номер провадження справи 15/97/24
23.07.2024 Справа № 908/1529/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5 в інтересах держави в особі:
Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Час-Тайм Плюс», 69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 171
про стягнення коштів
суть спору
22.05.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя в інтересах держави в особі: Запорізька міська рада до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Час-Тайм Плюс» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2022 до 16.10.2023 у розмірі 1 126 669,03 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024, справу № 908/1529/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 24.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1529/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/97/24. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1529/24.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено несплату орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 12.03.2022 по 16.10.2023 у розмірі 1 126 669,03 грн. Користування земельною ділянкою відбувалося внаслідок придбання нежитлового приміщення та без належного оформлення договору оренди земельною ділянкою, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати за землю.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024 запропоновано відповідачу надати у строк до 24.06.2024, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу у строк до 08.07.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 23.07.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
23.07.2024 відповідачем через систему «Електронний суд» подано заяву з проханням визнати поважними причини пропуску строку на подачу доказів та долучити індивідуальну податкову консультацію до матеріалів справи після її надходження від Державної податкової служби України. Прийняти до уваги та долучити до матеріалів справи додаткові пояснення, якими відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи те, що подана заява через систему «Електронний суд» не є заявою по суті суд приймає її до розгляду та вважає за можливе з метою дотримання принципу змагальності сторін приєднати до справи додані до неї докази, та надати їм оцінку під розгляду справи по суті.
У заяві відповідач заперечив з приводу безпідставного користування земельною ділянкою, оскільки відповідачем не було порушено положення статті 206 Земельного кодексу України та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 не є безпідставним. Оскільки вся територія Запорізького району Запорізької області до якої входить місто Запоріжжя внесено до переліку територій активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, підстави для нарахування та сплати орендної плати за землю відсутні, що передбачено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ. Просить у позові відмовити повністю.
Щодо приєднання індивідуальної податкової консультації, то відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Ухвалою суду від 24.05.2024 відповідачу було надано строк для подачі відзиву до 24.06.2024. Заява-заперечення надійшла до суду 23.07.2024, тобто в останній день строку для надання заперечень відповідно до ст. 167 ГПК України. Із зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі відповідач звернувся до Державної податкової служби України листом від 24.06.2024 вих. № 24-06/7.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
У разі надходження до суду від відповідача індивідуальної податкової консультації, суд з об'єктивних причин не зможе надати їй оцінку, оскільки рішення у справі проголошено з урахуванням ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Час-Тайм Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 38665086) на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2015 № 618 зареєстровано право власності на майстерні Б-2 загальною площею 23,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 38.
Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу нерухомості від 22.05.2015 № 618, укладеного між ТОВ ВКФ «Україна, ЛТД К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Час-Тайм Плюс», нерухоме майно (майстерня Б-2, нежитлове приміщення, загальною площею 23,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 38) розташоване на земельній ділянці площею 0,6150 га з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186.
Перебування зазначеного об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 38, також підтверджується актом від 04.11.2022, який складено представниками Запорізької міської ради Козловим В.В. та Васильєвою Г.І.
Відповідно до зазначеного акта територія земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 по всьому периметру огороджена парканом, на в'їзді наявні металеві ворота та павільйон з написом «Шиномонтаж». Також виявлено наявність вбиральні, сторожки у вигляді залізничного вагону.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,6150 га з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 сформована за проектом землеустрою та 21.12.2007 зареєстрована у Державному земельному кадастрі.
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 перебуває у власності територіальної громади міста. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 40/34 ТОВ «Час-Тайм Плюс» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Запорізька, 38, та указану земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:007:0186) площею 0,6150 га ухвалено передати в оренду строком на 19 років для розташування торговельно-розважального центру.
У подальшому на виконання зазначеного рішення 17.10.2023 між Запорізькою міською радою та ТОВ «Час-Тайм Плюс» укладено договір оренди від 17.10.2023 № 202301000400032 земельної ділянки площею 0,6150 га з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186. Указаний договір оренди землі 19.10.2023 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.07.2023, яке 15.08.2023 набрало законної сили, у справі № 908/1066/23 задоволено позов та стягнуто з ТОВ «Час-Тайм Плюс» дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.03.2019 по 11.03.2022 у розмірі 1 887 329,78 грн.
Під час розгляду зазначеної справи судом установлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 розташоване нерухоме майно, що належить ТОВ «ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» на праві власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.03.2023 № 325728579, а саме: майстерня Б2 загальною площею 23,3 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 38.
Судом також установлено, що ТОВ «Час-Тайм Плюс» використовує спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме без укладеного між ним та власником Запорізькою міською радою договору оренди.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 09.02.2024 № 1655/5/08-01-04-01-04 ТОВ «Час-Тайм Плюс» за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 податкова звітність за 2018-2022 роки не подавалась, у 2023 році указаним товариством подано податкову декларацію з плати за землю. У 2023 році указаним товариством на виконання умов договору оренди землі від 17.10.2023 № 202301000400032 сплачено орендну плату у розмірі 31 119,35 грн.
Згідно з податковою декларацією ТОВ «Час-Тайм Плюс» з плати за землю за 2023 рік указаним товариством на підставі договору оренди землі від 17.10.2023 № 202301000400032 нарахована орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 за період жовтень-грудень 2023 року в розмірі 159 738,29 грн. За період січень-вересень 2023 року орендна плата указаним товариством не нараховувалась та не сплачувалась.
Згідно з витягом від 11.08.2023 № НВ-2300057172023 із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 становить 25 723 789,50 грн.
Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Час-Тайм Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 38665086) земельною ділянкою площею 6150 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 38, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.03.2022 до 16.10.2023.
Загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.03.2022 до 16.10.2023 становить 1 126 669,03 грн.
Вказані кошти позивач просить стягнути з відповідача.
Згідно положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.
За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідачем речові права на вказану земельну ділянку не оформлено та не зареєстровано.
Згідно із ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листів виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.06.2022 № 02676/03-20/05, від 07.12.2022 № 10459/03-20/05 та рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 40/34 ТОВ «Час-Тайм Плюс» у період часу з 12.03.2022 до 16.10.2023 не було власником чи постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не було суб'єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, була орендна плата.
Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За приписами ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Отже, за змістом указаних приписів законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Кондиційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Разом з цим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) кфйно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
Для кондиційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є, факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набути (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 13.02.2019 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 при розгляді аналогічних спорів.
З часу виникнення у ТОВ «Час-Тайм Плюс» права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 38, виник й обов'язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.
ТОВ «Час-Тайм Плюс» (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ «Час-Тайм Плюс» за рахунок міської ради.
Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.
Враховуючи, що ТОВ «Час-Тайм Плюс» у період часу з 12.03.2022 до 16.10.2023 користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинне відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 12.03.2022 до 16.10.2023 у розмірі 1 126 669,03 грн.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб'єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно зі ст.ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
При цьому за інформацією, опублікованої на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету міста Запоріжжя.
Згідно ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
ТОВ «Час-Тайм Плюс» у період часу з 12.03.2022 до 16.10.2023 користувалося земельною ділянкою по вул. Запорізька, 38 у м. Запоріжжі площею 0,6150 га без укладення договору оренди землі, у зв'язку з чим значні грошові кошти від сплати орендної плати не отримав бюджет міста.
Ненадходження Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.
Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює (1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186 площею 0,6150 га, яка розташована по вул. Запорізька, 38 у м. Запоріжжі відноситься до земель комунальної власності.
Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.
Відповідно до вимог ст.ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.
Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 17.02.2022 № 52-1659вих.22, від 04.10.2022 № 52-6920вих-22 та від 30.04.2024 № 52-103-4273вих-24 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Час-Тайм Плюс» недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0186, площею 0,6150 га, яка розташована по вул. Запорізька, 38 у м. Запоріжжі, у вигляді орендної плати за землю за період з 12.03.2022 до 16.10.2023.
