Справа № 947/23154/24
Провадження № 2-а/947/188/24
про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду
30.07.2024 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до старшого лейтенанта Управління патрульної поліції в Одеській області Савченка Владислава Олександровича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
26 липня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати Постанову №1923131 від 16.04.2024 р., винесену Інспектором 1 взводу 8 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Савченком Владиславом Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень; справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити та стягнути з відповідача судові витрати.
Разом з адміністративним позовом представником позивача ОСОБА_2 було заявлено клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом.
У поданій до суду 26.07.2024 року позовній заяві, позивач просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 16.04.2024 року серії №ЕНА 1923131. Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, оскаржена постанова прийнята 16.04.2024 року.
В обґрунтування поважності пропущення процесуальних строків звернення до суду представник позивача посилається на те, що 16.04.2024 р. була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності без участі позивачки. Зазначає, що невідома особа пред'явила відповідачу - старшому лейтенанту Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_3 водійське посвідчення із такою серією, як у позивачки; невідома особа видала себе за позивачку і може вчинити повторні порушення ПДР у майбутньому; відповідач, як суб'єкт владних повноважень, поверхнево розглянув адміністративну справу, помилково встановив особу водія, притягнув позивачку до відповідальності за порушення, яке остання не скоїла. Виходячи з зазначеного, для позивачки наразі принципово встановити істину у цій справі та притягнути у майбутньому винних осіб до відповідальності.
Позивачка з 2023 року перебуває за межами України. Згідно з платіжною інструкцією № 6996 від 13.06.2024 р. у рамках виконавчого провадження з позивачки було у примусовому порядку списано грошові кошти у сумі 1017,00 гри., про що позивачка дізналася лише 29.06.2024 року, оскільки до 29.06.2024 року послугами дистанційного банківського обслуговування, застосунком «Дія» вона, знаходячись за кордоном, не користувалася, оскільки в цьому немає необхідності. Того ж дня позивачка уклала з адвокатом - Тивоненком Д.Р. договір про надання професійної правничої допомоги, з метою отримання професійної правничої допомоги та захисту своїх порушених прав та законних інтересів. У зв'язку з відсутністю будь-якої інформації та доказів представником позивачки - адвокатом Тивоненком Д.Р., з метою захисту її порушених прав, невідкладно - 29.06.2024 року було направлено адвокатський запит на адресу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області з метою з'ясування всіх обставин адміністративної справи за якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідь на запит була отримана адвокатом 17.07.2024 року на електронну пошту. Після отримання відповіді у найкоротші строки був складений позов і позивачка звернулась до суду. Представник позивача зазначає, що лише за допомогою справедливого рішення у вказаній справі, а також наданих КАС України позивачці прав для доказування (витребування доказів, виклик свідків), остання може відновити своє порушене право, встановити істину у ній, у майбутньому сподіватись на притягнення винних осіб до відповідальності. З урахуванням викладеного, представник позивача вважає, що строк на оскарження спірної постанови пропущено скаржником з поважних причин, і у суду є підстави для поновлення цього строку.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальний строк оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно зі статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тобто, законом чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (як у спірному випадку) встановлено спеціальний десятиденний строк.
Водночас, позов подано з пропуском строку.
При цьому, пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Також суд зазначає, що відповідно до змісту положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що рішенням, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, повинна подати відповідну позовну заяву у визначений законодавством строк, а у випадку його пропуску з поважних причин - в найкоротший час після того, як відпали обставини, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Сторона позивача не навела поважних причин пропуску зазначеного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2024 року державним виконавцем Доброславського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ Слав Нікітою Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75215789 щодо виконання постанови №1923131 від 16.04.2024 року.
Згідно платіжної інструкції №6996 від 13.06.2024 року позивач - ОСОБА_1 сплатила стягнення за ВП №75215789 з примусового виконання постанови №1923131 від 16.04.2024 року.
Постановою заступника начальника Доброславського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м.Одеса) Гидирим А.М. від 14.06.2024 року закрито виконавче провадження 75215789 з примусового виконання постанови №1923131 від 16.04.2024 року.
13.06.2024 року позивач - ОСОБА_1 сплатила стягнення за ВП №75215789 з примусового виконання постанови №1923131 від 16.04.2024 року.
Суд критично ставиться до твердження позивачки щодо того, у позивачки було у примусовому порядку списано грошові кошти у сумі 1017 гривень, про що позивачка дізналася лише 29.06.2024 року.
Суд вважає, що обставина звернення із адвокатським запитом від 29.06.2024 року до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 463/1221/17 (провадження № К/9901/45157/18).
Суд звертає увагу на те, що навіть якщо врахувати твердження позивача, про те, що про наявність постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності вона дізналася 29.06.2024 року, то з позовом ОСОБА_1 звернулася лише 26.07.2024 року, тобто з пропуском десятиденного строку.
Крім того, суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, а інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також, у рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 Конституційний Суд України роз'яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом і ним не надано суду належних обґрунтувань та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті 123 ч.3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.123 ч.3, 240 ч.1 п.8 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта Управління патрульної поліції в Одеській області Савченка Владислава Олександровича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та разом із доданими документами повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Куриленко О. М.