Дата документу 22.07.2024
Справа № 334/2259/24
Провадження № 2/334/1504/24
22 липня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Александровій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в якому зазначила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 , квартира розташована на другому поверсі.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , розташованої на третьому поверсі.
14 січня 2024 року квартиру ОСОБА_1 - стелю кухні, коридор, санвузол та кімнату, було залито каналізаційними стоками. За заявою, ОСББ «Ладозька, 20А20» що займається обслуговуванням будинку, створено комісію, якою за наслідками залиття квартири 16.01.2024 року проведене обстеження та складено відповідний акт.
В акті за наслідками залиття житлового приміщення № 2 від 16.01.2024 року, при проведенні обстеження належної ОСОБА_1 квартири, зазначено, що були залиті (постраждали) стеля кухні коридору, санвузлу і кімнати (39 м2), стінки кухні, санвузлу та коридору, шафа у коридорі, диван у кухні. В квартирі панує стійкий запах каналізаційних стоків.
В кімнаті безпосередньо була залита стеля; в коридорі, сумісному з кухнею часткова деформація та відшарування штукатурки стін коридору 1,5 м2, замокання стіни 3,6 м2. Затікання каналізаційних стоків на натяжну стелю кухні та коридору що викликало її провисання і деформацію, що призвело до замикання електромережі та порушення її функціонування. Пошкоджено задню бічну стінки полицю. Стоками замочено диван. Відчувається стійкий неприємний запах. В санвузлу, сумісному з ванною кімнатою каналізаційні стоки залили натяжну стелю санвузла, на кахельних стінах залишились брудні плями.
На час складання акту пошкодження водопостачання (холодної та гарячої води) та водовідведення (каналізації) не виявлено. Причиною залиття квартири ОСОБА_1 сталося витікання в квартирі відповідача фекалій з унітазу внаслідок засмічення каналізації.
Розмір заподіяних ОСОБА_1 матеріальних збитків за фактом затоплення квартири визначено, відповідно до висновку експерта експертизи з будівельно-технічного дослідження наслідків залиття квартири № 0089 від 01.03.2024 року і, на дату проведення оцінки становить 84295,86 грн.
Окрім безпосередніх матеріальних збитків, оплата вартості самої експертизи становила 12000 грн., та вартість хімічної чистки залитого дивану - 1050 грн.
Загальний розмір завданих матеріальних збитків становить - 97 345,86 грн.
Крім того, залиттям квартири ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яку оцінено у розмірі 30000 гривень.
Завдана ОСОБА_1 моральна (немайнова) шкода полягає у постійних душевних стражданнях з приводу того, що було пошкоджено її майно, порушена її нормальна життєдіяльність, оскільки в наступні після затоплення квартири дні, вона вимушена була покинути всі свої справи, не піти на роботу, відмінити заняття зі студентами та займатися проблемою затоплення. Через хвилювання у неї стався сердечний напад, загострилась гіпертонічна хвороба, вона була змушена звернутися за медичною допомогою.
Окрім того, залиття квартири каналізаційними стоками призвело до створення небезпечних санітарно-гігієнічних умов, які створюють потенційну небезпеку для її здоров'я. Утворення нальоту на поверхнях і стелі (після висихання), створює умови для розвитку небезпечних бактеріальних і паразитарних інфекцій та алергічних захворювань шкіри, бронхо-легеневої системи, очей, шлунково- кишкового тракту, та ін., що в свою чергу потенційно може привести до втрати працездатності.
На даний час ОСОБА_1 повинна вирішувати проблему ремонту квартири. Крім того, їй довелося витрачати свій час та збирати документи для звернення з позовом до суду, оскільки добровільно компенсувати шкоду відповідач відмовився, взагалі жодного разу навіть не виказав наміру навіть поспілкуватися, проявив виключну байдужість. В квартирі сиро, присутній важкий неприємний запах, в результаті чого ОСОБА_1 зазнає постійного стресу та відчуття дискомфорту. У результаті затоплення вона також була вимушена покинути свою квартиру та деякий час жити в іншому місці.
Позивачка надала суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задовольнити їх. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, за згодою позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. ст.13, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .
14 січня 2024 року квартиру ОСОБА_1 - стелю кухні, коридор, санвузол та кімнату, було залито каналізаційними стоками, що підтверджується копією акту № 2 від 16.01.2024 року.
В акті за наслідками залиття житлового приміщення № 2 від 16.01.2024 року, при проведенні обстеження належної ОСОБА_1 квартири, зазначено, що були залиті (постраждали) стеля кухні коридору, санвузлу і кімнати (39 м2), стінки кухні, санвузлу та коридору, шафа у коридорі, диван у кухні. В квартирі панує стійкий запах каналізаційних стоків.
В кімнаті безпосередньо була залита стеля; в коридорі, сумісному з кухнею часткова деформація та відшарування штукатурки стін коридору 1,5 м2, замокання стіни 3,6 м2. Затікання каналізаційних стоків на натяжну стелю кухні та коридору що викликало її провисання і деформацію, що призвело до замикання електромережі та порушення її функціонування. Пошкоджено задню бічну стінки полицю. Стоками замочено диван. Відчувається стійкий неприємний запах. В санвузлу, сумісному з ванною кімнатою каналізаційні стоки залили натяжну стелю санвузла, на кахельних стінах залишились брудні плями.
На час складання акту пошкодження водопостачання (холодної та гарячої води) та водовідведення (каналізації) не виявлено. Причиною залиття квартири ОСОБА_1 сталося витікання в квартирі відповідача фекалій з унітазу внаслідок засмічення каналізації.
01.03.2024 суб'єктом оціночної діяльності судовим експертом Майстренко І.О. виготовлено висновок експерта № 0089 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, відповідно до якого загальна вартість прямих матеріальних збитків становить 84295,86 грн.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» (далі - Правил) в разі залиття квартири складається відповідний акт.
Відповідно до додатку № 4 до зазначених Правил у акті, зокрема, зазначається, що трапилось, причини та наслідки залиття, акт складається комісією у складі головного інженера виконавця послуг, майстра, слюсаря-сантехніка, з актом ознайомлюються мешканці квартир.
Отже, складений акт № 2 про наслідки залиття житлового приміщення від 16.01.2024 року є належним доказом наявності вини відповідача у залитті належної позивачу квартири з огляду на те, що повністю відповідають формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.
Вина відповідача підтверджується № 2 про наслідки залиття житлового приміщення від 16.01.2024 рок, який відповідачем не спростовано. Розмір завданих збитків підтверджуються висновком експерта № 0089 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, відповідно до якого загальна вартість прямих матеріальних збитків становить 84295,86 грн., а також оплата вартості самої експертизи становила 12000 грн., та вартість хімічної чистки залитого дивану - 1050 грн.. Загальний розмір завданих матеріальних збитків становить - 97 345,86 грн., тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн., суд зазначає наступне.
За загальним правилом, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Під час визначення підстав для стягнення моральної шкоди, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для ви рішення спору.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з положень статі 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Згідно роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, з урахуванням вимог позивача в частині стягнення на її користь моральної шкоди, яка завдана внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири, та пов'язана з розладом нормального життя, нервовою напругою та переживаннями, пов'язаними з необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, витратою часу на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, зверненням до суду за захистом порушених прав, неможливістю врегулювання питання мирним шляхом, суд дійшов висновку, що відповідачем має бути відшкодовано на користь позивача моральна шкода у розмірі 5 000 грн.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 289 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири у розмірі 84295 (Вісімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять) гривень 86 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 відшкодування моральної шкоди внаслідок залиття квартири у розмірі 5000 (П'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 відшкодування вартості експертизи з будівельно-технічного дослідження наслідків залиття квартири у розмірі 12000 (Дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 відшкодування вартості хімічної чистки дивану внаслідок залиття квартири у розмірі 1050 (Одна тисяча п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22.07.2024 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.