вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.07.2024м. ДніпроСправа № 904/6899/23
за позовом Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг
до Фермерського господарства "Тріскало", с. Красна Балка, Дніпропетровська область
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , село Недайвода, Дніпропетровська область
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.
Представники:
Прокурор: Карпенко О.І. (в залі суду) - посвідчення № 069938 від 01.03.2023
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
РУХ СПРАВИ.
Криворізька північна окружна прокуратура Дніпропетровської області Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Тріскало" про:
- визнання незаконним та скасування рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 796-VIII/VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ "Тріскало";
- визнання недійсним договору оренди від 03.01.2022 № 15 земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, укладеного між Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та Фермерським господарством "Тріскало", зареєстрованого державним реєстратором Глеюватської сільської ради 13.12.2022 (номер запису про інше речове право: 48746974);
- зобов'язання Фермерського господарства "Тріскало" (юридична адреса: вулиця Матросова, будинок 98А, село Красна Балка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53002, код 13471385) повернути Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області (юридична адреса: вулиця Шевченка, 65, село Глеюватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53001, код 04339824) земельну ділянку з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, площею 5,6300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території цієї громади.
Ухвалою суду від 03.01.2024 повернуто позивачу позовну заяву і додані до неї документи.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2024 у справі № 904/6899/23 - скасовано. Справу № 904/6899/23 передано до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до Глави 2 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 28.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 19.06.2024.
Також ухвалою суду від 28.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 19.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17.07.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.
Прокурор вказав, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю П-ДП № 117002, виданого на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації № 194-р від 17.03.2003, та зареєстрованого за № 4719 від 25.03.2003, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор зазначив, що згідно з інформацією, наданою Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кривому Розі (лист від 31.03.2023 № 766/31.10-41), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть № 200 від 10.02.2003).
Прокурор повідомив, що, відповідно до відповіді від 12.04.2023, наданої Другою криворізькою державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, спадкові справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводились, заяви про прийняття або про відмову від спадщини не подавались.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1285 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.
За таких обставин прокурор наполягає на тому, що Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області є управлінцем спадщини після смерті ОСОБА_2 .
За твердженням прокурора, 28.09.2021 в приміщенні Глеюватської сільської ради за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, буд. 65 А, під час пленарного засідання 8 сесії Глеюватської сільської ради VIII скликання, в ході якого під номером 191 порядку денного розглядалося питання «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Тріскало», співвласником та співзасновником якого є зять депутата ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Після виступу доповідача та поставлення на голосування даного питання, ОСОБА_1 публічно не повідомив колегіальний орган в особі Глеюватської сільської ради про наявний у нього реальний конфлікт інтересів та взяв участь в розгляді даного питання, голосуванні та проголосував «за», вчинивши дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Прокурор вказав, що за результатами голосування прийнято рішення Глеюватської сільської ради VIII скликання № 796 від 28.09.2021, яким вирішено:
- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 5,63 га ФГ «Тріскало» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельних ділянок власники яких померли, на строк - до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця) - п.1 рішення;
- заключити договір оренди земельної ділянки площею 5,63 (пай №2 поле № 1), кадастровий номер 1221882000:01:001:0030 власники якої померли, на строк - до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця з ФГ «Тріскало» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - п.2 рішення.
Прокурор зазначив, що на виконання вищевказаного рішення, між Глеюватською сільською радою та ФГ «Тріскало» укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки від 03.01.2022 № 15. Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки здійснено 13.12.2022 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Разом з цим, як вказав прокурор, постановою Криворізького районного суду Дніпропетровській області від 31.01.2023 у справі № 177/114/23 встановлено, що депутат Глеюватської сільської ради ОСОБА_1 у порушення вимог ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ч.1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», під час розгляду вищевказаних питань, що стосувалися майнових інтересів близьких йому осіб, публічно не повідомив колегіальний орган в особі Глеюватської сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів на пленарних засіданнях сесії Глеюватської сільської ради VIII скликання під час розгляду вищевказаних питань та прийняв участь у голосуванні, проголосував «за», чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Дії ОСОБА_1 , зокрема, за таким епізодом, кваліфіковано як правопорушення пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-7 КУпАП за ознакою неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та за ч.2 ст. 172-7 КУпАП за ознаками вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровській області від 31.01.2023 у справі № 177/114/23 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано винуватим за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно з частиною першою статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
За таких обставин, прокурор наполягає на тому, що, оскільки рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 796 - VIII/VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Тріскало» прийнято внаслідок вчинення депутатом Глеюватської сільської ради ОСОБА_1 корупційних адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, таке рішення є незаконним та має бути скасовано на підставі ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною 2 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.
Прокурор вважає, що договір оренди від 03.01.2022 № 15 земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, укладений на виконання рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 796 - VIII/VIII, має бути визнаний судом недійсним на підставі частини 2 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», а земельна ділянка з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030 повернута її власнику.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач письмово викладеної правової позиції щодо вимог прокурора не надав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
Третя особа письмово викладеної правової позиції щодо вимог прокурора не надала.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про:
- визнання незаконним та скасування рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 796-VIII/VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ "Тріскало";
- визнання недійсним договору оренди від 03.01.2022 № 15 земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, укладеного між Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області та Фермерським господарством "Тріскало", зареєстрованого державним реєстратором Глеюватської сільської ради 13.12.2022 (номер запису про інше речове право: 48746974);
- зобов'язання Фермерського господарства "Тріскало" (юридична адреса: вулиця Матросова, будинок 98А, село Красна Балка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53002, код 13471385) повернути Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області (юридична адреса: вулиця Шевченка, 65, село Глеюватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53001, код 04339824) земельну ділянку з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, площею 5,6300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території цієї громади.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити:
- наявність фактичних підстав, із якими Закон пов'язує визнання недійсним рішення сільської ради. Зокрема, чи наявні порушення депутатом ОСОБА_1 , який брав участь у прийнятті такого рішення, вимог Закону України «Про запобігання корупції» під час прийняття рішення від 28.09.2021 № 796-VIII/VIII;
- наявність фактичних обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість визнання недійсним господарського договору. Зокрема, чи було порушено при укладанні договору оренди від 03.01.2022 № 15 земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030 вимоги Закону України «Про запобігання корупції».
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю П-ДП № 117002, виданого на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації № 194-р від 17.03.2003, та зареєстрованого за № 4719 від 25.03.2003, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з інформацією, наданою Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кривому Розі (лист від 31.03.2023 № 766/31.10-41), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть № 200 від 10.02.2003).
Відповідно до відповіді від 12.04.2023, наданої Другою криворізькою державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, спадкові справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводились, заяви про прийняття або про відмову від спадщини не подавались.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1285 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.
За таких обставин, Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області є управлінцем спадщини після смерті ОСОБА_2 . Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Так, 28.09.2021 в приміщенні Глеюватської сільської ради за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Глеюватка, вул. Шевченка, буд. 65 А, під час пленарного засідання 8 сесії Глеюватської сільської ради VIII скликання, в ході якого під номером 191 порядку денного розглядалося питання «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Тріскало», співвласником та співзасновником якого є зять депутата ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Після виступу доповідача та поставлення на голосування даного питання, ОСОБА_1 публічно не повідомив колегіальний орган в особі Глеюватської сільської ради про наявний у нього реальний конфлікт інтересів та взяв участь в розгляді даного питання, голосуванні та проголосував «за», вчинивши дії в умовах реального конфлікту інтересів.
За результатами голосування прийнято рішення Глеюватської сільської ради VIII скликання № 796 від 28.09.2021, яким вирішено:
- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 5,63 га ФГ «Тріскало» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельних ділянок власники яких померли, на строк - до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця) - п.1 рішення;
- заключити договір оренди земельної ділянки площею 5,63 (пай №2 поле № 1), кадастровий номер 1221882000:01:001:0030 власники якої померли, на строк - до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця з ФГ «Тріскало» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - п.2 рішення.
На виконання вищевказаного рішення, між Глеюватською сільською радою та ФГ «Тріскало» укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки від 03.01.2022 № 15. Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки здійснено 13.12.2022 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Разом з цим, постановою Криворізького районного суду Дніпропетровській області від 31.01.2023 у справі № 177/114/23 встановлено, що депутат Глеюватської сільської ради ОСОБА_1 у порушення вимог ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ч.1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», під час розгляду вищевказаних питань, що стосувалися майнових інтересів близьких йому осіб, публічно не повідомив колегіальний орган в особі Глеюватської сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів на пленарних засіданнях сесії Глеюватської сільської ради VIII скликання під час розгляду вищевказаних питань та прийняв участь у голосуванні, проголосував «за», чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Дії ОСОБА_1 , зокрема, за таким епізодом, кваліфіковано як правопорушення пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-7 КУпАП за ознакою неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та за ч.2 ст. 172-7 КУпАП за ознаками вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровській області від 31.01.2023 у справі № 177/114/23 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано винуватим за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні», посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори. Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.
Згідно з частиною 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Згідно зі статтею 49 вказаного Закону, повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Частиною десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.
У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються: потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
У цій же статті ЗУ «Про запобігання корупції» надано значення терміну близької особи, до яких відносяться: члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено суб'єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зокрема, згідно з підпунктами «б», «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Статтею 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Разом з цим, у частині другій статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
У п. 6.6.1 Методичних рекомендацій НАЗК від 02.04.2021 № 5 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції визначено, що для врегулювання конфлікту інтересів, який виникає, зокрема, у депутатів місцевих рад під час участі у засіданні відповідної ради, потрібно самостійно публічно повідомити про конфлікт інтересів (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради); не брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішення (у зв'язку з яким виник конфлікт інтересів) відповідною радою.
Згідно з частиною першою статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 442/730/17 назвала помилковими висновки судів попередніх інстанцій, щодо відсутності підстав для скасування прийнятого рішення, де голос особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття цього рішення, а також, що чинним законодавством не передбачено необхідності безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів.
Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним, є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 442/730/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі № 459/2673/16 у подібних правовідносинах, оскільки у ньому міститься помилковий висновок, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу, а лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу. Аналогічна позиція Верховного Суду відображена й у постанові від 16.10.2019 у справі № 445/2346/16-ц.
Крім того, Верховний Суд у постанові суду від 31.10.2018 у справі № 810/2500/16 звертав увагу на помилковість висновку, що стаття 67 Закону України «Про запобігання корупції» не містить імперативного припису про обов'язковість визнання незаконним та скасування такого рішення, оскільки, альтернатива у вказаній статті зазначена, виключно, щодо вибору способу оскарження рішення прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним, у порядку, встановленим процесуальним законом. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 в справах № 237/2574/17, № 237/2242/17.
Оскільки рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 796 - VIII/VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Тріскало» прийнято внаслідок вчинення депутатом Глеюватської сільської ради ОСОБА_1 корупційних адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, таке рішення є незаконним та має бути скасовано на підставі ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції».
Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Частиною 2 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.
Так, під час розгляду цього спору суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 796 - VIII/VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Тріскало» внаслідок вчинення депутатом Глеюватської сільської ради ОСОБА_1 корупційних адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
А отже, вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди від 03.01.2022 № 15 земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, укладеного на виконання рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 796 - VIII/VIII, є обґрунтованими.
Щодо вимоги прокурора про зобов'язання Фермерського господарства "Тріскало" повернути Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області земельну ділянку з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, площею 5,6300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території цієї громади.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ст. 321 Цивільного кодексу України).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).
Відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 391 Цивільного кодексу України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Як встановлено судом вище, договір оренди від 03.01.2022 № 15, на підставі якого Фермерським господарством "Тріскало" використовується земельна ділянка з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, має бути визнаний судом недійсним на підставі частини 2 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції».
А отже, вимога прокурора про зобов'язання Фермерського господарства "Тріскало" повернути Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області земельну ділянку з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, площею 5,6300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території цієї громади - є обґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У даному випадку, компетентним органом для звернення до суду з цим позовом є Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, як належний розпорядник земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030.
Дніпропетровською обласною прокуратурою направлялись до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області запити від 26.04.2023 № 04/58-3063ВИХ-23, від 04.07.2023 № 04/58-4939ВИХ-23, від 04.09.2023 № 04/58-6407ВИХ-23, від 14.11.2023 № 04/58-8522ВИХ-23 в яких повідомлялося про встановлені факти порушення інтересів територіальної громади.
Згідно із відповідями сільської ради № 170/0/2-23 від 28.04.2024, № 677/0/2-23 від 10.07.2023, № 1230/0/2-23 ввід 22.09.2023, № 1591/0/2-23 від 16.11.2023 Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області не вживалось заходів щодо визнання незаконним та скасування рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 796-VIII/VIII; визнання недійсним договору оренди від 03.01.2022 № 15 та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030.
Також прокурором було направлено до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області повідомлення від 21.12.2023 № 04/58-9675ВИХ-23 в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до компетентного органу до подання позову.
Порушення ж інтересів держави у даному випадку полягає у переданні Фермерському господарству "Тріскало" земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030 з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ЗУ «Про запобігання корупції».
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 викладено висновок про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Забезпечення дотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства є безумовним інтересом держави.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Під час розгляду цієї справи судом було встановлено факт порушення відповідачем інтересів держави та факт нездійснення компетентним органом захисту порушених інтересів. Учасниками справи, в свою чергу, не було спростовано обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, для обґрунтування підстав для представництва.
За таких обставин, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається прокурор, доводяться судовим рішенням у справі №177/114/23 (т. 1 а.с. 88 - 91), запитами прокурора про надання інформації (т. 1 а.с. 91 - 92, 100, 101 - 102), супровідним листом від 17.02.2023 (т. 1 а.с. 93), рішенням від 28.09.2021 № 796-VIII/VIII (т. 1 а.с. 93 - 94), договором оренди № 15 від 03.01.2022 з додатками (т. 1 а.с. 94 - 97), реквізитами Фермерського господарства "Тріскало" (т. 1 а.с. 97), державним актом на право приватної власності на землю (т. 1 а.с. 98 - 99), листом Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кривому Розі від 31.03.2023 № 766/31.10-41 (т. 1 а.с. 100), листом Другої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 12.04.2023 (т. 1 а.с. 102), листуванням (т. 1 а.с. 103 - 114, 116 - 117), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 114 - 115), витягом з веб-сайту Державного земельного кадастру (т. 1 а.с. 115 - 116).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 145, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 04339824; місцезнаходження: 53001, Дніпропетровська область, с. Глеюватка, вул. Шевченка, 65) від 28.09.2021 № 796-VIII/VIII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Фермерському господарству "Тріскало" (ідентифікаційний код: 13471385; місцезнаходження: вул. Матросова, буд. 98-А, с. Красна Балка, Дніпропетровська область, 53002).
Визнати недійсним договір оренди від 03.01.2022 № 15 земельної ділянки з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, укладений між Глеюватською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 04339824; місцезнаходження: 53001, Дніпропетровська область, с. Глеюватка, вул. Шевченка, 65) та Фермерським господарством "Тріскало" (ідентифікаційний код: 13471385; місцезнаходження: вул. Матросова, буд. 98-А, с. Красна Балка, Дніпропетровська область, 53002), зареєстрованого державним реєстратором Глеюватської сільської ради 13.12.2022 (номер запису про інше речове право: 48746974).
Зобов'язати Фермерське господарство "Тріскало" (юридична адреса: вулиця Матросова, будинок 98А, село Красна Балка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53002, код 13471385) повернути Глеюватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області (юридична адреса: вулиця Шевченка, 65, село Глеюватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53001, код 04339824) земельну ділянку з кадастровим номером 1221882000:01:001:0030, площею 5,6300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території цієї громади.
Стягнути з Фермерського господарства "Тріскало" (юридична адреса: вулиця Матросова, будинок 98А, село Красна Балка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53002, код 13471385) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (місце реєстрації: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код: 02909938) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 441,60 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 29.07.2024.
Суддя М.О. Ніколенко