Справа № 751/8263/23 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н.В.
Провадження № 33/4823/622/24
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
30 липня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Слєпченко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Кінебаса О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2023 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп судового збору.
Місцевим судом установлено, що 17.09.2023 о 04:31 год, по вул. Інструментальній, 7 у м. Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Chery Amulet", державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу алкотестера або у медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вказує на відсутність у відеозаписі доказів того, що ОСОБА_1 було продемонстровано газоаналізатор та роз'яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також не роз'яснено наслідки відмови від такого проходження. Наголошує на порушенні поліцейськими процедури проведення огляду водія на стан сп'яніння, не роз'яснення в доступній та зрозумілій формі ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов'язків, наслідків вчинення таких дій, тому вважає такі дії неправомірними, а докази недопустимими. Вказує, що ОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд справи, оскільки поліцейські у протоколі зазначили неправильну адресу його проживання, адже він проживає по АДРЕСА_2 , а у матеріалах справи зазначено кв. №10. Також він не отримував постанову суду у день її винесення, а про її зміст дізнався із додатку "Дія" та побачив, що стосовно нього відкрито виконавче провадження, в подальшому звернувся до адвоката, а тому строк вважає необхідно обчислювати з моменту ознайомлення захисника з її змістом, тобто з 05.06.2024.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 520733 від 17.09.2023 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі відмовився, від підпису у протоколі відмовився (а.с. 3).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 поліцейськими установлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, огляд на стан сп'яніння не проводився. (а.с. 5).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, огляд не проводився. (а.с. 6).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як було зупинено автомобіль "Chery Amulet", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейськими повідомляє про ведення відео фіксації та про причину зупинки, а саме у автомобілі не працює підсвітка заднього номерного знаку. Під час спілкування з водієм поліцейський повідомляє, що вбачає у нього ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу "Драгер" чи у лікаря-нарколога, на що водій відповів категоричною відмовою. Водієві роз'яснено його права і обов'язки, на що водій вказав на розуміння своїх прав. Поліцейський повідомляє про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Поліцейський ознайомлює водія із змістом протоколу, від підпису у протоколі, отримання його копії та інших адміністративних матеріалах відмовився. Водія відсторонено від керування автомобілем. Будь-яких зауважень водій не виказував.
За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, доводи захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Твердження в скарзі про те, що його огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкцій щодо порядку проведення огляду, апеляційним судом визнається упередженим і до уваги не приймається.
Доводи у скарзі відносно не роз'яснення в доступній та зрозумілій формі ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов'язків, наслідків вчинення таких дій в повному обсязі спростовуються відеозаписом, згідно якого водію роз'яснено права та обов'язки, водій повністю усвідомлював вимогу поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі, наголошував на розумінні ситуації, в якій опинився, та будь-яких прохань, пропозицій чи зауважень з його боку не надходило.
Одним з аргументів апеляційної скарги є те, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , оскільки поліцейські у протоколі зазначили неправильну адресу його проживання, адже він проживає по АДРЕСА_2 , а у матеріалах справи зазначено кв. № 10. Ці доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції надано правильну оцінку неявці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на адресу, яка була зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, однак згідно довідок про причини повернення рекомендовані повідомлення поверталися з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Як вбачається з відеозапису, при уточненні поліцейськими даних про особу водія та адреси його проживання, останній не виказував неточностей щодо адреси мешкання, також при ознайомленні його з протоколом будь-яких зауважень не виказував.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що у місцевого суду були підстави для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дане рішення судом належним чином мотивоване.
Будь-яких суттєвих порушень та зволікань з призначенням судових засідань, з огляду на судове навантаження, суд апеляційної інстанції не вбачає. Як і порушень прав особи на захист, оскільки ОСОБА_1 завчасно повідомлявся про розгляд справи. Такі дії судом правильно розцінені як зловживання процесуальним правом, спрямованим на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності. З чим погоджується і апеляційний суд.
При цьому судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, враховується, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання апеляційного суду, де у присутності адвоката надала пояснення по суті справи та докази на підтвердження своїх доводів.
При винесенні рішення апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи сторони захисту, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, та розцінює критично невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки воно повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
З метою доступу до правосуддя вважаю за необхідне поновити захиснику строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2023 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Поновити захиснику Кінебасу О.М. строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2023 року.
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Кінебаса О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай