30 липня 2024 року м. Харків Справа № 640/4022/17
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача, ОСОБА_1 (вх. № 1712 Х),
на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 21.06.2024, суддя Ольшанченко В.І.)
у справі № 640/4022/17
за позовом ОСОБА_2 , м. Харків
до ОСОБА_1 , м. Харків
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Компанія "Boretisano Holdings LTD", Кіпр, місто Лімасол,
про стягнення 19 573 157,71 грн,
16 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором поруки у сумі 15 000 000,00 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2018 задоволено позовні вимоги, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором поруки від 15.09.2015, з урахуванням суми, на яку збільшується заборгованість у зв'язку з інфляцією, та 3% річних, у загальній сумі 19 573 157, 71 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 05.09.2019 скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2018 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 07.04.2021 скасовано постанову Харківського апеляційного суду від 05.09.2021, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.12.2021 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - компанію "Boretisano Holdings LTD".
Розпорядженням голови Верховного Суду №14/0/9-22 від 25.03.2022 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14.02.2023 рішення Київського районного суду міста Харкова від 25.09.2018 скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором поруки від 15.09.2015 з урахуванням суми, на яку збільшується заборгованість у зв'язку із інфляцією та 3% річних у загальному розмірі 19573157,71 грн.
Постановою Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №640/4022/17 рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2018 та постанову Полтавського апеляційного суду від 14.02.2023 скасовано, провадження у справі закрито.
Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2024 справу №640/4022/17 передано для розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі №640/4022/17 в позові відмовлено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , заборгованість за договором поруки від 15.09.2015 у сумі 15000000,00 грн, інфляційні втрати за період з грудня 2016 року по травень 2018 року у сумі 2955288,29 грн, 3% річних за період з 17.11.2016 по 28.06.2018 у сумі 276164,38 грн та судовий збір у сумі 7451,61 грн.
ОСОБА_1 , відповідач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення господарського суду міста Харківської області від 12.06.2024 у справі №640/4022/17 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В частині відмови в позові судове рішення не оскаржується. Судові витрати, в т. ч. пов'язані із апеляційним переглядом справи, просить розподілити відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.07.2024 для розгляду справи № 640/4022/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 у справі №640/4022/17 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №640/4022/17; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№1712Х) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі №640/4022/17, до надходження матеріалів справи.
15.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №640/4022/17.
16.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшло заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому останній, посилаючись на недоплату апелянтом судового збору, просив повернути апеляційну скаргу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі №640/4022/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 1712 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2024 у справі № 640/4022/17 залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 294 822,58грн та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Компанії «Boretisano Holdings LTD».
29.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання, в якому останній просить суд апеляційної інстанції:
- поновити строк на подання клопотання про зменшення суми судового збору;
- зменшити апелянту суму судового збору , що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, до суми 11 177,42грн, яка вже сплачена ОСОБА_1 ;
- долучити до матеріалів справи докази на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 17.07.2024 та докази на підтвердження заявленого клопотання;
- вважати усуненими недоліки поданої апеляційної скарги та відкрити апеляційне провадження у справі.
30.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення, в яких останній, посилаючись на відсутність обставин щодо застосування судом апеляційної інстанції права на зменшення відповідачу судового збору, просить відмовити у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення від сплати судового збору та повернути апеляційну скаргу.
Розглянувши заяву апелянта, а також викладені в ній доводи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов'язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду сплачується судовий збір 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судова колегія звертає увагу, що правова конструкція «що підлягала сплаті» не є тотожною до «що фактично була сплачена при поданні позовної заяви», тому при розрахунку суми судового збору на рішення господарського суду суд апеляційної інстанції має враховувати саме таку ставку судового збору, яка мала бути сплачена за подання до господарського суду позовної заяви майнового таабо немайнового характеру.
Іншого розширеного тлумачення наведених положень, у тому числі у випадку направлення справи за іншою підсудністю, Закон України «Про судовий збір» не містить.
У відповідності до пп.2 п.2 ч.2 наведеної статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинної станом на час звернення з позовом у цій справі, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовом у справі позивач звернувся у 2017 році.
Судовий збір за подання позовної заяви, розрахований на суму заявлених позовних вимог, з урахуванням задоволеної частини позовних вимог, не міг становити більше, аніж 255 000,00грн (1700*150).
Тобто, беручи до уваги звернення з позовом у 2017 році, який містить вимоги про стягнення грошових коштів у задоволеному судом першої інстанції розмірі, а також подання апеляційної скарги в електронному вигляді, апелянту необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 306 000грн (1700*150*150%*0,8).
Разом з цим, Східним апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем до матеріалів апеляційної скарги було надано докази сплати судового збору в розмірі 11 177,42грн.
Отже, апелянтом до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, тобто скарга не відповідає вимогам статті 258 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 17.07.2024 було зазначено, що з метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 294 822,58грн.
Натомість, апелянтом у встановлений ухвалою строк не було надано доказів сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку та розмірі, однак було заявлено клопотання про зменшення сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання апелянт посилається на те, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено суму судового збору, розраховану за ставками для судів загальної юрисдикції, натомість господарським судом Харківської області при винесенні оскаржуваного судового рішення не було відмовлено позивачу у правосудді та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 7451,61 грн, що, на його думку, свідчить про те, що сплачена апелянтом сума судового збору у розмірі 11 177,42грн, є належною та правильно обрахованою апелянтом.
Також апелянт посилається на те, що зважаючи на стягнення судом першої інстанції судового збору з відповідача у сумі 7 451,61грн та сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 150% від наведеного розмірі, апелянт при поданні апеляційної скарги, зважаючи на відсутність в останнього доходів після 2021 року, не скористався своїм правом на подання заяви про зменшення розміру судового збору до 11 177,42грн, яка вже оплачена останнім.
Вказане, на переконання заявника, свідчить про наявність підстав для задоволення клопотання апелянта щодо зменшення розміру судового збору та про відкриття провадження у справі.
Судом апеляційної інстанції беруться до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, щодо порядку вирішення судом апеляційної інстанції клопотання апелянта про відстроченнярозстроченнязменшення звільнення від сплати судового збору, поданого після винесення ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору.
Так, згідно із частинами першою - четвертою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог, протягом п'яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частин першої, другої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, скаржник має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору.
Клопотання про відстроченнярозстроченнязменшення звільнення від сплати судового збору скаржник повинен заявити в апеляційній скарзі, тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання апеляційної скарги.
У разі пропущення скаржником зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.
Якщо суд визнає причини пропуску скаржником указаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору по суті.
В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.
Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.
У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи заявника щодо причин пропуску строку на подання клопотання про зменшення розміру судового збору, зважаючи на подання клопотання про зменшення від сплати судового збору одночасно із заявою про поновленням строку на її подання, яка надана до суду у межах строку на усунення недоліків апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що відповідний процесуальний строк був пропущений апелянтом з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Розглянувши заяву апелянта про зменшення розміру судового збору, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 наведеної статті Закону).
З огляду на викладене, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним тієї обставини, що заявник відноситься до переліку осіб, визначених у ст. 8 Закону та майнового стану такої особи.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Зменшення або звільнення від тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов'язків.
Ключовими принципами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Верховенство права є однією із засад господарського судочинства.
Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. У свою чергу розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», рішення від 26.07.2011).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної мети (рішення суду від 28.11.2006 у справі «Апостол проти Грузії», заява №40765/02).
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання - забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 року у справі «Ейрі проти Ірландії», серія А, № 32).
Стала судова практика Верховного Суду свідчить, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
Суд апеляційної інстанції встановив, що апелянт в обґрунтування заявленого клопотання про зменшення розміру судового збору посилається на те, що він не має доходу у країні резидентства, у тому числі за 2022-2023 роки, адже був вимушений виїхати з України у зв'язку з воєнними діями, тому сума судового збору за подання апеляційної скарги в межах встановленого ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 розміру є надмірною для заявника та порушує доступ останнього до правосуддя.
На підтвердження зазначених обставин, зокрема відсутності доходів впродовж 2022-2023 років скаржником були додані інформація Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей застрахованої апелянта за період 1998-2021 років форми ОК-5 та ОК-7.
Поряд з тим, надані апелянтом документи не можуть підтверджувати скрутний майновий стан особи та бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, надані скаржником відомості Пенсійного фонду України щодо застрахованої особи - ОСОБА_1 за період 1998 - 2021 років не є належними та допустимими доказами на підтвердження перевищення встановленого законом розміру судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, а саме - 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
У розумінні положень чинного господарського процесуального законодавства визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат, якими можуть бути, у тому числі, відомості податкового органу щодо отримання доходів за попередній, тобто 2023, календарний рік.
Крім того, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про відстрочення від сплати судового збору, зменшення розміру, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26.07.2015, «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26.07.2015).
Отже, заявляючи клопотання про зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, заявникам слід надавати докази важкого майнового стану, відсутності необхідних коштів на банківських або депозитарних рахунках, а також інформацію контролюючих органів про виплачені доходи, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, цінні папери, тощо.
При цьому, відмова суду у задоволенні клопотання про зменшення/ звільнення/ розстрочення/ відстрочення від сплати судового збору не позбавляє особу права на повторне заявлення відповідного клопотання у випадку одночасного звернення із заявою про поновлення строку на її подання з наданням доказів на її обґрунтування.
Таким чином, враховуючи відсутність обставин застосування у даному випадку положень п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», а також відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п.п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати судового збору в установлених порядку і розмірі, а саме - 294 822,58грн.
Також суд апеляційної інстанції зауважує, що вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 17.07.2024 в частині надання доказів направлення апеляційної скарги з додатками третій особі, апелянтом були усунуті належним чином.
Враховуючи наведені вище положення законодавства, висновки Великої Палати Верховного Суду, судова колегія дійшла висновку відмову у задоволенні клопотання апелянта про зменшення розміру судового збору та необхідність надання апелянту розумного строку для продовження усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 118, 119, 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд:
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання клопотання про зменшення сплати судового збору.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі №620/4022/17, до 02.08.2024 включно.
У строк до 02.08.2024 апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду належні докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (294 822,58грн).
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко