Справа № 127/23467/24
Провадження № 3/127/5821/24
30.07.2024м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11.07.2024 о 00:15 год. по вул. Чехова, 10/128 в м. Вінниці ОСОБА_1 порушив правила додержання тиші в населеному пункті, а саме голосно слухав музику та кричав, чим порушила спокій громадян.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. При цьому суд враховує, що судом були вжиті заходи, спрямовані на належне повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, які виявились безрезультатними. Застереження, визначені статтею 268 КпАП щодо обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у цій категорії справ відсутні. Саме тому суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Частиною другою статті 182 КпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
У свою чергу частиною першою статті 182 КпАП регламентовано, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях. Слід звернути увагу, що зазначена норма є бланкетною.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи, зокрема, закладів громадського харчування рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Частиною другою зазначеної статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» регламентовано, що шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
Згідно з частиною третьою зазначеної статті, у нічний час - із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
З протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що 11.07.2024 о 00:15 год. по вул. Чехова, 10/128 в м. Вінниці ОСОБА_1 порушив правила додержання тиші в населеному пункті, а саме голосно слухав музику та кричав. Саме тому суд дійшов до переконання, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення ОСОБА_1 правил додержання тиші в населених пунктах.
Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації діяння ОСОБА_1 , суд враховує, що до протоколу про адміністративне правопорушення надана копія постанови ЕГА № 1176176 від 14.09.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 182 КпАП.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною другою статті 182 КпАП, за ознаками порушення вимог правил додержання тиші в населених пунктах, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та вважає за доцільне з метою попередження вчинення останнім аналогічних правопорушень у майбутньому застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 182, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: