Єдиний унікальний № 946/6095/24
Провадження № 1-кп/946/509/24
Іменем України
30 липня 2024 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_2 ,
обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 ,
розглянувши у спрощеному провадженні в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024166150000090, за обвинуваченням -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Лощинівка, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянин України, одружений, працюючий за наймом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
встановив:
До суду 26 липня 2024 року надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за заявою обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згодою на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до ст. 382 КПК України суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта, щодо вчинення кримінального проступку вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок в порядку спрощеного провадження.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 залучено захисника, адвоката ОСОБА_4 .
Судом визнаються доведеними наступні обставини, що у 2019 році, точну дату та час не встановлено, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні посвідчення з метою використання його іншою особою, а саме пособництва у виготовленні завідомо підробленого посвідчення тракториста-машиніста та його подальшого особистого використання для посвідчення своєї особи та права керування транспортними засобами, перебуваючи у АДРЕСА_1 , точне місце не встановлено, знаючи законний порядок отримання посвідчення тракториста-машиніста, порушуючи Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217, відшукав невстановлену особу, стосовно якої відомості виділені в окреме кримінальне провадження, та зв'язався з нею, після чого вказана особа за грошову винагороду пообіцяла йому виготовити завідомо підроблене посвідчення водія. З метою досягнення обумовленої домовленості ОСОБА_3 надав вищевказаній невстановленій особі свої анкетні дані та фотокартку із власним зображенням, які було використано під час виготовлення завідомо підробленого посвідчення тракториста-машиніста, виданого на його ім'я. Після чого, невстановлена особа особисто передала підроблене посвідчення тракториста-машиніста, яке не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України та виготовлене не підприємством, що здійснює випуск даної продукції, а саме посвідчення тракториста-машиніста з зазначеним на ньому серійним номером НОМЕР_2 видане 02 березня 2017 року ГУ Держпродслужби в Одеській області на ім'я ОСОБА_3 , що дає право особі керувати транспортними засобами категорії - А1, А2, В1, В2, В3, С, D1, Е1, G1, за що останній сплатив грошові кошти.
Крім того, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою безпідставного отримання права керувати транспортними засобами та посвідчення своєї особи, зберігав при собі завідомо підроблене посвідчення тракториста-машиніста з серійним номером НОМЕР_2. Так, 20.02.2024 близько 16:35 години ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом - міні-навантажувачем марки «JCB170 НF» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухався по автодорозі T-1607 3 км Ізмаїльського району Одеської області, та був зупинений працівниками поліції для перевірки документів. До вищевказаного трактору підійшов інспектор ВРПП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області та попросив ОСОБА_3 надати для перевірки посвідчення тракториста-машиніста.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на використання завідомо підробленого посвідчення, а саме завідомо підробленого посвідчення тракториста-машиніста, та діючи умисно, для підтвердження своєї особи та права керування транспортним засобом, достовірно знаючи про те, що посвідчення тракториста-машиніста з зазначеним на ньому серійним номером НОМЕР_2 від 02 березня 2017, виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області на його ім'я є підроблене, ОСОБА_3 використав завідомо підроблений документ, пред'явивши його працівнику поліції.
В заяві від 24 липня 2024 року обвинувачений ОСОБА_3 разом із своїм захисником, вказав, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчинені вищезазначених кримінальних проступків, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Приймаючи до уваги клопотання прокурора та заяву обвинуваченого, суд розглядає справу у спрощеному провадженні.
Аналізуючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, за ознаками пособництва у підробленні посвідчення з метою використання його іншою особою та за ч. 4 ст. 358 КК України, за ознаками використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого кримінального проступку, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України судом встановлені не були.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчиненого ним правопорушення, відсутність попередніх судимостей, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства та можливим призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі передбаченому санкціями статті 358 КК України.
Однак, суд враховує, що відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі. ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, за яке передбачене покарання у виді обмеження волі. З часу скоєння проступку минуло більш 3-х років. Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу. Тому ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.
Суд також вважає за необхідне в силу ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в розмірі 3029грн 12коп.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369 -371, 373 -375,381-382 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят)грн.
Звільнити ОСОБА_3 від покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять)грн 12коп.
Скасувати арешт речового доказу по справі, накладений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 22 лютого 2024 року. Речовий доказ: вилучене у ОСОБА_3 посвідчення тракториста-машиніста № АТ 077391 від 02.03.2017 - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1