ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2024Справа № 910/5614/24
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг", м. Київ
про стягнення 261 971,18 грн, -
07.05.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБГ Інжиніринг" (відповідач) суми боргу в розмірі 169 552,82 грн, суми пені в розмірі 92 123,20 грн, суми 3% річних в розмірі 222,36 грн, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору підряду №АН-СП-182 від 16.04.2019 року в частині виконання робіт оплачених позивачем.
Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 29.05.2024 року в електронному вигляді було надіслано відповідачу в його електронний кабінет (довідка про доставку електронного листа 29.05.2024 року міститься в матеріалах справи).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 13.06.2024 року (включно).
01.07.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що факт виконання відповідачем всіх робіт за договором свідчить про наявність права позивача здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт. При цьому, твердження позивача, що майже через 4 роки після спливу термінів виконання робіт залишився борг по роботам без визначення переліку, які роботи є невиконаними не відповідає дійсності. Відповідачем зазначено, що збільшення строків виконання договору спричинене виключно порушенням строків підготовки позивачем приміщень до виконання робіт. При цьому, відповідачем направлялись позивачу акти на суму 349 937,29 грн, які так і залишились не підписаними з боку позивача.
У відзиві відповідач просив прийняти поданий ним документ визнавши причини пропуску строку подачі відзиву поважними.
Розглянувши поданий відповідачем відзив та норми процесуального законодавства суд вважає за можливе долучити наданий відповідачем відзив до матеріалів справи із наданням йому відповідної правової оцінки.
09.07.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що факт виконання договору підтверджується лише актом, однак, в матеріалах справи відсутні підписані сторонами акти на суму позовних вимог. Щодо наданих відповідачем актів на суму 349 937,29 грн, то позивачем зазначено, що таких актів не отримував і не підписував. Позивач у відповіді вказав також, що акти прийому-передачі фронту робіт спростовують твердження відповідача, що позивач порушив строки підготовки приміщень до виконання робіт.
29.07.2024 року відповідачем подано до суду клопотання про витребування: у позивача копій всіх отриманих від відповідача документів по договору; у позивача копії всіх договорів укладених з ПАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна»; у ПАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» копії всіх договорів з позивачем та актів приймання робіт по ним.
Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач зазначив, що необхідність витребування вказаних доказів зумовлена тим, що ПАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» є замовником будівництва на об'єкті, а встановлення факту прийняття замовником всього обсягу робіт свідчитиме про виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в межа даної справи.
Розглядаючи подане відповідачем клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
За правилами ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Частиною 8 ст. 81 ГПК України встановлено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 91 ГПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» не є стороною існуючого між сторонами договору, а відповідачем не заявлялось клопотань про залучення до участі в справі в якості третьої особи вказаного товариства, при цьому, клопотання про витребування доказів не містить достатніх посилань на необхідність витребування вказаних доказів для вирішення даної справи. Також, відповідачем не обґрунтовано клопотання в частині витребування від позивача копій всіх отриманих від відповідача документів по договору, оскільки відповідачем надано докази, які, за його поясненнями, ним направлялись позивачу.
Беручи до уваги наведені приписи чинного законодавства, а також зважаючи на викладене, клопотання відповідача про витребування доказів є необґрунтованим, оскільки зазначені у клопотанні документи не нададуть суду можливість встановити важливі для правильного вирішення даного спору фактичні обставини справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
16 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс» (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МБГ Інжиніринг» (підрядник) укладено Договір підряду №АН-СП-182 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи згідно з проектної документації, що передається підряднику за актом згідно існуючих будівельних норм та за технологічною картою роботи з влаштування дренажної системи К13 (монтаж в тілі фасадної системи) в 4 (четвертій) секції та провести всі необхідні випробування та роботи із пусконалагодження, (далі - роботи), на об'єкті - «Житловий комплекс з магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування та підземним паркінгом по вул. Боженка, 75-77, вул. Володимиро-Либідьській 21-17, вул. Антоновича, 118 в Голосіївському районі м. Києва», а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору строк виконання підрядником повного обсягу робіт становить 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі фронту робіт.
Загальна ціна Договору становить 91 123,20 грн, в т.ч. ПДВ - 15 187,20 грн. (п. 3.1. Договору).
Протягом 7 банківських днів після підписання сторонами цього Договору генпідряник перераховує підряднику аванс в розмірі 10% від договірної ціни, що вказана в п 3.1. Договору. (п. 4.2.1. Договору).
Остаточний розрахунок замовник здійснює протягом 7 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. (п. 4.2.3. Договору).
Передача підрядником виконаних робіт і приймання їх генпідрядником здійснюється після закінчення робіт в повному обсязі по акту приймання виконаних підрядних робіт. Приховані роботи приймаються з оформленням актів огляду прихованих робіт. Після звершення виконання робіт в повному обсязі підрядник надає генпідряднику (його уповноваженому представнику) в двох примірниках підписаний ним акт приймання виконаних підрядних робіт, підсумкову відомість ресурсів та ін. виконавчу документацію. Генпідрядник протягом 7 банківських днів з моменту отримання розглядає акт приймання виконаних підрядних робіт і підписує його, або надає підряднику зауваження про недоліки в роботі. У разі ненадання підрядником генпідряднику повного комплекту виконавчої документації, в т.ч. ПВР генпідрядник набуває право не приймати роботи та не підписувати акт приймання виконаних підрядних робіт. (Пункти 6.1., 6.3., 6.4. та 6.5. Договору).
Договір набуває чинності в день його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Закінчення строку дії Договору, його припинення в тому числі шляхом розірвання, не звільняє сторони від необхідності повного виконання обов'язків за ним та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору. (Пункти 11.1., 11.2. Договору).
16.04.2019 року сторонами підписано Акт прийому-передачі фронту робіт та проектної документації.
В подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод.
10.07.2019 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 (далі - Додаткова угода №1), якою сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору на виконання додаткових робіт з улаштування вертикальних трубопроводів опалення до Проекту №2905-2017-ОВ1 в відмітках 0,000 до + 75,40 на типових поверхах 4 Секції на Об'єкті будівництва.
Пунктом 2 Додаткової угоди №1 було встановлено строк виконання робіт: Початок робіт 05 серпня 2019 року; Закінчення робіт: 15 вересня 2019 року.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №1, ціна на виконання робіт за Додатковою угодою №1 становить - 158 851,08 грн. з ПДВ.
Згідно п. 4 Додаткової угоди №1, розрахунок за виконані Роботи проводиться Генпідрядником протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Актів приймання- передачі виконаних робіт.
10.07.2019 року сторонами підписано Акт прийому-передачі фронту робіт та проектної документації.
10.07.2019 року сторонами укладено Додаткову угоду №2 від (далі - Додаткова угода №2), в якій Пунктом 2 було встановлено строк виконання робіт: Початок робіт 05 серпня 2019 року; Закінчення робіт: 15 вересня 2019 року.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №2, ціна на виконання робіт за Додатковою угодою №2 становить - 156 613,01 грн. з ПДВ.
Пунктом 4 Додаткової угоди №2 встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Актів приймання виконаних робіт.
10.07.2019 року сторонами укладено Додаткову угоду №3 від (далі - Додаткова угода №3), відповідно до якої Пунктом 2 було встановлено строк виконання робіт: Початок робіт 15 липня 2019 року; Закінчення робіт: 29 липня 2019 року.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди, ціна на виконання робіт за Додатковою угодою №3 становить - 21 611,59 грн. з ПДВ (відповідно до Додатку № 1 (Договірна ціна) до цієї Додаткової угоди).
Пунктом 4 Додаткової угоди №2 встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Актів приймання виконаних робіт.
10.07.2019 року укладено Додаткову угоду №4 від (далі - Додаткова угода №4), відповідно до якої пунктом 2 було встановлено строк виконання робіт: Початок робіт 05 серпня 2019 року; Закінчення робіт 15 вересня 2019 року.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди, ціна на виконання робіт за Додатковою угодою №4 становить - 65 917,92 грн. з ПДВ (відповідно до Додатку № 1 (Договірна ціна) до цієї Додаткової угоди).
Пунктом 4 Додаткової угоди №2 встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Актів приймання виконаних робіт.
16.10.2019 року сторонами підписано Додаткову угоду №5 від (далі - Додаткова угода №5): на виконання додаткових робіт з улаштування дренажу на балконах на типових поверхах (з 4 по 24) у Житлових будинках № 3, 4, 5 відповідно до Технічного завдання що є Додатком №2 до цієї Угоди (далі - Роботи) на Об'єкті будівництва відповідно до Одиничних розцінок згідно Додатку № 1 до цієї Додаткової угоди.
Пунктом 2 Додаткової угоди №5 було передбачено, що строк виконання додаткових робіт становить 21 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі фронту робіт.
16 жовтня 2019 року Сторони підписали Акт передачі-прийому фронту робіт (Додаток № 3 до Додаткової угоди №5), без зауважень зі сторони Підрядника.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №5, ціна на виконання Робіт за Додатковою угодою № 5 становить - 130 428,00 грн. з ПДВ (детальний перелік робіт передбачено Договірною ціною (Додаток № 1 до Додаткової угоди).
Пунктом 4 Додаткової угоди №5 встановлено, що Підрядник може отримати аванс на виконання робіт, при погодженні листа на отримання авансового платежу.
Пунктом 5 Додаткової угоди №5 встановлено, що розрахунок за виконанні Роботи Замовник здійснює протягом 7 (семи) банківських днів після підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
15.10.2019 року сторонами підписано Додаткову угоду №6 від (далі - Додаткова угода №6) на виконання додаткових робіт на демонтажу та монтажу стояків у Житловому будинку №3, на відм.+9,250 до +75,400 та розведення трубопроводів системи опалення у Житловому будинку №3, на відм. +0,000 до +75,400 відповідно до Проекту №333-4-ОВ1 (далі - Роботи) на Об'єкті будівництва відповідно до Додатку № 1 (Одиничні розцінки) до цієї Додаткової угоди.
Пунктом 2 Додаткової угоди №6 було встановлено строк виконання робіт: Початок робіт 21 жовтня 2019 року; Закінчення робіт 01 листопада 2019 року.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди, ціна на виконання робіт за Додатковою угодою №6 становить - 191 453,97 грн. з ПДВ (відповідно до Додатку № 1 (Договірна ціна) до цієї Додаткової угоди).
Пунктом 4 Додаткової угоди №6 встановлено, що Підрядник може отримати аванс на виконання робіт, при погодженні листа на отримання авансового платежу.
Пунктом 5 Додаткової угоди №6 встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання Актів приймання виконаних робіт.
20.11.2019 року сторонами підписано Додаткову угоду № 7 від (далі - Додаткова угода №7) на виконання додаткових робіт з улаштування системи опалення у Житлових будинках №3, №5, відповідно до Проектів №2906-2017-ОВЗ, №2905-2017-ВК04, а саме: обв'язка гребінок опалення, вузли обліку водопроводу В1, вузли обліку водопроводу ТЗ (далі - Роботи) на Об'єкті будівництва відповідно до Додатку № 1 (Одиничні розцінки) до цієї Додаткової угоди.
Пунктом 2 Додаткової угоди №7 було передбачено, що строк виконання додаткових робіт становить 21 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі фронту робіт.
20 листопада 2019 року Сторони підписали Акт передачі-прийому фронту робіт (Додаток № 2 до Додаткової угоди №7), без зауважень зі сторони Підрядника.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №7, ціна на виконання Робіт на типовому поверсі у Житловому будинку №3 становить - 7 695,98 грн. з ПДВ, на типовому поверсі у Житловому будинку №5 становить - 9 555,58 грн. з ПДВ.
Пунктом 4 Додаткової угоди №7 встановлено, що Підрядник може отримати аванс на виконання робіт, при погодженні листа на отримання авансового платежу.
Пунктом 5 Додаткової угоди №7 встановлено, що розрахунок за виконанні Роботи Замовник здійснює протягом 7 (семи) банківських днів після підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
16.01.2020 року сторонами підписано Додаткову угоду №8 від (далі - Додаткова угода №8) на виконання додаткових робіт з улаштування системи водопостачання та каналізування у Житловому будинку №3, відповідно до Проекту №333-4,5,6-ВК 3, а саме: монтаж тимчасових унітазів, монтаж тимчасового водопостачання, монтаж тимчасової каналізації (далі - Роботи) на Об'єкті будівництва відповідно до Додатку № 1 (Договірна ціна) до цієї Додаткової угоди.
Пунктом 2 Додаткової угоди №8 було передбачено, що строк виконання додаткових робіт становить 14 календарних днів з дати підписання Сторонами цієї Додаткової угоди.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди, ціна Робіт, виконаних у Житловому будинку №3 згідно цієї Додаткової угоди становить - 37 275,60 грн. з ПДВ, відповідно до Додатку № 1 (Договірна ціна) до даної Додаткової угоди.
Пунктом 4 Додаткової угоди №8 встановлено, що Підрядник може отримати аванс на виконання робіт, при погодженні листа на отримання авансового платежу.
13.03.2020 року сторонами підписано Додаткову угоду №9 від (далі - Додаткова угода №9) на виконання додаткових робіт з монтажу радіатора по сходинковому маршу та біля ліфта (З Секція) (далі - Роботи) на Об'єкті будівництва відповідно до Додатку № 1 (Договірна ціна) до цієї Додаткової угоди.
Пунктом 2 Додаткової угоди №9 було передбачено, що строк виконання додаткових робіт становить 30 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі фронту робіт.
13 березня 2020 року Сторони підписали Акт передачі-прийому фронту робіт (Додаток № 2 до Додаткової угоди №9), без зауважень зі сторони Підрядника.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №9, ціна на виконання Робіт за Додатковою угодою № 9 становить - 44 424,72 грн. з ПДВ (детальний перелік робіт передбачено Договірною ціною (Додаток № 1 до Додаткової угоди).
Пунктом 4 Додаткової угоди №9 встановлено, що Підрядник може отримати аванс на виконання робіт, при погодженні листа на отримання авансового платежу.
13.03.2020 року сторонами підписано Додаткову году № 10 від (далі - Додаткова угода №10) на виконання додаткових робіт з улаштування трубопроводів опалення, 2 секція у місцях загального користування (МЗК) з встановлення радіатора у відмітках +12,400 до +75,400 (далі - Роботи) на Об'єкті будівництва відповідно до Додатку № 1 (Договірна ціна) до цієї Додаткової угоди.
Пунктом 2 Додаткової угоди №10 було передбачено, що строк виконання додаткових робіт становить 45 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі фронту робіт.
13 березня 2020 року Сторони підписали Акт приймання-передачі фронту робіт (Додаток № 2 до Додаткової угоди №10), без зауважень зі сторони Підрядника.
Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди, ціна на виконання Робіт за Додатковою угодою №10 становить - 80 996,60 грн. з ПДВ (детальний перелік робіт передбачено Договірною ціною (Додаток № 1 до Додаткової угоди).
Пунктом 4 Додаткової угоди №10 встановлено, що Підрядник може отримати аванс на виконання робіт, при погодженні листа на отримання авансового платежу.
Як вбачається із позовної, протягом 2019-2021 років позивач сплатив відповідачу за Договором 1 801 713,57 грн, а саме: 06.05.2019 року платіж в розмірі 9 112,32 грн; 05.07.2019 року платіж в розмірі 33 349,68 грн; 09.09.2019 року платіж в розмірі 150 000,00 грн; 11.0.2019 року платіж в розмірі 111 618,00 грн; 10.10.2019 року платіж в розмірі 186 030,00 грн; 18.10.2019 року платіж в розмірі 96 928,32 грн; 23.10.2019 року платіж в розмірі 150 000,00 грн; 25.11.2019 року платіж в розмірі 150 000,00 грн; 12.12.2019 року платіж в розмірі 99 940,31 грн; 17.12.2019 року платіж в розмірі 25 476,00 грн; 27.12.2019 року платіж в розмірі 42 885,60 грн; 03.01.2020 року платіж в розмірі 48 672,43 грн; 14.02.2020 року платіж в розмірі 74 584,80 грн; 27.02.2020 року платіж в розмірі 55 488,00 грн; 11.03.2020 року платіж в розмірі 28 728,00 грн; 11.03.2020 року платіж в розмірі 37 070,64 грн; 14.04.2020 року платіж в розмірі 91 740,53 грн; 15.05.2020 року платіж в розмірі 25 293,98 грн; 10.07.2020 року платіж в розмірі 44 133,78 грн; 25.08.2020 року платіж в розмірі 11 517,60 грн; 18.09.2020 року платіж в розмірі 62 146,89 грн; 12.10.2020 року платіж в розмірі 15 536,72 грн; 09.12.2020 року платіж в розмірі 69 947,64 грн; 21.04.2021 року платіж в розмірі 26 828,09 грн; 27.05.2021 року платіж в розмірі 3 040,49 грн; 27.05.2021 року платіж в розмірі 11 959,51 грн; 26.07.2021 року платіж в розмірі 139 684,24 грн.
При цьому, за період 2019-2021 між сторонами підписано Акти приймання-передачі виконаних робіт в рамках Договору на суму 1 632 160,75 грн, а саме:
- 30 червня 2019 року підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму - 9 331,20 грн;
- 30 червня 2019 року підписано Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму - 33 130,80 грн;
- 31 серпня 2019 року підписано Акт №1-182 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року на суму - 111 618,00 грн;
- 30 вересня 2019 року підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року на суму - 74 412,00 грн;
- 30 вересня 2019 року підписано Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року на суму - 111 618,00 грн;
- 30 вересня 2019 року підписано Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року на суму - 21 803,30 грн;
- 30 вересня 2019 року підписано Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року на суму - 113 507,02 грн;?
- 30 вересня 2019 року підписано Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року на суму - 111 618,00 грн;
- 30 листопада 2019 року підписано Акт №1 будівельних робіт за листопад 2019 року на суму - 25 476,00 грн;
- 30 листопада 2019 року підписано Акт №2 будівельних робіт за листопад 2019 року на суму - 1 976,77 грн;
- 30 листопада 2019 року підписано Акт №3 будівельних робіт за листопад 2019 року на суму - 99 940,31 грн;
- 30 листопада 2019 року підписано Акт №4 будівельних робіт за листопад 2019 року на суму - 148 824,00 грн;
- 31 грудня 2019 року підписано Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму - 42 885,60 грн;
- 31 грудня 2019 року підписано Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму - 197 871,66 грн;
- 31 січня 2020 року підписано Акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року на суму - 60 426,00 грн;
- 31 січня 2020 року підписано Акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року на суму - 28 932,00 грн;
- 31 січня 2020 року підписано Акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року на суму - 26 556,00 грн;
- 31 січня 2020 року підписано Акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року на суму - 14 158,80 грн;
- 29 лютого 2020 року підписано Акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 року на суму - 37 070,64 грн;
- 29 лютого 2020 року підписано Акт №11 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 року на суму - 28 728,00 грн;
- 31 березня 2020 року підписано Акт №01-03 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 року на суму - 19 977,60 грн;
- 31 березня 2020 року підписано Акт №02-03 будівельних робіт за березень 2020 року на суму - 3 192,00 грн;
- 31 березня 2020 року підписано Акт №03-03 будівельних робіт за березень 2020 року на суму - 68 570,93 грн;
- 30 квітня 2020 року підписано Акт №21 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року на суму - 4 185,60 грн;
- 30 квітня 2020 року підписано Акт №23 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року на суму - 21 108,38 грн;
- 30 червня 2020 року підписано Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року на суму - 10 800,00 грн;
- 30 червня 2020 року підписано Акт №7 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року на суму - 33 333,78 грн;
- 31 серпня 2020 року підписано Акт №37 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року на суму - 11 517,60 грн;
- 31 жовтня 2020 року підписано Акт №40 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на суму - 43 974,96 грн;
- 31 жовтня 2020 року підписано Акт №41 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на суму - 33 708,65 грн;
- 31 грудня 2020 року підписано Акт №65 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року на суму - 29 988,18 грн;
- 31 грудня 2020 року підписано Акт №67 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року на суму - 21 049,38 грн;
- 31 грудня 2020 року підписано Акт №68 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року на суму - 18 910,08 грн;
- 31 травня 2021 року підписано Акт №112 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року на суму - 11 959,51 грн.
08.04.2024 року позивач направив відповідачу повідомлення №08/04 про дострокове розірвання договору в порядку п. 12.3. Договору та ч. 2, ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України та необхідність повернення надлишково сплачених коштів в розмірі 169 552,82 грн.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що оскільки за Договором відповідачу сплачено коштів на суму 1 801 713,57 грн, а виконано відповідачем, при цьому, робіт на суму в розмірі 1 632 160,75 грн, суму надлишку в розмірі 169 552,82 грн за невиконані роботи слід стягнути з відповідача.
При цьому, позивач також нараховує відповідачу суму пені в розмірі 92 123,20 грн та суму 3% річних в розмірі 222,36 грн.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що про факт виконання відповідачем всіх робіт за договором свідчать надані ним до відзиву не підписані позивачем акти. При цьому, твердження позивача, що майже через 4 роки після спливу термінів виконання робіт залишився борг по роботам без визначення переліку, які роботи є невиконаними не відповідає дійсності. Відповідачем зазначено, що збільшення строків виконання договору спричинене виключно порушенням строків підготовки позивачем приміщень до виконання робіт. При цьому, відповідач зазначив, що ним направлялись позивачу акти на суму 349 937,29 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір підряду №АН-СП-182 від 16.04.2019 року належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та є фактично за своєю правовою суттю договором підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. (ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ст. 854 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, про що зазначено вище, позивачем, на виконання умов Договору, було здійснено оплату вартості робіт на суму в розмірі 1 801 713,57 грн.
Відповідно до пунктів 4.2.1. та 4.2.3. Договору протягом 7 банківських днів після підписання сторонами цього Договору генпідряник перераховує підряднику. Остаточний розрахунок замовник здійснює протягом 7 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
При цьому, позивачем здійснено повну оплату вартості робіт по Договору, чого відповідачем не заперечено у своїх поясненнях.
В подальшому, на виконання умов Договору та Додаткових угоди до нього (перелік наведено вище) відповідач мав виконати кінцеві роботи у строк 45 календарних днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі фронту робіт від 13.03.2020 року.
Таким чином кінцевим строком виконання робіт за Договором, з урахуванням Додаткових угод, було 30.04.2020 року, враховуючи, що попередні строки виконання робіт за Договором продовжувались додатковими угодами, зміст яких викладено вище.
Проте, як зазначає позивач, відповідач робіт на суму 169 552,82 грн (1 801 713,57 грн - 1 632 160,75 грн = 169 552,82 грн) не виконав.
Заперечуючи проти таких тверджень, відповідач надав до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт на суму в розмірі 349 937,29 грн, які, як він зазначає, вручались позивачу, проте ним не були підписані.
Однак, звертаючись до погоджених сторонами умов Договору, ними встановлено, що передача підрядником виконаних робіт і приймання їх генпідрядником здійснюється після закінчення робіт в повному обсязі по акту приймання виконаних підрядних робіт. Приховані роботи приймаються з оформленням актів огляду прихованих робіт. Після звершення виконання робіт в повному обсязі підрядник надає генпідряднику (його уповноваженому представнику) в двох примірниках підписаний ним акт приймання виконаних підрядних робіт, підсумкову відомість ресурсів та ін. виконавчу документацію. Генпідрядник протягом 7 банківських днів з моменту отримання розглядає акт приймання виконаних підрядних робіт і підписує його, або надає підряднику зауваження про недоліки в роботі. У разі ненадання підрядником генпідряднику повного комплекту виконавчої документації, в т.ч. ПВР генпідрядник набуває право не приймати роботи та не підписувати акт приймання виконаних підрядних робіт. (Пункти 6.1., 6.3., 6.4. та 6.5. Договору).
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому, матеріали справи не містять відміток на наданих відповідачем актах про отримання їх позивачем, як і не містять дати підписання їх самим відповідачем (дня та місяця підписання), в той час, як погоджені сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт містять і дату підписання, і місяць підписання їх самим відповідачем.
Таким чином, зазначені обставини ставлять під сумнів надані відповідачем документи.
При цьому, судом приймається наданим відповідачем заява свідка про виконання робіт по Договору, але зміст зазначеної заяви не може суперечити порядку прийняття робіт визначеного Договором.
З огляду на викладене, надані відповідачем до матеріалів справи акти приймання виконаних будівельних робіт не можуть вважатись належним доказом виконання ним свого обов'язку за Договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом вище, у відповідності до Договору та Додаткових угод до нього, відповідач повинен був виконати роботи до 30.04.2020 року.
Однак, доказів виконання робіт за умовами Договору матеріали справи не містять.
Доказів того, що сторонами було узгоджено інший строк виконання робіт, аніж передбачений кінцевим документом - Додатковою угодою №10 до Договору, сторонами до суду не надано.
Відтак, відповідач, у відповідності до умов Договору, зобов'язаний був виконати обумовлені Договором роботи, проте їх в повному об'ємі не виконав.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки, виконання зобов'язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 ЦК України), то виконання боржником, у даному випадку відповідачем як підрядником за договором (зобов'язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.
З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов'язку за Договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов'язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов'язанні.
За таких обставин, враховуючи встановлений Договором строк виконання робіт, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що відповідачем виконав роботи обумовлені Договором або докази, які з достатньою вірогідністю підтверджували б факт повного виконання підрядником робіт за Договором у передбачений строк і відповідач таких доказів суду не надав, відтак факт істотного порушення зобов'язань за Договором відповідачем по справі є доведеним.
Отже, виходячи з стандарту доказування вірогідність доказів, встановленим статтею 79 ГПК України, наявними у справі доказами більш вірогідно підтверджується, що відповідач не виконав роботи в обумовлений строк та не передав їх замовникові.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення прав та обов'язків сторін договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку виконавця.
Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.
Отже, договір послуг може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.
При цьому, пунктом 12.3. Договору сторонами передбачено, що договір може бути достроково розірвано за письмовим узгодженням сторін, або генпідрядником в односторонньому порядку, якщо, зокрема, підрядник порушив строк виконання робіт більше ніж на сім днів. В цьому, випадку підрядник зобов'язаний протягом 5 днів дати отримання письмового повідомлення про розірвання Договору повернути генпідряднику сплачені останнім кошти.
Як вже викладалось вище, позивач направив відповідачу повідомлення №08/04 від 08.04.2024 року про розірвання Договору у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору та просив повернути кошти в розмірі 169 552,82 грн.
Таким чином, станом на момент розгляду справи у суді Договір підряду №АН-СП-182 від 16.04.2019 року є припиненим.
Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України, а тому, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 169 552,82 грн безпідставно отриманих коштів.
Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 92 123,20 грн, нараховану за період з 01.05.2020 року по 11.04.2024 року за більший період ніж шість місяців, у зв'язку з тим, що нарахування пені здійснюється на негрошове зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України),
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 8.2. Договору якщо підрядник прострочить виконання робіт, підрядник сплачує генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від Договірної ціни встановленої в п. 3.1. цього Договору за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок суми пені, Судом встановлено, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим до стягнення з відповідача підлягає сума пені в розмірі 92 123,20 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 222,36 грн..
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки відсотків річних за користування грошовими коштами, суд не виявив у них помилок, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, водночас позивачем не доведено суду наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов Договору у вигляді санкцій понад суми, визнані судом обґрунтованими.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума коштів в розмірі 169 552,82 грн, сума пені в розмірі 92 123,20 грн, сума 3% річних в розмірі 222,36 грн.
Судовий збір, у розмірі 3 928,48 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ Інжиніринг» (ідентифікаційний код 38488450, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, будинок 55) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгенсервіс» (ідентифікаційний код 39097610, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15) суму коштів в розмірі 169 552,82 грн (три сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривни 82 копійки), суму пені в розмірі 92 123,20 грн (дев'яносто дві тисячі сто двадцять три гривни 20 копійок), суму 3% річних в розмірі 222,36 грн (двісті двадцять дві гривни 36 копійок) та суму судового збору в розмірі 3 928,48 грн (три тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень 48 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов