Справа № 308/3319/24
04 липня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:
під головуванням судді Іванова А.П.,
при секретарі судового засідання Авдєєвій К.Т.,
позивачки ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
представників відповідача ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Швачка» про відшкодування матеріальної шкоди,
встановив:
21.02.2024 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Гумен Н.В., звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСББ «Швачка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСББ «Швачка» здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення загальних зборів від 10.02.2018.
Згідно з відомостями з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України керівником ОСББ «Швачка» є ОСОБА_3
08.02.2021 загальними зборами ОСББ «Швачка» прийнято рішення про визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 , як споживач житлово-комунальних послуг, за місцем свого проживання сумлінно виконувала і виконує взяті на себе обов'язки зі сплати внесків і платежів, запобігала псуванню спільного майна та інформувала керівника об'єднання про пошкодження покрівлі будинку, що призводить до затоплення коридору та належної їй квартири.
Про ситуацію з руйнуванням покрівлі у будинку керівник ОСББ «Швачка» був обізнаний, адже позивач багаторазово в усній формі зверталася з цього питання безпосередньо до нього. Останній не вжив жодних заходів для здійснення своєчасного ремонту покрівлі, тобто не взяв на себе виконання обов'язків із забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна, що належить співвласникам. Натомість керівник повів себе негідно, просто заблокувавши її номер телефону, ігноруючи законні вимоги щодо ремонту покрівлі у будинку.
З огляду на повне ігнорування обґрунтованих вимог щодо необхідності ремонту даху, ОСОБА_1 змушена була звернутися з цим питання до Ужгородської міської ради.
Однак у відповідь на її звернення заступник міського голови ОСОБА_5 листом від 02.05.2023 повідомив, що всі спірні питання щодо діяльності ОСББ, в тому числі відшкодування коштів на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі в будинку необхідно вирішувати на загальних зборах співвласників будинку.
Таким чином, орган місцевого самоврядування самоусунувся від покладеної на нього законом функції щодо здійснення контролю та проведення огляду технічного стану багатоквартирного будинку, управління якого взяло на себе ОСББ «Швачка».
Перебуваючи у безвихідному положенні, адже саме квартира позивача зазнавала найбільших руйнувань через пошкоджену в будинку покрівлю, що негативно позначалося на її побуті та здоров'ї, ОСОБА_1 змушена була самотужки зайнятися питанням щодо часткового поточного ремонту у тих місцях, де ситуація була критична, хоч ці витрати становили для неї надмірний матеріальний тягар, адже вона є пенсіонером, отримує мінімальну пенсію та є інвалідом.
Керівник ОСББ «Швачка» був обізнаний про проведення позивачем власними силами ремонту покрівлі будинку, оскільки саме в нього вона отримала ключі від горища для виходу на дах і фактично цими діями отримала дозвіл на здійснення часткового ремонту.
Тільки витрати на матеріали становили 2881,04 грн., що відповідно підтверджується копіями квитанцій, що додані до заяви, не кажучи вже про витрати на проведення ремонту, а також моральну шкоду через постійне протікання даху.
У зв'язку з понесеними позивачем витратами вона не сплатила один внесок на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 1608,75 грн. за період з 01.01.2021 по 01.10.2022, адже самостійно була змушена вирішувати питання, всупереч тому, що саме ОСББ «Швачка» здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , взяло на себе обов'язок забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.
Влітку 2023 року позивач дізналася, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа №308/16341/22 за позовом ОСББ «Швачка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості. Позивач зазначає, що станом на 01.10.2022 у відповідачів у справі виникла заборгованість зі сплати внесків, а саме, внеску на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 1608,75 грн. за період з 01.01.2021 по 01.10.2022.
Керівнику ОСББ «Швачка» достеменно відомо, що єдина сума внеску не була сплачена позивачем виключно з тих підстав, що нею вимушено понесені витрати не ремонт даху у розмірі 2881,04 грн.
У зв'язку із існуванням позову у суді ОСОБА_1 подала заяву до ОСББ про відшкодування коштів за проведений ремонт даху шляхом їх зарахування в якості внеску на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 1608,75 грн. за період з 01.01.2021 по 01.10.10.2022, який є предметом розгляду у цивільній справі №308/16341/22.
Вказана заява, яка була надіслана поштою, була повернена за терміном зберігання.
Таким чином, керівник ОСББ «Швачка» ОСОБА_3 не виконує належним чином взяті на себе обов'язки по управлінню багатоквартирного будинку, тому позивач, як споживач житлово-комунальних послуг, змушена звертатися до суду за захистом порушених прав, адже ані в усному, ані в письмовому вигляді керівник не вважає за необхідне реагувати на її заяви.
Посилаючись на положення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року №2866-III, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207, представник позивача зазначає, що ОСББ «Швачка», яке взяло на себе обов'язок з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення загальних зборів від 10.02.2018, зобов'язане дотримуватись Закону України № 2866-ІІІ та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій. Однак відповідач не бажає дотримуватися вказаних вимог і не вживає заходів з невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів даху багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Тобто рішення щодо відшкодування коштів за ремонт даху повинно бути прийняте рішенням загальних зборів. Відповідно до цього Закону рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Так, зокрема, до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.
Ініціатором загальних зборів за законом є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Оскільки функції керівника взяв на себе ОСОБА_8 , то відповідно він повинен ініціювати загальні збори з питання здійснення капітального ремонту даху.
Зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. №482 затверджено Порядок здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості.
Цей Порядок визначає механізм здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга) за період її ненадання, надання невідповідної якості.
Дія цього Порядку поширюється на управителів багатоквартирних будинків (далі - управитель), співвласників багатоквартирних будинків, яким надається послуга згідно з договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - споживач). У разі надання послуги невідповідної якості управителем здійснюється перерахунок на умовах та у строки, визначені цим Порядком. У разі ненадання послуги споживачам не нараховується плата за послугу.
Згідно з п. 4 Порядку перерахунок здійснюється: за ініціативою управителя; у разі прийняття управителем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії споживача, або у разі, коли претензія споживача вважається відповідно до законодавства визнаною управителем.
Перерахунок за ініціативою управителя здійснюється протягом місяця, що настає за місяцем, у якому мало місце надання послуги невідповідної якості. Управитель веде облік доходів, витрат, кількісних і якісних показників надання послуги щодо коленого багатоквартирного будинку та кожної складової послуги окремо.
Позивач не складала акт претензію, оскільки не є юристом і не була обізнана про всю процедуру.
Разом з тим, той факт, що надіслану на адресу відповідача заяву про необхідність перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період надання її невідповідної якості та врахувати понесені нею витрати на частковий ремонт даху, останній проігнорував, то в є всі підстави вважати, що надісланий на адресу відповідача акт-претензію спіткала б така ж участь.
Однак вона багаторазово зверталася до відповідача усно з вимогами про необхідність ремонту даху у зв'язку з його критичним станом.
Вказує, що у відповідності до вимог ст. 80 ЦПК України на підтвердження викладених вище обставин надає суду відеозапис, який підтверджує критичний стан покрівлі у будинку, який зазнав максимальних руйнувань через дощові води та потребував негайного ремонту, а також фото, які підтверджують, що саме позивачем здійснено частковий ремонт покрівлі у будинку.
З цих підстав просить понесені позивачем витрати у розмірі 2881,04 грн. стягнути з відповідача, який не виконував свої договірні зобов'язання із забезпечення належного санітарного, технічного стану спільного майна, що належить співвласникам, не вжив заходів для своєчасної перевірки готовності жилого будинку до експлуатації та не визначив обсяг та вид ремонтних робіт даху, не ініціював на загальних зборах питання щодо здійснення капітального ремонту даху.
З огляду на те, що дах будинку постійно протікав, внаслідок цього мокріли та покривалися пліснявою стіни в коридорі і в належній позивачу квартирі, вологість повітря значно перевищувала норму. В результаті цього позивач та члени її сім'ї постійно мали проблеми зі здоров'ям, які змушені були вирішувати та нести у зв'язку з цим додаткові витрати.
У зв'язку з постійним дискомфортом, пов'язаним з протіканням даху, позивач постійно перебувала в пригніченому стані. Важко зберігати спокій і вести нормальний спосіб життя, коли тобі періодично на голову капає вода і серед глухої ночі в дощові періоди потрібно підставляти відра в місцях протікання. У зв'язку з цими обставинами їй була нанесена моральна шкода, оскільки через стреси в неї підіймався тиск та погіршувалось самопочуття.
З огляду на отримані моральні страждання позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000 грн.
На підставі викладеного, представник позивача просила суд стягнути з ОСББ «Швачка» на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені нею за виконання робіт з поточного ремонту покрівлі в будинку в АДРЕСА_2 , в сумі 2881,04 грн. та 3000 моральної шкоди.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
31.03.2024 представником відповідача ОСББ «Швачка» - адвокатом Дудуричем І.В. подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову.
У відзиві представник відповідача зазначив, що відповідач є організацією, що здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення загальних зборів від 10.02.2018. ОСОБА_1 є власником частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідно, співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Всупереч рішення ОСББ «Швачка» позивач тривалий час не сплачувала кошти на утримання багатоквартирного будинку, що стало предметом спору у справі №308/16341/22 за позовом ОСББ «Швачка» до ОСОБА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення коштів. Фактично ситуація щодо несплати, невчасної сплати чи не повної сплати коштів співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на його утримання призводить до того, що будинок піддається руйнації та неможливості вчасно його відремонтувати. Із змісту позову слідує, що позивач витратила кошти в розмірі 2881,04 грн. на ремонт даху.
Щодо вимоги про стягнення коштів за виконання робіт представник відповідача вказує, що із назви позову та змісту позову слідує, що предметом позову є відшкодування шкоди. В той же час, в прохальній частині позивач просить стягнути з ОСББ «Швачка» кошти, сплачені за виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будинку в АДРЕСА_2 , в сумі 2881,04 грн.
Обставини, викладені у позовній заяві відповідачем не визнаються в повній мірі, виходячи з наступного.
Посилаючись на ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII від 14.05.2015, представник відповідача вказує, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , прийняли рішення та створили ОСББ «Швачка» та передали управління багатоквартирним будинком об'єднанню. Мотивуючи відзив положеннями ст. ст. 1, 4 ч. 1, 14-18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III від 29.11.2001, представник відповідача наголошує, що серед прав, якими наділений співвласник багатоквартирного будинку, відсутні справа самовільно, без згоди інших співвласників (рішення загальних зборів) здійснювати будівництво, перебудову, реконструкцію, ремонт, тощо об'єктів спільного користування. Фактично позивач самоправно перебрала на себе права об'єднання і самовільно та безконтрольно, здійснила ремонт покрівлі, як вона стверджує.
Представник відповідача зазначає, що матеріали справи не містять жодного документа, що підтверджують: необхідність здійснення ремонту покрівлі (відсутні звернення позивача до об'єднання, акти про пошкодження спільного майна, акти про пошкодження майна позивача, тощо); згоду представницького органу співвласників багатоквартирного будинку - рішення загальних зборів про необхідність проведення ремонту та згоду на виділення коштів; факт виконання відповідних робіт (договори, акти приймання-передачі робіт, тощо); згоду представницького органу співвласників багатоквартирного будинку - на прийняття відповідних робіт та згоду на їх оплату.
Щодо долучених до матеріалів справи відповіді Ужгородської міської ради від 02.05.2023 та заяви від 14.11.2023, то звернення були подані вже після виконаних, як стверджує позивач, робіт, тому не містять доказів на підтвердження вищевикладених обставин. Щодо долучених до справи квитанцій від 11.04.2022 та 12.04.2022, то вони підтверджують тільки придбання вказаних матеріалів, проте аж ніяк не використання їх для ремонту покрівлі. Долучені до матеріалів справи фотознімки та відеозапис не спростовують вищевикладені твердження.
