Справа № 308/10792/24
1-кп/308/752/24
29 липня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеного 19.06.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070030001329, у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мукачево Закарпатської області, громадянки України, українки за національністю, мешканки: АДРЕСА_1 , не працюючої, не одруженої, із середньою освітою, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
25.06.2024 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеного 19.06.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070030001329, у відношенні ОСОБА_3 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що події, які інкриміновані ОСОБА_3 , мали місце 18.06.2014, а отже станом на день подання клопотання минуло п'ять років, тобто строки давності закінчилися.
Позиції сторін кримінального провадження.
У судове засідання прокурор не прибув, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив задовольнити клопотання.
Підозрювана ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, але у судове засідання не з'явилася подала заяву, в якій надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_5 помер 08.02.2023.
Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, минули п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
З поданого клопотання прокурора убачається, що ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з тих підстав, що 18 червня 2014 року близько 03 год. 30 хв. ОСОБА_3 , з метою заволодіння чужим майном, знаходячись в салоні автомобіля марки ВА3-2107, д.н.3. НОМЕР_1 , шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, викрала належний ОСОБА_5 мобільний марки Nokia-206, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 473 гривні 90 копійок, всередині якого знаходилася карта мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень, на балансовому рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 30 гривень, а також карта мобільного оператора «Лайф», вартістю 10 гривень, з нульовим балансом на рахунку, всього на суму 523 гривні 90 копійок, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.
З конструкції ч. 1 ст. 49 КК України убачається, що звільнення від кримінальної відповідальності може бути застосованим за наявності таких умов: - закінчення зазначених у законі строків; - невчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; - неухилення особи від слідства або суду; - згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності; - за відсутності обставин, визначених в частинах 2-6 ст. 49 КК України.
Відповідно до положень п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З висновку, зазначеного у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини «Грабчук проти України» (Заява N 8599/02) від 21.09.2006, видно, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.
Тим більш, саме статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.05.2018 (справа № 200/4664/14-к), яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Указане свідчить, що суд, при розгляді клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, не повинен установлювати винуватість підозрюваного, як і не зобов'язаний отримати у судовому засіданні від підозрюваного визнання своєї винуватості, окрім згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, яку підозрювана надала.
При цьому ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке є нетяжким злочином, а з дня події кримінального правопорушення, яке мало місце 18.06.2014, тобто наразі минуло понад п'ять років.
Відомості про оголошення підозрюваної в розшук, чи вчинення нею нового кримінального правопорушення в період з 18.06.2014 до дня розгляду клопотання суду не надано. Інших підстав, передбачених ст. 49 КК України, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_3 звільнення від кримінальної відповідності в порядку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, судом не установлено.
Суд, приймаючи рішення про розгляд клопотання прокурора про закриття кримінального провадження за відсутності потерпілого, враховує, що потерпілий на дату розгляду клопотання помер, при цьому його думка при закритті кримінального провадження з підстав, передбачених ст. 49 КК України, не є вирішальною.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Керуючись статтями 7, 100, 124-128, 284, 286, 288, 314-315, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, а кримінальне провадження №12014070030001329, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2014 року, закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_6