61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
30.07.2024 Справа № 905/1020/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В., розглянувши заяву стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» (код ЄДРПОУ 40872929; адреса місцезнаходження: 84331, м. Краматорськ, вул. Марії Заньковецької, (вул. Наді Курченко), б. 17), про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника, РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ» МІСТА КРАМАТОРСЬКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 25967453; адреса місцезнаходження: 84302, м. Краматорськ, вул. Тріумфальна, б. 2), заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком в сумі 14374,08 грн. за період з 01.11.2021 по 01.07.2024, а також суми судового збору в розмірі 302,80 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс», м. Краматорськ, звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою № 284 від 19.07.2024 (вх № 5808/24 від 29.07.2024) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПОВНОГО ЄВАНГЕЛІЯ «ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ» МІСТА КРАМАТОРСЬКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком в сумі 14374,08 грн. за період з 01.11.2021 по 01.07.2024, а також суми судового збору в розмірі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви № 284 від 19.07.2024 про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником договору від 15.08.2018 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою м. Краматорськ, вул. Триумфальна (Лунчарського), 2 , який є власником нежилого приміщення загальною площею 86,1 кв.м., розташованого за вказаною адресою.
За змістом заяви стягувач зазначає, що боржник не оплатив послугу з управління багатоквартирним будинком за договором у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 14374,08 грн., з урахуванням часткової оплати, що відображено в довідці про заборгованість.
При цьому, на підтвердження факту існування у боржника заборгованості до заяви додані, зокрема, інформаційна довідка № 387112397 від 17.07.2024; копія рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради № 551 від 10.08.2018; копія договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018.
Серед доданих до заяви документів відсутні докази на підтвердження врахованої при визначенні розміру боргу оплати, здійсненої боржником, зокрема, відповідна виписка банку.
Додатково суд зазначає, що надана заявником складена в односторонньому порядку довідка про заборгованість не може бути розцінена судом в якості належного доказу на підтвердження заявленої в заяві про видачу судового наказу вимоги, оскільки на відміну від банківської виписки вона не відображає факту здійснення господарської операції з перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший.
Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов'язання.
Проте, надані заявником докази не можуть свідчити про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком. Отже, заявлені вимоги не відповідають засадам наказного провадження.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.
Таким чином, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст.148 Господарського процесуального кодексу України, вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності, тобто заявником не підтверджено виникнення права грошової вимоги саме у заявленій сумі 14374,08 грн., суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» на підставі п. 8 ч.1 ст.152 ГПК України.
Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Також позивач не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до відповідача у загальному порядку.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 150, 152, 153, 154, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Донецької області, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» № 284 від 19.07.2024 (вх № 5808/24 від 29.07.2024) про видачу судового наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано - 30.07.2024.
Суддя Н.В. Величко