ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.07.2024Справа № 910/9035/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянувши заяву Державного підприємства "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України
до ОСОБА_1
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.10.2018 №12/10 в сумі 164 089, 98 грн
Державне підприємство "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 (далі - боржник) заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.10.2018 №12/10 в сумі 164 089, 98 грн.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
В свою чергу, відповідно до приписів ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В обґрунтування поданої заяви Державне підприємство "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України зазначає, що між стягувачем та Фізичною особою-підприємцем Міняйло Наталією Олегівною (пізніше ФОП Міняйло Наталія Олегівна зупинила підприємницьку діяльність) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.10.2018 №12/10, крім того 08.10.2018 та 03.02.2020 сторонами спору були укладені договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, відповідно до яких боржником отримані відповідні послуги; У відповідності до акту звіряння взаємних розрахунків боржником визнана заборгованість за вказаними вище договорами у розмірі 104 741, 39 грн, яку останній зобов'язався погасити у період з 2020 по березень 2021, однак цього ним зроблено не було. Також заявником нараховано та заявлено до стягнення 48 897, 98 грн інфляційних втрат та 10 480, 61 грн 3% річних.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, підприємницька діяльність Фізичної особи - підприємця Міняйло Наталії Олегівни станом на дату звернення до суду із заявою про видачу судового наказу не є припиненою.
Однак, заява про видачу судового наказу пред'явлена до ОСОБА_1 як до фізичної особи, без вказівки на статус фізичної особи - підприємця боржника (п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України).
При цьому, суд звертає увагу заявника, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) Державне підприємство "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України не позбавлене права звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду з відповідними вимогами до фізичної особи, однак виключно в порядку позовного провадження, оскільки положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості звернення в порядку наказного провадження до боржників - фізичних осіб без статусу фізичної особи - підприємця.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Державному підприємству "Управління житловими будинками" Управління справами Апарату Верховної Ради України у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.10.2018 №12/10 в сумі 164 089, 98 грн.
2. Ухвала набирає законної сили 30.07.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк, визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.Г. Пукшин