Запорізька міська рада на зазначені листи у відповідях від 01.06.2022 № 02676/03-20/05, від 07.12.2022 № 10459/03-20/05 та від 30.04.2024 № 02-07/1358 повідомила окружну прокуратуру про те, що Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради не планує вживати заходи претензійно-позовного характеру в інтересах Запорізької міської ради щодо стягнення з ТОВ «Час-Тайм Плюс» недоотриманого доходу за фактичне використання вказаної земельної ділянки у вигляді орендної плати за період з 12.03.2022 до 16.10.2023 у розмірі 1 126 669,03 грн.
Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
З огляду на викладене, з метою не допущення залишення інтересів держави незахищеними заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя звернувся з позовом до суду.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідачем не надано доказів перерахування коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Щодо підстав звільнення від сплати за оренду плату землі в період з 12.03.2023 по 31.12.2022 суд зазначає наступне.
Відповідач до заяви надав лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.07.2023 № 47/ЗПІ/08-01-04-01-13 щодо кількості юридичних осіб, які подали уточнені декларації з плати за землю, лист Міністерства з питань реінтеграції тимчасово купованих територій України від 07.02.2024 № 22/7.3-1046-24 щодо статусу міста Запоріжжя як території активних бойових дій, лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 09.02.2024 № 829/33/ЗВГ-24 щодо входження міста Запоріжжя до складу території Запорізької територіальної громади. Вказані листи адресовані Катерині Печерей щодо якої документально не підтверджено яке саме відношення Катерина Печерей має до ТОВ «Час-Тайм Плюс» і як наслідок надані листи не є належними доказами у даній справі.
Індивідуальну податкову консультацію на час прийняття рішення у справі не надано, оскільки Державна податкова служба України листом від 19.07.2024 № 22262/6/99-00-04-01-04-06 повідомила ТОВ «Час-Тайм Плюс» про продовження строку розгляду звернення на 15 календарних днів.
З огляду на загальновідомі обставини здійснення повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 3 89-VIII “Про правовий режим воєнного стану”, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” на території України введено воєнний стан.
Спірна земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 38 розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади. На території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою.
Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.
Первинно, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту: 69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
В умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік ), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказом від 25.04.2022 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України", Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, що додається (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з'явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31 травня 2022 року № 104, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2022 р. за № 554/37890, станом на 27 травня 2022 року.
Наказом від 22.12.2022 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 “Запорізька область” зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід'ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.
12.12.2022 Державною податковою службою України було надано роз'яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, п. 69 підрозділу 10 “Перехідні положення” Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Станом на 25.05.2022 територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 було викладено наступним чином: за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022.
До того ж, обов'язок сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства. Рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.
Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися. У відповідних переліках з'явилося поняття "Територій можливих бойових дій", до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя.
Закон України від 11.04.2023 за № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», яким внесено зміни до податкового кодексу України з урахуванням Наказу від 22.12.2022 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Вказаним Законом також визначено наступне:
12. У статті 288:пункт 288.4 викласти в такій редакції:
"288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім, випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами)";
доповнити пунктом 288.8 такого змісту:
"288.8. За земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов'язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.
10.2. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";
у підрозділі 10: у пункті 69:
у підпункті 69.13 слова "в районах проведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях збройними формуваннями Російської Федерації" замінити словами "на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";
підпункти 69.14-69.16 і 69.22 викласти в такій редакції:
"69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Отже, Податковий кодекс надає право коригування податкових зобов'язань виключно тим суб'єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій.
Безпосередньо територія міста Запоріжжя де розміщено земельну ділянку, не відносить до зони ведення активних бойових дій, у відповідача не було правових підстав не сплачувати кошти за користування земельною ділянкою.
З урахуванням наведеного доводи відповідача є безпідставними, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Час-Тайм Плюс» (вул. Культурна буд. № 171, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69027, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38665086) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна в розмірі 1 126 669,03 грн (один мільйон сто двадцять шість тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень 03 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Час-Тайм Плюс» (вул. Культурна буд. № 171, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69027, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38665086) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Якова Новицького 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) судовий збір у розмірі 13 520,03 грн (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень 03 коп.). Вдати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30 липня 2024 року.
Суддя І. С. Горохов