вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1035/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ен Ес Ай Буд”, м. Київ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Чалишкан Україна”, с. Петропавлівська Борщагівка Київської області,
про стягнення 1 522 292,73 грн.
Суддя Конюх О.В.,
за участю представників:
позивач: Кучерявий В.О.,адвокат, ордер серії АА №1451105 від 03.06.2024;
від відповідача: Скакун О.П., адвокат, ордер серії АІ №1635233 від 16.06.2024;
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2024, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 19.07.2024, встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - 5 днів із дня отримання відповіді на відзив.
Ухвалою від 19.07.2024 суд повернув заявнику зустрічну позовну заяву ТОВ «Чалишкан Україна» до ТОВ «Ен Ес Ай Буд» про стягнення 513 676,80 грн.
19.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд залишити без розгляду відзив ТОВ «Чалишкан Україна» як такий, що поданий із пропущенням строку без клопотання про його поновлення.
25.07.2024 у системі «Електронний суд» представник відповідача сформував заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить суд поновити строк надання заперечення на відповідь на відзив.
В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначає, що відповідач отримав відповідь на відзив 22.07.2024, однак захиснику взагалі такий процесуальний документ не надсилався, відтак, представник відповідача вважає вказане грубим порушенням ч. 6-7 ст. 42 ГПК України.
Крім того, представник відповідача твердить, що 22, 24, 25 липня відбувались тимчасові перебої у роботі підсистеми Електронний суд», що також позбавило відповідача можливості вчасно виконати ухвалу суду стосовно строків надання заперечення.
26.07.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.
Також 26.07.2024 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про початок розгляду справи спочатку, у якому представник відповідача, посилаючись на позицію постанов КГС у складі ВС від 03.10.2019 у справі №902/271/18 від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, просить суд розпочати розгляд справи №911/1035/24 спочатку, надавши у такий спосіб представнику відповідача можливість скористатися процесуальними правами відповідача, з метою встановлення всіх обставин справи задля досягнення істини.
У судове засідання 29.07.2024 з'явився представник позивача та відповідача. Розглянувши в судовому засіданні заяву про поновлення процесуального строку, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.
У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2024 суд встановив відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - 5 днів із дня отримання відповіді на відзив.
Як вбачається з квитанції №1399503 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, відповідач копію відповіді на відзив разом з доданими до нього документами отримав 18.07.2024, а не 22.07.2024, як твердить представник відповідача.
Представник позивача, посилаючись на ч.6-7 ст. 42 ГПК України вказує на грубе порушення позивачем вимог ГПК України, у зв'язку з тим, що відповідь на відзив не була направлена для захисника.
Суд зазначає про хибне трактування представником відповідача приписів ч. 6-7 ст. 42 ГПК України, позаяк вказані норми передбачають лише порядок направлення документів учасникам справи, у разі їх подання в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України взагалі не містить визначення такого процесуального статусу як захисник.
Відповідно до інформації, висвітленої на офіційній сторінці ДП «Інформаційні судові системи»:
- 23.07.2024 з 20:00 до 23:00 заплановані технічні роботи в підсистемі «Електронний суд» у зв'язку з чим можливе переривання в наданні сервісів до 30 хвилин.
- 24.07.2024 були наявні тимчасові перебої у роботі підсистеми «Електронний суд», які були усунуті о 18:40;
- 25.07.2024 в підсистемі «Електронний суд» проводились позапланові технічні роботи з 09:15, об 11:00 доступ було відновлено.
З огляду на викладене, тимчасові перебої у роботі підсистеми «Електроний суд» об'єктивно не унеможливлювали подання відповідачем заперечень на відповідь на відзив у встановлений судом строк до 23.07.2024. Крім того, представник відповідача не був позбавлений права та можливості подати документи безпосередньо до канцелярії суду або надіслати поштою.
Також, представником відповідача не була дотримана вимога ст. 119 ГПК України щодо одночасного виконання процесуальної дії, щодо якої заявлено клопотання про поновлення строку, позаяк заперечення на відповідь на відзив надійшли наступного дня, тобто 26.07.2024.
Розглянувши клопотання представника відповідача від 26.07.2024 про початок розгляду справи спочатку, суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд звертає увагу учасників справи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті".
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 02.05.2024, копію якої відповідач отримав 08.05.2024. Підготовче судове засідання у справі неодноразово відкладалося, а саме ухвалами від 03.06.2024, 17.06.2024, 01.07.2024, про що відповідач був повідомлений належним чином у спосіб направлення ухвал до зареєстрованого електронного кабінету (частина 11 ст. 242 ГПК України).
У даному випадку представником відповідача не наведено жодних об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, та дійсно вагомих підстав, які завадили відповідачу у повній мірі скористатися процесуальними правами учасника справи у встановлених законом порядку та строки. При цьому така процесуальна дія, як розгляд справи спочатку процесуальним законом передбачена лише ст.ст. 48, 49 ГПК України у випадку залучення співвідповідача, заміни неналежного відповідача, або вступу у справі третьої особи із самостійними вимогами у спосіб подання позову до однієї або декількох сторін.
29.07.2024 представником відповідача через канцелярію суду подано заяву від 29.07.2024, у якій відповідач просить суд залучити до справи платіжне доручення №4817 від 29.07.2024, до якої додано копію платіжної інструкції від 29.07.2024 №4817, за якою ТОВ «Чалишкан Україна» сплатило ТОВ «Ен Ес Ай Буд» кошти в сумі 10 000,00 грн. із призначенням платежу «оплата за договором поставки №5-21/П від 26.07.2021, заява про зарахування зустрічної однорідної вимоги АО/СПП-30.06-1 від 30.06.2024 в т.ч. ПДВ».
Відповідно до частини 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З огляду на те, що вказаний письмовий доказ поданий всупереч вимогам ст. 80 ГПК України без надсилання (надання) його копії іншому учаснику справи, суд вказує, що за відсутності підтвердження надсилання (надання) його копії іншій стороні він не буде взятий до уваги судом при вирішенні спору.
Після відкриття судового засідання суд у порядку ст. 207 ГПК України з'ясував наявність заяв, клопотань, з поважних причин не заявлених у підготовчому провадженні. Додатково до вищевикладених, представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому часу для складення та подання до суду клопотання про виклик свідків.
Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Згідно із частиною 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Матеріали справи не містять поданих у встановлених законом порядку та строки заяв свідків.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.
Додатково суд звертає увагу представників на те, що згідно із частиною 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частин 2 та 3 ст. 42 ГПК України Учасники справи зокрема зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Згідно із пунктами 1, 5 частини 5 ст. 13, частиною 4 ст. 43 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 ст. 131, частини 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
Також відповідно до частини 4 ст. 8 ГПК України суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов'язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.
Після вирішення у порядку ст. 207 ГПК України заяв та клопотань представників сторін суд перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів та надав час для вступного слова та відповідей на питання представнику позивача та представнику відповідача.
Згідно із частиною 2 ст. 216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 216, 234 ГПК України, суд
1. Заяву представника ТОВ «Чалишкан Україна» від 25.07.2024 про поновлення процесуального строку залишити без задоволення.
2. Клопотання представника ТОВ «Чалишкан Україна» від 26.07.2024 про початок розгляду справи спочатку залишити без задоволення.
3. В судовому засіданні з розгляду справи №911/1035/24 по суті оголосити перерву до 06.08.2024 об 11:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).
4. Повідомити учасників справи про судове засідання.
5. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та у частині відмови у клопотанні про поновлення строку відповідон до пункту 9 частини 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх