ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.07.2024Справа № 910/9323/24
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКЛАУТ РЕГІОН»
про забезпечення позову
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКЛАУТ РЕГІОН»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД»
про стягнення 1 606 542,52 грн,
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін: без повідомлення (виклику)
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКЛАУТ РЕГІОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» про стягнення 1 606 542,52 грн.
Одночасно із указаним позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 1 606 542,52 грн, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» у банківських установах або інших кредитно-фінансових установах, а також заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії, скасовувати реєстраційні дії та/або записи, вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни складу учасників (засновників), зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлові приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251).
В обґрунтування необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову заявник вказує, що оскільки предметом позовних вимог є вимога майнового характеру про стягнення 1 606 542,52 грн, виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову безпосередньо залежить від наявності у відповідача необхідної суми коштів. При цьому, позивач вважає, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач в будь-який момент зможе розрахуватись коштами. Водночас, накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову не порушить прав та інтересів останнього чи інших осіб, що не є учасниками справи, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у боржника, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКЛАУТ РЕГІОН» зазначає, що з боку відповідача вбачається стійке та свідоме ухилення від виконання договірних зобов'язань, відтак, засновник та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» не позбавлений можливості провести реєстраційні дії щодо зміни власника або директора товариства з метою уникнення субсидіарної відповідальності. За доводами заявника, проведення таких реєстраційних дій під час розгляду даної справи унеможливить виконання в майбутньому рішення суду про стягнення коштів та притягнення до відповідальності засновника та/або керівника товариства відповідача.
Так, заявник стверджує, що невжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчинення відповідних реєстраційних дій щодо зміни складу учасників (засновників), зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки у разі подальшого відчуження частки або частини статутного капіталу, зміни керівника відповідача, позивач не зможе захистити своє порушене право в межах цього судового спору та буде вимушений звертатись з новими позовними вимогами до інших осіб.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 у справі № 915/1429/20).
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вказаний викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.
Однак, суд зазначає, що, звертаючись із вимогою про накладення арешту на грошові кошти відповідача, позивач не надав до суду належних та допустимих доказів в порядку приписів статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують дійсну імовірність утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення господарського суду в разі невжиття згаданих заходів забезпечення позову.
Жодних доказів на підтвердження обставин того, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення до нього заяви, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, суду не надано. Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів з метою ухилення від виконання зобов'язань.
Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов'язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Посилання заявника на імовірне ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених прав та інтересів позивача базуються лише на припущеннях останнього, оскільки не надано будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв'язку з відсутністю у відповідача грошових коштів.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Суд також звертає увагу, що позов стосується стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» коштів та не пов'язаний із оскарженням його статутної діяльності, зокрема, вчинення дій щодо зміни керівника товариства, відчуження частки (часток) у статному капіталі. Позовні вимоги не стосуються оскарження будь-яких реєстраційних дій щодо відповідача, а тому наведені заявником заходи забезпечення позову в частині заборони вчинення реєстраційних дій, що стосуються зміни складу учасників (засновників), зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД», не відповідають предмету заявленого позову, не пов'язані та неспівмірні з ним. При цьому, в межах заявленого позову не ставиться питання субсидіарної відповідальності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» за невиконання зобов'язань перед позивачем.
Отже, за наведених підстав суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКЛАУТ РЕГІОН» про забезпечення позову через її необґрунтованість.
Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКЛАУТ РЕГІОН» про забезпечення позову у справі № 910/9323/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 30.07.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Т.Ю. Трофименко