Справа № 128/1833/22
провадження № 2/136/429/22
"17" липня 2024 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судових засідань Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб - приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник Марії Василівни, Могилів - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання нотаріального акту (заяви про відмову) недійсним, анулювання відповідного запису у відповідному реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, стягнення грошових коштів,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), із вимогами наступного змісту:
- визнати нотаріальний акт, а саме: заяву про відмову від отримання нею, ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, яка виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року “Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” та постанови Кабінету Міністрів України №618 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь його матері ОСОБА_2 засвідчену 22 серпня 2022 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник Марією Василівною, - недійсною та анулювати відповідний запис у відповідному реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Підставність вимог позивач обґрунтувала тим, що вона, ОСОБА_1 , перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , який 16.08.2022 під час бойових дій загинув в районі Мар'їнки Донецької області та 20.08.2022 відбулось його поховання.
22.08.2020 разом із батьками чоловіка - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вона, ОСОБА_1 , прибула до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В., де, на прохання матері покійного чоловіка ОСОБА_2 , написала заяву про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 “Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та постанови Кабінету Міністрів України №618 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_4 на користь його матері ОСОБА_2 .
Позивач вказує у позові, що зазначена заява була підписана нею після сумної звістки про смерть чоловіка на фронті та його поховання, тоді як вона перебувала у тяжкому емоційному та психологічному стані і не до кінця розуміла наслідки своїх дій, про що зрозуміла на наступний день, тому вважає, що було порушено її права, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Разом із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої вона просили на період розгляду справи в суді заборонити приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник Марії Василівні направляти дану заяву для виконання до військової частини, де служив ОСОБА_4 , а якщо на момент розгляду цієї заяви про забезпечення позову дана заява буде направлена для виконання, зобов'язати приватного нотаріуса терміново відкликати цю заяву про відмову без виконання та заборонити відповідачу - ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії, які будуть спрямовані на отримання частини одноразової грошової допомоги на підставі заяви про відмову від її отримання на користь відповідача.
29.09.2023 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову, доповнивши позовні вимоги новими - про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів, а саме: одноразової грошової допомоги в розмірі 5 000 000, 00 (п'ять мільйонів) гривень.
У визначений судом строк відзиву на позов відповідачем ОСОБА_2 не було подано.
Відповідно до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
11.11.2022 третьою особою приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. подано письмові пояснення, відповідно до яких вона зазначила, що 22.08.2022 до неї, як приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу звернулася громадянка ОСОБА_1 із проханням засвідчити її підпис на заяві про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і навчального складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка - ОСОБА_4 на користь його матері - ОСОБА_2 . Сумніву у тому, що ОСОБА_1 , не усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії, або ця особа діє під впливом насильства у жодному прояві не було встановлено, було належним чином за поданим паспортом встановлено особу заявника, яка й проставила свій підпис на відповідній заяві. Також зазначила, що відповідно до Номенклатури справ, складеної та затвердженої на 2022 рік, згідно Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, формування справ (наряду) для такого роду заяв, а також зберігання другого примірника заяви і документів на підставі яких було вчинено таку нотаріальну дію не передбачено, у зв'язку із чим надати другий примірник витребовуваної заяви ОСОБА_1 позбавлена можливості.
11.08.2023 третьою особою Могилів - ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_5 подано письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що на підставі заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12.11.2022 зареєстрованих в НОМЕР_2 прикордонному загоні 16.11.2022 за №С-252, №С-253, разом з наданими до них підтверджуючими документами для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній служби України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністр України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовця, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час д воєнного стану, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 за №383, а також нотаріально завіреної заяви ОСОБА_1 про відмову від отримання одноразової грошової допомоги від 22.08.2022 на бланку серія НСВ № 589852 було видано висновок ІНФОРМАЦІЯ_6 про призначення виплат одноразової грошової допомоги від 18.11.2022 за №9, на підставі якого видано наказ за №692-ОС від 05.12.2022 «Про проведення виплати одноразової грошової допомоги», та вирішено здійснити виплату вищевказаної допомоги на загальну суму 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп.: батькам загиблого - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі по 7 500 000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., які виплачено 06.12.2022.
Інші заяви по суті учасниками цивільного процесу не подавались.
Ухвалою суду від 27.10.2022 було прийнято до провадження Липовецького районного суду Вінницької області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник Марія Василівна про визнання нотаріального акту (заяви про відмову) недійсним та анулювання відповідного запису у відповідному реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, направлено запити до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача - ОСОБА_2 , а також відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
04.11.2022 ухвалою суду було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нотаріального акту (заяви про відмову) недійсним та анулювання відповідного запису у відповідному реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник Марію Василівну, в якої витребувано належним чином засвідчену копію заяви про відмову від отримання ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка була засвідчена нотаріусом 22.08.2022, а також належним чином засвідчені копії сторінок реєстраційного журналу з відповідним записом про реєстрацію цієї нотаріальної дії.
10.07.2023 ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_7 , у якої витребувано інформацію щодо отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю її сина ОСОБА_4 , а підготовче судове засідання у даній справі відкладено.
26.09.2023 ухвалою суду було повернуто без розгляду представнику позивача заяву про зміну предмету позову з додатками до неї та оголошено перерву.
31.10.2023 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та прийнято заяву про зміну предмета позову до розгляду у цивільній справі, у подальшому вирішено розгляд справи здійснювати з урахуванням позовної заяви у новій редакції та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні.
24.01.2024 ухвалою суду за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 , підготовче судове засідання у даній справі відкладено.
09.04.2024 протокольною ухвалою було залишено без розгляду клопотання представника позивача про витребування доказів, а також задоволено клопотання про долучення до справи нових доказів, а саме засвідчені представником копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 22.08.2022.
09.04.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
14.05.2024 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові, просив їх задовольнити у повному обсязі. Суду пояснив, що його довірителька ОСОБА_1 , у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка ОСОБА_4 та його похованням 20.08.2022, перебувала у важкому емоційному та психологічному стані, а 22.08.2022 у нотаріуса нею було проставлено свій підпис на заяві про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, на користь його матері - ОСОБА_2 , не розуміючи значення своїх дій. У ході розгляду справи представник позивача визначився, що його довірителька, проставляючи підпис на заяві про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із смертю її чоловіка ОСОБА_4 була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню лише приписи ч.1 ст.233 ЦК України, щодо правових наслідків вчинення правочину під впливом тяжкої обставини. Також представник позивача зазначив, що відповідач ОСОБА_2 шляхом вчинення тиску на його довірительку ОСОБА_1 у спосіб категоричних вербальних висловлювань, змусила піти її до нотаріуса та написати заяву, остання зрозуміла наслідок вчинених нею дій лише на наступний день, тому й звернулась до суду з даним позовом. Щодо обставин про взаємовідносини позивачки із її чоловіком, як подружжям, вказував, що вони були доброзичливі, шлюб тривав більше п'яти років, вони проживали спільно в с. Агрономічне, дітей не мали але будували плани на майбутнє. Піти боронити Батьківщину було рішення ОСОБА_4 , яке прийнято ним було під тиском матері, його довірителька була проти цього але зарадити нічим не могла. Приймаючи до уваги те, що відповідачем ОСОБА_2 було порушено майнові права позивача на отримання одноразової грошової допомоги після смерті чоловіка, що становило вкрай невигідні для позивача умови, вважає, що такий правочин у вигляді заяви про відмову від отримання грошової допомоги має бути визнаний судом недійсним, запис у реєстрі нотаріальних дій про це анульований, а на користь позивача із відповідачів стягнуто належну частку одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю чоловіка.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не являлась, в адресу суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.85).
Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, заперечував щодо їх задоволення, свою позицію аргументував тим, що перелік нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, визначено статтею Законом України "Про нотаріат" , якою визначено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії як засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, засвідчення справжності підпису на документах. Вказаним Законом закріплено, що нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою. Тобто, виходячи зі змісту вказаних норм Закону України "Про нотаріат", а також положень статті 16 ЦК України, у судовому порядку можливо оскаржити лише дії приватного нотаріуса у разі їх невідповідності на предмет вимоги закону щодо порядку їх здійснення. В даному випадку нотаріусом дотримано порядку, дії її не оскаржувались, тоді як стороною позивача, з урахуванням наданих відповідачем ОСОБА_2 пояснень в судовому засіданні стосовно того що подружжя проживало окремо, мали намір на припинення шлюбу, мали різні інтереси, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що стан позивачки, у зв'язку із загибеллю її чоловіка був настільки важкий у співставленні до стану рідної матері та батька, які мали єдиного сина та який дозволив вчинити підпис під впливом тяжких обставин на вкрай невигідних для неї умовах, тоді як при підписанні заяви вона вчиняла відповідні дії та здатна була усвідомлювати їх значення, керувати ними, а те що вона передумала не є тією підставою за наявності якої вчинений правочин може бути визнаний недійсним, отож позов є безпідставний та необґрунтований, що є наслідком відмови в його задоволенні, а оскільки інші позовні вимоги є похідними від вимог про визнання нотаріального акту недійсним, отож в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи.
Третя особа приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. у судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленою, неодноразово в адресу суду спрямовувала заяви про розгляд справи за її відсутності, просила прийняти до уваги висловлену нею позицію у письмовому запереченні (а.с.64, 81, 99).
Представник третьої особи представник ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за відсутності представника військової частини.
14.05.2024 ухвалою суду було визнано явку в судове засідання для дачі особистих пояснень позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 обов'язковою.
11.07.2024 позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку в адресу суду направила особисті пояснення, відповідно до яких зазначила, що всі обставини та факти, які викладені у позовній заяві повністю відповідають дійсності, доповнень чи нових доказів не має. Підтримує позовні вимоги та висловлену представником позивача позицію, а позов просила задовольнити у повному обсязі, розгляд справи проводити за її відсутності.
11.07.2024 представник позивача ОСОБА_7 направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а право сторони на розгляд справи у її відсутність передбачено ст..211 ЦПК України, отож суд не вбачав правових підстав для відкладення розгляду справи.
11.07.2024 у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала у повному обсязі, суду пояснила, що ОСОБА_4 був у них одним єдиним сином, тому усі зусилля їх були спрямовані на його благополуччя та добробут, вони вивчили його, дали вищу освіту, придбали йому нерухомість у АДРЕСА_1 , де він проживав, намагалися закласти йому найкращі риси людини та чоловіка, завжди гордились ним. У 2017 році син ОСОБА_4 одружився із позивачем ОСОБА_1 та деякий час вони проживали спільно, як у належній синові квартирі так і інколи жили в с. Агрономічне, їздили до батьків дружини. Син дуже хотів дітей, а дружина з цим питанням відтерміновувала, в подальшому в силу його роботи - прикордонника між ними як подружжям виникали часті непорозуміння, про які син детально не розповідав, у зв'язку із чим він звільнився з роботи, ними ініціювалось питання про розірвання шлюбу, утім до логічного завершення, наскільки їй відомо, воно не дійшло. Після повномасштабного вторгнення рф на територію України син ОСОБА_4 виявив намір іти на захист Батьківщини, їх як батьків він поставив лише до відома в кінці лютого 2022 року та зазначив, що це його власний вибір, тому вони не можуть його корегувати, а дружина на нього не впливає та не заперечувала проти цього, тому пішов служити, а дружина з батьками прийняла рішення виїхати за кордон та у перших числах березня 2022 року, десь після 08.03.2022, після повномасштабного вторгнення, вони виїхали до іншої країни, на скільки їй відомо - Швейцарії, де на даний час вона перебуває та проживає, приїжджаючи до України періодично. Коли вони отримали сумну звістку про загибель сина ОСОБА_4 в серпні 2022 року, то повідомила ОСОБА_1 . У день похорон позивач із своїми батьками прибули за місцем їх проживання в с. Іваньки Вінницького району, де відбулась церемонія поховання, тоді побратими ОСОБА_4 підійшли до неї та повідомили про можливість отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю сина при виконанні обов'язку по охороні Батьківщини та надали зразок заяви в паперовому вигляді, який мав посвідчити нотаріус. ОСОБА_1 була присутня при цьому та виявила намір підписати таку заяву, запевнивши, що їй не потрібна паперова тяганина, оскільки вона відїздить за кордон, у зв'язку із чим залишилась у них з цією метою, а 22.08.2022 вони разом із невісткою та із чоловіком ОСОБА_8 поїхали в м. Липовець до приватного нотаріуса Мельник М.В., яка роз'яснила ОСОБА_1 порядок та наслідки підписання такої заяви, остання жодних заяв не заявляла, а по телефону із кимось консультувалась. Їм пояснювала, що їй не потрібна лишня метушня, підписала заяву, вручила її їм із чоловіком та залишила нотаріуса. На перші поминки через 9 днів після смерті сина невістка та її батьки не прибули, а у подальшому вони перестали спілкуватись. Вона, ОСОБА_2 , зібрала усі необхідні документи для отримання одноразової допомоги після смерті сина та представила їх до військової частини, за наслідками розгляду яких було прийнято рішення про виплату їм із чоловіком допомоги. Зазначила, що смерть сина для неї із чоловіком є невимовним болем, який не проходить, аби якось його приглушити вирішили із чоловіком народити дитину, незважаючи на поважний вік, наразі виховують семимісячну донечку та шанують пам'ять про «Сина», довідуючись на кладовище.
Суд, вислухавши представників сторін, відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що батьками ОСОБА_4 являються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.07.2017, в підтвердження чому є свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (а.с.11).
Як слідує із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 (а.с.12), ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 помер в місті Мар'їнка, Мар'їнського району Донецької області.
22.08.2022 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. було зареєстровано в реєстрі за №622 заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.12 Том №2), відповідно до якої ОСОБА_1 (дружина), відмовилась від отримання нею одноразової грошової допомоги, яка виплачується на підстві постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 “Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” та постанови Кабінету Міністрів України №618 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь його матері ОСОБА_2 .
Судом також встановлено, що на підставі заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12.11.2022 зареєстрованих в НОМЕР_2 прикордонному загоні 16.11.2022 за №С-252, №С-253, разом з наданими до них підтверджуючими документами для отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній служби України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністр України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовця, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час д воєнного стану, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 за №383, та нотаріально завіреної заяви ОСОБА_1 про відмову від отримання одноразової грошової допомоги від 22.08.2022 на бланку серія НСВ № 589852 було видано висновок ІНФОРМАЦІЯ_6 про призначення виплат одноразової грошової допомоги від 18.11.2022 за №9, на підставі якого видано наказ за №692-ОС від 05.12.2022 «Про проведення виплати одноразової грошової допомоги» відповідно до якого здійснено виплату в сумі 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) грн. 00 коп.: матері загиблого - ОСОБА_2 в сумі 7 500 000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. та батькові загиблого ОСОБА_3 в сумі 7 500 000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп.
Факт виплати ОСОБА_2 та ОСОБА_9 військовою частиною НОМЕР_1 грошової допомоги підтверджено Витягом з відомості №515 від 05.12.2022, (а.с.127 Том №2).
Вказані обставини визнавались учасниками справи, а у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності вказаних обставин або добровільності їх визнання учасниками справи не виникало, отож в силу приписів ст..82 ч.1 ЦПК України, такі обставини доказуванню не підлягають.
Позивач, вказуючи, що виплатою одноразової грошової допомоги на користь відповідачів було порушено її майнові права, звернулась до суду із даним позовом.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) ,одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Згідно ч. 1, 2 ст. 161 цього Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пунктом "а" ч. 1 ст. 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Відповідно до ч. 9 ст. 163 цього Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 постанови КМУ від 25 грудня 2013 року N 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 975 від 25.12.2013 року передбачено виключний перелік документів, які подаються родиною загиблого, для отримання одноразової допомоги, у тому числі заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Отож, особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Статтею 34 Закону України "Про нотаріат", визначено, що нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню.
Частиною третьою статті 34 Закону (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) встановлено, що тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
Пунктами 10, 11 частини першої вказаної статті Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії як засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, засвідчення справжності підпису на документах.
Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (стаття 43 Закону України "Про нотаріат").
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у випадках, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальником установи виконання покарань (стаття 75 Закону України "Про нотаріат").
Статтею 78 Закону України "Про нотаріат" закріплено, що нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
Статтею 50 Закону України "Про нотаріат" закріплено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Стороною позивача дії приватного нотаріуса на невідповідність їх на предмет вимогам закону щодо порядку їх здійснення не оскаржувались та не оспорювались в ході судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що заява позивачем про відмову від одноразової грошової допомоги була вчинена під впливом тяжких обставин пов'язаних для позивача із смертю її чоловіка ОСОБА_4 , вказуючи на невигідні для позивача умови - неотримання належної їй частки одноразової грошової допомоги після смерті чоловіка.
Суд зважає, що заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги містить особисте розпорядження особи як члена сім'ї, яке передбачене законом на розпорядження часткою одноразової грошової допомоги пов'язаної із загибеллю (смертю) військовослужбовця, отож є одностороннім правочином.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).
Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Відповідно до частини першої статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Правочин, який оспорюється на підставі статті 233 ЦК України, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена вчинити правочин через тяжкі для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.
Підставами визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України та предметом доказування у справі є: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах.
Тобто для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 233 ЦК України необхідна сукупність вказаних умов. Такий висновок підтверджується вживанням законодавцем в частині першій статті 233 ЦК України сполучника "і", за допомогою якого відбувається поєднання вказаних умов. Встановлена статтею 233 ЦК України підстава недійсності правочину є сукупністю цих двох елементів; відсутність хоча б одного з них є ознакою знаходження відповідних правовідносин за межами сфери регулювання частини першої статті 233 ЦК України.
Наявність тяжкої обставини, що змусила особу вчинити правочин, має довести сторона, яка такий правочин оспорює. Предметом доказування також є той факт, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було би вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах. Тяжкі обставини мають вплинути на особу таким чином, що спонукають її вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах. Умови мають бути очевидно невигідними для особи, яка уклала цей правочин, і бути наявними саме в момент вчинення правочину. Тяжкими обставинами можуть бути, зокрема, тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства особи, учасника правочину, та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Такі правочини мають дефекти волі і здійснюються за обставин, коли особа змушена вчинити правочин на вкрай невигідних для себе умовах.
Виходячи із системного аналізу наведених норм, визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України пов'язане із доведеністю наявності чи відсутності власного волевиявлення в особи на його вчинення на тих умовах, за яких був укладений правочин.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 вересня 2018 року у справі N 712/4728/16-ц (провадження N 61-21177св18), від 07 листопада 2018 року у справі N 216/6077/14-ц (провадження N 61-13459св18), від 05 травня 2020 року у справі N 462/3280/17 (провадження N 61-5148св19), від 12 березня 2021 року у справі N 295/17488/15-ц (провадження N 61-9960св19), від 29 березня 2021 року у справі N 369/13272/18-ц (провадження N 61-19054св20) та від 10 серпня 2021 року у справі N 754/16129/17 (провадження N 61-6436св21), від 23 листопада 2022 року у справі N 522/6715/16 (провадження N 61-546св21), що свідчить про сталість судової практики щодо вирішення питання застосування правового механізму, передбаченого статтею 233 ЦК України.
Судом установлено, що до тяжких обставин, для усунення яких необхідно було підписання заяви 22.08.2022, позивач відносить смерть її чоловіка ОСОБА_4 , з яким перебувала у зареєстрованому шлюбі з 2017 році, тобто обставина з якою законодавець пов'язує наявність тяжких обставин.
Разом з цим, суд звертає увагу, що ОСОБА_4 приходиться рідним та єдиним сином відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 зазначила, що син був їх всесвітом, а його загибель стала для них непоправною втратою, він похований у селі, де вони проживають, та це для неї є невимовний біль, з часу поховання сина позивач ОСОБА_1 в село не приїздить, а займається своїми особистими справами, влаштовує життя за межами країни, тоді як вони з чоловіком та маленькою донечкою (сестричкою сина) кожен день не проходять повз кладовища, де похований син.
На виконання вимог ухвали суду, якою було визнано явку позивача обов'язковою в судове засідання ОСОБА_1 для дачі особистих пояснень не з'явилась, надавши до суду заяву та визначивши свою позицію обставинами наведеними у позові та поясненнями наданими представником позивача у судовому засіданні.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, з урахуванням встановлених судом обставин, у контексті приведених правових норм регулювання предмета цього спору, суд дійшов висновку, що сторона позивача не довела належними та допустимими доказами факт вимушеного підписання ОСОБА_1 16.08.2022 заяви про відмову від отримання одноразової грошової допомоги пов'язаної із загибеллю чоловіка під впливом тяжких обставин на вкрай невигідних для неї умовах в момент вчинення правочину, що є підставою для відмови в задоволенні позову в частині визнання правочину недійсним, а оскільки інші вимоги є похідними від даних, то суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України, а оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору суд відносить на її рахунок.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273-279, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб - приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник Марії Василівни, Могилів - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання нотаріального акту (заяви про відмову) недійсним, анулювання відповідного запису у відповідному реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, стягнення грошових коштів, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 26.07.2024.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 );
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_6 );
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП -
Приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник Марія Василівна
Могилів - ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ).
Суддя Світлана ШПОРТУН