу електронного доказу - кредитного звіту в електронній формі.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що кредитний звіт ТОВ "Українське бюро кредитних історій", навіть належним чином засвідчений у відповідності до чинного законодавства, зазначеного вище, хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням, а отже подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21).
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Так, заявником до заяви б/н від 25.07.2024 (вх. № 3160 від 25.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.06.2024.
Згідно з пунктами 8, 9, 10 Примітки до наказу Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). У разі відсутності майна та/або коштів у боржника або членів його сім'ї у відповідному рядку декларації проставляється прочерк «-». У декларації зазначається вартість майна боржника та членів його сім'ї на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою. Якщо вартість майна не відома боржнику або членам його сім'ї і її не може бути визначено на підставі правовстановлювальних документів, під час заповнення відповідного рядка декларації зазначається «Не відомо».
Аналіз зазначених норм свідчить, що боржник у відповідному рядку декларації може зазначити «Не відомо» та проставити прочерк «-» лише за одночасної умови, що член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел. При цьому боржник має надати відповідні пояснення щодо відсутності інформації про майно і доходи членів сім'ї в офіційних джерелах та надати відповідні докази звернення до членів сім'ї стосовно надання відповідної інформації.
Як вбачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.06.2024, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено «Члени сім'ї інформації не надали».
Водночас, у матеріалах заяви містяться Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужування об'єктів нерухомого майна щодо наступних осіб: заявника ОСОБА_2 ; мати ОСОБА_3 та брата ОСОБА_4 .
Отже, заявнику відомо щодо наявності (відсутності) у зазначених осіб будь-якого майна, інформація про яке повинна була бути зазначена у відповідних пунктах декларацій про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.06.2024 замість наявної відмітки «Члени сім'ї інформації не надали».
Щодо інших членів сім'ї, а саме сестри ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_6 , колишньої дружини ОСОБА_7 , будь-які з витягів із з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужування об'єктів нерухомого майна відсутні, жодних пояснень про об'єктивну неможливість отримання від членів сім'ї боржника відповідної інформації, а також неможливість отримання відповідної інформації з офіційних джерел суду не надано.
Відповідно до п. 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_1 до заяви надано власноручні розписки, а саме: про неможливість отримання інформації від члена сім'ї від 18.06.2024 та 28.06.2024; про неможливість отримання інформації щодо готівкових коштів від 18.06.2024; та про отримання фінансової допомоги від членів сім'ї від 17.07.2024. Однак, суд не може брати ці розписки до уваги, оскільки вони не є доказами на підтвердження зазначених в них обставин в розумінні статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Також, суд зазначає, що матеріали заяви б/н від 25.07.2024 (вх. № 3160 від 25.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не містять інформації щодо працевлаштування членів його сім'ї - матері ОСОБА_3 , брата ОСОБА_4 , сестри ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_6 , колишньої дружини ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Суд звертає увагу, що вимоги щодо змісту та положень плану реструктуризації боргів містяться у ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Проте, доданий до заяви б/н від 09.04.2024 (вх. № 562/24 від 19.04.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проект плану реструктуризації боргів не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, зокрема щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, не містить інформацію черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років, а також вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 б/н від 25.07.2024 (вх. № 3160 від 25.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
- виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду, підтверджений належними та допустимими доказами;
- уточнений конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- доказів щодо обставин, викладених у поданих заявником власноручних розписках;
- документально підтвердженої інформації щодо працевлаштування членів сім'ї - матері ОСОБА_3 , брата ОСОБА_4 , сестри ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_6 , колишньої дружини ОСОБА_7 ;
- декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.06.2024, приведені у відповідність до наказу Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність»;
- план реструктуризації боргів боржника, приведений у відповідність до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 76-77, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Іванова Павла Павловичаб/н від 25.07.2024 (вх. № 3160 від 25.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Лутак