ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
18.07.2024Справа №910/601/24
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" до
доАкціонерного товариства "Київметробуд"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сплати Борг", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортне підприємство "Міськбуд Інвест"
простягнення заборгованості у розмірі 246 523,74 грн
Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Базалюк О.Ю.
від третьої особи-1:не з'явився
від третьої особи-2:не з'явився
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення заборгованості у розмірі 246 523,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" вказує, що Акціонерним товариством "Київметробуд" не було сплачено на користь позивача присуджену до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 у справі №910/1540/23 заборгованість в розмірі 284 631,25 грн та 4 269,47 грн витрат по оплаті судового збору, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення нарахованих за період з 01.05.2018 по 16.01.2024 на загальну суму заборгованості - 288 900,72 грн 3% річних у розмірі 49 531,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 196 992,16 грн.
У змісті позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" викладено орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно якого витрати позивача складаються із сплаченого судового збору у розмірі 3 697,86 грн та витрат на правову допомогу в орієнтовному розмірі 5 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 відкрито провадження у справі №910/601/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 вирішено здійснювати розгляд справи №910/601/24 за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сплати Борг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортне підприємство "Міськбуд Інвест"; встановлено третім особам строк на подання пояснень щодо позову та/або відзиву; призначено підготовче судове засідання на 07.05.2024; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" надати суду у строк до початку призначеного на 07.05.2024 підготовчого засідання інформацію щодо пред'явлення до примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/1540/23 від 22.05.2023 (чи пред'являвся до виконання даний наказ; якщо пред'являвся, то куди (до якого органу) та стан виконання даного виконавчого документа); запропоновано учасникам справи надати суду у строк до початку призначеного на 07.05.2024 підготовчого засідання пояснення з приводу предмету відступлення за Договором №12-Ц про відступлення права вимоги (цесії) від 11.01.2024 та Договором №1-Ц про відступлення права вимоги (цесії) від 23.01.2024 щодо відступлення разом із сумою основного боргу похідних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на таку суму боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 відкладено підготовче засідання на 30.05.2024; визнано обов'язковою явку позивача у наступне підготовче засідання; попереджено позивача про те, що у разі нез'явлення його представника у засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 закрито підготовче провадження у справі; встановлено прядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 18.06.2024.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 27.06.2024.
27.06.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про залишення позову без розгляду, оскільки на даній стадії судового процесу позивач позбавлений можливості ініціювати перед судом питання про залишення позову без розгляду; визнано обов'язковою явку представника позивача в наступне засідання; попереджено позивача, що у разі неявки останнього в судове засідання без поважних причин, суд вправі залишити позовну заяву без розгляду; відкладено судове засідання на 18.07.2024.
В судове засідання 18.07.2024 з'явилась представник відповідача, а позивач та треті особи явку свої представників в засідання не забезпечили, про причини неявки не повідомили.
Так, позивач не забезпечив явку свого представника в підготовче засідання, призначене на 07.05.2024 і в судові засідання з розгляду справи по суті, призначені на 27.06.2024 та 18.07.2024.
Ухвала суду від 05.04.2024 (про призначено підготовче засідання на 07.05.2024), яка направлялась на адресу місцезнаходження позивача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13), була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" 16.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень №0600259686129.
Повідомлення позивача про місце, дату та час проведення засідання 27.06.2024 належним чином підтверджується розпискою його представника від 18.06.2024.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала про повідомлення дати, часу та місця судового засідання від 28.06.2024 (якою було повідомлено позивача про засідання, призначене на 18.07.2024) була доставлена до електронного кабінету позивача 28.06.2024, про що судом було отримано інформацію 28.06.2024.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" було належним чином повідомлене про підготовче засідання, призначене на 07.05.2024, а також про судові засідання з розгляду справи по суті, призначені на 27.06.2024 та 18.07.2024.
Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/14715/17.
Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності (постанови Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 03.02.2022 у справі №910/9271/21).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
На думку суду, зважаючи на те, що позивач сам ініціював розгляд господарським судом справи №910/601/24 у січні 2024 року та був обізнаний про розгляд справи, то відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг", як добросовісний суб'єкт господарювання, повинне було сприяти у якнайшвидшому розгляді судом справи №910/601/24, в тому числі шляхом забезпечення явки свого представника у засідання по справі.
Також необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі №910/18360/19).
При цьому судом враховано, що позивачем було подано до суду заяву про залишення позову без розгляду (судом було відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про залишення позову без розгляду, оскільки на даній стадії судового процесу позивач позбавлений можливості ініціювати перед судом питання про залишення позову без розгляду), що може свідчити про те, що позивач втратив інтерес до даного спору.
Таким чином, неявка позивача в друге поспіль судове засідання з розгляду справи №910/601/24 по суті, з огляду на визнання судом явки представника позивача судове засідання 18.07.2024 обов'язковою, та з урахуванням наявності підстав вважати, що позивач втратив інтерес до даного спору, свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За таких обставин, враховуючи, що суд вирішив залишити позов без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям представника позивача у засідання без поважних причин та неподанням ним заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 14, 15, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення заборгованості у розмірі 246 523,74 грн залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (18.07.2024) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 30.07.2024.
Суддя Р.В. Бойко