Представник відповідача звертає увагу, що твердження позивача про те, що рішення щодо відшкодування коштів за ремонт даху повинно бути прийняте рішенням загальних зборів, є безпідставним з огляду на наступне. По перше, рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймається добровільно. Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час установчих зборів або письмового опитування співвласників забороняється (ст. 6 Закону №2866-III, ст. 10 Закону № 417-VIII). По друге, відповідач не надавав згоду позивачу на ремонт даху. Позивач міг самовільно виконати вказані роботи, самоправно перебравши на себе повноваження колективного органу.
Щодо твердження позивача, що функції керівника взяв на себе ОСОБА_8 , то відповідно він повинен ініціювати загальні збори з питання капітального ремонту даху, є безпідставним з огляду на наступне. Відповідно до ст. 10 Закону №2866-III загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Отже, позивач не тільки могла подати заяву до правління про скликання зборів, а і в складі ініціативної групи могла самостійно ініціювати скликання загальних зборів. Проте позивач не ініціювала скликання зборів (ні через правління, ні через ініціативну групу).
Представник відповідача вважає посилання позивача на Порядок здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №482 від 05.06.2019, безпідставним, з огляду на те, що вказана постанова поширює свою дію на управителів багатоквартирних будинків, а об'єднання не є управителем в розумінні Закону №2866-III.
Зазначає, що ст. 17 Закону № 2866-III визначено, що загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна об'єднання, на суму боргу. Порядок розрахунків за ці операції визначається Кабінетом Міністрів України. Проте прийняття рішення про списання боргів у разі виконання робіт є: по-перше, правом об'єднання, а не обов'язком, а по друге, процедуру списання боргів можливо розпочати до початку виконання робіт, а не після їх виконання, адже об'єднанням не було зафіксовано факту пошкодження покрівлі, не прийнято рішення про необхідність здійснення ремонту, не укладено договір, не прийняті роботи.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди представник відповідача у відзиві вказує, що позивачем не аргументовано завдання моральної шкоди. Позивачем не доказано, які саме її права порушені, адже фактично позивач самоправно перебрала на себе права об'єднання та самовільно та безконтрольно, як вона стверджує, здійснила ремонт покрівлі.
27.03.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якому вказала, що з огляду на те, що інтереси ОСОБА_1 , як співвласника багатоквартирного будинку, відповідач не забезпечує при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна, відповідно єдиним способом захисту своїх інтересів в даній ситуації є звернення до суду з даним позовом. З цих підстав доводи, що зазначені у відзиві на позов, просить суд не брати до уваги, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону, а дії відповідача не відповідають ані принципам добросовісності, ані справедливості. На підставі викладеного, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Під час розгляду справи представник позивача подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, яку підтримала в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гумен Н.В. у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди, суму коштів, сплачених за виконання робіт з поточного ремонту покрівлі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в сумі 2881,04 грн. підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ОСББ «Швачка» - Дудурич І.В. у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову, підтримавши відзив на позовну заяву, зауваживши, що позивач самовільно здійснила ремонт покрівлі та доказів про пошкодження майна і протікання покрівлі немає, а відтак, вважає, що підстави для стягнення суми коштів, сплачених за виконання робіт з поточного ремонту покрівлі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в сумі 2881,04 грн., відсутні. Стверджував, що ремонт покрівлі неякісний.
Представник ОСББ «Швачка» - голова ОСББ Машкаринець М.І. у судовому засіданні пояснив, що дійсно до нього неодноразово зверталась ОСОБА_1 з приводу того, що над її квартирою пошкоджена покрівля і вода потрапляє в квартиру та просила зробити ремонт, однак він відмовляв у ремонті даху, оскільки були відсутні кошти. ОСББ «Швачка» не надавало дозвіл на здійснення ремонту покрівлі, однак коли позивачка попросила відкрити горище, він за її проханням відкрив та надав доступ до покрівлі. Йому відомо, що позивачка відремонтувала покрівлю за власний рахунок. Доказів про те, що позивачка відремонтувала покрівлю на зборах ОСББ вона не надавала. Позивач має заборгованість зі сплати коштів на утримання багатоквартирного будинку.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ОСББ «Швачка» є організацією, що здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення загальних зборів від 10.02.2018.
Позивач ОСОБА_1 є власником на праві спільної сумісної власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №365872495 від 15.02.2024.
Відповідно, позивач є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
15.11.2023 позивач надіслала поштовим відправленням на адресу ОСББ «Швачка» заяву, в якій повідомила, що нею було самостійно здійснено ремонт покрівлі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на матеріали склали 2881,04 грн., на підтвердження чого додала до заяви квитанції, фотознімки та відеозапис. Зауважила, що відшкодування витрат за ремонт даху має вирішуватися загальними зборами співвласників. Також у заяві вказала, що влітку 2023 року вона дізналася, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа №308/16341/22 за позовом ОСББ «Швачка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та як зазначає позивач, станом на 01.10.2022 у відповідачів у справі виникла заборгованість зі сплати внесків, а саме, внеску на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 1608,75 грн. за період з 01.01.2021 по 01.10.2022. Зазначена сума внеску не була нею сплачена виключно з тих підстав, що нею було вимушено попечено витрати на ремонт даху у розмірі 2881,04 грн. У зв'язку із існуванням позову у суді ОСОБА_1 вимушена подати заяву до ОСББ про відшкодування коштів за проведений ремонт даху шляхом їх зарахування в якості внеску на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 1608,75 грн. за період з 01.01.2021 по 01.10.10.2022, який є предметом розгляду у цивільній справі №308/16341/22. Просила поставити вказане питання на вирішення загальних зборів співвласників ОСББ «Швачка».
Зазначену заяву позивача залишено відповідачем без реагування та згідно з відміткою на поштовому конверті повернуто за закінченням терміну зберігання.
На підтвердження понесення витрат на ремонт покрівлі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем додано до позову копії квитанцій ТЦ «Епіцентр» про купівлю матеріалів, а саме: чек №119040 від 11.04.2024 на суму 1037,24 грн.; чек №1437978 від 11.04.2024 на суму 549,80 грн. чек №479370 від 12.04.2024 на суму 1294,00 грн., всього 2881,04 грн. Разом з тим, на підтвердження стану покрівлі будинку, яка потребувала ремонту, позивачем додано до позову фотознімки та відеозапис на компакт-диску.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Положеннями ст. 22ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
В обґрунтування позову представник позивача посилалася на положення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-III, та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08 2005 за №927/11207.
Суд зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, принцип jura novit curia зобов'язує суд самостійно перевірити доводи сторін під час розгляду справи. З'ясувавши ж, що сторона чи інший учасник процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послалися на неналежні норми права, суд самостійно кваліфікує? спірні відносини та прийняти рішення на основі правильних норм матеріального і процесуального права, тобто застосовує положення, які дійсно регулюють відповідні ?правовідносини. Окремо зазначено, що «самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Із суті позовних вимог слідує, що позивач просила суд стягнути з відповідача кошти, витрачені на матеріали для ремонту покрівлі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки стан даху призводив до пошкодження її помешкання, яке вона в такий спосіб намагалася присікти. Отже, фактично позивач просить стягнути з відповідача витрати, які вона зробила для відновлення свого порушеного права. В той час, як такі дії мав здійснювати саме відповідач.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно із частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»,спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.
З урахуванням зазначеного, суд приходиться до висновку, що дах як елемент технічного обладнання багатоквартирного будинку, належить співвласникам будинку на праві спільної сумісної власності.
За змістом ст. ст. 1, 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання, відповідно до цього Закону, зокрема, зобов'язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; виконувати свої договірні зобов'язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками. Виконання зобов'язань об'єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об'єднання (ст. 18 Закону).
Судом встановлено, що позивач неодноразово зверталася до голови ОСББ «Швачка» ОСОБА_3 щодо ремонту покрівлі будинку, про що останній, надаючи пояснення, не заперечив у судовому засіданні.
Після здійснення ремонту покрівлі позивач звернулася до відповідача із заявою, згідно з якою у зв'язку із існуванням позову у суді просила відшкодувати кошти за проведений ремонт даху шляхом їх зарахування в якості внеску на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 1608,75 грн. за період з 01.01.2021 по 01.10.10.2022, який є предметом розгляду у цивільній справі №308/16341/22, а дане питання поставити на вирішення загальних зборів співвласників ОСББ «Швачка».
Суд зазначає, що у ОСББ «Швачка» існує багато важелів утримання спільного майна, але відповідач фактично самоусунувся від розгляду заяви щодо компенсації витрат.
Маючи передбачені повноваження щодо здійснення витрат, пов'язаних з утриманням багатоквартирного будинку, ОСББ «Швачка» фактично переклало обов'язок здійснення ремонту покрівлі на співвласника будинку ОСОБА_1 . Натомість, ОСББ мало вирішити питання про виділення і спрямування коштів на ремонт спільного майна, яким є покрівля будинку.
Фотознімками, які містяться у матеріалах справи, встановлено стан покрівлі будинку, який вказує на виникнення нагальної потреби у ремонті даху, оскільки в протилежному випадку відбувається проникнення води до квартири позивача.
Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 №150, передбачено, що до утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належить, зокрема, санітарно-технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт даху та покрівлі.
Відповідно до додатку 3 до пункту 2.1.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76, граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме протікання: руберойд, толь 5 днів.
З матеріалів справи слідує, що голові ОСББ «Швачка» було відомо про наявність незадовільного стану покрівлі, однак, жодних дій щодо її ремонту проведено не було. А тому, позивач була вимушена за власні кошти здійснити ремонт покрівлі, щоб у подальшому запобігти залиття власної квартири.
Суд зазначає, що оскільки саме на ОСББ покладається обов'язок належного утримання багатоквартирного будинку, таке об'єднання несе й наслідки невиконання чи неналежного виконання визначених обов'язків.
Згідно з п. 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником приміщення житлового будинку в разі: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, шляхом відшкодування збитків.
Сукупність наявних у матеріалах справи доказів свідчить, що ремонт покрівлі, необхідність проведення якого підтверджується матеріалами справи, фактично був здійснений позивачем з використанням придбаних нею матеріалів.
При цьому відповідачем не надано суду доказів протилежного, зокрема, що такий ремонт не було виконано. Твердження про те, що ремонт неякісний є голослівним, та таким, що не може бути прийнято судом до уваги, оскільки у ОСББ "Швачка" була можливість самостійно, після заяви позивачки, зробити вчасний та якісний ремонт, однак ОСББ "Швачка" не скористалась такою.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 77-80 ЦПК України).
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона; таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Суд вважає, що зібрані у справі докази, у тому числі квитанції щодо придбання матеріалів, у сукупності з фотознімками та відеозаписом, а також надіслана позивачем заява відповідачу про відшкодування коштів за проведений ремонт покрівлі, яка залишена без реагування, є належними та допустимими доказами того, що ОСББ «Швачка» ухилилася від виконання обов'язків, покладених на нього законодавством, а позивач довела придбання матеріалів та виконання нею робіт з поточного ремонту покрівлі будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд вважає, що знаходження чеків ТЦ «Епіцентр» про придбання матеріалів у позивача свідчить, що вони належать саме ОСОБА_1 , із чого слідує, що вона є платником за цими документами та отримувачем товару.
Оскільки ОСББ «Швачка» не виконало обов'язку щодо проведення ремонту покрівлі, здійснення якого належить до його повноважень, а позивач власними силами та засобами його здійснила, суд приходиться до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та відшкодування ОСОБА_1 реальних збитків, завданих внаслідок непроведення ремонту покрівлі, у заявленому позивачем розмірі.
Таким чином, беручи до уваги вищенаведене та вимоги ст. 81 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов з урахуванням зменшених позовних вимог підлягає задоволенню повністю, а відтак з ОСББ «Швачка» на користь ОСОБА_1 слід стягнути у відшкодування матеріальної шкоди, суму коштів, сплачених нею за виконання робіт з поточного ремонту покрівлі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в сумі 2881,04 грн.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-78, 80, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Швачка» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, суму коштів, сплачених нею за виконання робіт з поточного ремонту покрівлі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в сумі 2881,04 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов