Постанова від 24.07.2024 по справі 904/4790/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4790/21 (904/929/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (суддя Владимиренко І.В.; повне судове рішення складено 05.03.2024) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 про забезпечення позову у справі № 904/929/24

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», м. Дніпро

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальність «Дніпро-сіті естейт», м. Дніпро

відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні технології України», м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, - арбітражний керуючий Савченко В'ячеслав Анатолійович (розпорядник майна), м. Нікополь, Дніпропетровської обл.

про визнання недійсним правочину і витребування майна,

яка розглядається в межах справи № 904/4790/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», м. Дніпро, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними правочину щодо передання належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис» рухомого майна у якості вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-сіті естейт», а також витребування майна у його останнього власника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні технології України».

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» разом з позовною заявою звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову у справі № 904/4790/21 (904/929/24), в якій просило суд накласти арешт та встановити заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрні технології України», яке є останнім набувачем спірного рухомого майна, змінювати характеристики та відчужувати майно, що є предметом спору, зокрема шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб або передачі у спільну власність.

Заява мотивована тим, що вжиття заявлених заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав, виконанню рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову, в тоді як невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заявник зазначає, що підставою для звернення з позовом про визнання одностороннього правочину боржника у справі № 904/4790/21 недійсним та повернення спірного майна, стало безоплатне відчуження боржником належного йому майна, що спричинило неплатоспроможність останнього і порушення прав інших кредиторів у справі про банкрутство.

Заявник посилається на те, що дії боржника у справі № 904/4790/21 з безоплатного відчуження належного йому майна за відсутності видимої економічної мети, свідчать про недобросовісну поведінку боржника стосовно кредиторів у справі та можливість подальшого відчуження спірного майна його новим власником, тому невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки подальше відчуження спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав позивача, що призведе до нівелювання функції судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Місцевий господарський суд відмовив у застосуванні такого заходу забезпечення позову як арешт майна, пославшись на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 01.09.2023 у справі № 904/4790/21 (904/4618/22), відповідно до яких заборона відчуження та заборона вчинення реєстраційних спірного нерухомого майна є достатніми заходами забезпечення позову щодо предмета спору, які відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості та збалансованості інтересів сторін, водночас арешт спірного майна, з огляду на предмет та підстави позову, у даному випадку є зайвим заходом забезпечення позову.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 у справі № 904/4790/21 (904/929/24) скасувати в частині відмови у застосуванні заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірне майно і ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Скаржник посилається на наявність ознак фраудаторності правочину, на підставі якого боржник безоплатно відчужив належне йому майно заінтересованій особі в межах «підозрілого періоду», що призвело до неплатоспроможності боржника у справі про банкрутство № 904/4790/21 і порушення прав кредиторів на задоволення їх грошових вимог, внаслідок чого до місцевого господарського суду подана позовна заява про визнання такого правочину недійсним і повернення майна у власність боржника для подальшого задоволення вимог кредиторів, тому збереження спірного майна до вирішення спору по суті є об'єктивно необхідним для запобігання ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована наявністю підстав для застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту, оскільки майно, що є предметом спору у справі є рухомим, тому може бути знищено чи пошкоджено, у зв'язку з чим запобіжником з метою подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, у даному випадку є арешт такого майна.

Скаржник зазначає, що технічні характеристики предмета спору свідчать про те, що спірне майно є рухомим майном, оскільки його вільно можна переміщувати без знецінення цих речей.

Скаржник зауважує, що з огляду на неправомірні дії боржника у справі № 904/4790/21 з безоплатного відчуження належного йому майна на користь пов'язаних осіб, обґрунтованими є побоювання стосовно того, що спірне майно, враховуючи його властивості щодо вільного переміщення, може зникнути, що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки предметом позовних вимог є саме повернення спірного майна у власність боржника.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 про забезпечення позову у справі № 904/4790/21 (904/929/24).

У судовому засіданні 24.07.2024 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13.05.2021 прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імме» щодо відкриття провадження у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис».

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис», оформленим протоколом № 17052021 від 17.05.2021, вирішено змінити найменування товариства без зміни його організаційно-правової форми з «Приватофис» на «Монтана-естейт», здійснивши відповідні зміни до статуту.

Пунктом 1.2 статуту передбачено, що повне найменування товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт».

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 20.05.2021 відкрив провадження у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт».

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 17.11.2021 визнав грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт».

Банк звернувся з позовом про визнання правочину щодо відчуження майна боржника недійсним та разом з позовною заявою подав суду заяву про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірне майно і заборони відповідачу-3 вчиняти дії, спрямовані на відчуження цього майна.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 заяву про забезпечення позову у справі № 904/4790/21 (904/929/24) задоволено частково, вжито заходів забезпечення позову шляхом встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрні технології України» відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, передачі у спільну власність, змінювати характеристики переліченого рухомого майна.

