23.07.2024 року м.Дніпро Справа № 908/306/23 (908/3722/23-908/3793/23)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_5 (поза межами суду);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: Ярохович Т.А. (поза межами суду);
від третьої особи-2: Бира І.М. (поза межами суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.02.2024 (суддя Ніколаєнко Р. А., повний текст підписано 18.03.2024) у справі №908/306/23(908/3722/23-908/3793/23)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" (84105, Донецька обл., м.Слов'янськ, вул.Свердлова, 1А, код ЄДРПОУ 04873009), скорочене найменування - ПрАТ "Кераммаш"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод" (69106, м.Запоріжжя, Північне шосе/вул.Теплична, буд.22Б/1, кабінет 206; код ЄДРПОУ 38673998), скорочене найменування - ТОВ "Метінвест-МРМЗ"
третя особа 1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (04070, м.Київ, вул.Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829), скорочене найменування - АТ "ПУМБ"
третя особа 2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (01010, м.Київ, вул.Князів Острозьких, буд.32/2, бізнес-центр "Сенатор", 4 поверх; код ЄДРПОУ 40916672), скорочене найменування - ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс"
про визнання недійсними додаткових угод №3 від 16.10.2019 та №4 від 27.11.2019 до договору підряду №2277 від 21.02.2018, укладених між ПрАТ "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-МРМЗ", у зв'язку з укладанням договору факторингу з регресом № МБ-Ф-KHA-2846 від 15.10.2019 між ПрАТ "Кераммаш" та АТ "ПУМБ",
за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" (84105, Донецька обл., м.Слов'янськ, вул.Свердлова, 1А, код ЄДРПОУ 04873009), скорочене найменування - ПрАТ "Кераммаш"
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод" (69106, м.Запоріжжя, Північне шосе/вул.Теплична, буд.22Б/1, кабінет 206; код ЄДРПОУ 38673998), скорочене найменування - ТОВ "Метінвест-МРМЗ"
третя особа 1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (04070, м.Київ, вул.Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829), скорочене найменування - АТ "ПУМБ"
третя особа 2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (01010, м.Київ, вул.Князів Острозьких, буд.32/2, бізнес-центр "Сенатор", 4 поверх; код ЄДРПОУ 40916672), скорочене найменування - ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс"
про визнання недійсними додаткових угод №1 від 24.05.2021, №2 від 20.07.2021, №3 від 25.08.2021, №4 від 22.10.2021, №5 від 26.11.2021, №7 від 03.12.2021, №8 від 29.12.2021 до договору підряду №3509 від 10.03.2021 в частині встановлення строку відстрочки платежу, укладених між ПрАТ "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-МРМЗ", у зв'язку з укладанням договору факторингу з регресом № МБ-Ф-KHA-2846 від 15.10.2019 між ПрАТ "Кераммаш" та АТ "ПУМБ",
в межах справи №908/306/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод" (69106, м.Запоріжжя, Північне шосе/вул.Теплична, буд.22Б/1, кабінет 206; код ЄДРПОУ 38673998)
розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (49038, м.Дніпро, пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4)
Ухвалою від 23.02.2023 у справі № 908/306/23 Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №193 від 28.02.2013).
До Господарського суду Запорізької області звернулося ПрАТ "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" з позовом до ТОВ "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод" - Боржника у справі про банкрутство № 908/306/23 про визнання недійсними додаткових угод №3 від 16.10.2019 та №4 від 27.11.2019 до договору підряду №2277 від 2018, укладених між ПрАТ "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-МРМЗ", у зв'язку з укладанням договору факторингу з регресом № МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019 між ПрАТ "Кераммаш" та АТ "ПУМБ".
Ухвалою від 29.12.2023 суд прийняв позовну заяву ПрАТ "Кераммаш" до ТОВ "Метінвест-МРМЗ" про визнання недійсними додаткових угод до договору підряду до розгляду в межах справи № 908/306/23 про банкрутство ТОВ "Метінвест-МРМЗ", відкрив провадження у справі № 908/306/23(908/3722/23). Також за клопотанням позивача суд залучив до участі у справі АТ "ПУМБ" третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.
Також, до Господарського суду Запорізької області звернулося ПрАТ "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" з позовом до ТОВ "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод" - Боржника у справі про банкрутство № 908/306/23 про визнання недійсними додаткових угод №1 від 24.05.2021, №2 від 20.07.2021, №3 від 25.08.2021, №4 від 22.10.2021, №5 від 26.11.2021, №7 від 03.12.2021, №8 від 29.12.2021 до договору підряду №3509 від 10.03.2021 в частині встановлення строку відстрочки платежу за поставлені матеріали, комплектуючі та виконані роботи до 119 календарних днів, укладених між ПрАТ "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-МРМЗ", у зв'язку з укладанням договору факторингу з регресом № МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019 між ПрАТ "Кераммаш" та АТ "ПУМБ".
Ухвалою від 29.12.2023 суд прийняв позовну заяву ПрАТ "Кераммаш" до ТОВ "Метінвест-МРМЗ" про визнання недійсними додаткових угод до договору підряду до розгляду в межах справи № 908/306/23 про банкрутство ТОВ "Метінвест-МРМЗ", відкрив провадження у справі № 908/306/23(908/3793/23). Також за клопотанням позивача суд залучив до участі у справі АТ "ПУМБ" третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою від 25.01.2024 суд залучив до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс".
Розглянувши поза межами судового засідання матеріали справ № 908/306/23(908/3722/23) та № 908/306/23(908/3793/23), суд дійшов висновку про об'єднання цих справ в одне провадження згідно з положеннями 173 ГПК України.
Ухвалою від 22.02.2024 господарський суд об'єднав справи № 908/306/23(908/3722/23) та № 908/306/23(908/3793/23) в одне провадження, розгляд справи №908/306/23(908/3722/23-908/3793/23) призначив у підготовчому засіданні.
Позовні вимоги ПрАТ "Кераммаш" про визнання угод недійсними обґрунтовані положеннями ч.3 ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.231 ЦК України.
Так, позивач зазначає, що спірні додаткові угоди були ним укладені під психологічним тиском ТОВ "Метінвест-МРМЗ", ці угоди не відповідали внутрішній волі позивача як такі, що не мали економічного сенсу. Стверджуючи про таке, позивач спирається на обставини щодо виконання договорів сторонами - неоплату відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт, поставлених матеріалів та обладнання в обумовлені договорами та специфікаціями до них строки та, натомість, суттєве збільшення термінів сплати у зв'язку з укладенням між ПрАТ "Кераммаш" з АТ "ПУМБ" договору факторингу, що мало наслідком понесення Позивачем збитків. У підтвердження укладення спірних додаткових угод під впливом тиску посилається на листування між сторонами, заяви свідків.
Рішенням Господарського суду Запорізької 28.02.2024 у справі № 908306/23(908/3722/23-908/3793/23) в позові про визнання недійсними додаткових угод №3 від 16.10.2019 та №4 від 27.11.2019 до Договору підряду №2277 від 21.02.2018, укладених між ПрАТ "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод", у зв'язку з укладанням договору факторингу з регресом МБ-Ф-KHA-2846 від 15.10.2019 між ПрАТ "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" та АТ "ПУМБ" - відмовлено.
В позові про визнання недійсними додаткових угод №1 від 24.05.2021, №2 від 20.07.2021, №3 від 25.08.2021, №4 від 22.10.2021, №5 від 26.11.2021, №7 від 03.12.2021, №8 від 29.12.2021 до Договору підряду №3509 від 10.03.2021, укладених між ПрАТ "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод", в частині встановлення строку відстрочки платежу, у зв'язку з укладанням договору факторингу з регресом МБ-Ф-KHA-2846 від 15.10.2019 між ПрАТ "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" та АТ "ПУМБ" - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш", в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позови.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що порушення судом першої інстанції вимог статті 210 ГПК України призвело до нез'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: суд першої інстанції не встановив факт, що всі оспорювані додаткові угоди укладались ПрАТ «КЕРАММАШ» на виконання умови пункту 2.5.7. Договору факторингу з регресом МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019, підставою для фінансування є виконання наступної умови Клієнтом - «наявності укладеної додаткової угоди до Контракту між Клієнтом і Боржником щодо зміни реквізитів рахунку для перерахування коштів за Контрактом на рахунок Банку» і що така умова договору не передбачала зміни строку відстрочки платежу.
Наслідком нез'ясування такої обставини стало те, що суд не встановив, що вимога укладання оспорюваних додаткових угод суперечить вимогам статті 1080 Цивільного кодексу України.
Порушення судом першої інстанції вимог статті 210 ГПК України призвело до нез'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: відповідно до умов пункту 4.2.2. Договору факторингу з регресом МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019 «Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму заборгованості за Авансовим платежем (згідно з Реєстром) за весь час користування грошовими коштами за Факторинговим фінансуванням».
Таким чином ПрАТ «КЕРАММАШ» не мав жодного сенсу укладати оспорювані додаткові угоди, бо платіж від боржника до банку залежав лише від ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ» і ПрАТ «КЕРАММАШ» не мав до боржника важелів впливу, бо права вимоги до боржника передав АТ «ПУМБ».
Ця обставина виключає наявність справжньої волі ПрАТ «КЕРАММАШ» на укладання оспорюваних додаткових угод, що є підставою визнати їх на підставі частин 1 та 3 статті 203 Цивільного кодексу України навіть без доказування факту психологічного тиску з метою укладання договору без справжньої волі сторони в договорі.
Порушення судом першої інстанції вимог статті 210 ГПК України призвело до нез'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: 13.11.2019 ОСОБА_1 роз'яснює ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порядок підготовки додаткової угоди між ПрАТ «КЕРАММАШ» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ» для отримання ПрАТ «КЕРАММАШ» факторингового фінансування від АТ «ПУМБ»:
«Порядок следующий: подрядчик идет в пумб с договором на руках, оформляет договор с банком на оказание услуг по факторингу, пумб направляет запрос нам (Хворову) для подтверждения договорных взаимоотношений, Хворов - Директору по инжинирингу, директор по инжинирингу- нач.отдела снабжения для согласования с Холдингом- Денисенко.
После ок Денисенко, ДИ формирует доп.соглашение и напоавляет подрядчику для подписания».
Таким чином, суд не встановив той факт, що отримання ПрАТ «КЕРАММАШ» факторингового фінансування від АТ «ПУМБ» залежало від осіб, які не були стороною договору факторингу з регресом МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019, а залежали від службової особи ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ХОЛДІНГ», який проводив тендер на укладання специфікацій до договорів підряду.
Фактично оспорювані додаткові угоди регулювали відносини АТ «ПУМБ», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ХОЛДІНГ» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-МРМЗ», а ПрАТ «КЕРАММАШ» був посередником для фінансування між пов'язаними особами.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Просить залишити апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.02.2024 у справі № 908/306/23 (908/3722/23-908/3793/23) без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 28.02.2024 по справі №908/306/23 (908/3722/23-908/3793/23) залишити без змін.
Третя особа-1 - АТ "ПУМБ" та третя особа-2 - ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" у поясненнях, наданих апеляційному суду зазначили, що: реальною причиною звернення ПрАТ "Кераммаш" з позовами про визнання додаткових угод до договорів підряду недійсними є наявність господарського спору про стягнення з Позивача заборгованості, який розглядається Господарським судом Донецької області у справі № 905/533/23 і таке звернення спрямовано на затягування розгляду цієї справи, ухилення від відповідальності; позивач обрав неналежний спосіб захисту прав, оскільки мав би захищати свої інтереси в межах справи № 905/533/23, а тому суду необхідно відмовити позивачу в позові з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту права та інтересу, порушення принципу процесуальної економії; позивач не довів жодних обставин, які б слугували підставами для визнання додаткових угод недійсними на підставі ст.231 ЦК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 08.04.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/306/23(908/3722/23-908/3793/23) із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
25.04.2024 матеріали справи №908/306/23(908/3722/23-908/3793/23) надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору (визначена сума сплати 6441,60 грн.). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
30.04.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 26.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №22101 від 23.04.2024 про сплату 6441,60 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.02.2024 у справі №908/306/23(908/3722/23-908/3793/23); розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.07.2024; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
23.07.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
21.02.2018 між ТОВ "Метінвест-МРМЗ" (Відповідачем), як Замовником, та ПрАТ "Кераммаш" (Позивачем), як Підрядником був укладений договір підряду № 2277 (далі - Договір № 2277, Договір № 2277 від 21.02.2018), відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик надати на території Замовника послуги з технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та модернізації основних засобів Замовника.
Термін дії Договору № 2277, первинно обумовлений до 31.12.2019 (п.15.5), шляхом підписання Додаткової угоди № 5 від 12.12.2019 був продовжений до 31.12.2020.
Відповідно до пункту 1.3. Договору підряду №2277 найменування та кількість об'єктів основних засобів виробництва для виконання робіт, види, обсяги, вартість, строки виконання робіт зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємними додатками до Договору. Проекти Специфікацій розробляє та оформлює Замовник.
За умовами п.4.1 Договору № 2277 Замовник оплачує Підряднику вартість виконаних робіт по Договору поетапно (щомісячно) протягом 45 календарних днів або протягом іншого строку, узгодженого сторонами та вказаного у Специфікації, з моменту (дати) підписання сторонами відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт або інших узгоджених по п.2.5 Договору документів на підтвердження виконання робіт, на підставі наданих Підрядником рахунків.
До Договору № 2277 Позивач надав Специфікацію № 1 від 21.02.2018 на виконання Позивачем на користь Відповідача робіт з модернізації термічної нагрівальної печі вартістю 14 400 000,00 грн.
Відповідно до цієї Специфікації № 1 оплата вартості робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника після підписання Акту виконаних підрядних робіт з відстрочкою платежу у 60 календарних днів, а оплата вартості матеріалів та обладнання - з відстрочкою платежу у 30 календарних днів.
Також Позивач представив Специфікацію № 2 від 29.03.2019, згідно з якою сторони обумовили виконання Позивачем на користь Відповідача за графіком капітального ремонту з модернізацією газових печей у цехах Відповідача на загальну вартість робіт у 43 920 000,00 грн.
За умовами зазначеної Специфікації № 2 оплата вартості робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів в сумі 8 406 000,00 грн на рахунок Підрядника після підписання Акту виконаних робіт з відстрочкою платежу - 60 календарних днів (п.8), а оплата вартості обладнання та матеріалів здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів в сумі 35 514 000,00 грн на рахунок Підрядника після прийняття обладнання та матеріалів за кількістю, якістю та у передбачених технічними завданнями обсягах з відстрочкою платежу - 30 календарних днів (п.10).
Водночас 16.10.2019 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору № 2277, згідно з якою змінили умови п.8 та 10 Специфікації № 2 в частині оплати робіт, матеріалів та обладнання та узгодили такі умови, замість первісно визначених: Замовник сплачує Підряднику вартість виконаних робіт до Договору поетапно, з моменту (дати) підписання сторонами відповідних Актів здачі-прийняття виконаних підрядних робіт протягом 75 календарних днів на умовах факторингу. Оплата вартості обладнання та матеріалів здійснюється Замовником за видатковими накладними, з прийняттям Замовником за кількістю, якістю та у обсягах, передбачених технічним завданням, протягом 75 днів на умовах факторингу.
Після того - 27.11.2019 сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору № 2277, якою, змінивши умови п.8 та п.10 Специфікації № 2 щодо оплати, погодили такі умови: Замовник сплачує Підряднику вартість робіт, по яких вже настав строк оплати, протягом 119 днів з моменту (дати) підписання цієї Додаткової угоди. Замовник сплачує Підряднику вартість обладнання та матеріалів по видаткових накладних, з прийняттям Замовником за кількістю, якістю та у обсягах, передбачених технічним завданням, по яких вже настав строк оплати, протягом 119 календарних днів з моменту (дати) підписання цієї Додаткової угоди.
Додатковою угодою № 4 до Договору № 2277 також передбачено, що у подальшому оплата як робіт, так і матеріалів та обладнання, здійснюється протягом 119 календарних днів з моменту (дати) підписання сторонами відповідних Актів здачі-прийняття виконаних робіт та видаткових накладних на постачання обладнання.
Укладенню зазначених Додаткових угод до Договору № 2277 передувало укладення між АТ "ПУМБ" - Фактором з ПрАТ "Кераммаш" - Клієнтом Договору факторингу з регресом № МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019 (далі за текстом - Договір факторингу), згідно з п.1.1 якого Фактор зобов'язався в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, здійснювати факторингове фінансування Клієнта за плату на умовах факторингу з регресом.
У п.1.5 Договору факторингу визначено, що внаслідок відступлення права вимоги Фактор замінює Клієнта як кредитора Боржника, у зв'язку з чим до Фактора переходять відповідні права кредитора за Контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за Контрактом.
За визначенням Договору факторингу Контракт - це договір купівлі-продажу/ поставки/ надання послуг/ виконання робіт тощо, укладений між Клієнтом і Боржником, на підставі якого після виконання Клієнтом своїх зобов'язань щодо поставки майна, (продукції)/ надання послуг/ виконання робіт виникають права вимоги Клієнта (або Банку за фактом відступлення) до Боржника.
Пунктом 2.1 Договору факторингу передбачено, що перелік Боржників визначається сторонами у Переліку Боржників згідно Додатку № 1 до цього Договору.
Пунктом 2.2 Договору факторингу узгоджено, що умови придбання Фактором права вимоги визначаються у Реєстрі, що складається за формою згідно Додатку № 2 до цього Договору.
У розумінні Договору факторингу Реєстр - документ за формою, визначеною Додатком № 2 до цього Договору, що є невід'ємною частиною Договору за умови його належного підписання Банком і Клієнтом, в якому зазначається перелік відступлених Фактору прав вимоги, що вже виникли та підтверджуються наявними у Клієнта документами, сума авансового платежу, що підлягає сплаті Клієнту, та інша інформація щодо відступлених Фактору прав вимог, розмір процентів за користування грошовими коштами за факторинговим фінансуванням під відступлене право вимоги.
У Додатку № 1 від 15.10.2019 до Договору факторингу Клієнт ПрАТ "Кераммаш" та Банк обумовили відступлення Банку прав вимоги за укладеним ПрАТ "Кераммаш" з ТОВ "Метінвест-МРМЗ" Договором № 2277 від 21.02.2018.
Ліміт факторингового фінансування встановлено в розмірі 30 000 000,00 грн зі строком дії до 01.09.2020 (п.1.2 Договору факторингу).
За умовами п.2.4 Договору факторингу після здійснення Клієнту на підставі Контракту поставок товарів/ надання послуг/ виконання робіт, Клієнт надає Факторові ряд документів щодо такого здійснення та Реєстр за формою згідно Додатку № 2 до цього Договору, підписаний уповноваженою особою, яка має право підпису такого документу на підставі установчих документів Клієнта або відповідної довіреності від імені Клієнта, і скріплений печаткою Клієнта (за наявності) у 2-х оригінальних примірниках.
Пункт 2.5 Договору факторингу встановлює умови, виконання яких передує підписанню Фактором Реєстру та/або сплати авансового платежу.
У п.2.6 Договору передбачено, що строк розгляду Фактором документів, наданих Клієнтом, та термін прийняття Фактором рішення про підписання Реєстру визначаються Фактором самостійно. Після розгляду наданих Клієнтом документів Фактор на власний розсуд має право відмовити Клієнту в підписанні Реєстру без пояснення причин такої відмови та як наслідок відмовитись від сплати авансового платежу.
Відповідно до п.1.3 Договору факторингу право вимоги є відступленим Клієнтом (набутим Фактором) з моменту належного підписання Реєстру, що містить таке право вимоги.
У п.2.11 Договору факторингу визначений порядок здійснення факторингового фінансування та встановлено, що за умови належного підписання Реєстру Банк (Фактор) перераховує грошові кошти в національній валюті України на поточний рахунок Клієнта двома частинами в наступному порядку: первісна сума грошових коштів перераховується на користь Клієнта в розмірі авансового платежу, розмір якого визначається в Реєстрі, не пізніше банківського дня, наступного за днем підписання Банком відповідного Реєстру (п.2.11.1); залишкова сума грошових коштів перераховується на користь Клієнта в розмірі, який визначається як різниця між вартістю права вимоги та авансовим платежем, що був перерахований Банком на користь Клієнта за відповідним правом вимоги згідно з умовами, що містяться в Реєстрі, не пізніше банківського дня, наступного за днем отримання Банком від Боржника повної суми його заборгованості за відступленим Фактору відповідним правом вимоги в розмірі вартості права вимоги, за умови відсутності будь-якої заборгованості Клієнта за борговими зобов'язаннями перед Фактором за цим Договором. Сума коштів, що підлягає перерахуванню Клієнту згідно з цим підпунктом Договору, визначається Банком за кожним окремим правом вимоги, яке виникло за відповідним Документом/ Контрактом. У разі наявності будь-якої заборгованості Клієнта за борговими зобов'язаннями за цим Договором станом на дату отримання Банком коштів від Боржника за відступленими Банку правами вимоги, Банк у відповідності до п.5.7 цього Договору утримує з суми коштів, що підлягає перерахуванню Клієнту згідно з цим підпунктом Договору суму заборгованості Клієнта за борговими зобов'язаннями за цим Договором і направляє ці кошти в рахунок її погашення; залишок суми коштів перераховується Клієнту в строки, передбачені цим підпунктом Договору (п.2.11.2).
10.03.2021 між ПрАТ "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-МРМЗ" був укладений Договір підряду № 3509 (далі - Договір № 3509, Договір № 3509 від 10.03.2021), згідно з п.1.1 якого ТОВ "Метінвест-МРМЗ" - Замовник доручає, а ПрАТ "Кераммаш" - Підрядник зобов'язується на свій ризик надати на території Замовника/Підрядника роботи з технічного обслуговування та ремонту об'єктів основних засобів Замовника, в тому числі роботи, пов'язані з реконструкцією, модернізацією та установкою (монтажем) нового обладнання в рамках реалізації інвестиційних проектів Замовника.
Відповідно до пункту 1.3 Договору підряду № 3509 найменування та кількість об'єктів основних засобів виробництва для виконання робіт, види, обсяги, вартість, строки виконання робіт або їх окремих видів та етапів, а також вартість необхідних матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів, запасних частин та інших матеріально-технічних цінностей та технологій, зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними додатками до Договору. Проекти Специфікацій розробляє та оформлює Замовник.
За умовами п.4.1 Договору № 3509 Замовник оплачує Підряднику вартість виконаних робіт по Договору протягом строку, узгодженого сторонами в Специфікації, з моменту (дати) підписання сторонами відповідних Актів здачі-прийняття виконаних підрядних робіт (або інших документів по п.2.3, 2.4 Договору), на підставі виставлених Підрядником рахунків з обов'язковою реєстрацією у встановленому Законом порядку податкових накладних на всю суму податкових зобов'язань.
10.03.2021 сторони підписали Специфікацію № 1 до Договору № 3509, якою обумовили виконання Позивачем на користь Відповідача капітального ремонту (модернізації) газової термічної печі вартістю 2 067 996,00 грн.
Згідно з п.8 цієї Специфікації сторони домовились, що оплата обладнання та матеріалів здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника з моменту підписання акту здачі-прийняття Замовником з відстроченням платежу у 45 календарних днів (п.п. 8.1), а оплата робіт - з моменту закінчення повного обсягу робіт та прийому печі до роботи з відстроченням платежу у 60 календарних днів (п.п. 8.2).
19.05.2021 сторони уклали Специфікацію № 2 до Договору № 3509, якою обумовили виконання Позивачем на користь Відповідача капітального ремонту іншої газової термічної печі на загальну суму 5 640 000,00 грн.
У п.8 Специфікації № 2 обумовлено, що оплата вартості ремонту здійснюється Замовником після підписання сторонами актів виконаних підрядних робіт, з поетапним підписанням АВР та з відстрочкою платежів у 45 календарних днів.
Протягом дії Договору № 3509 сторони уклали низку Додаткових угод до Договору № 3509 стосовно згаданих Специфікацій № 1 та № 2 до нього, згідно з якими внесені зміни до умов та термінів оплати по цих Специфікаціях з позначенням реквізитів для перерахування коштів.
Так, згідно з Додатковою угодою № 1 від 24.05.2021 доповнено п.п.8.1 п.8 Специфікації № 1 такою редакцією: Замовник сплачує Підряднику вартість обладнання та матеріалів в сумі 1 599 993,41 грн згідно рахунку № 25 від 05.05.2021 протягом 119 календарних днів з дати підписання цієї Додаткової угоди.
Згідно з Додатковою угодою № 2 від 20.07.2021 доповнено п.п.8.2 п.8 Специфікації № 1 умовою такого змісту: Замовник сплачує Підряднику вартість робіт в сумі 444 000,00 грн згідно рахунку № 39 від 12.07.2021 протягом 119 календарних днів з дати підписання цієї Додаткової угоди.
Згідно з Додатковою угодою № 3 від 25.08.2021 доповнений п.8 Специфікації № 2 такою умовою: Замовник сплачує Підряднику вартість робіт в сумі 432 000,00 грн згідно рахунку № 43 від 11.08.2021 протягом 119 календарних днів з дати підписання цієї Додаткової угоди.
Згідно з Додатковою угодою № 4 від 22.10.2021 доповнений п.8 Специфікації № 2 такою умовою: Замовник сплачує Підряднику вартість обладнання і матеріалів в сумі 3 904 800,00 грн згідно рахунку № 47-21 від 19.10.2021 протягом 119 календарних днів з дати підписання цієї Додаткової угоди.
Згідно з Додатковою угодою № 5 від 26.11.2021 доповнений п.8 Специфікації № 2 такою умовою: Замовник сплачує Підряднику вартість робіт в сумі 480 000,00 грн згідно рахунку № 56 від 23.11.2021 протягом 119 календарних днів з дати підписання цієї Додаткової угоди.
Згідно з Додатковою угодою № 7 від 03.12.2021 доповнений п.8 Специфікації № 2 такою умовою: Замовник сплачує Підряднику вартість робіт в сумі 156 000,00 грн згідно рахунку № 55 від 23.11.2021 протягом 119 календарних днів з дати підписання цієї Додаткової угоди.
Згідно з Додатковою угодою № 8 від 29.12.2021 доповнений п.8 Специфікації № 2 такою умовою: Замовник сплачує Підряднику вартість робіт в сумі 667 200,00 грн згідно рахунку № 70 від 23.12.2021 протягом 119 календарних днів з дати підписання цієї Додаткової угоди.
ПрАТ "Кераммаш", пред'явивши позови, просить визнати згадані додаткові угоди до Договору № 2277 від 21.02.2018 та додаткові угоди до Договору № 3509 від 10.03.2021, які укладені між ПрАТ "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-МРМЗ", недійсними у зв'язку з укладенням 15.10.2019 ПрАТ "Кераммаш" Договору факторингу з АТ "ПУМБ".
Позивач зазначив про наступне:
- за результатами проведеного ТОВ "Метінвест Холдинг" тендеру на закупівлю товарів та послуг ПрАТ "Кераммаш" 21.02.2018 уклало з ТОВ "Метінвест-МРМЗ" Договір підряду № 2277 на проведення робіт по технічному обслуговуванню та ремонту об'єктів основних засобів виробництва ТОВ "Метінвест-МРМЗ"; за умовами Договору проекти Специфікацій розробляє та оформлює ТОВ "Метінвест-МРМЗ";
- 21.02.2018 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" розробило та оформило Специфікацію №1 до Договору №2277 на "Модернізацію нагрівальної термічної печі №8 (інв. №17318) в ковально-пресовому цеху (КПЦ) ТОВ "Метінвест-МРМЗ" на загальну суму 14000000,00 грн, було затверджено графік виконання робіт та поставки матеріалів і обладнання;
- 21.02.2018 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" погодило Специфікацію обладнання та матеріалів до Договору №2277 на загальну суму 11227600,00 грн;
- 19.03.2019 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" розробило та оформило Специфікацію №2 до Договору №2277 на загальну суму виконаних робіт, обладнання та матеріалів 43920000,00 грн;
- 16.07.2019 ПрАТ "Кераммаш" поставило ТОВ "Метінвест-МРМЗ" обладнання та матеріали на загальну суму 41043298,80 грн, про що була оформлена видаткова накладна № 33, строк оплати за умовами Специфікації № 1 (відстрочка 30 календарних днів) - 16.08.2019;
- 09.08.2019 АТ "ПУМБ" листом електронної пошти №1100 запропонував ПрАТ "Кераммаш" укласти договір факторингу з регресом;
- 16.08.2019 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" без будь-яких поважних причин не оплатив поставлені по накладній № 33 від 17.07.2019 матеріали і обладнання;
- 20.08.2019 ПрАТ "Кераммаш" звернулось до ТОВ "Метінвест-МРМЗ" з вимогою сплатити 41043298,80 грн за поставлені по накладній №33 від 17.07.2019 матеріали і обладнання;
- ТОВ "Метінвест-МРМЗ" протягом періоду з 21. 08.2019 по 06.09.2019 п'ятьма платежами сплатило за поставлені по накладній № 33 від 17.07.2019 матеріали і обладнання і жодні несприятливі ринкові умови не перешкодили ТОВ "Метінвест-МРМЗ" здійснити платежі по накладній № 33 на загальну суму 41043298,80 грн після додаткового про те нагадування;
- 06.08.2019 ПрАТ "Кераммаш" поставило ТОВ "Метінвест-МРМЗ" обладнання на загальну суму 3414368,40 грн, про що була оформлена видаткова накладна № 37, строк оплати за умовами Специфікації № 1 до Договору № 2277 - 07.09.2019;
- 07.09.2019 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" без будь-яких поважних причин не оплатило отримані за накладною № 37 від 06.08.2019 матеріали та обладнання;
- 21.08.2019 ПрАТ "Кераммаш" розробило для ТОВ "Метінвест-МРМЗ" проект капітального ремонту з модернізацією газової печі №2, про що був складений Акт №4 на суму 768000,00 грн, строк оплати робіт за умовами Специфікації № 1 до Договору № 2277 (відстрочка платежу 60 календарних днів) - 21.10.2019;
- 03.09.2019 ПрАТ "Кераммаш" поставило ТОВ "Метінвест-МРМЗ" обладнання та матеріали на загальну суму 3284370,00 грн, про що була оформлена видаткова накладна № 44, строк оплати за умовами Специфікації № 2 до Договору № 2277 (відстрочка платежу 30 календарних днів) - 03.10.2019;
- 03.10.2019 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" без будь-яких поважних причин не оплатило поставлених по накладній № 44 від 03.09.2019 матеріалів і обладнання на суму 3284370,00 грн;
- 16.09.2019 ПрАТ "Кераммаш" поставило ТОВ "Метінвест-МРМЗ" обладнання на загальну суму 3355016,40 грн, про що була оформлена видаткова накладна № 48, строк оплати за умовами Специфікації № 2 до Договору № 2277 - 15.10.2019;
- 15.10.2019 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" без будь-яких поважних причин не оплатило поставлених по накладній № 48 матеріалів та обладнання на суму 3355016,40 грн;
- 23.09.2019 ПрАТ "Кераммаш" звернулося до ТОВ "Метінвест Холдинг" листом №05/201 про сплату ТОВ "Метінвест-МРМЗ" заборгованості в сумі 3414368,40 грн за поставлені матеріали та обладнання по видатковій накладній №37 від 06.08.2019, строк оплати по якій сплив 05.09.2019, звернувши увагу на той факт, що наявність цієї заборгованості погіршує економічний стан ПрАТ "Кераммаш" та спроможність в подальшому виконувати договірні зобов'язання у сукупності із заборгованістю ПрАТ "Запоріжвогнетрив" в сумі 3726000,00 грн за Договором №019/015 від 04.02.2019;
- 25.09.2019 ПрАТ "Кераммаш" звернулося до ТОВ "Метінвест Холдинг" листом №05/205 про сплату ТОВ "Метінвест-МРМЗ" заборгованості в сумі 3414368,40 грн за поставлені матеріали та обладнання по видатковій накладній №37 від 06.08.2019, строк оплати по якій сплив 05.09.2019, а також щодо іншої дебіторської заборгованості, несплата якої перешкоджає ПрАТ "Кераммаш" в подальшому виконувати свої договірні зобов'язання; в цьому листі ПрАТ "Кераммаш" знов звернуло увагу ТОВ "Метінвест Холдинг" на непогашену заборгованість ПрАТ "Запоріжвогнетрив" в сумі 3726000,00 грн за Договором №019/015 від 04.02.2019, а також та проведення ПрАТ "Кераммаш" робіт по капітальному ремонту футеровки нагрівальної печі по Договору №1680 від 10.08.2017 з ПрАТ "ММК ім.Ілліча" на суму 10739906,28 грн;
- 25.09.2019 АТ "ПУМБ" надіслало ПрАТ "Кераммаш" електронний лист №1328 з пропозицією укласти договір факторингу з викладенням його умов;
- 02.10.2019 ПрАТ "Кераммаш" звернулося до ТОВ "Метінвест Холдинг" листом №05/216 про сплату заборгованості в сумі 10114368,40 грн за поставлені матеріали та обладнання, виконані роботи та повідомило про неможливість ПрАТ "Кераммаш" закінчити роботи у строк, визначений за договором з ПрАТ "ММК ім.Ілліча", - 04.10.2019 внаслідок непогашення ТОВ "Метінвест Холдинг" наявної заборгованості, відсутність через це обігових коштів для виконання податкових зобов'язань ПрАТ "Кераммаш" і можливості в подальшому виконувати свої договірні зобов'язання;
- 02.10.2019, опинившись в тяжких обставинах, ПрАТ "Кераммаш" звернулося до АТ "ПУМБ" електронним листом №1238 про надання для ознайомлення договору факторингу та додатків до нього;
- ознайомившись з умовами договору факторингу з регресом, запропонованими АТ "ПУМБ", ПрАТ "Кераммаш" усвідомлювало, що умови договору вкрай невигідні для ПрАТ "Кераммаш"; пропозиція АТ "ПУМБ" не була для ПрАТ "Кераммаш" економічно вигідною, оскільки всупереч рекламним заявам АТ "ПУМБ" Договір факторингу містив дещо інші умови договору, наслідки та мета яких стали очевидними у 2022 та у 2023 році:
1) укладання договору факторингу з регресом не призводило до збільшення прибутковості ПрАТ "Кераммаш", оскільки АТ "ПУМБ" пропонував фінансування лише вже профінансованих власними коштами ПрАТ "Кераммаш" виконаних для ТОВ "Метінвест-МРМЗ" робіт, поставлених матеріалів та обладнання (прибутковість операцій була закладена у відповідних калькуляціях) з відстрочкою платежу не менше 75 календарних днів проти умов Договору підряду №2277 з відстрочкою оплати виконаних робіт у 60 календарних днів, поставлених матеріалів та обладнання - 30 календарних днів. Запропонований Банком Договір факторингу збільшував витрати ПрАТ "Кераммаш" на сплату додаткових 22% на профінансовані роботи як мінімум на 15 календарних днів та відповідно на ці суми зменшував прибутки ПрАТ "Кераммаш". Відповідно до умов запропонованого АТ "ПУМБ" Договору ПрАТ "Кераммаш" отримувало від АТ "ПУМБ" лише 95% від раніш профінансованої власним коштом поставки, з яких 5% мало сплатити АТ "ПУМБ" як покриття (депонування) майбутнього зобов'язання сплати відсотків і сплатити за ці кошти 22% річних за як мінімум 75 календарних днів. Отримавши від АТ "ПУМБ" фактично 90% від профінансованої власними коштами поставки, ПрАТ "Кераммаш" мало можливість лише погасити власну кредиторську заборгованість, що виникла при фінансуванні витрат на виконання Договору підряду №2277;
2) укладання договору факторингу з регресом не призводило до збільшення обсягів продажу ПрАТ "Кераммаш", оскільки ліміт фінансування у 30 мільйонів гривень був меншим за вартість Договору підряду №2277 по Специфікаціям №1 та №2, яка загалом складала 58320000,00 грн; умови запропонованого АТ "ПУМБ" Договору факторингу не дозволяли ПрАТ "Кераммаш" навіть фінансувати виконання Договору №2277, оскільки надання АТ "ПУМБ" фінансування не залежало виключно від волі ПрАТ "Кераммаш", а обумовлювалось насамперед рішенням ТОВ "Метінвест-МРМЗ" щодо терміну відстрочки платежу;
3) Договір факторингу не ліквідовував касові розриви ПрАТ "Кераммаш", оскільки при сумлінному виконанні ТОВ "Метінвест-МРМЗ" своїх зобов'язань за Договором №2277 ПрАТ "Кераммаш" не мав касових розривів;
4) Договір факторингу надавав гроші немов би без застави, проте АТ "ПУМБ" після здійснення авансового платежу отримувало всі права вимоги ПрАТ "Кераммаш" до ТОВ "Метінвест-МРМЗ" без обов'язку повернути їх ПрАТ "Кераммаш";
5) Договір факторингу від АТ "ПУМБ" містить приховані комісії, оскільки передбачає сплату 22% річних на суму отриманого авансового платежу, а на грошові кошти ПрАТ "Кераммаш", перераховані АТ "ПУМБ" як депонування/покриття в розмірі 5% суми авансового платежу, Банк не взяв на себе обов'язку нараховувати будь-які відсотки;
6) Договір факторингу не передбачає обов'язку Банку стягнути прострочену заборгованість з ТОВ "Метінвест-МРМЗ", тому жодного адміністрування дебіторської заборгованості не передбачає;
7) Договір факторингу передбачає можливість ТОВ "Метінвест-МРМЗ" безкарно (розмір пені за прострочку платежу за Договором №2277 - 0,01% від суми боргу) не платити за поставлений товар та дозволяє (під вимовленою перспективою взагалі не платити борги) змусити ПрАТ "Кераммаш" збільшити строк відстрочки платежу і як наслідок зобов'язати ПрАТ "Кераммаш" платити 22% річних від суми боргу ТОВ "Метінвест-МРМЗ" за кожен день прострочки ТОВ "Метінвест-МРМЗ";
8) Договір факторингу передбачає лише один обов'язок Банку - сплатити ПрАТ "Кераммаш" авансовий платіж, а всі ризики по Договору покладено на ПрАТ "Кераммаш". За умовами Договору факторингу Банк звільнений від будь-якої відповідальності попри жорсткі санкції проти ПрАТ "Кераммаш";
- 15.10.2019, опинившись в тяжких обставинах, ПрАТ "Кераммаш" уклало Договір факторингу на умовах, запропонованих Банком;
- 16.10.2019 ПрАТ "Кераммаш" уклало з ТОВ "Метінвест-МРМЗ" Додаткову угоду №3 до Договору №2277, якою було збільшено відстрочку платежу до 75 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт або складання видаткових накладних щодо боргових зобов'язань ТОВ "Метінвест-МРМЗ", строк оплати яких вже настав;
- 18.10.2019 Банк акцептував реєстри №1 та №2 ПрАТ "Кераммаш" на загальну суму 1080754,80 грн, перерахував на банківський рахунок ПрАТ "Кераммаш" авансовий платіж на загальну суму 996167,06 грн, з яких відрахував покриття в загальній сумі 498358,35 грн, на які нараховані 22% річних за весь період, поки ТОВ "Метінвест-МРМЗ" не сплатило АТ "ПУМБ" за відступлені Банку боргові вимоги в сумі 1080754,80 грн;
- незважаючи на поступки ПрАТ "Кераммаш" на вимогу ТОВ "Метінвест-МРМЗ" збільшити відстрочку платежів за Договором №2277 від 21.02.2018 до 75 календарних днів шляхом укладання Додаткової угоди №3 до цього Договору, ТОВ "Метінвест-МРМЗ" почало вимагати від ПрАТ "Кераммаш" збільшити відстрочку платежу до 119 календарних днів задля збільшення прибутків АТ "ПУМБ" від плати за факторинг, здійснюючи психологічний тиск на відповідних посадових осіб ПрАТ "Кераммаш";
- 04.11.2019 ПрАТ "Кераммаш" поставило ТОВ "Метінвест-МРМЗ" матеріали на суму 5291820,00 грн, про що була оформлена видаткова накладна №64, однак ТОВ "Метінвест-МРМЗ" без будь-яких поважних причин не погодило Реєстр до Договору факторингу на суму 5291820,00 грн по видатковій накладній №64 від 04.11.2019 з відстрочкою платежу 75 календарних днів відповідно до Додаткової угоди №3 до Договору підряду №2277, а 06.12.2019 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" погодило Реєстр №3 до Договору факторингу на суму 5291820,00 грн на підставі видаткової накладної №64 від 04.11.2019 з відстрочкою платежу 119 календарних днів від дати підписання видаткової накладної згідно з Додатковою угодою №4 до Договору підряду №2277, яку було укладено 27.11.2019;
- 05.11.2019 ПрАТ "Кераммаш" поставило ТОВ "Метінвест-МРМЗ" матеріали на суму 1020759,60 грн, про що була оформлена видаткова накладна №65, однак ТОВ "Метінвест-МРМЗ" без будь-яких поважних причин не погодило Реєстр до Договору факторингу на суму 1020759,60 грн по видатковій накладній №65 від 05.11.2019 з відстрочкою платежу 75 календарних днів відповідно до Додаткової угоди №3 до Договору підряду №2277, а 19.12.2019 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" погодило Реєстр №4 до Договору факторингу на суму 1020759,60 грн на підставі видаткової накладної №65 від 05.11.2019 з відстрочкою платежу 119 календарних днів від дати підписання видаткової накладної відповідно до Додаткової угоди №4 до Договору підряду №2277, яку було укладено 27.11.2019;
- також 27.11.2019 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" розробило та оформило Специфікацію №3 до Договору підряду №2277 від 21.02.2018 на поточний ремонт термічних печей на загальну суму виконаних робіт, обладнання та матеріалів 151341,60 грн та зі строком оплати - з відстрочкою платежу 40 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт і директор по інжинірингу ТОВ "Метінвест-МРМЗ" ОСОБА_1., який до того в листі від 21.11.2019 №04/974 наполягав на збільшенні терміну відстрочки платежу по Специфікації №2 до Договору підряду №2277 з 75 календарних днів до 119 календарних днів, підписав цю Специфікацію № 3 з такою умовою оплати, оскільки загальна сума 151341,60 грн не підлягала передачі АТ "ПУМБ" по Договору факторингу;
- 09.12.2019 ПрАТ "Кераммаш" поставило ТОВ "Метінвест-МРМЗ" металоконструкції на суму 1380000,00 грн, про що була оформлена видаткова накладна №72;
- 12.12.2019 ПрАТ "Кераммаш" уклало з ТОВ "Метінвест-МРМЗ" Додаткову угоду №5 до Договору підряду №2277, якою було продовжено строк дії цього Договору та встановлено його до 31.12.2020;
- 01.01.2020 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" погодило Реєстр №5 до Договору факторингу на суму 1380000,00 грн на підставі видаткової накладної №72 від 09.12.2019 з відстрочкою платежу 119 календарних днів від дати підписання видаткової накладної згідно з Додатковою угодою №4 до Договору підряду №2277, з визначенням суми авансового платежу у 1210000,00 грн;
- 19.06.2020 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" розробило та оформило Специфікацію №6 до Договору підряду №2277 від 21.02.2018 на капітальний ремонт (модернізацію) нагрівальної печі на загальну суму виконаних робіт, обладнання та матеріалів 8280000,00 грн з відстрочкою оплати виконаних робіт - 75 календарних днів, поставлених матеріалів - 45 календарних днів;
- 10.03.2021 ПрАТ "Кераммаш" уклало з ТОВ "Метінвест-МРМЗ" Договір підряду №3509, до якого було складено шість Специфікацій, що передбачали відстрочку платежу від 45 до 60 календарних днів;
- протягом дії Договору №3509 від 10.03.2021 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" змусило ПрАТ "Кераммаш" укласти додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5, №7 та №8 про збільшення відстрочки платежу до 119 календарних днів по всім борговим платежам ТОВ "Метінвест-МРМЗ", які ТОВ "Метінвест-МРМЗ" відмовлялося сплачувати самостійно, а наполягало на отриманні ПрАТ "Кераммаш" факторингового фінансування від АТ "ПУМБ" по Договору факторингу.
В якості прикладу невигідності Договору факторингу для ПрАТ "Кераммаш" останнє, зокрема, навело наступне:
- після погодження ТОВ "Метінвест-МРМЗ" Реєстру № 5 за Договором факторингу на підставі видаткової накладної №72 від 09.12.2019 з відстрочкою платежу 119 календарних днів від дати її підписання відповідно до Додаткової угоди №4 до Договору підряду №2277, ПрАТ "Кераммаш" 11.01.2020 отримало на свій рахунок від Банку 1210000,00 грн - фінансування за Договором факторингу;
- також 11.01.2020 з рахунку ПрАТ "Кераммаш" Банк списав 121000,00 грн в рахунок депонування процентів за рахунок фінансування згідно Реєстру № 5;
- відповідно до умов Договору підряду №2277 ТОВ "Метінвест-МРМЗ" мало оплатити ПрАТ "Кераммаш" видаткову накладну №72 від 09.12.2019 з відстрочкою платежу 30 календарних днів від дати підписання видаткової накладної в сумі 1380000,00 грн;
- фактично за Договором факторингу ПрАТ "Кераммаш" 11.01.2020 отримало від АТ "ПУМБ" 1089000,00 грн (1210000,00 - 121000,00 = 1089000,00) за поставлені 09.12.2019 по видатковій накладній №72 матеріали на суму 1380000,00 грн;
- фактично за Договором факторингу ПрАТ "Кераммаш" отримало від АТ "ПУМБ" перспективу отримати 1380000,00 х 5% = 69000,00 грн після того, як ТОВ "Метінвест-МРМЗ" сплатить АТ "ПУМБ" 1380000,00 грн по Реєстру 5 від 10.01.2020;
- фактично за Договором факторингу ПрАТ "Кераммаш" отримав обов'язок сплатити АТ "ПУМБ" 1210000,00 х 22% /365 х 119 = 86788,49 грн.
Позивач зазначив, що цей приклад наочно показує вочевидь невигідність Договору факторингу з регресом для ПрАТ "Кераммаш", також подібний приклад невигідності Договору для ПрАТ "Кераммаш" позивач навів й в розрізі виконання Договору №3509 від 10.03.2021 та визначив Договір факторингу з регресом від АТ "ПУМБ" несправедливим, недобросовісним та нерозумним, таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
На переконання позивача фактично обставини свідчать про те, що Договір факторингу був укладений та виконувався виключно в інтересах АТ "ПУМБ" за сприянням ТОВ "Метінвест-МРМЗ" задля заволодіння грошовими коштами ПрАТ "Кераммаш", які ПрАТ "Кераммаш" мало отримати як прибуток від своєї діяльності.
Також Позивач зазначив, що по таких наведених ним обставинах у договірних відносинах, умови Договору факторингу визначають не сторони цього Договору - АТ "ПУМБ" та ПрАТ "Кераммаш", а боржник ТОВ "Метінвест-МРМЗ" і це свідчить про порушення засади цивільного законодавства "свобода договору", про відсутність "справжньої волі" ПрАТ "Кераммаш" в контексті частини 1 статті 231, частини 3 статті 203, пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України на укладання Договору факторингу з такими умовами факторингового фінансування.
Відмовляючи в задоволенні позову господарський суд, надавши оцінку обставинам у договірних відносинах сторін та третіх осіб, не знайшов правових підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ "Кераммаш".
При цьому в рішенні зазначено, що:
- суд не вбачає підстав вважати, що укладення (підписання) позивачем Додаткової угоди № 4 до Договору № 2277, як і Додаткової угоди № 3 до нього, а також і Договору факторингу відбулося під впливом психічного тиску у розумінні насильства;
- обставини виглядають так, що ПрАТ "Кераммаш" та ТОВ "Метінвест-МРМЗ" (їх службові особи), зазначаючи одне одному про своє складне фінансове становище, вирішують питання щодо продовження співпраці за Договором № 2277, однак на інших умовах оплати, фінансування тощо і за підсумком позивач прийняв позицію та умови, які запропонував відповідач;
- у зв'язку з наголошеннями позивача на тому, що й після укладення оспорюваних Додаткових угод позивач порушував зобов'язання з оплати суд відзначив, що наявність підстав для визнання угод недійсними встановлюється судом на момент їх вчинення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникла на підставі угод. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного правочину, не є підставою для його визнання недійсним;
- для ПрАТ "Кераммаш" настали наслідки ризику, можливість настання яких та можливість несення яких ПрАТ "Кераммаш" усвідомлювало чи мало усвідомлювати при підписанні Договору факторингу з АТ "ПУМБ";
- позивач був вправі не укладати Договір факторингу, наполягаючи на виконанні Договору підряду № 2277 на первинних умовах, захищаючи свої права, в тому числі й в судовому прядку, чи ініціюючи припинення відносин тощо;
- не є підставою недійсності угод допущення комерційної помилки, незнання чи невірне тлумачення закону, недбальство у тлумаченні чи розумінні договірних умов, а також й настання передбачуваних умовами угод ризиків;
- відсутність власного волевиявлення Позивача щодо укладених ним Договору факторингу та Додаткових угод до Договору № 2277 від 21.02.2018 значуще спростовується продовженням дії цього Договору № 2277 та дії факторингового фінансування, бажанням Позивача продовжувати договірні відносини з Відповідачем, свідченням чого є участь у наступному тендері, укладенням з Відповідачем наступного Договору підряду № 3509 від 10.03.2021, який діяв на таких самих умовах, що й попередній Договір.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді, коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність) або якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).
Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Так, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання недійсними додаткових угоди №3 від 16.10.2019 року та №4 від 27.11.2019 до договору підряду №2277 від 21.02.2018 та додаткових угод №1 від 24.05.2021, №2 від 20.07.2021, №3 від 25.08.2021 №4 від 22.10.2021, №5 від 26.11.2021, №7 від 03.12.2021, №8 від 29.12.2021 до договору підряду №3509 від 10.03.2021, укладених між ПРАТ "КЕРАММАШ" та ТОВ"МЕТІНВЕСТ-МРМЗ", у зв'язку з укладанням договору факторингу з регресом МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019 ПРАТ "КЕРАММАШ" та АТ "ПУМБ".
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України (кореспондується із ч. 4 ст. 236 ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці ( Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 201/8412/18 від 10.03.2021 ).
Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2020 в справі № 177/1942/16-ц).
Цивільним кодексом України визначений вичерпний перелік умов, при яких правочин може вважатися недійсним. Так, відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1-3, 5 зазначеної статті ЦК встановлено наступні загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з правилом ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорюванні правочини). Таким чином, положення статті 204 ЦК України закріплюють презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки.
В обґрунтування заявлених вимог у позовній заяві та апеляційній скарзі позивач посилається на укладання оспорюваних додаткових угод за відсутності в нього волі на їх укладання під здійсненням психологічного тиску зі сторони відповідача.
Колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення у справі, зазначені твердження скаржника дослідженим судом першої інстанції під час розгляду справи.
Щодо доводів апеляційної скарги та мотивів на їх спростування апеляційний суд зазначає наступне.
Підставою для визнання оскаржуваних додаткових угод недійсними Позивачем визначено ст. 231 ЦК України.
Статтею 231 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсними.
Для визнання правочину недійсним позивач має довести такі обставини: 1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи; 2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; 3) наявність причинного зв'язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється (Постанова Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 907/113/18).
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх доводів, а саме:
- доказів здійснення зі сторони Відповідача або третіх осіб психологічного тиску.
Надані позивачем документи свідчать лише про наявність у ТОВ "МЕТІНВЕСТ- МРМЗ» фінансових труднощів зі своєчасної оплати виконаних робіт за спірним договором та відповідно звернення до позивача щодо можливості пошуку альтернативних способів фінансування. Надані позивачем покази свідків, які були прийняті судом та дослідженні під час розгляду справи не підтверджують доводів позивача, при цьому інше листування сторін наявне в матеріалах справи, як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції свідчать про звичайне спілкуванням відповідальних осіб у вирішенні питань, що виникають в процесі виконання договірних відносинах з певними, в даному випадку, непорозуміннями.
Діюче законодавство, умови спірного договору не обмежували позивача, щодо належного захисту своїх справ в ситуації не виконання Відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставлених ТМЦ та виконаних робіт, як шляхом прийняття рішення про дострокове розірвання договору, так і шляхом стягнення зі сторони, що допустила порушення грошових зобов'язань заборгованості, застосування відповідальності передбаченої умовами договору та діючого законодавства.
Натомість позивач продовжував виконання умов договору №2277 від 21.02.2018, підписував оспорювані додаткові угоди до договору №2277 від 21.02.2018, більше того уклав наступний договір №3509 від 10.03.2021 погоджував та підписував оспорюванні додаткові угоди до нього без жодних зауважень;
- жодні з наданих позивачем доказів, наведених аргументів не свідчать про підписання оспорюваних додаткових угод проти волі позивача.
Зі змісту позовної заяви, подальших дій позивача, щодо укладення нового договору з відповідачем, підписання додаткових угод з аналогічними умовами вбачається про усвідомлення та наявність справжньої волі на укладання оспорюваних додаткових угод.
За відсутності доказів на підтвердження здійснення на позивача психологічного тиску та фактичних дій Позивача, щодо погодження оспорюваних додаткових угод, їх підписання та отримання протягом тривалого часу в період з 2019 року по 2021 рік оплати шляхом факторингового фінансування за договором факторингу з регресом № МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019 між ПрАТ «Кераммаш» та АТ «ПУМБ», відсутні підстави для тверджень щодо наявності причинного зв'язку щодо укладання оспорюваних додаткових угоди під дією психологічного тиску.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відносно оспорюваних додаткових угод до договору № 3509 від 10.03.2021 будь-яких доказів на підтвердження вчинення цих угод під впливом психічного тиску позивач не надав, а посилання на договір факторингу та обставини укладення додаткових угод до договору № 2277 від 21.02.2018 р., як на підставу недійсності додаткових угод до договору підряду № 3509 від 10.03.2021, які укладались через 1,5 - 2 роки, взагалі не має під собою будь-якого підґрунтя.
Зважаючи на підставу для визнання оспорюваних правочинів недійсними - ст. 231 ЦК України, саме на позивача покладається обов'язок доведення факта застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) обставин: 1) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи; 2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі; 3) наявність причинного зв'язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється. Така позиціє є сталою у правових висновках Верховного Суду при розгляді справ про оспорювання правочинів на підставі ст. 231 ЦК України.
Отже, господарським судом досліджені надані позивачем докази на підтвердженні своїх позовних вимог та виходячи з їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку, що відсутність власного волевиявлення позивача спростовується наданими ним же доказами та обставинами у справі у їх послідовності.
Відповідно ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У ст. 44 Господарського кодексу України вказані принципи підприємницької діяльності. Так, підприємництво здійснюється, поряд з іншим, на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Не є підставою недійсності угод допущення комерційної помилки, незнання чи невірне тлумачення закону, недбальство у тлумаченні чи розумінні договірних умов, а також й настання передбачуваних умовами угод ризиків.
Обставини справи свідчать, що позивач укладаючи договір підряду №2277 від 21.02.2018 та в подальшому договір підряду №3509 від 10.03.2021, підписуючи оспорювані додаткові угоди усвідомлював значення своїх дій та можливі ризики, в тому числі щодо можливості затримки, не виконання стороною своїх зобов'язань щодо оплати поставлених ТМЦ та виконаних робіт.
Також як на підставу визнання недійсними оспорюваних додаткових угод позивачем визначено укладання договору факторингу з регресом № МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019 між ПрАТ «Кераммаш» та АТ «ПУМБ».
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Діюче законодавство України не передбачає можливість визнання недійсним правочину у зв'язку з укладанням стороною цього правочину іншого правочину.
У даному випадку договір факторингу з регресом № МБ-Ф-КНА-2846 від 15.10.2019, укладений між ПрАТ «Кераммаш» та АТ «ПУМБ» (третьою особою) на погоджених цими сторонами умовами, які зокрема передбачали (п.7.1.12 Договору факторингу), що умови цього Договору зрозумілі Клієнту, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.
Стосовно аргументів апеляційної скарги в частині обмеження Позивача у справі задати питання іншим учасникам справи.
ТОВ «Метінвест-МРМЗ» до початку військової агресії РФ проти України було зареєстроване та здійснювало виробничу діяльність у м. Маріуполі Донецької області. Внаслідок об'єктивних обставин ведення активних військових бойових дій починаючи з 24.04.2024 та окупації міста з 05.03.2024 відповідно до Переліків, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Відповідач був вимушений змінити місце реєстрації на м. Запоріжжя у травні 2022 р., при цьому внаслідок об'єктивних обставин у Відповідача була відсутня будь-яка об'єктивна можливість вивезення з м. Маріуполя первинних документів та документів бухгалтерського обліку, документів пов'язаних з веденням господарських операцій та інших.
Внаслідок триваючої військової агресії Російської Федерації проти України працівники, які були задіяні в укладанні спірного договору, контролі за його виконанням, були звільнені та зв'язок з ними втрачено.
Виходячи з вищенаведених обставин втрати доступу до документів, звільнення працівників, ТОВ «Метінвест-МРМЗ» повідомило суд про відсутність об'єктивної можливості надання відповіді на запитання поставлені Позивачем, що було враховано судом першої інстанції.
Водночас, суд першої інстанції надав повну та вичерпну оцінку доказам наданим Позивачем при розгляді справи № 908/306/23 (908/3722/23-908/3793/23), на якого відповідно до правових висновків Верховного Суду у справах визнання недійсним правочину за ст. 231 ЦК України покладено обов'язок доведення заявлених позовних вимог.
Також, судом критично оцінюються аргументи апеляційної скарги, щодо порушення принципу змагальності сторін внаслідок не прийняття, як доказу заяви свідка ОСОБА_5 - представника позивача.
Згідно з ч.1 ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Зі змісту заяви свідка ОСОБА_5 вбачається, що він не був учасником обставин укладання оспорюваних додаткових угод, інформація щодо спірних правовідносин викладена у заяві стала йому відома під час підготовки та представництва інтересів Позивача у справі № 905/533/23, крім того заява представника, як свідка є відтворенням змісту позовних вимог.
За наведених обставин, заява свідка ОСОБА_5 не відповідають поняття показів свідка, а отже суд першої інстанції правомірно не прийняв її до розгляду.
Частинами 1, 2 ст.13 ГПК передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Подібне положення закріплене у ч.1 ст.74 ГПК, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" або "перевага доказів"; "наявність чітких та переконливих доказів"; "поза розумним сумнівом".
17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відомо, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
З огляду на досліджені докази, приєднані до матеріалів справи, апеляційний суд вважає недоведеними позовні вимоги ПрАТ «Кераммаш».
Відповідно, господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а викладені у ній доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.02.2024 у справі №908/306/23(908/3722/23-908/3793/23) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області 28.02.2024 у справі №908/306/23(908/3722/23-908/3793/23) - залишити без змін.
Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.07.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков