Справа 127/24175/24
Провадження 1-кс/127/10527/24
24 липня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000464 внесеного до ЄРДР 07.06.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Старший слідчий ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 12024020000000464 від 07.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляду запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 07.06.2024 близько 10 години 25 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи мотоблоком «ZUBR JR-012E» з причепом, усвідомлюючи, що вказаний транспортний засіб не обладнаний місцями для сидіння та перевезення у ньому пасажирів не дозволяється, рухаючись ґрунтовою дорогою, яка знаходиться на відстані 600 м від АДРЕСА_2 , не врахував дорожню обстановку, а саме: наявність спуску по ходу його руху, не обрав безпечну швидкість, яка б дозволяла йому постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив перекидання вказаного мотоблока.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_7 від отриманих травм загинула на місці події.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 07.06.2024 № 62 ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкритого перелому кісток носу, синців та розповсюджених осаднень шкіри обличчя, крововиливів у м'які тканини голови, переломів кісток склепіння та основи черепу, крововиливів у шлуночки мозку; перелому шийного відділу хребта; численних двосторонніх переломів ребер, перелому хребта в грудному відділі з пошкодженням спинного мозку, перелому грудини, забиття легень та серця.
Смерть ОСОБА_7 настала від зазначеної сполучної травми тіла, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебуває в причинному зв'язку зі смертю.
Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 12.07.2024 № СЕ-19/102-24/13458-ІТ у досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації водій мотоблока «ZUBR JR-012E» з причепом ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху.
У дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти виникнення даної ДТП для водія мотоблока «ZUBR JR-012E» з причепом ОСОБА_4 визначалася виконанням вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, при умові постійного контролю за рухом даного мотоблока.
У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія мотоблока «ZUBR JR-012E» з причепом ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_4 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 12.1, 21.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
- п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
- п. 21.1 - «Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення».
Порушення ОСОБА_4 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_7 .
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
ОСОБА_4 19.07.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 07.06.2024;
- висновком судово-медичної експертизи № 62 від 07.06.2024;
- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-24/11703-ІТ від 27.06.2024;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.07.2024;
- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-24/13458-ІТ від 12.07.2024;
- показаннями самого водія ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що зумовлює необхідність обрання йому запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно впливати на експертів у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності та загрози призначення йому в подальшому судом реальної міри покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду. З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з тим, що висновки експертів мають ключове доказове значення під час встановлення винуватості особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на експертів у даному кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи сукупність характеризуючих даних підозрюваного, його соціальних зв'язків, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також тяжкість наслідків, які настали внаслідок його вчинення, вид передбаченого покарання, єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 злочину, тяжкість покарання, а також наявність перелічених вище ризиків, а тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, слідчому судді пояснила, що по кримінальному провадженні існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому останньому необхідно обрати саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.
Підозрюваний в судовому засіданні відмовився від участі адвоката у розгляді клопотання про застосування забіжного заходу відносно нього, при вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, раніше не судимий, підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення у якому щиро розкаюється. Вагомість наявних доказів у підозрі вчинення кримінального правопорушення, наслідки від кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4 надають підстави слідчому судді дійти висновку, що існують підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Крім того, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено необхідності застосування більш жорстокого запобіжного заходу ніж особисте зобов'язання, оскільки відсутні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, з урахуванням обставин даного кримінального правопорушення слідчий суддя приходить до переконання, що більш м'який запобіжний захід, у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому, з урахуванням всіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України та встановлених в судовому засіданні ризиків, до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя вважає необґрунтованим застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного та вважає за доцільне обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування кримінального провадження на час застосування запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00 год. по 06.00 год. кожної доби - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 58 (п'ятдесят вісім) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 вересня 2024 року.
Строк дії ухвали суду визначити до 19 вересня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.
Підозрюваному ОСОБА_4 повідомляються покладені на нього обов'язки, відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя