Справа 127/24581/24
Провадження 1-кс/127/10701/24
25 липня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 42024020000000067, внесеного до ЄРДР 26.03.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання заступника начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024020000000067 від 26.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що наказом Державної митної служби України № 351-О від 22.05.2023 ОСОБА_4 призначено на посаду начальника митного поста «Гайсин» Вінницької митниці на умовах строкового трудового договору, шляхом укладення контракту про проходження державної служби.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
В ході досудового розслідування встановлено, що у березні 2024 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, громадянин України ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_4 на території митного поста «Гайсин» з метою консультації стосовно майбутнього митного оформлення. У ході зустрічі, ОСОБА_4 були надані товаросупровідні документи, які підтверджують легальність здійснення митного оформлення.
Проте, ОСОБА_4 діючи умисно, переслідуючи мету незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_9 , про необхідність передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 300 доларів США з кожної митної декларації, в іншому випадку співробітниками митниці будуть проводитись безпідставні митні огляди, відбори проб і зразків, а також інші митні формальності, які будуть затягувати процедуру митного оформлення.
На вказану пропозицію ОСОБА_9 був вимушений погодитись.
У подальшому, на виконання попередніх домовленостей, 24.06.2024 ОСОБА_4 перебуваючи на території митного поста «Гайсин» Вінницької митниці, що розташований за адресою АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 300 доларів США за безперешкодне здійснення митного оформлення ватажу.
Крім того, на виконання попередніх домовленостей, 23.07.2024 о 12.35 ОСОБА_4 перебуваючи на території митного поста «Гайсин» Вінницької митниці, що розташований за адресою АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 600 доларів США за безперешкодне здійснення митного оформлення ватажу, після чого був затриманий працівниками правоохоронного органу.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Обставинами, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є зібрані у ході досудового розслідування докази, а саме:
- Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 25.03.2024
- Повідомлення від УСБУ у Вінницькій області від 27.03.2024;
- Протокол огляду та вручення грошових коштів від 23.07.2024;
- Протокол затримання ОСОБА_4 від 23.07.2024;
- Протокол обшуку від 23.04.2024;
- Іншими матеріалами у їх сукупності.
Підставами для застосування до ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що перебуваючи на волі підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищувати, ховати або спотворювати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Перебуваючи на волі ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на ОСОБА_9 який безпосередньо повідомив правоохоронні органи про вчинення тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та брав участь у викритті його протиправної діяльності.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , вчинив інкримінований йому тяжкий злочин, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_4 в силу займаної посади, розуміючи тяжкість вчиненого злочину та відповідальність за нього, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На даний час у кримінальному провадженні проведені не усі необхідні слідчі (розшукові) дії, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання предметів, що мають значення для кримінального провадження, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу, маючи міцні соціальні зв'язки у зв'язку з роботою у правоохоронному органі ОСОБА_4 матиме можливість спілкування з іншими особами, які могли здійснювати сприяння йому у можливому скоєнні вказаного злочину та доведення до нього обставин кримінального провадження, які стали йому відомі при залученні його до проведення слідчих дій, з метою впливу на їх показання.
Вказане може свідчити, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, в якому на даний час підозрюється, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, на даний час не встановлені інші особи, які могли бути співучасниками інкримінованого ОСОБА_4 злочину, яким підозрюваний матиме можливість повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Таким чином встановлено ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184 КПК України, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, чинити тиск на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 12 години 37 хвилин 21 вересня 2024 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 вересня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
- утримуватись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя