ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2024Справа № 910/6250/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬ-ТРАНС-СЕРВІС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»
про стягнення 212 593,60 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬ-ТРАНС-СЕРВІС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про стягнення заборгованості в розмірі 212 593,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором про надання транспортно-експедиторських послуг №230731-ТЕП від 31.07.2023 відповідач в обумовлений строк у повному обсязі та у визначені строки у повному обсязі не здійснив оплату наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6250/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
24.07.2024 позивачем в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та клопотання про поновлення строку для їх подання.
Обгрунтовуючи клопотання тим, що при подачі позову через підсистему електронний суд ЄСІТС, через збій у роботі системи у зв'язку із перебоями електроенергії сталася технічна помилка, у зв'язку з чим до суду було направлено (прикріплено) разом із позовною заявою файл з додатками, що не стосуються предмету спору у даній справі. У зв'язку з наведеним, просить суд не брати до уваги при розгляді справи докази, які містяться у файлі з додатками, надіслані через підсистему електронний суд ЄСІТС разом із позовною заявою 21.05.2024 року та долучити до справи докази, які направляються одночасно з клопотанням 24.07.2024 згідно переліку документів, вказаного у позовній заяві.
Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Виходячи з положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.
Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Walchli v. France», заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
З огляду на доводи позивача, викладені у клопотанні про поновлення процесуального строку, суд дійшов до висновку про його задоволення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 23.05.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/6250/24 була направлена судом до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та доставлена, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету відповідача.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬ-ТРАНC-CEPBIC» (далі «Експедитор», Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (далі «Клієнт», Відповідач) 31.07.2023 укладено договір №230731-ТЕП про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до умов якого Експедитор прийняв на себе зобов'язання за дорученням Клієнта, за винагороду, здійснювати від свого імені і за рахунок Клієнта організацію перевезень вантажів Клієнта в залізничному рухомому складі.
Згідно п.1.2 договору Клієнт відшкодовує Експедитору всі документально підтвердженні витрати, пов'язані з перевезенням і транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, сплачує Експедитору винагороду (плату) за надані відповідно до цього Договору послуги.
Експедитор відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1 договору серед іншого: організовує перевезення і здійснює приймання, зберігання, перевалку, відправку і транспортно-експедиційне обслуговування вантажів Клієнта за його заявками і за його рахунок;
Здійснює розрахунки з організаціями за вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання вантажів на складах, їх перевезення різними видами транспорту, а також надає інші транспортно-експедиційні послуги за дорученням Клієнта і за його рахунок. Здійснює оплату за Клієнта рахунків залізниць і транспортно-експедиційних організацій за перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування вантажів Клієнта. Виставляє рахунки Клієнту для відшкодування вищевказаних платежів з урахуванням грошової винагороди Експедитора. (п.п. 2.1.5 - 2.1.6 договору).
Договір згідно п. 10.1 набирає чинності з дати підписання Сторонами та діє до 31.12.2023 року включно. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не менш, ніж за 30 днів до закінчення його дії не повідомить іншу Сторону в письмовій формі про розірвання договору. Закінчення строку дії договору не звільняє Сторін від виконання своїх зобов'язань за договором в повному обсязі (п.10.2).
Відповідно до п.3.8 договору узгоджена вартість послуг з організації перевезень вантажів за кожний перевезений вагон згідно з наданими Клієнтом заявками, розмір винагороди Експедитора, порядок оплати винагороди та інші витрати, пов'язані з конкретним перевезенням, зазначається в додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною.
Сторонами у справі 14 серпня 2023 року укладено додаткову угоду №1 до договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 230731-ТЕП від 31 липня 2023р. За умовами якої відповідно до п.3.8. договору сторони погодили, що вартість послуг з організації перевезень вантажів «кукурудза» (код ЕТСНВ 015006) у власних (орендованих) вагонах Експедитора територією України (УЗ), Польща за кожний вагон згідно з наданими Клієнтом заявкою складає 21 000 грн з ПДВ/вагон. Вартість послуг з організації перевезень вантажів у власних (орендованих) вагонах Експедитора територією України (УЗ), Польща за вищевказаними маршрутами включає: - тариф за повернення власного (орендованого) вагону у порожньому стані після вивантаження, встановлений «Збірником тарифів», із застосуванням коефіцієнтів, встановлених державними органами; - плату за користування власним (орендованим) вагоном на протязі 35 діб, включно 2 дні на завантаження та 2 дні на розвантаження; - винагороду (плату) Експедитору; - тариф у навантаженому стані по УЗ та ПКП, а також повернення порожніх вагонів по ПКП, Замовник сплачує самостійно. ПДВ нараховується згідно чинного законодавства України. Оплата вартості послуг за користування вагонами та винагорода сплачується Клієнтом на умовах 100% попередньої оплати протягом 3-х робочих днів з дати виставлення Експедитором рахунку. Плата за час знаходження власних (орендованих) вагонів на під'їзній колії відправника/одержувача нараховується з 49-ї години з моменту передачі вагону на під'їзну колію відправника/одержувача до моменту повернення вагону залізниці (визначається згідно даних електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці) та складає 600,00 грн. (з урахуванням ПДВ) за один вагон на добу. При цьому неповна година вважається повною. У разі перевищення терміну використання вагонів понад 35 діб, включно із поверненням порожніх вагонів. Клієнт сплачую 600,00 грн за вагон за кожну додаткову добу фактичного використання вагонів.
За умовами додаткової угоди №2 від 29.09.2023 до договору № 230731-ТЕП вартість послуг користування вагонами з 01 жовтня 2023 року у власних (орендованих) вагонах Експедитора територією України (УЗ), Польща, погоджена наступним чином: Зерновозами з об'ємом кузова 94 м3 - 630,00 грн з ПДВ за одну добу; Зерновозами з об'ємом кузова 98- 108 м3 - 750,00 грн з ПДВ за одну добу; Зерновозами з об'ємом кузова понад 108 м3 - 850,00 грн з ПДВ за одну добу.
Умовами п.3.9 договору передбачено, що сторони підписують акт виконаних робіт та акт звірки розрахунків. В акті виконаних робіт Експедитор зазначає суму всіх фактично понесених витрат у зв'язку із виконанням зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №230731-ТЕП у період з серпня 2023 року по листопад 2023 року Експедитором було надано Клієнту транспортно-експедиторські послуги за договором, що підтверджується погодженими між сторонами актами надання послуг: № 2 від 31.08.2023 року на суму 79 800,00 грн., №3 від 30.09.2023 року на суму 341 400,00 грн., №5 від 31.10.2023 року на суму 428 360,00 грн., №6 від 31.10.2023р. на суму 85 510,70 грн., №7 від 30.11.2023 на суму 175 601,40 грн., №8 від 30.11.2023 на суму 157 160,00 грн., актами приймання-передачі вагонів, додатковими угодами, звітами експедитора, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Окрім того, обґрунтовуючи позовні вимоги про надання транспортно-експедиторських послуги у грудні 2023 року позивач до позовної заяви долучив акт надання послуг №9 від 31.12.2023 на суму 17 761,50 грн., складений виконавцем-позивачем.
З матеріалів справи слідує, позивачем на адресу відповідача був надісланий означений акт.
За умовами розділу п. 3.10 договору Акт виконаних робіт та акт звірки розрахунків повинні бути розглянуті Клієнтом протягом 3-х робочих днів з дня отримання від Експедитора та повернуті Експедитору підписаними (з розшифруванням посади, прізвища, ім'я та по-батькові особи, що підписала акт) та скріпленими печаткою або з мотивованими запереченнями до акту. Якщо протягом 3-х робочих днів з дати передачі актів по факсу або електронною поштою не надійде мотивованих заперечень Клієнта до акту виконаних робіт та акту звірки розрахунків, Експедитор вважає їх підписаними та приймає для відображення в бухгалтерському обліку. Акти надаються Клієнту не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження повернення позивачу акту №9 від 31.12.2023 на суму 17 761,50 грн. з вмотивованою відмовою від його підписання.
При цьому, сам по собі факт відсутності підписаного сторонами акту наданих послуг не є визначальним для висновку про ненадання позивачем послуг за договором.
Відповідно до норм чинного законодавства, виконавець не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти надані послуги, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта наданих послуг) покладається на замовника (схожа правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18).
Судом встановлено, що акт наданих послуг №9 від 31.12.2023 на суму 17 761,50 грн. підписаний лише Позивачем, однак у матеріалах справи відсутні заперечення щодо якості та вартості наданих послуг зі сторони Відповідача, так само як і не містять матеріали справи мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт. Відповідачем не надано доказів, що ним після отримання акту наданих послуг висловлені заперечення проти розміру, обсягу та вартості наданих послуг.
Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач фактично надавав відповідачу транспортно-експедиторські послуги за період з серпня 2023 року по грудень 2023 року відповідно до укладеного між сторонами Договору №230731-ТЕП на загальну суму 1 285 593,60 грн. Водночас, з наявних матеріалів справи не вбачається, щоб відповідач частково чи повністю відмовлявся від одержання послуг.
Клієнт згідно п. 3.1. договору відшкодовує Експедитору витрати, пов'язані із здійсненням перевезень вантажів та транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів Клієнта на підставі рахунків Експедитора. Клієнт здійснює 100% попередню оплату вартості послуг з організації перевезень вантажів не менш ніж за 2 (два) робочих дні до початку здійснення перевезень. За згодою Експедитора можлива оплата послуг протягом 3-х банківських днів за фактом надання послуг протягом 3-х банківських днів з моменту надання рахунку Експедитором (п. 3.2 договору).
Остаточний розрахунок згідно п.3.11 договору здійснюється сторонами протягом п'яти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт (дати визнання актів підписаними згідно п.3.10договору) та акту звірки розрахунків.
Відповідачем не виконано свого договірного зобов'язання в частині сплати у повному обсязі вартості наданих за договором №230731-ТЕП послуг, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором транспортного експедирування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Відповідно до частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
За умовами частини 1 статті 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В порушення умов договору №230731-ТЕП Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» у повному обсязі не оплатило вартість послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 212 593,60 грн.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як свідчать матеріали справи, позивач, 02.04.2024 звертався до відповідача з вимогою №02/01 від 02.04.2024 про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи факт надання позивачем транспортно-експедиторських послуг відповідачу підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, позовна вимога про стягнення заборгованості в розмірі 212 593,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (03193, м. Київ, вул. Івана Білика, буд.11, нежиле приміщення 94, код ЄДРПОУ 44873236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬ-ТРАНС-СЕРВІС» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, код ЄДРПОУ 36314584) 212 593 (двісті дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 60 коп. - заборгованості та 3 188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 90 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2024.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА