вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" липня 2024 р. Справа № 911/1786/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області
до 1. Броварської районної державної лікарні ветеринарної медицини
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»
про визнання недійсними договору, додаткових угод та стягнення 99 630,40 гривень
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Броварської районної державної лікарні ветеринарної медицини та Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» про:
- визнання недійсним договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 20.06.2023 №60АВ200-1823-23, укладеного між Броварською районною державною лікарнею ветеринарної медицини та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»;
- визнання недійсними додаткових угод від 28.08.2023 №2, додаткової угоди від 20.09.2023 №3, додаткової угоди від 30.11.2023 №4, додаткової угоди від 23.12.2023 №5 до договору №60АВ200-1823-23 від 20.06.2023;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на користь Броварської районної державної лікарні ветеринарної медицини 99 630,40 гривень, а з Броварської районної державної лікарні ветеринарної медицини одержаних ним за рішенням суду 99 630,40 гривень стягнення в дохід держави.
Згідно змісту відповідного позову заступником керівника Броварської окружної окружної прокуратури зазначено, зокрема, про таке:
- за результатами проведення у травні 2023 року відкритих торгів на закупівлю електричної енергії, з огляду на самостійне декларування ТОВ «Твій Газзбут» відсутності визначених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» підстав для відмови учаснику в участі в процедурі закупівлі, між відповідачами укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 20.06.2023 №60АВ200-1823-23;
- до вказаного договору укладено додаткові угоди від 07.07.2023 №1, від 28.08.2023 №2, додаткової угоди від 20.09.2023 №3, додаткової угоди від 30.11.2023 №4, додаткової угоди від 22.12.2023 №5 до договору №60АВ200-1823-23 від 20.06.2023;
- на виконання вказаного договору та додаткових угод за рахунок коштів державного бюджету Броварською районною державною лікарнею ветеринарної медицини перераховано ТОВ «Твій Газзбут» 99 630,40 гривень;
- ТОВ «Твій Газзбут» з метою участі у вказаних торгах вказано недостовірні відомості щодо незастосування до нього, зокрема його бенефіціарного власника, персональних санкцій, які є суттєвими для визначення результатів відкритих торгів, що свідчить про наявність у вказаного товариства умислу на укладення спірного договору як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку;
- всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до спірного договору додатковими угодами внесено зміни зі збільшення/зменшення ціни за одиницю товару на 10%, що також свідчить про порушення інтересів суспільства і держави.
З огляду на вказане прокурор зазначив, що відповідний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України.
До того ж, посилаючись на ч. 3 ст. 228 ЦК України як на таку, що встановлює особливі правові наслідки недійсності правочину, прокурор зауважив, що одержані ТОВ «Твій Газзбут» 99 630,40 грн, з огляду на наявність умислу лише у вказаного товариства слід стягнути на користь Броварської районної державної лікарні ветеринарної медицини, а отримані останнім за рішенням суду кошти - в дохід держави.
Крім того, як зауважив прокурор, зміна ціни як істотної умови договору після виконання обов'язку про передачу товару не допускається, а тому укладення додаткової угоди №2 від 28.08.2023 щодо зміни ціни за відсутності підстав для цього спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час укладання договору про закупівлю, як наслідок така угода та всі подальші додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.
В розрізі наведеного прокурор зауважив, що АТ «Оператор ринку» розміщує на своєму вебсайті (https://www.oree.com.ua) та надає на запит інформацію щодо цін на ринку електроенергії України та їх коливання у відповідні періоди, яка може використовуватись як орієнтир різними учасниками ринку в залежності від їх потреб та специфіки відносин, відтак згідно даних вказаного товариства станом на дату укладення спірного договору ціна становила 2 631,41 грн, тоді як у договорі визначено - 3,05090 грн.
Посилаючись на встановлені показники цін у кожну з дат укладення спірних додаткових угод та порівнюючи такі ціни зі встановленими у відповідних угодах цінами, прокурор зауважив на обставинах як підвищення, так і зниження ціни, що свідчить про усвідомлений намір ТОВ «Твій Газзбут» порушити інтереси держави та суспільства не тільки під час укладення договору, а й надалі під час його виконання.
Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді за відповідно поданим позовом, прокурор зазначив, що порушення законодавства про публічні закупівлі та укладення договору з ТОВ «Твій Газзбут» порушує принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.
Вказані обставини, за доводами прокурора, свідчать про порушення інтересів держави у відповідній сфері, тоді як Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, як розпорядник бюджетних коштів вищого рівня, а також Північний офіс Держаудитслужби, як відповідний контролюючий закупівлі державний орган, повідомили про те, що ними не вживалось заходів з метою моніторингу вказаних торгів та визнання недійсним договору, зокрема з підстав відсутності відповідних повноважень на те.
Керівник Фастівської окружної прокуратури оцінює таку позицію позивачів як пасивну поведінку уповноважених органів та відсутність з їх боку будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави шляхом визнання недійсними договорі та застосування наслідків недійсності таких правочинів.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до ч. 2, пп. 4, 5, 8 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити, зокрема:
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Так, до позовної заяви Заступника керівника Броварської окружної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області долучено копію адресованого таким особам повідомлення від 02.07.2024, відповідно за №52-5844вих24, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно направлення/вручення вказаного повідомлення таким особам перед зверненням до суду із наданням відповідних доказів.
