Справа № 450/4032/23 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.
Провадження № 33/811/1034/24 Доповідач: Гончарук Л. Я.
19 липня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Гончарук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 536, 80 гривень судового збору.
Згідно з постановою судді, 11.08.2023 року о 12 год. 26 хв. в с. Оброшине на вул. Переїзд, 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, що зафіксовано на боді камеру № 1157. Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову скасувати та провадження закрити, за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУАП.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що з повним текстом постанови ознайомився 31.05.2024 року, коли отримав на пошті замовне відправлення (лист) від Пустомитівського районного суду Львівської області.
Зазначає, що згідно з Довідкою від 10.06.2024 року має статус ВПО, що унеможливлює своєчасно отримувати поштові повідомлення та судові рішення.
Крім того, зазначає, що розгляд справи відбувся без його участі та без належного повідомлення від суду, а також відсутності будь якої інформації та фізичної можливості прийняти участь у судовому засіданні з поважних причин.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова незаконна, винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не перевірив, що ОСОБА_1 дійсно перебував у стані наркотичного сп'яніння та також був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП протягом року, такої постанови працівники поліції не надали, тому постанова серії ЕАТ №7505122 від 11.08.2024 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП складена безпідставно.
Вказує на те, що на момент складання постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕАТ №7505122 підстави для складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у працівників поліції не було.
В судове засідання апеляційного суду призначене, на 11.00 год. 19.07.2024 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, про дату, час і місце судового засідання останній був належним чином повідомлений.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що законодавством встановлені досить короткі строки розгляду апеляційної скарги, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка правопорушника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 016800 від 11.08.2023 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 11.08.2023 року;актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11.08.2023 року; відеозаписом; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7505221 від 11.08.2023 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7505122 від 11.08.2023 року.
Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що на момент складання постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕАТ №7505122, підстави для складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у працівників поліції не було, не заслуговують на увагу з таких підстав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.
Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
Стосовно розгляду судом першої інстанції справи за відсутності ОСОБА_1 , то апеляційний суд виходить з того, що хоча справа про адміністративне правопорушення і розглянута у його відсутність, але процесуальні права останнього, в тому числі право на доступ до правосуддя, поновлені шляхом звернення до апеляційного суду.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2023 року.
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук