ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.06.2024Справа № 7/651
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник - 7"
про стягнення 62 458,45 грн,
Без виклику представників учасників справи,
У 2009 році Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник-7" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 62 458,45 грн.
Ухвалою від 06.10.2009 було порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 09.11.2009.
У судовому засіданні 09.11.2009 судом було встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 №№ 640, 641, 642, 643. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 у справі № 22-а14381/08, однак, вказані судові рішення оскаржені до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 (суддя - ОСОБА_1) зупинено провадження у справі № 7/651 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131. Зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/919 від 18.04.2019, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду міста Києва, матеріали судової справи № 7/651 передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 7/651 передано на розгляд судді Джарти В. В.
Суд зазначає, що на адресу учасників даної справи скеровувались запити від 22.04.2019, однак, станом на сьогодні від сторін не надходило жодних пояснень чи письмових відомостей щодо усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 7/651.
З огляду на довготривалий час зупинення провадження у справі та невжиття сторонами дій щодо повідомлення суду обставин усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Окрім того, суд зазначає, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 12 ГПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 14 статті 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадків, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
За приписами частини 1 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). У частині 3 вказаної статті вказано, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Виходячи з викладеного, враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі, з огляду на ціну позову, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів всіх учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що справа № 7/651 підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.05.2024 провадження в справі № 7/651 поновлено, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 27.06.2024.
У підготовче засідання 27.06.2024 сторони не направили своїх представників, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.
За приписами частини 4 статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зі змісту положень статей 202, 226 ГПК України вбачається, що вказані норми не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Норми, закріплені у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в підготовче або судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 в справі № 916/3616/15, від 12.12.2023 у справі № 909/811/22.
Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.09.2019 у справі № 910/5187/19.
Ураховуючи неявку повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене підготовче засідання, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності, а також зважаючи на те, що нез'явлення представника позивача перешкоджає вирішенню даного спору, суд дійшов висновку про залишення даного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 202, 226, 233-234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівельник - 7" про стягнення 62 458,45 грн залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили 27.06.2024 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 29.07.2024.