У застосуванні заходу забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірне майно, місцевий господарський суд відмовив.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об'єктом апеляційного оскарження є судове рішення, яким місцевий господарський суд частково задовольнив заяву про вжиття заходів забезпечення позову, з одного боку заборонивши відповідачу вчиняти певні дії стосовно предмета спору, а з іншого - відмовив у застосуванні такого заходу як накладення арешту на спірне майно.

Предметом апеляційного перегляду є дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права під час ухвалення рішення про відмову у забезпеченні позову у спосіб накладення арешту.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Апеляційний господарський суд зазначає, що обрання належного відповідно до предмету спору заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення чи безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Аналогійний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що на розгляді місцевого господарського суду в межах справи № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» розглядається позов у справі № 904/929/24 про визнання недійсним правочину щодо передачі належного боржнику майна до статутного капіталу відповідача-2 та витребування цього майна у відповідача-3 на користь боржника у справі про банкрутство, який є відповідачем-1 у справі позовного провадження. Тобто позов у даній справі містить вимоги майнового характеру. Своєю чергою, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, з огляду на підстави позову майнового характеру, мотивованого відчуженням спірного майна за фраудаторним правочином, однією з ознак якого є недобросовісна поведінка сторони такого правочину, заявник (позивач) має обґрунтовані побоювання стосовно того, що предмет спору може зникнути на момент вирішення справи по суті спору внаслідок подальшого вчинення недобросовісних дій стосовно цього майна, тому вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може слугувати гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому місцевий господарський суд правомірно забезпечив позов.

Водночас обрання того чи іншого заходу забезпечення позову майнового характеру, зокрема залежить від предмета спору, тому під час розгляду заяви, господарський суд, між іншим, має встановити матеріальну природу майна, вимоги про витребування якого є предметом позову у справі.

Апеляційний господарський суд зауважує, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують права відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що ухвала суду про арешт майна виконується виконавцем в порядку, визначеному положеннями статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Арешт і вилучення майна (коштів) боржника».

Частиною другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.

Таким чином, Закон України «Про виконавче провадження» розмежовує такі процесуальні дії, як накладення арешту на майно і оголошення заборони на його відчуження.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що арешт у класичному розумінні із проведенням його опису і передачею на відповідальне зберігання іншій особі, тобто арешт шляхом обмеження права користування цим майном, доцільно застосовувати до рухомого майна, оскільки воно може зникнути чи бути знищене. Водночас позбутися нерухомого майна фізично майже неможливо, зникнути воно також не може.

Місцевий господарський суд частково задовольнив заяву про забезпечення позову способом встановлення заборони відповідачу-3 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження спірного майна або зміну його характеристик. У застосуванні заходу забезпечення позову способом накладення арешту місцевий господарський суд відмовив з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у шести постановах від 18.10.2022 у справі № 904/4790/21, а також у постанові від 01.09.2023 у справі № 904/4790/21 (904/4618/22), в яких Суд за аналогічних обставин достатнім заходом забезпечення позову визнав саме заборону на відчуження спірного нерухомого майна. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що такий захід забезпечення позову як арешт, може призвести до порушення права власника на використання належним йому майном.

Таким чином, відмова місцевого господарського суду у застосуванні заходу забезпечення позову способом накладення арешту обґрунтована належністю майна, що є предметом спору, саме до нерухомого.

Визначення нерухомих та рухомих речей наведено у статті 181 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Апеляційний господарський суд зауважує, що для досягнення мети забезпечення позову, має значення матеріальний (фактичний) зміст поняття майна, як предмета матеріального світу, який має певні фізичні ознаки, оскільки саме на його збереження для подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позову спрямоване застосування тих чи інших заходів забезпечення позову.

Предметом спору у даній справі є майно матеріального світу, як-от: стільці, сушарки, ноутбуки, відеокамери, холодильники, шафи, дивани тощо. Тобто предмети побутової техніки, а також комп'ютерне обладнання, яке за своїми фізичними властивостями можна вільно переміщати, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд доходить висновку, що за своєю матеріальною природою спірне майно є рухомими речами.

Таким чином, спірне майно у будь-який час може змінити своє місцезнаходження внаслідок вільного переміщення, що може зумовити ускладнення під час виконання рішення суду по суті спору у разі задоволення позову.

Зважаючи на мету забезпечення позову, на що апеляційний господарський суд вже звертав увагу, логічним та доцільним заходом (способом) забезпечення позову у даному випадку, окрім встановленої заборони вчинення певних дій, також є застосування арешту, який сприятиме забезпеченню збереження майна для подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позову.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зокрема є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду зміні.

Оскільки апеляційний господарський суд не здійснював розгляд справи по суті спору, розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, має бути здійснений місцевим господарським судом у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України за наслідками вирішення спору.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 про забезпечення позову у справі № 904/4790/21 (904/929/24) задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 у справі № 904/4790/21 (904/929/24) змінити, виклавши резолютивну частину у редакції такого змісту:

«Заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Вжити заходи забезпечення позову у спосіб накладення арешту на рухоме майно, як-от:

- тork диспенсер автоматичний сенсорний металевий у кількості 18 шт., вартістю 149123,38 грн з ПДВ;

- тork диспенсер автоматичний сенсорний металевий у кількості 2 шт., вартістю 16569,74 грн з ПДВ;

- тork диспенсер для аерозольного освіжувача повітря, електронний, пластик, металлік у кількості 18 шт., вартістю 45472,10 грн з ПДВ;

- тork диспенсер для аерозольного освіжувача повітря, електронний, пластик, металлік у кількості 8 шт., вартістю 20210,40 грн з ПДВ;

- тork диспенсер для мила-піни сенсорний металевий у кількості 36 шт., вартістю 133385,18 грн з ПДВ;

- тork диспенсер для сміття 50 л. металева у кількості 18 шт., вартістю 73275,84 грн з ПДВ;

- безконтактна гігієнична станція у кількості 3 шт., вартістю 40575,35 грн з ПДВ;

- БФП Canon i-SENSYS MF237W з WI Fi у кількості 1 шт., вартістю 10075,97 грн з ПДВ;

- відеокамера Hikvision Ds-2CD1321-1 у кількості 18 шт., вартістю 25605, 94 грн з ПДВ;

- відеокамера цифрова Hikvision у кількості 3 шт., вартістю 10767,10 грн з ПДВ;

- водонагрівач електричний Atlantic Vertigo Steatite Essential 100MP-080 2F 220E-S у кількості 1 шт., вартістю 7657,97 грн з ПДВ;

- водонагрівач електричний GORENJE GT 15U у кількості 9 шт., вартістю 25839,00 грн з ПДВ;

- водонагрівач електричний ZANUSSI ZWH/S у кількості 2 шт., вартістю 12949,06 грн з ПДВ;

- гідравлічний боллард FAAC J275 HA V2 INOX з нержавіючої сталі AISI 316 у кількості 2 шт., вартістю 483123,34 грн з ПДВ;

- гідравлічний боллард FAAC J275 HA V2 INOX з нержавіючої сталі AISI 316 у кількості 1 шт., вартістю 241561,68 грн з ПДВ;

- диван Tокіо Неаполь №24 у кількості 18 шт., вартістю 142895,02 грн з ПДВ;

- замок електромеханічний ABLOY EL 460 BS30 mm 92 mm FP24 SS UNIV DIN SOL 12-24V NC/NO PANIC_FUNCTION E у кількості 17 шт., вартістю 238784,86 грн з ПДВ;

- зчитувач відбитків пальців BioEntry W2 BEW2-ODP у кількості 20 шт., вартістю 364729,44 грн з ПДВ;

- каркас комп'ютерного столу одинарного (без стільниці) у кількості 85 шт., вартістю 246500,00 грн з ПДВ;

- каркас комп'ютерного столу подвійного (без стільниці) у кількості 97 шт., вартістю 368600,00 грн з ПДВ;

- комутатор PY CB FC Switch 8Gb 18/8 14 у кількості 1 шт., вартістю 14506,49 грн з ПДВ;

- комутатор керований Cisco SF500-48P-K9-G5 48-port 10/100 POE у кількості 2 шт., вартістю 6061,61 грн з ПДВ;

- конвектор PREMIER PRO 1000W у кількості 7 шт., вартістю 45702,38 грн. з ПДВ;

- конвектор PREMIER PRO 1500W у кількості 7 шт., вартістю 52333,68 грн з ПДВ;

- конвектор PREMIER PRO 2000W у кількості 50 шт., вартістю 406456,80 грн з ПДВ;

- кришка люка у кількості 1 шт., вартістю 8700,00 грн з ПДВ;

- крісло Navigo Operative Mesh у кількості 600 шт., вартістю 4472676,00 грн з ПДВ;

- крісло Токіо Неаполь № 24 у кількості 17 шт., вартістю 102039,37 грн з ПДВ;

- мережевий комутатор Ethernet CRS326-24S+2Q+RM MIKROTIK з обладнанням у кількості 1 шт., вартістю 677204,21 грн з ПДВ;

- мережевий комутатор Ethernet CRS326-24S+2Q+RM MIKROTIK з обладнанням у кількості 1 шт., вартістю 674853,66 грн з ПДВ;

- мийка Galaxy GMP 01.49 grey у кількості 9 шт., вартістю 46390,32 грн з ПДВ;

- MOEП RIM 2000 Серверная платформа HP D2700 Storage Disk Enciosure у кількості 1 шт., вартістю 120981,47 грн з ПДВ;

- ноутбук 17FIM/i7-9750H/8/128+1TB/GTX 1050 3 GB/DOS/LENOVO 81LL005VRA у кількості 1 шт., вартістю 23862,50 грн з ПДВ;

- ноутбук Acer Aspire 3 A317-51G (NX.HMOEU/00D) у кількості 1 шт., вартістю 13989,74 грн з ПДВ;

- ноутбук Dell Inspiron у кількості 1 шт., вартістю 23239,20 грн з ПДВ;

- ноутбук Dell Vostro 3580 (N2103VN3580EMEA01-2001-UBU_RAIL-08) у кількості 1 шт., вартістю 9006,79 грн з ПДВ;

- ноутбук 15 F/i7-7500U/8/256 SSD/R5 M430 Dell у кількості 1 шт., вартістю 9206,40 грн з ПДВ;

- піч мікрохвильова Самсунг у кількості 9 шт., вартістю 26091,18 грн з ПДВ;

- пристрій перемикання живлення MGE Upsilon STS 250A у складі 0M-STSU250HZ3 у кількості 1 шт., вартістю 40664,28 грн з ПДВ;

- професійна автоматична кофемашина WMF 1100S з какао міксером та охолоджувачем молока на 3,5 літрів у кількості 10 шт., вартістю 1207930,32 грн з ПДВ;

- сервер 19 2U rack 2xPSU iC602 4x1GbE IPMI 2.0 2xXeon E5-26 у кількості 1 шт., вартістю 32963,46 грн з ПДВ;

- сервер DELL PE M420 2Xe5-243096GB QME2572 Sleeve у кількості 13 шт., вартістю 143991,90 грн з ПДВ;

- сервер DELL PE M420 2Xe5-243096GB QME2572 Sleeve у кількості 10 шт., вартістю 110763,12 грн з ПДВ;

- сервер PY BX924 S4 Dual Server Blade у кількості 1 шт., вартістю 24704,77 грн з ПДВ;

- стільниця у кількості 280 шт., вартістю 325920,00 грн з ПДВ;

- сушарка для рук Dyson AB14 у кількості 4 шт., вартістю 161520,00 грн з ПДВ;

- сушарка для рук Dyson AB14 (300677-01) у кількості 9 шт., вартістю 354037,72 грн з ПДВ;

- сушарка для рук Dyson AB14 (300677-01) у кількості 8 шт., вартістю 314700,19 грн з ПДВ;

- сушарка для рук Dyson AB14 (300677-01) у кількості 1 шт., вартістю 40693,98 грн з ПДВ;

- тумба офісна, у кількості 568 шт., вартістю 1046689,60 грн з ПДВ;

- умивальник LAUFEN_PRO_A45 см 1195, 1 у кількості 18 шт., вартістю 379091,88 грн з ПДВ;

- умивальник LAUFEN_PRO_A45 см 1195, 1 у кількості 2 шт, вартістю 6045,82 грн з ПДВ;

- умивальник NATURAL 800 з отворотами без переливу у кількості 18 шт., вартістю 379091,88 грн з ПДВ;

- унітаз-консоль LAUFEN_PRO комбіпак Rimles у кількості 31 шт., вартістю 178306,67 грн з ПДВ;

- урінал ДОИІНО з авт.змив., кріпл. у кількості 5 шт., вартістю 62395,26 грн з ПДВ;

- фанкойл касетний чотирьохтрубний Electrolux EFR-1200F у кількості 23 шт., вартістю 505854,73 грн з ПДВ;

- фанкойл касетний чотирьохтрубний Electrolux EFR-300S у кількості 4 шт., вартістю 65301,84 грн з ПДВ;

- фанкойл касетний чотирьохтрубний Electrolux EFR-500S у кількості 5 шт., вартістю 88550,28 грн з ПДВ;

- фанкойл касетний чотирьохтрубний Electrolux EFR-950R у кількості 7 шт., вартістю 135821,28 грн з ПДВ;

- холодильник вбудований BOSCH KUR15A65 у кількості 20 шт., вартістю 384674,40 грн з ПДВ;

- холодильник вбудований BOSCH KUR15A65 у кількості 1 шт., вартістю 23199,00 грн з ПДВ;

- шафа для одягу 1850*1200*450 у кількості 48 шт., вартістю 241958,59 грн з ПДВ;

- шафа для одягу 1850*600*450 у кількості 16 шт., вартістю 58430,98 грн. з ПДВ.

Вжити заходи забезпечення позову у спосіб встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрні технології України» змінювати характеристики, відчужувати, в тому числі але не виключно, передавати до статутного капіталу інших юридичних осіб, у спільну власність, рухоме майно, як-от: