пр. № 2-о/317/118/2024
Справа № 317/3161/24
29 липня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мінгазова Р.В.
при секретарі судового засідання Демко К.І.
за участю представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить суд встановити факт постійного спільного проживання разом з чоловіком ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та на перебування на його утриманні
В обґрунтування вимог заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , з яким вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 13.12.2023 по день його смерті. Заявниця є непрацездатною особою, пенсіонером та отримує пенсію за віком.
Заявник з чоловіком постійно проживали разом починаючи з 2016 року, однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, хоча і були зареєстрованими за різними адресами.
Заявниця перебувала на утриманні у чоловіка, так як основним джерелом існування сім'ї була пенсія чоловіка, у зв'язку з чим вважає, що після смерті чоловіка набула право на отримання пенсії за втратою годувальника.
Після смерті чоловіка, у зв'язку з втратою годувальника, заявниця звернулась в Управління пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, проте у призначенні пенсії їй було відмовлено у зв'язку з ненаданням відомостей про проживання з чоловіком за однією адресою, та перебування на його утриманні, що і стало підставою для звернення до суду.
Встановлення зазначеного факту породжує для заявниці юридичні наслідки, а саме надає право перейти з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
На підставі викладеного, заявниця просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сумісно з чоловіком ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 06.01.2016 по день його смерті, за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні ОСОБА_3 на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні представник заявниці підтримала заяву та просила її задовольнити повністю.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 13.12.2023, що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим Запорізьким ВДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), по день його смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1004 від 05.04.2024.
На момент смерті чоловіка заявниця була непрацездатною особою, отримувала пенсію за віком. Згідно протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 02.05.2024 отримувала пенсію у розмірі 6735,36 грн. на місяць.
Згідно довідки ОР № 923300176818 виданої головним спеціалістом відділу опрацювання документації № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області встановлено, що ОСОБА_3 знаходився на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні ПФУ м. Запоріжжя і отримав пенсію за віком в розмірі за період 01.05.2023 по 01.04.2024 у загальному розмірі 256520,00 грн.
Тобто, розмір пенсії заявниці за один і той же період був значно менший за розмір пенсії, яку отримував її померлий чоловік.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що вони є сусідами заявниці, їм відомо, що заявниця ОСОБА_2 проживала постійно разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2016 року по день його смерті, вони проживали за вказаною адресою вдвох, а у 2023 році зареєстрували шлюб. Фактично ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жили однією родиною як чоловік та дружина.
Зазначені обставини також підтверджуються даними, які містяться у довідках, виданих 10.04.2024 та 05.06.2024 ОСББ «Ювілейний 45», відповідно до яких ОСОБА_2 проживала у квартирі АДРЕСА_2 , з 2016 року разом з ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.02.2018 № 0000482620 встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрував фактичне місце свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 11 ЦК України, юридичні факти є підставами виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно до ст.ст. 293, 315 ЦПК України, цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.
Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що судам необхідно мати на увазі, ще встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів де існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Така ж позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 520/6518/17.
Оцінивши надані докази у сукупності, а також враховуючи відсутність заперечень про встановлення юридичного факту зі сторони заінтересованої особи, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні належними та допустимими доказами підтверджено той факт, що заявниця постійно проживала сумісно з чоловіком ОСОБА_3 у період з 2016 року по день його день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходилась на його утриманні.
Оскільки встановлення факту постійного проживання та перебування на утриманні необхідно заявниці для реалізації права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а іншим шляхом підтвердити вказаний факт не виявилось можливим, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 76-80, 263, 265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сумісно з чоловіком ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 06.01.2016 по день його смерті, за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні ОСОБА_3 на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.07.2024.
Суддя: Р.В. Мінгазов