Крім того, заявляючи вимогу про стягнення з ТОВ «Твій Газзбут» на користь Броварської районної державної лікарні ветеринарної медицини 99 630,40 грн, а з останнього одержаних ним за рішенням суду 99 630,40 грн стягнення в дохід держави, прокурор не навів пояснень щодо ефективності такого способу, зокрема в частині примусового виконання рішення у відповідно сформульованій редакції, яка вносить двозначність у розуміння порядку стягнення з відповідачів коштів - послідовного чи одночасного.
До того ж в розрізі ефективності обраного прокурором способу захисту позовна заява не місить пояснень щодо того, яким чином заявлені до стягнення кошти буде повернуто в дохід держави, без визначення виду бюджету (державний/місцевий (обласний).
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:
- оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування;
- під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам;
Поряд з тим суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ухвали від 02.08.2023 у справі №918/1043/21 (провадження №12-35гс23) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для прийняття та призначення цієї справи до розгляду є достатніми підстави, які стосуються необхідності відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, зокрема такі:
- установивши недійсність договору згідно з частиною першою статті 216 ЦК України, суд повинен не тільки зобов'язати відповідача повернути позивачеві майно, але й стягнути з останнього (в тому числі за рахунок бюджету) на користь відповідача сплачені за майно кошти. Інше застосування частини першої статті 216 ЦК України не можна вважати справедливим стосовно обох його сторін;
- підхід, запроваджений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, фактично нівелює інститут двосторонньої реституції, закріплений у статті 216 ЦК України, а також не відповідає принципу процесуальної економії, оскільки орієнтує відповідачів у такій категорії справ на те, що їм належить ініціювати окреме провадження для розгляду їх вимоги, яка ґрунтуватиметься на обставинах, вже встановлених у розглянутій справі;
- фундаментальне значення цього питання, на думку колегії суддів, полягає і в тому, що при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними із застосуванням наслідків їх недійсності суди, дотримуючись висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, неправильно застосовуватимуть статтю 216 ЦК України та порушуватимуть права іншої сторони в отриманні того, що вона передала на виконання правочину, визнаного недійсним, що є недопустимим.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч.1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В порушення вказаних приписів та п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України прокурором не вказано та не надано доказів на підтвердження викладених у позові обставин встановлення/розміщення/надання АТ «Оператор ринку» інформації щодо цін на ринку електроенергії України як станом на дату укладення спірного договору, так із дат укладення спірних додаткових угод.
Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Саме ж лише зазначення у позовній заяві посилання на сторінку в мережі Інтернет - https://www.oree.com.ua, на якій, з а доводами прокурора, публікується інформація про ціни та їх коливання, не свідчить про дотримання процесуальних приписів щодо порядку доказування та виключного переліку засобів, за допомогою яких встановлюються необхідні для встановлення обставин дані, - письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
В розрізі зазначеного вище суд вважає за необхідне зазначити, що:
- згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;
- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання;
- саме лише небажання позивача або його суб'єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин, не є підставою від звільнення позивача від обов'язку виконати покладені на нього процесуальні обов'язки.
В розрізі зазначеного судом враховано, що до позовної зави додано, зокрема, копію додаткової угоди №5 від 22.12.2023 та про обставини укладення якої зазначено у позові, тоді як згідно прохальної частини позовної заяви прокурор просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 23.12.2023 №5.
З огляду наведеного суд звертає увагу прокурора на те, що йому слід надати пояснення про наявність у нього та/або інших осіб копії додаткової угоди від 23.12.2023 №5 до спірного договору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставок судового збору слідує, що за подання у 2024 році до господарського суду судовий збір справляється:
- з позовної заяви майнового характеру, згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої вказаної статті - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 059 800,00 грн;
- з позовної заяви немайнового характеру, згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої вказаної статті - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 гривень.
Отже, за подання прокурором позову про визнання недійсними договору та чотирьох укладених до нього додаткових угод, а також стягнення сум необхідний до сплати розмір судового збору загалом складає 18 168,00 грн, тобто по 3028,00 грн за кожну із п'яти вимог немайнового характеру (3028,00грн х5=15 140,00 грн) та 3028,00 грн за вимогу майнового характеру, оскільки 1,5% від цієї вимоги складає менше 3 028,00 грн, (15 140,00 грн + 3 028,00 грн = 18 168,00 грн).
Водночас на підтвердження сплати судового збору прокурором додано платіжну інструкцію №1770 від 26.06.2024 про сплату судового збору у сумі 6 056,00грн, а тому суд дійшов висновку про порушення відповідних процесуальних норм щодо сплати судового збору, і сума недоплаченого судового збору складає 12 112,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Заступника керівника Броварської окружної прокуратури без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- документів, які підтверджують направлення/вручення перед зверненням до суду на адресу Північного офісу Держаудитслужби та Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області повідомлення від 02.07.2024 за №52-5844вих24;
- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині вимоги про стягнення 99 630,40 грн, зокрема щодо примусового виконання рішення у відповідно сформульованій в прохальній частині редакції (стягнення з відповідачів коштів - послідовного чи одночасного);
- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині вимоги про стягнення 99 630,40 грн, зокрема щодо того, яким чином заявлені до стягнення кошти буде повернуто в дохід держави, без визначення виду бюджету (державний/місцевий (обласний);
- пояснень стосовно доказів та, відповідно і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин встановлення/розміщення/надання АТ «Оператор ринку» інформації щодо цін на ринку електроенергії України як станом на дату укладення спірного договору, так і станом на кожну із дат укладення спірних додаткових угод, або пояснень про наявність/відсутність у прокурора зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
- пояснень про наявність у прокурора та/або інших осіб копії додаткової угоди від 23.12.2023 №5 до спірного договору та можливості подання її до суду;
- документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 12 112,00 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема