30.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4034/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючогосудді:Кощеєва І.М.(доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Шакули Ніни Олексіївни
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р.
(суддя Дупляк С.А., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 18.04.2024р.)
у справі
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
до Фізичної особи-підприємця Шакули Ніни Олексіївни
про стягнення грошових коштів,
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шакули Ніни Олексіївни (далі - відповідач) про стягнення 217.005,12 грн, з яких 211.151,72 грн основної заборгованості, 1.346,54 грн пені, 1.106,75 грн трьох процентів річних, 3.359,77 грн інфляційних втрат та 40,34 грн плати за абонентське обслуговування.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шакули Ніни Олексіївни на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" 211 151,72 грн. заборгованості за теплову енергію, 40,34 грн. заборгованості з плати за абонентське обслуговування, 1 346,54 грн. пені, 1 106,75 грн. трьох процентів річних, 3 359,77 грн. інфляційних втрат, 3 255,08 грн. судового збору.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємць Шакула Ніна Олексіївна, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р. по справі № 904/4034/23. Крім того, разом з апеляційною скаргою подано клопотання, в якому заявник просить зупинити апеляційне провадження по справі №904/4034/23 за позовною заявою АТ "Криворізька теплоцентраль" до ФОП Шакули Н.О. про стягнення за спожиту теплову енергію, за період з 01.11.2022р. по 31.03.2023р., до вирішення справ №904/6650/21, №904/346/23, про що винести відповідну ухвалу.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції, в порушення ч.1 ст. 277 ГПК України, не з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Скаржник вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки приміщення Відповідача обладнане вузлом обліку теплової енергії, має відокремлену самостійну систему опалення та з 14.04.2021р. на приміщення Відповідача припинено подачу теплоносія, Позивач з Відповідачем має діючий Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №724 від 02.10.2013р., а позов заявлений на підставі неукладеного Типового договору за реквізитами № 724/жб від 01.11.2021р..
Водночас, Скаржник зауважує на тому, що в приміщенні ФОП Шакули Н.О. у 2007 році встановлений прилад обліку теплової енергії SKM -1-03 dy 20 заводський номер 34371, натомість АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює нарахування з опалювального сезону 2020-2021 за спожиту теплову енергію без врахування даних показів. Приміщення №65 має окрему систему теплопостачання, з траси врізані дві труби на дане приміщення. Скаржник стверджує, що вищезазначене підтверджується заявою свідка слюсаря Яценка Ю.М. від 16.10.2021р., справжність підпису якого засвідчена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області, у якій зазначено, що з 23.02.1998р. до 14.11.2017р. Яценко Ю.М., як слюсар обслуговував будинок №9 по м-н Ювілейний м. Кривого Рогу (працював у житлово- експлуатаційних організаціях), а саме здійснював запуск опалення, починаючи з опалювального сезону 1998-1999рр. по опалювальний сезон 2017-2018рр..
До того, Скаржник зазначає на тому, що ж з 14.04.2021р. подача теплоносія на приміщення Відповідача по адресі: АДРЕСА_2 припинена, засувки на вводі закриті та опломбовані пломбою №13 КТЦ та від ФОП Шакули Н.О. АТ «Криворізька теплоцентраль» вимагається самовільно засувки не відкривати. Цілісність пломби не порушувати (копія акту АТ «Криворізька теплоцентраль» від 14.04.2021р. представником відповідача надавалася). Отже, Скаржник вказує на те, що з 14.04.2021р. послугу з постачання теплової енергії Відповідач з зазначеної дати не отримувала.
Скаржник також вказує на те, що на підставі технічних умов, виданих ДП «Криворізька теплоцентраль», ТОВ «НВП Екон» був виконаний робочий проект влаштування вузла обліку теплової енергії SKM -1-03 dy 20 у приміщенні. Даний робочий проект погоджений 23.11.2007р. ДП «Криворізька теплоцентраль». 19.11.2007р. між ТОВ «НВП Екон» та позивачем був укладений договір на виконання робіт по влаштуванню вузла обліку теплової енергії та підписаний Акт виконаних монтажних робіт з влаштування вузла обліку теплової енергії у приміщенні. Показники приладу обліку теплової енергії за всі опалювальні періоди, починаючи з 30.11.2007р. по опалювальний сезон 2020-2021р.р. (у періоди, коли теплоносій подавався на приміщення) зазначалися Відповідачем у прошитому та пронумерованому журналі «Показання приладу обліку теплової енергії» (копії представником відповідача надавалися). На підставі даних показників приладу обліку теплової енергії між відповідачем та позивачем щомісячно у період опалювальних сезонів складалися та підписувалися акти, у яких відбувалося фіксування показників. Згідно даних прошитого та пронумерованого журналу, у якому Відповідачем фіксуються покази приладу обліку теплової енергії по адресі: мкр.Ювілейний, 9, м.Кривий Ріг, покази приладу обліку теплової енергії станом на 20.11.2020р. становлять 00239, 362 Гкал.. Після закінчення опалювального сезону згідно Акту від 03.04.2021р., складеного Відповідачем, покази приладу обліку теплової енергії станом на 03.04.2021р. по адресі: мкр.Ювілейний, 9, м. Кривий Ріг становлять 00256, 584 Гкал. Згідно даних прошитого та пронумерованого журналу, у якому Відповідачем фіксуються покази приладу обліку теплової енергії по адресі: мкр.Ювілейний, 9, м.Кривий Ріг, покази приладу обліку теплової енергії станом на 03.04.2021р. становлять 00256, 584 Гкал. Виходячи з даних показів приладу обліку теплової енергії, на думку Скаржника, Відповідачем за опалювальний сезон 2020-2021років спожито 17,222 Гкал теплової енергії (00256,584 - 00239, 362). Незважаючи на це, Позивач з початку опалювального сезону 2020-2021років почав виставляти рахунки за послуги з теплопостачання без врахування показів приладу обліку теплової енергії.
Скаржник вважає, що Акт подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок №9 по мкрн. Ювілейний у м. Кривий Ріг не підтверджує подачу теплоносія на приміщення Відповідача, оскільки, починаючи з 2007 р. до припинення подачі, якою є 14.04.2021р., на приміщення Відповідача подавався теплоносій окремо від подачі його на весь будинок №9 та в незалежності від дати даної подачі.
Поза увагою суду першої інстанції, на думку Скаржника, залишився факт того, що вузол обліку теплової енергії був встановлений відповідачем ФОП Шакулою Н.О. у 2007 році і лише через два роки, у 2009 році, був встановлений вузол обліку теплової енергії на будинок.
Скаржник вказує на те, що АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснювала нарахування з опалювального сезону 2007-2008 до опалювального сезону 2020-2021р.р. за спожиту теплову енергію на підставі показів приладу обліку SKM -1-03 dy 20 заводський номер 34371, а починаючи з опалювального сезону 2020-2021 Позивач здійснює нарахування без врахування показів вказаного приладу обліку.
Скаржник вказує на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024р. у справі №904/6650/21 позов ФОП Шакули Н.О. до АТ «Криворізька теплоцентраль» задоволено в повному обсязі та зазначено, що у відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» були відсутні підстави не враховувати показники приладу обліку теплової енергії SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371 та визначати обсяги фактично спожитої теплової енергії протягом опалювального сезону 2020-2021 згідно з договірним тепловим навантаженням.
Скаржник також вважає, що поза увагою суду залишилися наступні докази, подані відповідачем: акти про фіксування показів вузла обліку теплової енергії відповідача з 2007 р. до опалювального сезону 2020-2021, паспорти готовності до опалювального сезону приміщення відповідача з 2007 р. до опалювального сезону 2020-2021, акти про подачу теплоносія на приміщення відповідача з 2007 р. до опалювального сезону 2020-2021, прошитий, пронумерований журнал відповідача, у який заносилися покази вузла обліку теплової енергії відповідачем з 2007 р. до опалювального сезону 2020-2021 та на підставі яких виставлялися рахунки позивачем та здійснювалася відповідна оплата відповідачем за постачання теплової енергії, свідоцтва про повірку вузла обліку теплової енергії з 2007 р. до опалювального сезону 2020-2021. Крім того, на думку Скаржника, судом також не досліджено та не надано оцінки, наданих відповідачем: заяв відповідача до позивача від 07.05.2021р. про перерахунок за постачання теплової енергії та гарячого водопостачання за опалювальний сезон 2020-2021рр. згідно показів вузла обліку теплової енергії до АТ «Криворізька теплоцентраль», відповідь - відмова АТ «Криворізька теплоцентраль» від 01.07.2021р. на заяву відповідача від 07.05.2021р..
Скаржник зауважує також на тому, що суд першої інстанції не звернув увагу на наявність в матеріалах справи двох актів від 14.04.2021р.. Так, один акт - це Акт №57 від 14.04.2021р., який складений для Голови ОСББ "Ювілейний 9" Борисову Н.Г., який складений слюсарем Десетником О.Л., у якому зазначено про припинення теплопостачання на ОСББ "Ювілейний 9", а також, що засувки на вводі закриті та опломбовані №2 КТЦ. Даний Акт підписаний слюсарем Десетник О.Л. та Головою ОСББ "Ювілейний 9" Борисовою Н.Г. Даний акт дійсно свідчить про закриття та опломбування засувок після закінчення опалювального сезону 2020/2021 на вводі до будинку 9 по мкрн. Ювілейний. Даний акт надавався суду позивачем та прикладався ним до позовної заяви. Другий Акт - це Акт АТ «Криворізька теплоцентраль» від 14.04.2021р. б/н, який складений слюсарем Зінкевичем В.М., наданий Позивачем відповідачу свідчить про припинення теплопостачання на приміщення відповідача. У даному акті зазначено, що засувки на вводі закриті та опломбовані №13 КТЦ, самовільно засувки не відкривати. Цілісність пломби не порушувати.
При цьому, Скаржник наголошує, що після опломбування засувок на приміщення відповідача, позивач засувки не відкривав та запуску теплопостачання не було. Доказів протилежного позивачем не надано. Після встановлення вузла обліку теплової енергії у 2007 році та до опалювального сезону 2020/2021 років позивачем складалися акти подачі та припинення теплоносія саме на приміщення відповідача та окремо на будинок. Вузол обліку не демонтований та заходиться у приміщенні відповідача й на теперішній час.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду Позивач зазначає, що КПТМ "Криворіжтепломережа" вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим, законним та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права тому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
В обгрунтування своїх заперечень, Позивач зазначає на тому, що приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції взяв до уваги обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися у справі №904/346/23 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення, зокрема, заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2021 року до березня 2022 року (постанова Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024). Позовні вимоги у справі №904/346/23 обґрунтовувалися, як і у даній справі, на підставі типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з реквізитами №724/жб від 01.11.2021. Тобто у справі №904/346/23 вирішувався подібний до даної справи спір, однак період був попередній опалювальний 2021/2022.
Позивач зазначає на тому, що послуга з постачання теплової енергії була надана Скаржнику належним чином і у повному обсязі, про що більш вірогідно свідчать докази Позивача.
Щодо строку дії Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 724 від 02.10.2013р., Позивач вказує на те, що вказаний договір втратив свою силу 01.11.2021р., тобто з дати набрання чинності Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії. У той же час, додаткову угоду до Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді№ 724 від 02.10.2013р. пропонувалось укласти на виконання Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.06.2018р. № 130, у зв'язку із прийняттям Виконкомом Криворізької міської ради рішення № 529 від 22.10.2010р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади», відповідно до якого відбулась зміна тарифу на теплову енергію. До 01.11.2021р. між Позивачем та Скаржником чинними були умови договору купівлі- продажу теплової енергії в гарячій воді № 724 від 02.10.2013. Відповідно до п. 4.2.3 вказаного договору Відповідачу, як споживачу, було направлено лист з повідомленням про зміну тарифу разом із двома екземплярами додаткової угоди до договору. Відтак, на думку Позивача, факт направлення додаткової угоди до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 724 від 02.10.2013р. не свідчить про чинність його умов після 01.11.2021р., а є виконанням обов'язку покладеного на теплопостачальника з приводу інформування про зміну тарифу, який було покладено на Позивача умовами договору чинного до 01.11.2021р..
Щодо фактичної поставки теплової енергії Скаржнику, Позивач зауважує на тому, що факт отримання Скаржником послуги підтверджується актами подачі теплоносія до зрізу несучої конструкції будівлі, що здійснюється в межах експлуатаційної відповідальності Позивача. Зазначені акти підписані представником АТ «Криворізька теплоцентраль» та головою правління ОСББ «Ювілейний 9». Наданий Скаржником акт від 14.04.2021р. свідчить про закриття та опломбування засувок після закінчення опалювального сезону 2020/2021 на вводі до будинку 9 по мкрн. Ювілейний, а не на вводі до приміщення № 65 в цьому будинку. Розпломбування засувок здійснюється на початку кожного опалювального сезону. Окрім того, даний акт не стосується предмету спору в справі № 904/4034/23, адже у цій справі період стягнення заборгованості опалювальний період 2022/2023. Окрім того, із схеми до Акту розмежування балансової (майнової) належності теплових мереж і експлуатаційної відповідальності сторін від 29.06.2023, вбачається, що в будинку за адресою: мкрн. Ювілейний, 9 є лише один інженерний ввід і одна засувка, що свідчить про облік теплової енергії лише в одній точці, де встановлений загальнобудинковий комерційний прилад обліку теплової енергії.
Таким чином, Позивач вказує на те, що нараховує сплату за споживання теплової енергії в приміщенні за адресою: мкрн. Ювілейний, буд. 9 прим. 65 на підставі показників комерційного приладу обліку відповідно до договору укладеного між сторонами.
При цьому, Позивач зазначає, що: Інформація щодо встановлення комерційного приладу обліку теплової енергії на приміщенні Скаржника, що відповідає вимогам чинного законодавства, у АТ «Криворізька теплоцентраль» відсутня. Відповідачу неодноразово повідомлялось та наголошувалось, що прилад обліку який наявний у нього в приміщенні, встановлений із порушенням ст. 9 ЗУ «Про архітектурне діяльність», тому у Позивача відсутні правові підстави здійснювати нарахування за його показниками. Окрім того, Позивач зауважує, що даний прилад обліку не є комерційним; Інформація про від'єднання Скаржника від мереж централізованого опалення у порядку встановлено законодавством, у АТ «Криворізька теплоцентраль» відсутня. Згідно із актом № 561 від 07.12.2020р. встановлено, що магазин «Ювілейний», який розташований за адресою: мкрн. Ювілейний, буд. 9, прим. 65, підключений до центрального опалення до приладу обліку теплової енергії житлового будинку за адресою: мкрн. Ювілейний, буд. 9.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4034/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шакули Ніни Олексіївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 по справі №904/4034/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
08.05.2024р. матеріали справи №904/4034/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шакули Ніни Олексіївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Від Скаржника до суду надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження по справі № 904/4034/23 до вирішення справ № 904/6650/21 та № 904/346/23.
7. Встановлені судом обставини справи
Згідно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка №331307195 від 05.05.2023р.) (арк. 16, том 1) нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, будинок 9, приміщення 65, загальною площею 550,9 кв. м і вбудоване в перший поверх 9-поверхового житлового будинку на праві приватної власності 22.03.2005р. зареєстровано за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу, ВВТ №8370006, 28.12.2004р., приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Кравець О.В., зареєстровано в реєстрі за №1202.
Відповідно до виданих ФОП Шакулі Н.О. ДП "Криворізька теплоцентраль" Технічних умов №398 від 15.10.2007р. на встановлення приладів обліку теплової енергії в гастрономі, розташованому за адресою - мкр. Ювілейний, 9 (далі - Технічні умови від 15.10.2007р.), ТОВ "НВП Екон" розроблений "Робочий проект вузла обліку теплової енергії ПП Шакула. Магазин "Ювілейний" (мкр. Ювілейний, 9)" (далі - Робочий проект 2007року) погоджений ДП "Криворізька теплоцентраль" 23.11.2007р..
На підставі договору №161 від 19.11.2007р. на виконання робіт зі встановлення вузла обліку теплової енергії на об'єкті замовника, укладеного між фізичною особою-підприємцем Шакулою Н.О. (замовник) та ТОВ "НВП "Екон" (підрядник), ТОВ "НВП Екон" виконало монтажно-налагоджувальні роботи зі встановлення вузла обліку теплової енергії на об'єкті замовника.
Згідно з актом від 30.11.2007р., підписаним ФОП Шакулою Н.О. та представником теплопостачальної організації, з 30.11.2007р. був підключений лічильник тепла (гарячого водопостачання) за адресою - мкр. Ювілейний, магазин "Ювілейний", 9; дозволена експлуатація систем теплоспоживання з приладом обліку теплової енергії SKM -1-03 dy 20 заводський номер 34371.
Згідно з матеріалами справи, до приміщення позивача (магазин "Ювілейний") за адресою м. Кривий Ріг, мкр-н Ювілейний, буд. 9, теплова енергія поставлялась на підставі: договору №5662 від 01.09.2008р. на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари, укладеного між ФОП Шакулою Н.О. (споживач) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник) (далі - договір від 01.09.2008р.); договору №724 від 02.10.2013р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного між ФОП Шакулою Н.О. (споживач) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація-продавець) (далі - договір від 02.10.2013р.).
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.4, 6.1 договору від 01.09.2008р., постачальник відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пари, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені договором.
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно з приладами обліку або розрахунковим способом, у разі їх відсутності. Щомісяця в строк до 25числа споживач, який має прилад обліку, інформує постачальника про фактичне споживання теплової енергії з подальшим складенням акту.
Договір діє з 01.09.2008р. по 01.09.2009р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011р. було надано згоду на передачу об'єктів теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на балансовий облік та в господарське відання, без передачі права власності. До переліку споживачів, переданих до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на підставі згаданого рішення виконкому, увійшло приміщення позивача.
Відповідно до пунктів 1.1, 5.1, 5.2, 5.7, 5.8, 6.3, 6.5 договору від 02.10.2013р. теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач - покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.
Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації-продавця та споживача-покупця або за домовленістю сторін в іншому місці.
Споживач-покупець, що має прилади комерційного обліку веде журнал обліку споживання теплової енергії у відповідності з вимогами Правил користування тепловою енергією та щомісячно подає до теплопостачальної організації-продавця звіт про фактичне споживання теплової енергії в терміни, передбачені в додатку 1 до договору.
У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладу комерційного обліку, оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з опалення та гарячого водопостачання з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 20числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.
У споживачів-покупців, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи тепловикористального обладнання споживача-покупця в розрахунковому періоді. Розрахунки здійснюються згідно з пунктом 6.3 договору.
Пунктами 10.1, 10.3 договору від 02.10.2013р. передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 01.10.2014р., керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.
В пунктах 1, 3 - 5 додатку 1 до договору від 02.10.2013р. сторони визначили, що теплопостачальна організація постачає споживачу, в період з 02.10.2013р. по 01.10.2014р., теплову енергію в гарячій воді в обсягах 60,24Гкал. Розподіл теплової енергії (для споживачів без комерційних приладів обліку - розрахунковим методом, для споживачів з комерційними приладами обліку - згідно з заявленою величиною): І квартал - 34,17Гкал; ІІ квартал - 2,48Гкал; ІІІ квартал -; ІV квартал - 23,63Гкал; приєднане максимальне теплове навантаження - 0,031Гкал/годину; максимальні витрати теплоносія не більше 0,51677тон/годину; теплові втрати на ділянці теплової мережі та в місцевій системі споживача з витоком - 0,002325тон/годину.
Дата зняття споживачем показань для надання звіту за приладами обліку - з 25числа по 31число поточного місяця, надання звіту постачальнику - не пізніше 31 числа поточного місяця. За відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується згідно з договірними тепловими навантаженнями.
За відсутності розбіжностей з обох сторін щодо обсягів поставки теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожний наступний рік.
Між сторонами підписані акт/паспорти готовності до експлуатації в осінньо-зимовий період 2009-2010, 2010 - 2011, 2011 - 2012, 2012 - 2013, 2013 - 2014, 2014-2015, 2015 - 2016, 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, складені щодо приміщення №65 (магазин "Ювілейний"). Сторони також складали акти від 15.10.2013р., від 07.12.2017р., від 30.11.2018р., від 02.12.2019р., від 21.11.2020р., про подачу теплоносія до приміщення (магазин "Ювілейний"). Розташованого за адресою - мкр. Ювілейний, 9.
Згідно з виданими Державним підприємством "Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" свідоцтвами про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №Р800 від 09.06.2009, №Р793 від 12.07.2011, №Т-СП-2151/13 від 22.07.2013р., №Т-ТЛ-573/15 від 28.07.2015р., свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №56125 від 07.08.2017р. теплолічильник SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371 проходив повірку, визнавався придатним і допускався до застосування.
При цьому, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №56125 від 07.08.2017р. було чинне до 07.08.2021р., тобто протягом опалювального періоду 2020-2021р.р..
Відповідно до матеріалів справи, протягом опалювальних періодів, у тому числі опалювального періоду 2020-2021р.р., показники приладу обліку теплової енергії зазначалися позивачем у прошитому та пронумерованому журналі "Показання приладу обліку теплової енергії".
На підставі показників приладу обліку теплової енергії SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371 протягом опалювальних періодів сторонами складалися та підписувалися акти з фіксуванням показників. Це підтверджується актами від 23.01.2008р., від 25.12.2007р., долученими позивачем до позову; актами від 20.01.2020р., від 17.02.2020р., від 16.03.2020р., долученими відповідачем до заперечень від 28.07.2023р..
Тобто, до опалювального періоду 2020-2021р.р., АТ"Криворізька теплоцентраль" визнавало належними показники приладу обліку теплової енергії SKM-1-03 заводський номер 34371, зафіксовані позивачем, та приймав їх для розрахунку обсягів поставленої теплової енергії.
Листом від 13.10.2020р. АТ "Криворізька теплоцентраль" повідомив ФОП Шакулу Н.О. про відсутність підстав для подальшого здійснення нарахувань за спожиту теплову енергію за показаннями приладу обліку теплової енергії внаслідок його невідповідності вимогам ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Згідно з поясненнями сторін протягом опалювального сезону 2020 - 2021р.р., відповідач не враховував показники приладу обліку теплової енергії та визначав обсяги фактично спожитої теплової енергії згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання споживача-покупця у розрахунковому періоді. Позивач сплатив в повному обсязі розрахований відповідачем обсяг фактично спожитої теплової енергії за листопад 2020р., частково - за грудень 2020р..
ФОП Шакула Н.О. зверталась до АТ "Криворізька теплоцентраль" з листами від 16.12.2020р., 19.02.2021р. та просила здійснювати нарахування згідно з показниками приладу обліку теплової енергії. В листах - відповідях від 15.01.2021р., від 24.03.2021р. АТ "Криворізька теплоцентраль" відмовилось враховувати показники приладу обліку теплової енергії та послалось на встановлення приладу обліку теплової енергії у 2007р. без дотримання вимог ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність".
Після опалювального періоду 2020-2021років АТ "Криворізька теплоцентраль" склало акт від 14.04.2021 про - припинення подачі теплоносія на м-н Ювілейний, буд. 9; закриття засувок на вводі та опломбування; заборону самовільно відкривати засувки та порушувати цілісність пломби.
Вищенаведені обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024р. у справі № 904/6650/21, у якій брали участь ті самі особи та залишеним в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 р..
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом ( ч. 4 ст. 75 ГПК України ).
22.03.2023р. Криворізька міська рада прийняла рішення №338 Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років і вирішила, зокрема, закінчити опалювальний сезон 2022/2023 років.
У зв'язку із закінченням опалювального сезону представниками позивача, за участю споживача - голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 9» складено акт №152 від 23.03.2023р., яким зафіксовано, що з 23.03.2023р. припинено подачу теплоносія до житлового будинку за адресою мікрорайон Ювілейний, будинок 9, який обслуговується Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 9».
Супровідним листом від 13.12.2022р. за №10298/30 позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №28519 від 30.11.2022р., на суму 42 815,53 грн. та акт передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №28519 від 30.11.2022р., на суму 42 815,53 грн. В якості доказу направлення вказаний документів до справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідача.
Супровідним листом від 11.01.2023р. за №212/30 позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №33558 від 31.12.2022р., на суму 47 358,14 грн. та акт передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №33558 від 31.12.2022р., на суму 47 358,14 грн. В якості доказу направлення вказаний документів до справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідача.
Супровідним листом від 14.02.2023р. за №1099/30 позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №03197 від 31.01.2023р., на суму 43 403,40 грн. та акт передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №03197 від 31.01.2023р., на суму 43 403,40 грн. В якості доказу направлення вказаний документів до справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідача.
Супровідним листом від 07.03.2023р. за №1929/30 позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №06885 від 28.02.2023р., на суму 46 396,17 грн. та акт передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №06885 від 28.02.2023р., на суму 46 396,17 грн. В якості доказу направлення вказаний документів до справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідача.
Супровідним листом від 05.04.2023р. за №2776/30 позивач надіслав на адресу відповідача рахунок-фактуру №10482 від 31.03.2023р., на суму 31 218,82 грн. та акт передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №10482 від 31.03.2023р., на суму 31 218,82 грн. В якості доказу направлення вказаний документів до справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідача.
Отже, позивач стверджує, що, у період з листопада 2022р. до березня 2023р., поставив відповідачу теплову енергію, на загальну суму 211 192,06 грн..
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки відповідач безпідставно не оплатив заборгованість за отримані від позивача послуги з постачання теплової енергії.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Відповідача вартості поставленої Позивачем теплової енергії, за період з 02.11.2022р. по 31.03.2023р., плати за абонентське обслуговування та нарахованих Позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання визначаються Законом України "Про теплопостачання", який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про теплопостачання", відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії регулюються також постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р. "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" (далі також Постанова №1198).
Згідно з п. 7 Постанови №1198, усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку відповідно до затверджених технічних умов і проектів.
Пунктом 17 Постанови №1198 визначено, що для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Згідно з п. 18 Постанови №1198, прилади комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація за умови, що такі витрати передбачені в договорі. Якщо використовуються інші джерела фінансування придбання та встановлення приладів комерційного обліку, то відносини між теплопостачальною організацією та споживачем визначаються окремою угодою відповідно до законодавства.
Згідно з п. 19 Постанови №1198, після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії.
Згідно з п. 20 Постанови №1198, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Згідно з п. 23 Постанови №1198 від 03.10.2007р., розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Пунктом 10 Правил №630, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і, зокрема, юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, передбачено, що справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим п. 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Згідно з п. 29 Правил №630, споживач має право: зокрема, на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами ст.ст. 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця.
Як вбачається з матеріалів справи, cпір у цій справі стосується питання щодо стягнення з ФОП Шакули Н.О. заборгованості за спожиту теплову енергію, за період з 02.11.2022р. по 31.03.2023р., плати за абонентське обслуговування та нарахованих Позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені. Позивач вважає, що обсяг спожитої відповідачкою теплової енергії має визначатись за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, укладеним між позивачем та відповідачкою 01.11.2021р., тоді як остання вказує, що обсяг споживання теплової енергії має визначатися відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №724 від 02.10.2013р., за показаннями встановленого у приміщенні ФОП Шакули Н.О. приладу обліку такої енергії.
В обґрунтування своєї позиції у справі відповідачка вказувала, що належне їй приміщення обладнане приладом обліку теплової енергії, який було встановлено згідно з чинними на час встановлення нормативними приписами, з отриманням усіх необхідних погоджень та документів, і, відповідно, що обрахунок спожитої теплової енергії має здійснюватися згідно з показаннями такого приладу.
В свою чергу, позивач вказував про незаконність встановлення комерційного приладу обліку на приміщення відповідачки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав свої зобов'язання відносно надання послуги з постачання теплової енергії у заявлений спірний період з 02.11.2022р. по 31.03.2023р., а відповідач зобов'язаний її сплатити. При цьому, судом враховано, що факт отримання відповідачем послуги підтверджується актом №110 від 02.11.2022р. подачі теплоносія до житлового будинку за адресою мікрорайон Ювілейний, будинок 9, який обслуговується Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний, 9» і у якому знаходиться нежитлове приміщення, власником якого є відповідач. З огляду на відсутність з боку Відповідача оплати за спожиту теплової енергії та абонентске обслуговування, у заявлений спірний період, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, як в частині плати за поставлену теплову енергію, плати за абонентське обслуговування так і нарахованих за її несвоєчасну оплату, пені, процентів річних та інфляційних, у заявлених до стягнення сумах.
Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції взяв також до уваги обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися у справі №904/346/23 за позовом позивача до відповідача про стягнення, зокрема, заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії, у період з листопада 2021р. до березня 2022р.. Позовні вимоги у справі №904/346/23 обґрунтовувалися, як і у даній справі, на підставі типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з реквізитами №724/жб від 01.11.2021р.. Тобто, у справі №904/346/23 вирішувався подібний до даної справи спір, однак період був попередній опалювальний 2021/2022. Разом з тим, суд першої інстанції вказав на те, що суд апеляційної інстанції у справі №904/346/23 встановив, що в будинку 9 по мкрн. Ювілейний в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 22.10.2021р.. Згідно із Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.09.2021р. теплолічильник відповідає встановленим вимогам стандарту. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення. Таким чином, позивач нараховував сплату за споживання теплової енергії в приміщенні за адресою: мкрн. Ювілейний, буд. 9 прим. 65 на підставі показників комерційного приладу обліку відповідно до договору укладеного між сторонами.
Разом з тим, Верховний суд, скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023р. у справі №904/346/23 та передав справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, оскільки судами не було належним чином досліджено питання щодо наявності/відсутності підстав для розрахунку спожитих відповідачкою обсягів електричної енергії на підставі показань загальнобудинкового лічильника, а не на підставі показань індивідуального приладу обліку, розміщеного у приміщення відповідачки.
Скасовуючи вищевказані судові рішення у справі №904/346/23, колегія суддів Верховного Суду, зокрема, зазначила, що за змістом положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", автоматичне виникнення договірних відносин споживача з теплопостачальною організацією на підставі Типового договору передбачено для споживачів, які самостійно не визначилися з моделлю організації договірних відносин і у яких були відсутні попередні договірні відносини з теплопостачальною організацією. Водночас у спірних правовідносинах теплопостачання відповідачці здійснювалося за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №724 від 02.10.2013р.. Абзацами 1, 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Водночас, апеляційним судом враховано, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/6650/21 за позовом фізичної особи - підприємця Шакули Ніни Олексіївни до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок позивачу за спожиту теплову енергію, за опалювальний сезон 2020-2021 р.р., за адресою: мкр-н Ювілейний, буд.9, прим.65, м.Кривий Ріг, якою спожито 17,222Гкал теплової енергії, за опалювальний сезон 2020-2021р.р., з урахуванням показів приладу обліку теплової енергії SKM -1-03 dy 20, заводський номер 34371, які перед початком опалювального сезону 2020-2021р.р. становили 00239,362Гкал, після закінчення опалювального сезону 2020-2021р.р. становили 00256,584Гкал, з урахуванням спожитої теплової енергії 17,222Гкал.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024р. у справі №904/6650/21 позов ФОП Шакули Н.О. до АТ «Криворізька теплоцентраль» задоволено в повному обсязі.
Мотивуючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що: Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" №2119- VIII від 22.06.2017р. набрав чинності з 02.08.2017р.. Цей Закон не містить застережень щодо непридатності до використання приладів обліку теплової енергії, раніше встановлених з дотриманням норм законодавства, чинного на момент прийняття такого приладу в експлуатацію.; до 13.10.2020р. у відповідача не було зауважень щодо правомірності прийняття в експлуатацію та використання позивачем приладу обліку теплової енергії SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371, встановленого 30.11.2007р.; відповідач не довів належними доказами самовільне втручання позивача в діючу систему теплопостачання, що призводить до порушення теплового балансу житлового будинку; у відповідача були відсутні підстави не враховувати показники приладу обліку теплової енергії SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371 та визначати обсяги фактично спожитої теплової енергії протягом опалювального сезону 2020-2021 згідно з договірним тепловим навантаженням.
Вказане рішення набрало чинності, оскільки залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024р..
Залишаючи без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024р. у справі №904/6650/21, Центральний апеляційний господарський суд зазначив:
" Матеріалами справи встановлено, що прилад обліку теплової енергії SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371, був встановлений та прийнятий в експлуатацію теплопостачальною організацією 30.11.2007р.. Прилад обліку проходив періодичну повірку, його показники визнавались та використовувались відповідачем протягом попередніх опалювальних періодів. Щорічно складались акт/паспорти готовності до експлуатації в осінньо-зимовий період з дозволом експлуатації систем теплопостачання з відповідним приладом обліку теплової енергії.
До 13.10.2020р. у відповідача не було зауважень щодо правомірності прийняття в експлуатацію та використання позивачем приладу обліку теплової енергії SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371, встановленого 30.11.2007р..
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача/ скаржника про невідповідність приладу обліку теплової енергії SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371, встановленого 30.11.2007р., вимогам ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують самовільне втручання позивача в діючу систему теплопостачання, що призводить до порушення теплового балансу житлового будинку.
В матеріалах справи відсутні докази визначення сторонами межі балансової належності (експлуатаційної відповідальності сторін) у вигляді підписаного обома сторонами акту зі схемами теплових мереж відповідно до пункту 5.3 договору від 02.10.2013. Наявна лише схема встановлення вузла обліку теплової енергії від 24.07.2007, розроблена теплопостачальною організацією.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави не враховувати показники приладу обліку теплової енергії SKM-1-03 dy 20 заводський номер 34371 та визначати обсяги фактично спожитої теплової енергії протягом опалювального сезону 2020-2021 згідно з договірним тепловим навантаженням.
З цього приводу, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду викладений у постанові від 24.05.2024 у справі № 904/346/23.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 у справі №904/6650/21".
В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.
З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови від 03.07.2018р. у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (вказане положення відображено в Законі України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" і поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції).
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми ст. 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024р. у справі №904/6650/21, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не може йому суперечити. Вищенаведені обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024р. у справі №904/6650/21, за позовом фізичної особи - підприємця Шакули Ніни Олексіївни до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" і відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не повинні доказуватися при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, спростовують мотиви господарського суду першої інстанції, відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З наведеного вбачається, що судом першої інстанції належно та всебічно не досліджено спірних правовідносин між сторонами з урахуванням усіх істотних обставин, що мали місце у цих правовідносинах та впливають на правильне застосування норм матеріального права, з огляду на що, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області скасувати, як таке, що ухвалене з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України).
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли своє підтвердження.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасовано, з прийняттям нового рішення про відмову у задоводенні позову.
10. Судові витрати
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шакули Ніни Олексіївни задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р. у справі №904/4034/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь Фізичної особи - підприємця Шакули Ніни Олексіївни 4882,70 грн. витрат по сплаті судового збору, за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарськом суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О.Дармін