Дата документу 29.07.2024
Справа № 334/2724/24
Провадження № 2-о/334/161/24
29 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., присяжних Соловйова С.А., Горєлової В.І., за участю секретаря Александровій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання особи недієздатною
Заявник ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Косякової З.М. звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є його рідним дядькою, проживає разом з ним та знаходиться повністю на його утриманні.
Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства. Відповідно до довідки психіатричної МСЕК від 09 жовтня 2023 р. визнаний інвалідом другої групи безстроково, непрацездатний.
Згідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу № 211 від 15 лютого 2024 р. хворий ОСОБА_3 , 1968 року народження, особа з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного розладу, встановлено повторно.
До повномаштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, ОСОБА_3 проживав у с.Вербове Пологівського району Запорізької області разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина померла. Дітей у них не було.
У червні 2023 року, ОСОБА_3 разом зі своєю рідною сестрою - ОСОБА_5 - матір'ю заявника, переїхали до м.Запоріжжя.
Мати заявника, яка є рідною сестрою ОСОБА_3 , винаймає квартиру у м.Запоріжжя разом зі своїм хворим чоловіком та сином, який також є інвалідом. У силу життєвих обставин, вона не може залишати свою родину, оскільки чоловік та молодший син потребують постійного догляду. Тобто, їздити по лікарнях, купувати ліки, продукти харчування та взяти до себе хворого брата, вона не має можливості.
З цих підстав, було вирішено, що свого рідного дядька - ОСОБА_3 візьме до себе рідний племінник - ОСОБА_6 , який відповідно ініціював питання щодо визнання ОСОБА_3 недієздатним та у подальшому встановити над ним опіку.
У судовому засіданні представник заявника клопотала про призначення у справі судової психіатричної експертизи з метою визначення психічного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, проведення якої доручити експертам Запорізької філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (69033, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10-а.
Представник особи, відносно якої вирішується питання про визнання її недієздатною адвокат Железняк Л.В., який діє на підставі договору про надання правничої допомоги не заперечує проти задоволення клопотання, заявленого представником заявника.
Представник Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району висловила свою думку та доводила, що відповідно до статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Заявник ОСОБА_1 не є членом сім'ї ОСОБА_3 , а належних доказів споріднення між заявником та особою, яка визнається недієздатною, суду не надано.
Крім того, ОСОБА_2 не навела належних доказів того, чому вона не може бути заявником по даній справі як рідна сестра.
Просила суд ухвалити законе обгрунтоване рішення на розсуд суду.
ОСОБА_2 , яка була залучена у якості заінтересованої особи по даній справі надала свої пояснення суду з яких вбачається, що її рідний брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства. Він був визнаний інвалідом другої групи безстроково, є непрацездатний та особою, яка потербує постійного догляду.
В силу життєвих обставин, вона піклується своїм чоловіком, який страждає на тяжки хвороби та молодшим сином, який також є інвалідом, він прикутий до ліжка, не може себе обслуговувати. Тобто, вона не може фізично займатися питаннями свого брата.
Саме з цих підстав, на сімейній раді було вирішено, що свого рідного дядька - ОСОБА_3 візьме до себе її старший син - ОСОБА_6 .
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, письмові докази, які надала ОСОБА_2 , зокрема: довідки про стан здоров'я її чоловіка та медичні документи її молодшого сина, а також письмові докази щодо спорідності між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суд дійшов до висновку про призначення у справі судово-психіатричної експертизи з наступних підстав:
Справи про визнання особи недієздатною розглядаються в рамках окремого провадження місцевим судом загальної юрисдикції за процедурою, встановленою статтями 293 - 300 Цивільного процесуального кодексу України.
Законом предбачено, що зяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Заявник ОСОБА_6 звернувся до суду з відповідною заявою про визнання недієздатним свого рідного дядька - ОСОБА_3 .
На підтвердження свого споріднення, заявник надав суду письмові докази, а саме: свідоцтва про своє народження, свідоцтва про народження ОСОБА_3 , свідоцтва про народження матері - ОСОБА_2 , свідоцтво про одруження, а також довідки щодо місця проживання ОСОБА_3 разом з заявником.
Отже, дослідивши надані суду письмові докази, не спростовують того факту, що заявник ОСОБА_1 є близьким родичем ОСОБА_3 , а звідси не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи та у подальшому бути ініціатором питання щодо визнання особи недієздатною.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Отримані докази, у тому числі пояснення сторін та висновки експертизи мають бути оцінені судом за правилами ст.89 ЦПК України.
Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст.ст.103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-XII та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.
Згідно ст.105ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.298, ч.1 ст.299 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров'я. Для визначення фактичної можливості такої особи з'явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.
Враховуючи вищенаведене, за наявності даних про психічний розлад здоров'я ОСОБА_3 , відносно нього слід призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу для визначення його дійсного психічного стану.
Згідно з ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Відповідно до частини 2 статті 299 ЦПК судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частини 2 статті 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати пов'язані із розглядом справи.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Оскільки проведення даної експертизи потребує значного часу та висновок експерта має бути наданий суду до початку розгляду справи по суті, а висновок експерта матиме суттєве значення для подальшого розгляду справи, у відповідності до ст.252, 253 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі на час проведення експертизи, оскільки до отримання висновку експерта подальший розгляд справи неможливий.
Керуючись ст., ст.103, 104, 109, 252 ч.1 п.5, 253, 254 ЦПК України, суд
Клопотання про призначення судової психіатричної експертизи задовольнити.
Призначити у справі судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставивши експерту для вирішення наступні запитання:
1. Чи хворіє ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яким психічним захворюванням, якщо хворіє, то яким саме?
2. Чи розуміє ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значення своїх дій та може керувати ними?
Відповідно до ч.5 ст.104 ЦПК України попередити про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст.ст. 384 та 385 КК України.
У розпорядження експертів направити копію заяви по цивільній справі та зобов'язати заявника забезпечити явку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проведення експертизи доручити експертам Запорізької філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (69033, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10-а.
Надати експертам дозвіл на використання всіх наявних медичних документів, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити учасникам справи положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Козлова Н. Ю.
Присяжний: Соловйов С.А.
Присяжний: Горєлова В.І.