Справа № 456/3303/24
Провадження № 3/456/1647/2024
іменем України
29 липня 2024 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , учня ДНЗ ВПУ №8 м.Стрия,
за статтею 173 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , 07.06.2024, близько 22.30 год., перебуваючи на перехресті вулиць Джерельна та Любомира Гузара в с.П'ятничани,Стрийського району, будучи на віддалі біля 30 м від будинку №30 по вул.Любомира Гузара, вчинив дрібне хуліганство щодо ОСОБА_2 , до якого образливо чіплявся, виражався нецензурною лайкою в громадському місці, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду пояснив, що в той вечір його побив ОСОБА_1 з іншими хлопцями.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена:
протоколом серії ВАД № 375934 від 14.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 , 07.06.2024, близько 22.30 год., перебуваючи на перехресті вулиць Джерельна та Любомира Гузара в с.П'ятничани,Стрийського району, будучи на віддалі біля 30 м від будинку АДРЕСА_2 , вчинив дрібне хуліганство щодо ОСОБА_2 , до якого образливо чіплявся, виражався нецензурною лайкою в громадському місці. В протоколі ОСОБА_1 зазначив, що вину визнає;
рапортами працівників поліції, заявою та поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 08.06.2024, довідкою медичного огляду №2010 від 08.06.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , якими підтверджуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, тобто дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до частини 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до частини 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до частини 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому статтею 173 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП, у виді штрафу.
Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,-
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Cуддя В. М. Бораковський