Справа № 309/3273/24
Провадження № 2/309/843/24
30 липня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в особі: головуючого-судді : Савицький С.А.
при секретарі : Мацунич В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з відповідачкою вони проживають в зареєстрованому шлюбі з 03 серпня 2015 року, про що зроблено актовий запис № 7 у виконавчому комітеті Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області. Від шлюбу у них народилася одна дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу позивач вважає погіршення їхніх взаємовідносин, різні погляди на шлюб та сім'ю, через що між ними виникали непорозуміння, які призвели до втрати взаємоповаги та повного припинення шлюбних відносин. На даний час сторони не проживають разом, припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть. Подальше спільне проживання є неможливим, шлюб існує лише формально. За таких обставин позивач вважає, що сім'я розпалась остаточно і відновлена бути не може. Просив шлюб укладений між ним та відповідачкою розірвати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої просив розглядати дану справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з'явилася. Подала заяву, в якій просила розглядати дану справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін без фіксування судового процесу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи вимоги ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Частиною 2 вказаної норми передбачено постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі. Беручи до уваги вище наведене, а також те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Статтею 113 СК України передбачено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 142, 206, 258-268 ЦПК України, ст.ст.104,105,112 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03 серпня 2015 року у виконавчому комітеті Кривської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом № 7 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище відповідачки ОСОБА_2 залишити « ОСОБА_4 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: Савицький С.А.